Провадження № 33/803/3067/25 Справа № 243/6618/25 Суддя у 1-й інстанції - Соловйова О. О. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А.
27 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за участю:
секретарів судового засідання Кучевасової А.В.,
прокурора Городовенка А.В.,
захисника особи, яку притягнуто до
адміністративної відповідальності адвоката Музиканта В.С.,
особи, яку притягнуто до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
апеляційну скаргу адвоката Музиканта В.С., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 30 вересня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянку України, т.в.о. директора ДП «Слов'янське лісове господарство», яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.;
визнати винною за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточне адміністративне стягнення призначено у виді штрафу на користь держави у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.
Стягнуто судовий збір у розмірі 605 (шістсот п?ять) грн. 60 коп.,
Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :
Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 30 вересня 2025 року встановлено, що ОСОБА_1 , т.в.о. директора ДП «Слов'янське лісове господарство», будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальним за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, порушуючи вимоги ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», перебуваючи на робочому місці, 12.09.2024 року, не повідомила у встановленому Законом порядку, про наявність у неї реального конфлікту інтересів, під час вирішення про надання щодо підписання наказу №97 від 12.09.2024 року про виплату премії працівникам, в тому числі і собі, як т.в.о. директора, у розмірі 8000 грн., чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
ОСОБА_1 , т.в.о. директора ДП «Слов'янське лісове господарство», будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та згідно п.п. «а» п. 2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальним за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, порушуючи вимоги ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», перебуваючи на робочому місці, 12.09.2024 року, вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів під час підписання наказу №97 від 12.09.2024 року про виплату премії працівникам, в тому числі і собі, як т.в.о. директора, у розмірі 8000 грн., чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
ОСОБА_1 , т.в.о. директора ДП «Слов'янське лісове господарство», будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальним за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, порушуючи вимоги ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», 12.09.2024 року (точний час не встановлений), перебуваючи на робочому місці, не повідомила у встановленому Законом порядку, про наявність у неї реального конфлікту інтересів, під час вирішення про надання щодо підписання наказу №97 від 12.09.2024 року про преміювання працівників, в тому числі і своєї матері ОСОБА_2 , у розмірі 8000 грн., чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
ОСОБА_1 , т.в.о. директора ДП «Слов'янське лісове господарство», будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальним за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, порушуючи вимоги ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», перебуваючи на робочому місці, 12.09.2024 року (точний час не встановлений), вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів під час підписання наказу №97 від 12.09.2024 року про преміювання працівників, в тому числі і своєї матері ОСОБА_2 , у розмірі 8000 грн., чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП постановою судді від 29.09.2025 року зазначені справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП були об?єднані в одне провадження.
Доводи апеляційної скарги:
В апеляційній скарзі захисник Музикант В.С. просить скасувати постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 30 вересня 2025 року стосовно ОСОБА_1 , та провадження у справі закрити за відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що суд першої інстанції притягуючи ОСОБА_1 до відповідальності вказав, що наказом №97 від 12.09.2024 р. наказано преміювання апелянта та її матері, натомість суд залишив поза увагою той факт, що наведеним наказом окрім себе та своєї матері нараховано аналогічну премію з нагоди професійного свята загалом 27 працівникам лісгоспу.
Звертає увагу, що фактично нарахування та узгодження виплати заробітної плати та премій всім працівникам лісгоспу здійснюється під зовнішнім контролем. звертає увагу, що перед створенням наказу про преміювання до Дня працівника лісу головний бухгалтер з головним економістом та головою профспілки разом узгоджували розмір премії, що потім було донесено до керівника підприємства - т.в.о. директора ОСОБА_1 .
Всі працівники ДП «Слов'янський лісгосп» були проінформовані про критерії надання премії, щоб забезпечити прозорість процесу. Жоден працівник не оскаржував розмір нарахування своєї премії, всі вважали нарахування законним та справедливим.
Зазначає, що головний економіст до видачі наказу про преміювання контролює правильність розрахунку, згідно колективного договору, положення про преміювання та інших нормативних документів та схвалює виплату.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції не містить відомості, яким чином Наказ який підписала ОСОБА_1 про надання премії з нагоди святкування формує суперечність між її приватним інтересом та службовими повноваженнями, які зобов'язують її підписувати відповідний наказ.
Також не містять вказані протоколи й інформації щодо реального впливу такої суперечності на об'єктивність або неупередженість при підписанні наведеного наказу.
Вважає, що в діях ОСОБА_1 не вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП за протоколами.
Позиції сторін в суді :
В судовому засіданні захисник ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу, подану в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , просив її задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених в ній.
ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу свого захисника, просила її задовольнити в повному обсязі.
Прокурор вважав оскаржену постанову судді законною та обґрунтованою, а тому просив апеляційну скаргу захисника Музиканта В.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення суду 1-ї інстанції - без змін.
Висновки суду:
За приписами ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Встановлений постановою судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 жовтня 2023 року факт того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді т.в.о. директора ДП «Слов'янське лісове господарство», згідно п.п.«а» п.2 ч.1 ст.3 Закону №1700-VII «Про запобігання корупції» є суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону, в тому числі і вимоги ст.28 щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, в апеляційному порядку не оскаржувався.
ОСОБА_1 визнана винною в тому, що 12.09.2024 року, перебуваючи на робочому місці:
- не повідомила у встановленому Законом порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів під час вирішення питання щодо підписання наказу №97 від 12.09.2024 року про виплату премії працівникам, в тому числі і собі, як т.в.о. директора, у розмірі 8000 грн., чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП;
- вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів під час підписання наказу №97 від 12.09.2024 року про виплату премії працівникам, в тому числі і собі, як т.в.о. директора, у розмірі 8000 грн., чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП;
- не повідомила у встановленому Законом порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів під час вирішення питання щодо підписання наказу №97 від 12.09.2024 року про преміювання працівників, в тому числі і своєї матері ОСОБА_2 , у розмірі 8000 грн., чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП;
- вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів під час підписання наказу №97 від 12.09.2024 року про преміювання працівників, в тому числі і своєї матері ОСОБА_2 , у розмірі 8000 грн., чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Ухвалюючи постанову від 30.09.2025 р. суд правильно виходив з того, що ч. 1 ст. 172-7 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 172-7 КУпАП встановлюється адміністративна відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Згідно примітки до ст. 172-7 КУпАП суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції». У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», особами, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є, зокрема, посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті.
Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
За змістом п. 11 ч.І ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому зумовлений особистими, сімейними, дружними чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Таким чином, конфлікт інтересів це конфлікт між публічно-правовими обов'язками і приватними інтересами посадової особи, за якого її приватні інтереси котрі, випливають з її положення як приватної особи, здатні неправомірним чином вплинути на виконання цією посадовою особою її офіційних обов'язків або функцій.
Тож, конфлікт інтересів це ситуація, при якій службова особа, виконуючи свої обов'язки, має приватний інтерес (особисту заінтересованість), який хоча і не обов'язково призводить до прийняття неправомірного рішення або вчинення неправомірного діяння, але здатний до цього призвести.
При цьому, приватний інтерес не обмежується фінансовими чи матеріальними інтересами або тими інтересами, які дають службовій особі пряму особисту вигоду, в тому числі неправомірну.
Згідно наказу Державного підприємства «Слов?янське лісове господарство» №126-к від 09.07.2024 року на ОСОБА_1 покладено тимчасове виконання обов'язків директора ДП «Слов'янське лісове господарство».
Відповідно до Статуту, затвердженого ДП лісових ресурсів України № 452 від 01.08.2023 року, ДП «Слов'янське лісове господарство» є юридичною особою публічного права. Замовником, власником та органом управління майном ДП «Слов'янське лісове господарство» є Державне агентство лісових ресурсів України.
З урахуванням ст. 81 ЦК України, ДП «Слов'янське господарство» є юридичною особою публічного права.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи т.в.о. директора ДП «Слов'янське лісове господарство», є посадовою особою юридичної особи публічного права та згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Згідно п.п. 8.4 Статуту ДП «Слов'янське лісове господарство» директор підприємства здійснює керівництво підприємством, розпоряджається коштами підприємства, застосовує заходи заохочення (преміювання) до працівників підприємства.
Абзац 11 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» вказує, що приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Згідно абзацу 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», близькі особи - члени сім'ї суб'єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також, зокрема, мати.
Приватний інтерес ОСОБА_1 це майновий інтерес особи, зумовлений сімейними стосунками, що виник у зв'язку з діяльністю останньої на посаді т.в.о. директора, який полягає у підписанні наказу про преміюванням з нагоди професійного свята «Дня працівника лісу» себе та своєї матері.
Між приватним інтересом ОСОБА_1 та її повноваженнями, пов'язаними із підписанням Наказу про преміювання, виникла суперечність, що мала вплив на об'єктивність та неупередженість прийняття нею відповідного рішення.
Суперечність полягала в тому, що з однієї сторони, в особи наявний вказаний вище приватний інтерес, а з іншої - ОСОБА_1 має здійснювати свої повноваження, в тому числі під час підписання наказів, виключаючи вплив приватного інтересу на реалізацію своїх повноважень. ОСОБА_1 всупереч вимогам ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції» не вчинила дії щодо усунення конфлікту інтересів шляхом направлення відповідного повідомлення на адресу НАЗК або Державного агентства лісових ресурсів України.
За наявності вищезазначеного приватного інтересу ОСОБА_1 суб'єктивно та упереджено прийняла рішення та підписала наказ про преміювання про преміюванням з нагоди професійного свята «Дня працівника лісу» себе особисто та своєї матері.
Тож, така суперечність, що мала вплив на об'єктивність та неупередженість вчинення дій та прийняття рішень, в розумінні Закону є реальним конфліктом інтересів. Крім того, суперечність між приватним інтересом ОСОБА_1 та її службовими повноваженнями зумовлена тим, що під час підписання наказу про преміювання остання змушена шукати баланс між приватним інтересом, що полягає у можливості отримання певних матеріальних благ, додаткового заробітку та необхідністю виконувати свої службові обов'язки т.в.о. директора, виключаючи можливість будь якого впливу приватного інтересу
Відповідно до методичних рекомендацій щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції від 12.01.2024 року №2, а саме п. 2.5 приклад різниці між потенційним та реальним конфліктом інтересів, зазначається що підписання наказу про преміювання, у тому числі, близької особи, буде свідчити про прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів. Не має значення, хто саме ініціював призначення близькій особі премії та ким був запропонований її розмір.
У розумінні п. 2.4 Методичних рекомендацій НАЗК №13 віл 21.10.2022 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 не були дотримані дії щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції», оскільки навіть за умови, що особа, маючи приватний інтерес, приймає об'єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів
Отже, апеляційні доводи сторони захисту не спростовують висновки оскаржуваного рішення суду 1-ї інстанції.
Підсумовуючи, суд виходить з того, що об'єктивна сторона правопорушення полягає в бездіяльності особи, яка знала про наявність особистих інтересів чи обставин, які можуть вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, однак не утрималась від прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, крім того не повідомила про наявність такого конфлікту інтересів безпосереднього керівника чи Національне агентство з питань запобігання корупції.
Тож, ОСОБА_1 , будучи т.в.о. директора Державного підприємства «Слов'янське лісове господарство», ознайомлена з обмеженнями, заборонами та вимогами, пов'язаними з виконанням повноважень посадової особи юридичної особи публічного права, у тому числі з вимогами розділу V Закону України «Про запобігання корупції», не повідомила про наявність у неї реального конфлікту інтересів під час підписання наказу № 97 від 12.09.2024 про виплату премії працівникам, в тому числі і собі, як т.в.о. директора у розмірі 8000 грн. та свої матерів - ОСОБА_2 у розмірі 8000 грн., та таким чином, прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів.
Таким чином ОСОБА_1 , будучи суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», мала обов'язок повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Між тим, у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов'язана звернутися за роз'ясненнями до територіального органу Національного агентства, а якщо особа отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона звільняється від відповідальності, якщо у діях, щодо яких вона зверталася за роз'ясненням пізніше було виявлено конфлікт інтересів (частини 5 та 6 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції»)
Ураховуючи вищенаведене, приватний (майновий) інтерес такого керівника полягає у заінтересованості отримати заробітну плату у більшому розмірі та впливає на об'єктивність і неупередженість прийняття ним рішень щодо встановлення собі стимулюючих виплат. Отже, у керівника виникає конфлікт інтересів, який потребує врегулювання у встановленому Законом порядку.
Підсумовуючи вищенаведене, ОСОБА_1 повинна була повідомити про конфлікт інтересів та була зобов'язана вжити всіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання конфлікту інтересів, оскільки підписання наказу про преміювання з нагоди святкування стосувалася її особистих майнових інтересів та майнових інтересів її матері.
Відповідно до встановлених фактичних обставин дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП.
Стягнення на ОСОБА_1 накладено у мінімально передбаченому санкцією ч.2 ст. 172-7 КУпАП розмірі з належним дотриманням приписів ст.23, 33, 36 КУпАП.
Доводи захисту про те, що до вирішення питання про преміювання працівників підприємства мали відношення інші посадові особи ДП «Слов'янське лісове господарство» як то головний бухгалтер, головний економіст, голова профспілки, а тому ОСОБА_1 діяла під зовнішнім контролем, ні є слушними. Оскільки рішення про преміювання щодо конкретних осіб остання прийняла одноособово, видавши відповідний наказ. А про наявність конфлікту інтересів за законом вона повинна була повідомити керівництво або НАЗК.
Підсумовуючи викладене, вважаю, що апеляційна скарга як така, що не підтверджується фактичними обставинами справи задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу адвоката Музиканта В.С., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 30 вересня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Г.А. Гришин