Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 307
Іменем України
11.12.2007
Справа №2-13/9572-2007
За позовом Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Штурм Перекопу» ( Красноперекопський район, с. Іллінка, вул. Конституції, 4).
До відповідача Красноперекопського міськрайонного товариства мисливців та рибалок, (м. Красноперекопськ, вул. Толбухина, 15).
Третя особа Республіканський комітет з лісового та мисливського господарства АР Крим (м. Сімферополь, вул. Гавена, 2).
про визнання недійсним договору.
Суддя А.І.Жукова
представники:
Від позивача - Положий А.В., представник, довіреність б/н від 10.10.2007р.
Від відповідача - Конев Р.В., представник, довіреність б/н від 21.08.2007р.
Від третій особи - Закір'яєва З.Ф., представник, довіреність № 03-13/1038 від 25.09.2006р.
Сутність спору: позивач звернувся до ГС АР Крим з позовом до Красноперекопського міськрайонного товариства мисливців та рибалок та просить визнати недійсним договір від 27.06.2004р. «Про умови ведення мисливського господарства» на період до 19 червня 2022 року, укладений між Красноперекопського міськрайонного товариства мисливців та рибалок і Республіканським комітетом з лісового та мисливського господарства АР Крим.
Позовні вимоги мотивовані тим, що отримання згоди власника на використання земельної ділянки є обов'язковою і суттєвою умовою договору. Також позивач вказує на те, що відповідач здійснює свою діяльність незаконно, оскільки відповідно до ст. 14 Закону України «Про об'єднання громадян», у разі, коли діяльність місцевої громадської організації поширюється на територію двох і більше адміністративно-територіальних одиниць, її легалізація здійснюється відповідним вищестоящим органом тобто Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим.
Відповідач надав відзив на позов, згідно якому позовні вимоги не визнає та просить у задоволенні позову відмовити, по підставах викладених у відзиві.
Згідно із клопотанням представників сторін ведення судового процесу відбувалось із фіксацією технічними засобами.
Слухання справи відкладалося, у справі оголошувалася перерва у порядку статті 77 ГПК України.
Строк розгляду справи був продовжений за згодою сторін у порядку статті 69 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи заслухавши пояснення представників сторін , суд, -
20 липня 1996 рік Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 780, якою затверджено Положення про мисливське господарство і порядок здійснення охоти. Цією постановою Раді міністрів АР Крим було вказано проаналізувати стан використання мисливських угідь і до січня 1997 року здійснити заходи для надання їх користувачам відповідно до вимог цього положення.
19 липня 1997р. Верховною Радою АР Крим було прийнято постанову «Про надання у тимчасове довгострокове користування мисливських угідь» № 1229-1.
На підставі п.4.4. Додатку до постанови Верховної Ради АР Крим «Про надання у тимчасове довгострокове користування мисливських угідь» від 19.07.1996 рік між Кримським державним лісогосподарським об'єднанням «Кримліс» і Красноперекопською районною організацією КРООР 10 червня 1997 року був укладений договір про умови ведення мисливського господарства. Постановою № 1229 були закріплені за Красноперекопською районною організацією КРООР мисливських угідь площею 103,9 тис. га в адміністративних межах Красноперекопського району строком на 25 років.
При прийнятті Постанови № 1229 Верховною Радою АР Крим були прийняти до уваги наступні узгодження: державного комітету Криму по охороні навколишнього природного середовища від 19.06.1996р. № 8-61; Розпорядження Красноперекопськопської районної Ради народних депутатів від 04 березня 1996 року № 4; список голів сільських рад Красноперекопського району, з якими узгоджено закріплення мисливських угідь за первісними мисливськими колективами (всього 13 сільських рад); узгодження колгоспів, клопотання Кримського державного лісогосподарського об'єднання «Кримліс». Отримання інших узгоджень і висновків станом на 19.06.1997р. законодавством не було передбачено.
Красноперекопське міськрайонне товариство мисливців та рибалок є правонаступником Красноперекопської районної організації КРООР.
27.06.2004 року між Красноперекопського міськрайонного товариства мисливців та рибалок і Республіканським комітетом з лісового та мисливського господарства АР Крим був укладено договір «Про умови ведення мисливського господарства».
П.1.1. договору передбачає, що Постановою Верховної Ради АР Крим від 19 червня 1997 року № 1229-1 надані Красноперекопському міськрайонному товариству мисливців та рибалок строком до 19 червня 2022 року мисливські угіддя для ведення мисливського господарства загальною площею 103,9 тис. га у тому числі: лісні угіддя 1,1 тис. га, полеві 85,2 тис. га, водно-болотні, 17,6 тис. га.
Позивач просить визнати недійсним договір про надання мисливських угідь площею 103,9 тис. га, у той час як, матеріалами справи підтверджується право користування СТОВ «Штурм Перекопу» земельними ділянками всього на 20,277 га.
Крім того, позивачем не надано доказів того, що СТОВ «Штурм Перекопу» є орендарем саме тих земельних ділянок на яких розповсюджується дія договору про умови ведення мисливського господарства від 27.06.2004р.
Пунктом 4 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики рішення спорів, пов'язаних із визнанням угод недійсними» № 02-5/111 від 12.03.1999р. передбачено, що крім контрагентів по договору, прокурора, державних і інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, чиї права і інтереси, які охороняються законом порушують цю угоду.
Власниками земельних ділянок за весь період користування Красноперекопської міськрайонної КРООР мисливськими угіддями не було пред'явлено жодної претензії відносно дій або бездіяльності користувача чи завдання якої-небудь шкоди земельним ділянкам.
При укладенні договору між позивачем та відповідачем була досягнута домовленість по усім істотним умовам договору.
Позивачем не приведено доказів порушення Красноперекопським міськрайонним товариством мисливців та рибалок прав чи інтересів СТОВ «Штурм Перекопу».
Крім того, СТОВ «Штурм Перекопу» став користувачем земельної ділянки згідно договору оренди від 15.12.2005 року, у той час, як договір «Про умови ведення мисливського господарства» укладений між Красноперекопським міськрайонним товариством мисливців та рибалок та Республіканським комітетом з лісного та мисливського господарства був укладений 27.07.2004 року, що не дає позивачу стверджувати, що із ним не узгодили умови користування земельною ділянкою. Також, у розділі 8 договору оренди землі від 15.12.2005 року зазначено, що передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку.
Твердження позивача стосовно того, що відповідач здійснює свою діяльність незаконно, оскільки відповідно до ст. 14 Закону України «Про об'єднання громадян», у разі, коли діяльність місцевої громадської організації поширюється на територію двох і більше адміністративно-територіальних одиниць, її легалізація здійснюється відповідним вищестоящим органом тобто Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим не є обґрунтованим та належним доказом у дійсній справі у зв'язку з наступним.
Діяльність Красноперекопського міськрайонного товариства мисливців та рибалок згідно свідоцтва № 42Р від 14.03.2000 року «Про реєстрацію об'єднання громадян» розповсюджується на м. Красноперекопськ та Красноперекопський район. На момент реєстрації реєструючим органом був Красноперекопський міськвиконком, який і визначив діяльність відповідача у межах адміністративно-територіальної одиниці.
Відповідно до статті 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За вказаних обставин позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки не підтверджені матеріалами справи та суперечать нормам чинного законодавства.
Судові витрати по оплаті держмита та витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу відносяться на позивача у порядку статті 49 ГПК України.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення оформлене у повному обсязі та підписане 08.01.2008 року.
Відповідно до викладеного, керуючись ст.ст. 49, ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Жукова А.І.