Справа № 530/147/22 Номер провадження 22-ц/814/3110/25Головуючий у 1-й інстанції Должко С. Р. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.
27 листопада 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Судді-доповідача: Дряниці Ю.В.
Суддів: Пилипчук Л.І., Чумак О.В.
секретар: Чемерис А.К.
за участю: адвоката Мельника Ю.В., адвоката Колотія С.М., представника КМУ Чемериса В.М., представника АТ «ОГС «Полтавагаз» адвоката Ревягіної С.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 12 травня 2025 року по цивільній справі за позовом АТ Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз", треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Кабінет Міністрів України, АТ Державний ощадний банк України в особі філії Полтавського обласного управління, товариство з обмеженою відповідальністю Полтавагаззбут, Опішнянська селищна рада Полтавського району Полтавської області про визнання неправомірними дій акціонерного товариств Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз",-
У лютому 2022 року АТ «ОГС «Полтавагаз» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за розподіл природного газу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є оператором ГРМ, основним видом діяльності якого є розподілення природного газу газорозподільною системою. Доступ побутових споживачів до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між оператором ГРМ та споживачем типового договору розподілу природного газу.
Відповідно до Кодексу ГРМ цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк шляхом приєднання споживача до умов цього договору, фактом такого приєднання споживача до умов договору є вчинення ним визначених дій: зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання, яку оператор ГРМ направляє споживачу.
Між АТ «Полтавагаз» та ОСОБА_1 укладено договір розподілу природного газу (ЕІС код 56ХМ26С1000381W) за адресою АДРЕСА_1 . Фактом приєднання споживача ОСОБА_1 до умов договору розподілу природного газу є надання підписаної заяви-приєднання.
Свої зобов'язання по наданню послуг з розподілу природного газу АТ «Полтавагаз» виконало належним чином, разом з цим, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за отримані послуги не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість
З урахуванням збільшення позовних вимог, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послуги розподілу природного газу в сумі 9156,83 коп. та 2481,00 грн. судового збору.
09.09.2022 року від представника ОСОБА_1 , адвоката Колотія С.М. надійшла зустрічна позовна заява до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз", в якій він просив суд визнати неправомірними дії Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Полтавагаз» по нарахуванню побутовому споживачу ОСОБА_1 по об'єкту АДРЕСА_1 заборгованості в суму 3292,62 грн. нарахованої за плату послуг розподілу природного газу.
Визнати відсутність обов'язку у побутового споживача ОСОБА_1 по об'єкту АДРЕСА_1 сплачувати заборгованість в сумі 3292,62 грн. нарахованої за плату послуг розподілу природного газу.
Зобов'язати Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Полтавагаз» виключити з особового рахунку побутового споживача ОСОБА_1 по об'єкту АДРЕСА_1 дані про наявність у нього обов'язку сплатити заборгованість в сумі 3292,62 грн. нараховану за оплату послуг розподілу природного газу.
Зобов'язати акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Полтавагаз» виключити з бази даних присвоєний ОСОБА_1 ЕІС-код 56ХМ26С1000381W.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог вказував на несправедливість умов договору про розподіл природного газу і як наслідок його недійсність.
Крім того, ОСОБА_1 зазначав, що є споживачем природного газу та перебуває у договірних правовідносинах лише з ТОВ «Полтавагаззбут», як постачальником природного газу, при цьому заперечує приєднання до типового договору про розподілу природного газу та договірні правовідносини з позивачем за первісним позовом.
Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 12 травня 2025 рокуу задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз", треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Кабінет Міністрів України, АТ “Державний ощадний банк України» в особі філії Полтавського обласного управління Товариство з обмеженою відповідальністю “Полтавагаззбут», Опішнянська селищна рада Полтавського району Полтавської області про визнання неправомірними дій задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Полтавагаз» по нарахуванню побутовому споживачу ОСОБА_1 по об'єкту АДРЕСА_1 заборгованості в суму 3292,62 грн. нарахованої на плату послуг розподілу природного газу.
Визнано відсутність обов'язку у побутового споживача ОСОБА_1 по об'єкту АДРЕСА_1 сплачувати заборгованість в сумі 3292,62 грн. нарахованої на оплату послуг розподілу природного газу.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення оскаржив позивач АТ «ОГС «Полтавагаз», посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
У доводах апеляційної скарги просить скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове рішення, яким первісний позов задовольнити у повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову - відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказують, що районний суд, залишив поза увагою той факт, що між АТ "Полтавагаз" та відповідачем ОСОБА_1 (ЕІСкод 56ХМ26C1000381W) укладено договір про надання послуг розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 (затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2498), за умовами якого оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені Договором. (п. 2.1. Договору).
Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.1.3. Договору).
Відповідно до підпункту 4 розділу VI Кодексу Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Фактом приєднання споживача ОСОБА_1 до умов договору розподілу природного газу є надання підписаної заяви-приєднання, яка доєднана до матеріалів справи.
Тому, апелянт звертає увагу апеляційного суду, що твердження представника ОСОБА_1 щодо відсутності договірних відносин з розподілу природного газу не відповідають дійсності. Споживачем використовується природний газ із ГРМ та заяв про припинення розподілу природного газу не надходило.
Стосовно висновку Зіньківського районного суду про правомірність порядку утворення НКРЕКП, її повноважень та порушення процедури прийняття НКРЕКП спірних постанов щодо встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, апелянт вказує, що дані доводи не є предметом спору у даній справі, крім того, вказані постанови не визнані в судовому порядку нечинними чи недійсними.
Також, вважає безпідставним твердження районного суду, щодо не надання доказів, визначення суми заборгованості, оскільки розрахунок заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу здійснено АТ "Полтавагаз" відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем, тарифів встановлених на послуги розподілу природного газу для АТ «Полтавагаз», об'ємів споживання відповідачем природного газу. До позовної заяви додано розрахунок та картку споживача, з помісячним визначенням вартості послуги, який не спростовано відповідачем.
При цьому, відповідач не заперечує факту споживання природного газу та не надав суду доказів про те, що не користується послугами газопостачання, не споживав природний газ у спірний період чи його домогосподарство було відключено від газопостачання, або він подавав до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу до його домоволодіння.
Звертає увагу суду, що Законом України «Про ринок природного газу» Регулятором на ринку природного газу визначено - національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). 15.06.2017 року постановою НКРЕКП № 778 прийнято рішення про видачу ПАТ «Полтавагаз» ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного в межах території м. Полтава та Полтавської області (крім міст Кременчук, Лубни, Горішні Плавні, Лубенського, Пирятинського, Оржицького, Гребінківського, Гадяцького, Семенівського, Кременчуцького районів та села Радянське Кобеляцького району Полтавської області) де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації ПАТ «Полтавагаз», без обмеження строку дії ліцензії.
Видача ліцензії уповноваженим на це державним органом підтверджує законність перебування газорозподільної системи у віддані Оператора ГРМ.
Представником ТОВ «Полтавагаззбут» подано відзив на апеляційну скаргу у доводах якого зазначає, що з 01.04.2021 року ОСОБА_1 не є споживачем послуг постачання природного газу ТОВ «Полтавагаззбут», оскільки ним не було укладено відповідного договору.
Просить апеляційний суд ухвалити законне та обґрунтоване рішення відповідно до норм чинного законодавства.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приймає до уваги наступне.
Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно п. 3 ч.1, ч. 2 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Місцевим судом встановлено, що AT “Полтавагаз» є оператором газорозподільної системи, суб'єктом господарювання, що на підставі ліцензії (постанова №778 від 15.06.2017 р. “Про видачу ліцензії на розподіл природного газу AT “Полтавагаз» та постанови № 941 від 04.06.2019 р. «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 15 червня 2017 року № 778»), виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
Між AT “Полтавагаз» та ОСОБА_1 (ЕІС код 56ХМ26С01000381W) за адресою: АДРЕСА_1 , укладено договір розподілу природного газу (затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2498).
Фактом приєднання споживача ОСОБА_1 до умов договору розподілу природного газу є надання підписаної заяви-приєднання.
Відповідно до заяви-приєднання від 21.04.2016 року ОСОБА_1 приєднався до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача) із ПАТ «Полтавагаз».
Ознайомившись з умовами Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2498 на офіційному сайті НКРЕКП, сайті ПАТ «Полтавагаз» в мережі Інтернет за адресою: http:www.poltavagaz.com.ua та в друкованому виданні Всеукраїнська громадсько-політична газета «Зоря Полтавщини» в редакції від 25 грудня 2015 року, споживач приєднався до умов договору за персоніфікованими даними:
- персональний ЕІС-код як суб'єкта ринку природного газу: 56ХМ26С10003811W;
- адреса об'єкта: АДРЕСА_1 ;
- величина приєднання потужності об'єкта: 4.197385;
- параметри лічильника газу: РЛ «Ямпіль» G-2.5, 57909;
- група споживання: (6) БАГАТОКВАРТИРНІ для комплексного споживання (індивідуальне опалення та приготування їжі та/або підігрів води), з опалювальною площею від 64 м.кв. включно;
- перелік газових приладів: ПГ-4, Колви-Термона «КТН 20СР»;
- опалювальна площа: 48,07 м.кв.;
- кількість зареєстрованих осіб: 3;
- планові об'єми споживання газу у розрізі календарних місяців: січень (153), лютий (152), березень (74), квітень (69), травень (23), червень (27), липень (19), серпень (24), вересень (18), жовтень (50), листопад (161), грудень (160)./а.с.10/.
За умов договору приєднання, який є публічним, послуга з розподілу природного газу - це послуга оператора ГРМ, яка надається споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача (пункт 1.4. договору).
Відповідно до пунктів 6.1.-6.4. договору оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення.
До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими регулятором для оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу.
Величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Пунктом 6.6. договору визначено, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора ГРМ. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ.
Згідно картки абонента ОСОБА_1 , о/р НОМЕР_1 , код ЕІС 56ХМ26С10003811W, адреса: АДРЕСА_1 , за період із січня 2020 року по листопад 2023 року заборгованість споживача складає 9156,83 грн./т. 2а.с.88/
Претензію із розміром боргу станом на січень 2022 року у розмірі 3292,62 грн. з розподілу природного газу надіслано ОСОБА_1 листом АТ «Полтавагаз» від 11 січня 2022 року та отримано адресатом 14 січня 2022 року./т. 1 а.с.12/
Факт користування природним газом відповідач ОСОБА_1 не заперечував. Зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості отриманих послуг, в порушення вимог ст. ст. 526, 714 ЦК України споживачем не виконані.
Вирішуючи позов АТ «ОГС «Полтавагаз», районний суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення вимог позивача, оскільки в судовому засіданні не встановлено неправомірність дій відповідача, а тому відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та шкодою, про яку зазначає позивач.
Задовольняючи зустрічний позов суд вказав, що представник АТ акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Полтавагаз» Ревягіна С.І., яка підписувала позовну заяву є представником нелегітимної юридичної особи. При цьому, ОСОБА_1 заяву-приєднання з супровідним листом не отримував і не підписував і АТ “Оператор газорозподільної системи “Полтавагаз» її не надавав, а тому суд вважав, що вбачаються ознаки службового підроблення. За вказаних обставин суд вважав, що зустрічні позовні вимоги є обґрунтованими.
Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції не погоджується з таких підстав.
Правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією врегульовано Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494 (далі - Кодексом ГРМ), постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» суб'єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.
Статтею 40 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 3 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ визначено, що його дія поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об'єкти яких підключені до газорозподільних систем.
Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу - це правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу.
Доступ до газорозподільної системи - це право користування потужністю складової (об'єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи.
Оператор газорозподільної системи - це суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
Споживачем природного газу (споживач) є фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.
Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об'єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.
Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт.
Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.
Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Згідно з пунктом 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Пунктом 5 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ визначено, що для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу всіх фактично підключених до/через ГРМ споживачів (у тому числі побутових споживачів) оператор ГРМ в установленому цією главою порядку направляє кожному споживачу супровідним листом за формою додатка 3 до типового договору розподілу природного газу сформовану заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу з персоніфікованими даними споживача та його об'єкта, що складається за формою додатка 1 (для побутових споживачів) до типового договору розподілу природного газу. Персоніфіковані дані мають бути достатніми для проведення розрахунків та визначення об'єму споживання природного газу, зокрема мають містити присвоєний споживачу персональний ЕІС-код як суб'єкту ринку природного газу та за необхідності ЕІС-код його точки (точок) комерційного обліку, величину приєднаної потужності об'єкта споживача та перелік комерційних вузлів обліку (за їх наявності).
У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкт.
Із матеріалів справи вбачається, що АТ «Полтавагаз» надає послуги з розподілу природного газу відповідачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що не спростовано останнім. Крім того, відповідач у поданому зустрічному позові не заперечує факт використання ним природного газу.
Розподіл природного газу позивачем здійснюється відповідно до Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498.
Відповідно до пунктів 1.1.-1.3. Типового договору, цей договір є публічним, перебуває у загальному доступі і розміщений на офіційному сайті відповідача, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови договору однакові для всіх споживачів України. Фактом приєднання споживача до умов Типового договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за встановленою формою та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 1.3. договору).
Типовий договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України.
Відповідач є побутовим споживачем послуг природного газу та, відповідно, приєднався до указаного Типового договору розподілу природного газу, оскільки: 1) підписав заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача) у квітні 2016 року, що ним не спростовано, як і не доведено, що підпис у заяві-приєднанні виконано іншою особою; 2) споживає природний газ за адресою: АДРЕСА_1 , о/р НОМЕР_1 , облік якого здійснюється за допомогою влаштованого на об'єкті газового лічильника, що підтверджується наданими позивачем доказами.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно статей 12, 13, 81 ЦПК України, обов'язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
З огляду на наведену правову позицію, колегія суддів вважає, що факт укладення договору про розподіл природного газу з ОСОБА_1 є доведеним належними та допустимими доказами.
Як вбачається із долученого до заяви про збільшення розміру позовних вимог розрахунку, за період з січня 2020 року по листопад 2023 року заборгованість споживача складає 9156,83 грн.
Колегія суддів бере до уваги, що відповідач підтверджував факт того, що він є споживачем природного газу та не надав суду доказів про те, що не користується послугами газопостачання, не споживав природний газ у спірний період чи його квартира була відключено від газопостачання (чи газопостачання було припинено у передбаченому законом порядку), чи він подавав до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу до його квартири.
Також відповідачем не спростовано належними доказами нарахований розмір заборгованості за послуги з розподілу природного газу.
Із огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що зазначена сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
Наведене узгоджується, із позицією Верховного Суду, сформованою у справах №750/12850/16-ц від 26.09.2018, №642/2858/16 від 06.11.2019, за змістом якої споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг та підлягає доказуванню.
Встановлені обставини спростовують також висновок районного суду щодо задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 з підстав того, що останній не підписував заяву-приєднання.
Як було зазначено вище, в матеріалах справи наявна копія заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача) у графі «відмітка про підписання Споживачем цієї заяви-приєднання зазначено ОСОБА_1 та міститься підпис. Також, до матеріалів справи долучено оригінал зазначеної заяви-приєднання для ознайомлення.
Належність підпису ОСОБА_1 у зазначеній заяві-приєднання ним не оспорювалась та не була спростована.
Висновок районного суду про наявність службового підроблення працівниками АТ «ОГС «Полтавагаз» колегія суддів вважає безпідставним, оскільки такий висновок не ґрунтується на належних та допустимих доказах, а є припущенням районного суду, що є порушенням норм ст.ст. 81, 89 ЦПК України.
Колегія суддів приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо легітимності здійснення позивачем господарської діяльності.
15.06.2017 року постановою НКРЕКП № 778 прийнято рішення про видачу ПАТ «Полтавагаз» ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного в межах території м. Полтава та Полтавської області (крім міст Кременчук, Лубни, Горішні Плавні, Лубенського, Пирятинського, Оржицького, Гребінківського, Гадяцького, Семенівського, Кременчуцького районів та села Радянське Кобеляцького району Полтавської області) де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації ПАТ «Полтавагаз», без обмеження строку дії ліцензії. Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" від 02.03.2015 № 222 порядок формування, ведення ліцензійного реєстру та перелік відомостей, що містяться в ліцензійному реєстрі, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Ліцензійний реєстр є відкритим.
Видача ліцензії уповноваженим на це державним органом підтверджує законність перебування газорозподільної системи у віддані Оператора ГРМ.
Так, АТ «Полтавагаз» неодноразово указувало, і ця інформація є загальнодоступною, що підприємство здійснює діяльність з розподілу природного газу відповідно до ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої згідно з постановою НКРЕКП від 15.06.2017 №778 зі змінами внесеними постановою НКРЕКП від 04.06.2019 №941, в межах території Полтавської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації АТ «Полтавагаз», що оприлюднено на сайті Регулятора: (https://www.nerc.gov.ua).
Згідно із частиною сьомою статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» рішення Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів, та рішення з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб'єктів природних монополій, цін (тарифів) для населення (якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів) надані спеціальними законами) набирають чинності з дня, наступного за днем їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора, якщо більш пізній строк набрання чинності не встановлено самим рішенням, але не раніше дня оприлюднення рішення. Регулятор оприлюднює свої рішення не пізніше п'яти робочих днів з дня їх прийняття.
Рішення Регулятора є обов'язковими до виконання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг (частина дев'ята вказаної статті).
Отже факт оприлюднення на сайті регулятора постанови щодо встановлення тарифу на послугу свідчить про набрання нею чинності та обов'язковості її виконання відповідними суб'єктами господарювання.
Із огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення районного суду скасуванню, із постановленням нового про задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог.
Згідно із ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ «Полтавагаз» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 6 202,50 грн. (2 48,00 грн. + 3 721,50 грн.).
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» -задовольнити.
Рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 12 травня 2025 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов АТ Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» (код ЄДРПОУ 03351912) заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі 9156,83 грн. та 6 202,50 грн. судового збору.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до АТ Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз", треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Кабінет Міністрів України, АТ Державний ощадний банк України в особі філії Полтавського обласного управління, Товариство з обмеженою відповідальністю «Полтавагаззбут», Опішнянська селищна рада Полтавського району Полтавської області про визнання неправомірними дій Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя - доповідач: Ю. В. Дряниця
Судді : Л. І. Пилипчук
О.В. Чумак