Справа №461/9013/25
27 листопада 2025 року місто Львів
Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді Стрельбицького В.В.,
секретаря судового засідання Герман М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ»
(08205, Київська обл., Бучанський р-н, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33; ЄДРПОУ: 43311346),
в особі представників Ґедзь Ольги Віталіївни,
адвоката Ткаченко Юлії Олегівни
(01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5; ІПН: НОМЕР_1 ),
до
ОСОБА_1
( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору
Товариства з обмеженою відповідальністю
«1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ»
(01010, Україна, місто Київ, площа Арсенальна, будинок 1б; ЄДРПОУ: 39861924)
про стягнення заборгованості за договором позики,
встановив:
I. Позиції сторін та учасників справ, заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 4512 грн 00 коп. та суму понесених витрат на сплату судового збору у розмірі 3028 грн 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 05.05.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №1133322, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 1470 грн. 00 коп., строк позики - 14 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день (базова процентна ставка/фіксована). Позикодавець на виконання договору позики №1133322 від 05.05.2021 року, передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 1470 грн 00 коп за посередництвом платіжної системи (ТОВ «ФК Фінекспрес») на номер платіжної картки № НОМЕР_3 .
Первісним кредитором відступлене право вимоги за вказаним договором позики, зокрема:
- ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» уклали договір факторингу №2610 від 26.10.2021 за умовами якого останні набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №1133322 від 05.05.2021;
- ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу №030423-Фк від 03.04.2023 за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №1133322 від 05.05.2021.
Заборгованість ОСОБА_1 за договором позики складає 4512 грн 00 коп, зокрема: 1470 грн 00 коп - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3042 грн 00 коп - сума заборгованості за відсотками. Відповідач належним чином зобов'язання щодо повернення основних сум боргу за договором позики та заборгованості за процентами не виконав.
Оскільки відповідач у добровільному порядку не сплатив заборгованість за кредитним договором, у тому числі проценти за кредитним договором, позивач просить заявлені вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 03.11.2025 відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Також, судом залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору первісного кредитора ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та витребувано докази.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого частково заперечив проти задоволення позовних вимог. Зокрема, відповідач просив врахувати проходження військової служби та звільнити його від сплати відсотків, шляхом зменшення розміру стягнення до суми тіла кредиту. Також, просить проводити розгляд справи за його відсутності.
У позовній заяві представник позивача просить проводити розгляд справи за його відсутності, згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Інші учасники провадження в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У свою чергу, сторона зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З врахуванням тривалості провадження у справі, забезпечення судом можливості учасникам провадження в повній мірі реалізувати свої процесуальні права, а також наведених вище клопотань сторін, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.
Суд приходить до висновку про наявність законних підстав для вирішення спору по суті. При цьому, суд наголошує, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Отже, з врахуванням тривалості провадження, з метою забезпечення розумних строків розгляду у справі, суд вважає, що розгляд справи у відсутності сторін є можливим, а законні підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
II. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази, оцінка доводів учасників справи, норми права та мотиви їх застосування та незастосування
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Судом встановлено, що 05.05.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 1133322.
Згідно даного кредитного договору, відповідач отримав позику у розмірі 1470 грн, строк позики 14 днів, дата повернення позики 19.05.2021, процентна ставка (базова)/день 1,99%. (п. 2 Договору позики №1133322 від 05.05.2021).
Договір підписано електронним підписом відповідача, відтворений шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора (електронного підпису uMcRswTB5O, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу - tuzya123@gmail.com), що підтверджується довідкою про ідентифікацію відповідача.
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит.
Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Слід зазначити, що без проходження попередньої реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції (ресурс Кредитодавця), проходження ідентифікації за посередництвом системи BankID НБУ, отримання одноразового ідентифікатора, входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля, без надання Відповідачем особистої інформації (ідентифікаційного коду, паспортних даних, адреси реєстрації, банківської карти для зарахування коштів тощо) та без попереднього погодження оферти договору кредиту та правил надання грошових коштів у кредит - укладання договору кредиту технічно не можливе, що у свою чергу відповідає положенням ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, підписанням договору кредиту позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
Кредитодавець на виконання умов договору позики №1133322 від 05.05.2021 року, виконав свої зобов'язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 1470,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_4 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ФК Фінекспрес» діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи), так як перерахунок коштів з банківського рахунку кредитодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий. Наведене вище, підтверджується електронною платіжною інструкцією № 3ae71cd6-4b10-42eb-a745-edd651a48597 від 05.05.2021 року, яка у свою чергу є первинним бухгалтерським документом, що складений та підписаний в електронній формі.
Згідно довідки №КД-000053515/ТНПП від 25.09.2025 р. ТОВ «ФК Фінекспрес» (платіжна установа), підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 р., укладеного між компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 05.05.2021 року, сума 1470,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_5 , номер платежу 3ae71cd6-4b10-42eb-a745-edd651a48597.
Оскільки компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а переказ коштів здійснюється виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію», розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до Законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України
Враховуючи, що кредит видано на платіжну картку, а не на банківський рахунок позичальника, усі правовідносини між позичальником, кредитором та банком-еквайром регулюються Законом України «Про платіжні послуги» та Постановою НБУ №164 від 29.07.2022 «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів». (оскільки кредитодавцем здійснено перерахування коштів на картковий рахунок відповідача за посередництвом платіжної установи, так як перерахунок коштів з банківського рахунку кредитодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий).
Відповідно до пункту 159 розділу VIII зазначеної вище Постанови НБУ №164 від 29.07.2022 р. вказано, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.
Отже, враховуючи вище зазначені положення, наявні у справі документи від платіжної системи про перерахування коштів на картковий рахунок та платіжна інструкція - мають статус первинного документа, що підтверджує перерахування коштів.
Відповідно до розрахунку заборгованості, долученого до матеріалів позовної заяви, заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 1133322 від 05.05.2021 становить 4512 грн 00 коп., з яких: заборгованість за тілом позики 1470 грн 00 коп.; прострочена заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами в розмірі 3042 грн 00 коп.
Отже, відповідач належним чином зобов'язання щодо повернення основної суми боргу за Договором кредиту, заборгованості за процентами та інших нарахувань не виконав ані перед кредитодавцем/Первісним кредитором, ані перед позивачем/Фактором - ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», що набуло право вимоги за договором кредиту №1133322, на підставі договору факторингу.
В подальшому, кредитодавцем/первісним кредитором відступлене право вимоги за вказаним вище Договором кредиту, зокрема: ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» укладено договір факторингу №2610 від 26.10.2021 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №1133322 від 05.05.2021 р.
Згідно п.5.2 факторингу №2610 від 26.10.2021 перехід від клієнта до фактора права вимоги за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання актів прийому-передачі реєстру заборгованостей (з одночасною передачею реєстру заборгованостей в електронному вигляді), після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно портфеля заборгованості та набуває відповідні права вимоги.
03.04.2023 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №1133322 від 05.05.2021 р.
Так, відповідно до 5.2 договору факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 перехід від клієнта до фактора права вимоги за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання актів прийому-передачі реєстру заборгованостей (з одночасною передачею реєстру заборгованостей в електронному вигляді), після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно портфеля заборгованості та набуває відповідні права вимоги.
Відповідно до реєстру боржників, клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених договором факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 року, в тому числі до відповідача в сумі 4512,31 грн., з яких 1470 грн 00 коп - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3042 грн 00 коп - сума заборгованості за відсотками.
Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав своєчасно позикодавцям, а потім Товариству грошові кошти для погашення заборгованості за кредитами, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договорів, що відображено у Розрахунках заборгованості за договорами. Таким чином, в порушення умов кредитного договору, а також вимог ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним вище договором не виконав.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Як вбачається із матеріалів справи, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за договором позики №1133322 від 05.05.2024 року, становить - 4512,31 грн. з яких 1470 грн 00 коп - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3042 грн 00 коп - сума заборгованості за відсотками.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язань і заборгованість за договорами не погашає.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як встановлено в судовому засіданні та доведено зібраними по справі доказами, відповідач умови укладеного договору належним чином не виконує, кредит та відсотки за користування кредитом не сплачує, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі і з відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 4512,00 грн.
Щодо покликань відповідача про те, що він є військовослужбовцем та проходить військову службі під час мобілізації, а тому підлягає частковому звільненню від сплати заборгованості, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Як встановлено судом, згідно військового квитка відповідача, останній 05.08.2023 зарахований до списків в/ч НОМЕР_6 .Відповідно до розрахунку заборгованості відповідача відсотки нараховувались у період з 05.05.2021 по 17.08.2021, що не охоплює період початку проходження військової служби відповідачем. Відтак, відсутні законні підставі для зменшення розміру стягнення за договором позики №1133322 від 05.05.2021 в частині відсотків.
Щодо доводів відповідача щодо скрутного матеріального становища з огляду на наведені ним обставини, суд звертає увагу відповідача на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Тобто подання такої заяви можливе після постановлення судом відповідного рішення.
Окрім того, частиною 3 ст. 435 ЦПК України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення рішення суду може бути застосована судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов'язковому виконанню у повній мірі в строки і порядок, передбачений чинним законодавством.
Фактично підстави наведені відповідачем у судовому засіданні з посиланням на надані ним суду матеріали та документи, ґрунтуються на твердженнях про наявність у нього скрутного матеріального становища.
При розгляді заяв щодо розстрочення виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відстрочення/розстрочення виконання рішення; наявність підстави для розстрочення має бути доведена боржником. Строки такого розстрочення мають знаходитись у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання відстрочення/розстрочення для повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Згідно висновку Верховного Суду, висловленому в постанові від 30 жовтня 2019 року в справі № 2-1230/11/ провадження № 61-33465 св18, відповідно до якої системний аналіз наведених норм свідчить про те, що при вирішенні заяви державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Окремо, в контексті стосовно відстрочки виконання зобов'язання, суд звертає увагу на те, що навіть у випадку набрання рішенням про стягнення заборгованості законної сили, відповідач вправі звернутись до товариства з клопотанням не пред'являти до примусового виконання відповідний виконавчий документ, а узгодити порядок добровільного виконання рішення суду.
Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалюючи рішення у даній справі, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, зокрема у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ст. 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача суму сплаченого Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судового збору в повному розмірі, що становить 2422 грн 40 коп.
Керуючись ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України,
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість у розмірі 4512 (чотири тисячі п'ятсот дванадцять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судові витрати пов'язані із сплатою судового збору у розмірі 2422 гривень 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи:
позивач ? Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ»
(08205, Київська обл., Бучанський р-н, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33; ЄДРПОУ: 43311346),
представники позивача - Ґедзь Ольга Віталіївна
(08205, Київська обл., Бучанський р-н, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33)
адвокат Ткаченко Юлія Олегівна
(01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5; ІПН: НОМЕР_1 )
відповідач - ОСОБА_1
( АДРЕСА_1 ;
РНОКПП: НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору
Товариство з обмеженою відповідальністю
«1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ»
(01010, Україна, місто Київ, площа Арсенальна, будинок 1б; ЄДРПОУ: 39861924)
Головуючий суддя В.В. Стрельбицький