Справа № 308/2304/24
про розгляд заяви про перегляд заочного рішення
26 листопада 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :
головуючого судді ? Бенца К.К.
при секретарі - Майор Ю.В.
за участі:
представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 19.12.2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Добробут.» в особі представника Митровка Я.В. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово - комунальні послуги з управління будинком, -
В провадженні Ужгородського міськрайонного суду перебувала цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Добробут.» в особі представника Митровка Я.В. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово - комунальні послуги з управління будинком.
Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 19 грудня 2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Добробут.» в особі представника Митровка Я.В. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово - комунальні послуги з управління будинком - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Добробут.» (місце знаходження: 88017, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Загорська, 23/30 код ЄДРПОУ 36357996) заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з управління багатоквартирним будинком в розмірі 25867,65 грн., з яких: основна сума боргу - 17 877,91 грн., інфляційні втрати - 6447,47 грн.; 3% відсотки річних - 1543,27 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Добробут.» (місце знаходження: 88017, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Загорська, 23/30 код ЄДРПОУ 36357996) суму судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 3028,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 26.09.2025 року на адресу суду надійшла заява від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 19.12.2024 року.
Представник вказує на те, що сторона відповідача не погоджується з таким рішенням суду, з огляду на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.
Сторона відповідача зазначає, що про оскаржуване рішення відповідач дізнався лише після отримання сповіщення в додатку «Дія» про відкрите виконавче провадження (04.09.2025р.). Після цього звернувся до адвоката за наданням йому правової допомоги.
05.09.2025р. представником відповідача було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи N?308/2304/24. З всіма матеріалами даної справи, в тому числі з повним текстом заочного рішення, представник відповідача ознайомився 17.09.2025р. в приміщенні Ужгородського міськрайонного суду. 19.09.2025р. відповідач подав до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області заяву про перегляд заочного рішення від 19.12.2024р. по даній справі. Ухвалою суду від 24.09.2025р. по даній справі (отримана представником Відповідача 25.09.2025р. електронною поштою) відповідачу повернуто заяву про перегляд заочного рішення, оскільки як зазначено в ухвалі: «до поданої заяви не додано доказів на підтвердження повноважень адвоката, як представника у цивільному процесі». Враховуючи вимоги ухвали суду від 24.09.2025р., представником Відповідача усунуто недолік попередньої заяви. Крім того, повноваження представника Відповідача було долучено до клопотання про ознайомлення з матеріалами даної справи від 05.09.2025р. Тому вважає, що строк на подання даної заяви підлягає поновленню.
Вказує, що згідно довідки відділу реєстрації місця проживання (арк.с.53), отриманої на запит суду, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
На виконання вимог п.3 ч.2 ст.285 ЦПК України відповідач зазначає, що взагалі не знав про існування судового процесу щодо нього, а відповідно і про існування заочного рішення, оскільки протягом 2024 року систематично виїжджав за кордон де проходив курс лікування у зв?язку з хворобою (вказане підтверджується численними штампами про перетин кордону в паспорті громадянина України для виїзду закордон, копії додаються) та, відповідно, не міг отримати жодного листа надісланого судом на адресу місця реєстрації, що підтверджується матеріалами даної справи.
Про можливість дізнатися про даний судовий спір на сайті «Судова влада», де було розміщено загальну інформацію про розгляд даної справи, ОСОБА_1 не знав та ніколи таким сайтом не користувався.
Вважає, що дані обставини як окремо так і в своїй сукупності підтверджують той факт, що відповідач не знав про розгляд справи N?308/2304/24 та відповідно не мав можливості для захисту своїх інтересів безпосередньо під час розгляду даної справи, а тому змушений звертатися в суд про поновлення строку на подання даної заяви та скасування заочного рішення.
Вказує, що приміщення за адресою АДРЕСА_2 здається Відповідачем в оренду починаючи з листопада 2017 року. Згідно п. 6.1 Договорів оренди, зазначено, що: «За загальним правилом Орендар своєчасно за власний рахунок та в повному обсязі на підставі самостійно укладених договорів з відповідними службами проводить оплату комунальних послуг, а саме: послуг з електропостачання, водопостачання водовідведення, вивозу сміття, газопостачання, послуг з утримання приміщення та прибудинкової території (кварплата) при наявності.
Таким чином, відповідач вважає, що до даної справи потрібно залучити орендарів приміщення, за утримання якого з відповідача стягуються кошти за надані житлово-комунальні послуги з управління багатоквартирним будинком.
З посиланням на викладене просить суд поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.12.2024. по справі №308/2304/24; Винести Ухвалу, якою скасувати заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.12.2024 по справі N?308/2304/24 і призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні подану заяву підтримав, просив суд її задовольнити. Надав пояснення аналогічні викладеним у заяві про перегляд заочного рішення.
Представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Подав до суду заяву про розгляд заяви відповідача про перегляд заочного рішення за відсутності позивача та його представника.
Відповідно до ч.1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , приходить до наступного висновку.
Згідно із ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 4 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (ч.3, ч. 4 ст. 287 ЦПК України).
У відповідності з ч.1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідач відповідно до вимог ст. 288 ЦПК України повинен був довести дві обставини - що він не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Отже, лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду у загальному порядку. За відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення.
Використання законодавцем в конструкції коментованої ст. 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 у відповідності до приписів ч.ч. 6,7 ст. 128 ЦПК України був повідомлений про дату, час і місце слухання справи за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку - АДРЕСА_1 , що стверджується рекомендованими повідомленнями, які повернулись на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» № 8800021224044, 8800021335598, 8800021217790, 0600229199037, та з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» за №8800021287070.
Дані рекомендовані повідомлення надсилались за адресою реєстрації відповідача ОСОБА_1 (відомості про реєстрацію відповідача отримані судом з Відділу реєстрації місця проживання Ужгородької міської ради). Інформацією, щодо іншої адреси відповідача ОСОБА_1 суд не володів.
Таким чином на переконання суду, відсутні поважні причини щодо неявки ОСОБА_1 в судові засідання та не повідомлення про причини неявки, оскільки судові виклики надсилались за адресою місця проживання, зареєстрованої у встановленому законом порядку - АДРЕСА_1 .
Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч.6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Відповідно до п.2 ч.7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Суд враховує положення ст. 131 ЦПК України , згідно якої учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення «належним», оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б), у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04 березня 2021 року у справа №910/6835/20).
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.03.2021 року у справі №911/3142/19, в якій Верховний Суд зазначає, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення «належним», оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 неодноразово був належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання і мав об'єктивну можливість надіслати до суду відзив на позовну заяву .
Отже, відсутні поважні причини щодо неявки ОСОБА_1 в судове засідання та не повідомлення про причини неявки, а також не подання відзиву на позовну заяву з поважних причин .
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином на переконання суду, судові повістки в силу ст. 131 ЦПК України вважаються вручені ОСОБА_1 навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться, а відтак відсутні поважні причини щодо неявки ОСОБА_1 в судові засідання та не повідомлення про причини неявки, оскільки судові виклики надсилались за адресою місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку - АДРЕСА_1 .
Щодо другої складової ? наявності доказів, на які відповідач посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд виходить з наступного.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку що відповідач при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надав доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, і не були враховані судом при винесенні спірного заочного рішення суду. Відповідач у заяві про перегляд заочного рішення також не посилався на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а надає нормативне обгрунтування спірним правовідносинам.
Доводи відповідача про наявність договору оренди приміщення за адресою АДРЕСА_2 не є підставою для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду.
Із заяви відповідача не вбачається одночасна наявність обставин, визначених ч.1 ст.288 ЦПК України, які є підставами для скасування заочного рішеннясуду.
Відповідачем до заяви про перегляд заочного рішення не надано доказів які мають істотне значення для правильного вирішення справи та які надавали б беззаперечні підстави для скасування заочного рішення.
Зважаючи на викладене суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, оскільки заявник не довів сукупності обставин, які відповідно до Закону є підставою для перегляду заочного рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що заяву про перегляд заочного рішення суду слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 280- 289 ЦПК України, суд -
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 19.12.2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Добробут.» в особі представника Митровка Я.В. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово - комунальні послуги з управління будинком? залишити без задоволення.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає, однак відповідач вправі оскаржити заочне рішення суду в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали.
Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Дата складання повного тексту ухвали - 26.11.2025 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца