Провадження № 22-ц/803/10719/25 Справа № 174/1103/23 Суддя у 1-й інстанції - Ілюшик І. А. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
02 грудня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору,
- за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»,
на рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської областівід 29 серпня 2025 року, -
13.11.2023 року АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором б/н від 02.01.2008 року, в сумі 51 298,63 грн. та витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 684,00 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що 02.01.2008 року між банком та відповідачем було укладено договір № б/н, згідно якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, в подальшому розмір ліміту збільшився до 40 000,00 грн.
Банк свої зобов'язання по наданню кредиту виконав в повному обсязі. Однак ОСОБА_1 не виконала належним чином умови договору і станом на 17.09.2023 року має заборгованість - 51 298,63 грн., яка складається з наступного: 41 494,36 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 9 804,27 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Тому, позивач просив стягнути з відповідача вищезазначену суму боргу за договором та судові витрати по справі.
Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської областівід 29 серпня 2025 року позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.01.2008 року, у розмірі 25 512, 67 грн., станом на 17.09.2023 року.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 334,85 грн.
03.10.2025 року Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» подано апеляційну скаргу, в якій ставиться вимога про скасування рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської областівід 29 серпня 2025 року в частині відмови у стягненні частини заборгованості за тілом - 15981,69 грн. та заборгованості за відсотками - 9804,27 грн. та ухвалення в цій частині нового рішення, про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що відповідач користуючись кредитними коштами, мав зобов'язання щодо повернення використаного тіла кредиту та сплати відсотків відповідно до умов погоджених ним з підписанням Заяви від 02.01.2008 року , також, в подальшому підписавши оновлені умови - Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг (з оновленими умовами кредитування) від 05.11.2021р., оскільки з підписанням вище зазначених Заяв про приєднання до Умов та Правил надання послуг відповідач був ознайомлений з умовами кредитування (строком та порядком повернення кредиту, розміром та порядком нарахування відсотків), вчиняв дії на підтвердження укладення договору, отримання та використання задля своїх потреб кредитних коштів, а отже, цілком обґрунтовано має перед банком зобов'язання про поверненню заборгованості по тілу кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 51298,63 гривень, що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
02.01.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н, в Заяві наявний підпис як представника ПАТ КБ «Приватбанк», так і підпис ОСОБА_1 , а також зазначена письмово дата укладення цієї заяви, а саме: «02.01.2008», узгоджена процентна ставка 3 % (а.с. 27, 164).
05.11.2021 року ОСОБА_1 підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, згідно з якою процентна ставка для карт Універсальна Gold становить 40,8% річних, а для карт Універсальна 42,0 % річних (а.с. 28-39).
Паспорт споживчого кредиту ОСОБА_1 підписала 26.05.2021 року (а.с. 40-43).
До матеріалів справи долучені «Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку», які підпису позичальниці (відповідача) не містять (а.с. 44-53).
Відповідно до довідки про зміну умов кредитування кредитної картки ОСОБА_1 їй неодноразово змінювали кредитний ліміт, 05.11.2021 року до 40000,00 грн., а 07.04.2023 року кредитний ліміт зменшено до 0.00 (а.с. 25).
За відомостями банку ОСОБА_1 згідно кредитного договору б/н за яким було надано кредитні картки, зокрема, відповідач отримала картку № НОМЕР_1 , яка має термін дії до 11.25 року (а.с. 26).
За підрахунком позивача станом на 17.09.2023 року відповідач має заборгованість - 51 298,63 грн., яка складається з наступного: 41 494,36 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 9 804,27 грн. - заборгованість за простроченими відсотками (а.с. 5-16).
З виписки за договором б/н за період 02.01.2008-20.09.2023 вбачається, що ОСОБА_1 активно користувалася кредитними коштами (а.с. 17-24, 151-158).
До позовної заяви додана копія ID-картки та копія паспорта відповідача, якими підтверджується зміна її прізвища (а.с. 54, 55).
Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 05.11.2021 року та паспорт споживчого кредиту від 26.05.2021 року підписані клієнтом в електронному вигляді за допомогою стілусу. На бумажному носії не оформлювались, надані у електронному вигляді на адресу суду разом з витягом створення і перевірки кваліфікованого електронного підпису (а.с. 98-139).
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги у цій частині, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на витяг з Тарифів банку та витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в Приватбанку, як невід'ємні частини спірного договору.
Щодо питання чи є Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 05.11.2021 року та паспорт споживчого кредиту від 26.05.2021 року невід'ємною частиною кредитного договору.
Щодо Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 05.11.2021 року, то суд звертає увагу на те, що у своїй позовній заяві позивач жодним чином не посилається на обґрунтування свої вимог на Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 05.11.2021 року, яка підписана фізичною особою ОСОБА_2 . Відсутнє зазначення про вказану Заяву і в додатках до позовної заяви, а суд самостійно не може змінювати підстави позову.
Також у справі відсутні докази на підтвердження того, що вказана заява від 05.11.2021 року стосується правовідносин, що склалися між сторонами в результаті подання відповідачем 02.01.2008 року заяви б/н. Довідка про те, що за цим кредитним договором б/н видавались кредитні картки та довідка про зміну умов кредитування також це не підтверджують з огляду на висновки суду, викладені вище та виходячи з їх змісту.
Таким чином, суд вважає, що Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 05.11.2021 року не може бути визнана невід'ємною частиною кредитного договору.
Щодо Паспорту споживчого кредиту від 26.05.2021 року слід зазначити таке.
На підтвердження своїх вимог АТ КБ «Приватбанк» додав вказаний Паспорт споживчого кредиту, представник позивача в процесі судового розгляду наполягав на тому, що Паспорт споживчого кредиту є невід'ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальниці з умовами кредитування, яка підтверджена її підписом.
Однак суд не погоджується з цими доводами з огляду на таке. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Як зазначено, АТ КБ «Приватбанк», пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримала в борг позичальниця), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на заяву б/н від 02.01.2008 року, підписану позичальницею, Умови та Правила надання банківських послуг, Тарифи банку, як невід'ємні частини спірного договору.
Враховуючи обставини справи, суд доходить висновку, що вказані Умови та Правила надання банківських послуг, які разом з Тарифами відповідачем не підписані, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви, що у цій справі між сторонами був укладений кредитний договір, складовою якого є заява б/н від 02.01.2008 року.
При цьому, суд приходить до висновку про те, що Паспорт споживчого кредиту також не є складовою частини вказаного кредитного договору. Крім того, як вже зазначалось, суд вважає, що невід'ємною частиною кредитного договору також не може бути визнано й Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 05.11.2021 року.
Суд погоджується з тим, що відсотки нараховувались позивачем та додавались до суми кредиту, як це вбачається з останньої колонки таблиці «Залишок після операції», тобто позивачем штучно збільшувалось тіло кредиту.
Таким чином, суд першої інстанції вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по кредитному договору у розмірі 25 785,96 грн. станом на 17.09.2023 року.
Але з такими висновками колегія суддів апеляційного суду погодитись не може з наступних підстав.
Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що Умови та Правила надання банківських послуг, які разом з Тарифами відповідачем не підписані, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви, що у цій справі між сторонами був укладений кредитний договір, складовою якого є заява б/н від 02.01.2008 року, тож не має правової підстави для стягнення процентів за користування кредитом.
Але щодо тіла кредиту, рішення суду першої інстанції необхідно змінити та стягнути з відповідача на користь позивача тіло кредиту у розмірі 41 494,36 грн., яке підтверджено відповідним розрахунком заборгованості (т.1, а.с.5-16).
При таких обставинах апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Враховуючи, в оскаржуємо рішенні є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.
Рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської областівід 29 серпня 2025 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором № б/н від 02.01.2008 року, станом на 17.09.2023 року, у розмірі 41 494 (сорок одна тисяча чотириста дев'яносто чотири) гривні, 36 копійок та судовий збір у сумі 6 317 (три тисячі триста сімнадцять) гривень 60 коп.
В іншій частині рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської областівід 29 серпня 2025 року.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України
Судді: