01 грудня 2025 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 753/17451/24
номер провадження №22-ц/824/8732/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 30 січня 2025 року /суддя Колесник О.М./
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про стягнення частини страхового відшкодування, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -
Позивачка звернулась до суду з вимогами про стягнення з НАСК «Оранта» - 64 672,83 грн недоплаченого страхового відшкодування; з ОСОБА_2 - 1 500 грн франшизи, 6 368,70 грн втрати товарної вартості, 10 000 грн моральної шкоди; з обох відповідачів- 3 750 грн вартості звіту, 10 000 грн витрат на правничу допомогу і судового збору.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 30 січня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 500 грн. розміру франшизи, 1 211 грн. 20 коп. судового збору, 2 000 грн. вартості надання професійної правничої допомоги, а всього 4 711 грн. 20 коп.
В задоволенні частини позову ОСОБА_1 до ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта" про стягнення 64 672 грн. 83 коп. несплаченого страхового відшкодування, 3 750 грн. вартості звіту про оцінку вартості матеріального збитку, 1211 грн. 20 коп. судового збору, 8 000 грн. вартості надання професійної правничої допомоги відмовлено.
В задоволенні частини позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 6 368 грн. 70 коп. розміру втрати товарної вартості автомобіля, 3 750 грн. вартості звіту про оцінку вартості матеріального збитку, 10 000 грн. моральної шкоди, 8 000 грн. вартості надання професійної правничої допомоги відмовлено. /а.с. 142-143/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила рішення суду скасувати, задовольнивши позовні вимоги повністю.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилалась на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом не повно з'ясовані обставини справи, зокрема безпідставно відхилено звіт ФОП ОСОБА_3 №12/23.06.24 від 13.06.2024, який встановив вартість ремонту 141 297,66 грн та втрату товарної вартості 6 368,70 грн; проігноровано рахунок ТОВ «Автомобільний Дім» № С4567991 від 25.02.2025 на 181 409,71 грн; неправильно застосовано п. 34.4 Закону № 1961-IV, адже при незгоді з оцінкою страховика потерпілий має право на незалежну оцінку (п. 36.2 Закону); не враховано ст. 1194 ЦК України про солідарну відповідальність заподіювача та страховика понад ліміт; безпідставно відмовлено у стягненні втрати товарної вартості, хоча ВС у справі № 359/2309/17 (постанова від 04.12.2019) визнав її реальними збитками; не досліджено моральну шкоду, яка підтверджується поясненнями позивачки про неможливість користуватись авто, нервові переживання, порушення сімейного відпочинку (ст. 23 ЦК України).
НАСК «Оранта» через представника ОСОБА_4 подала відзив, в якому просить залишити рішення без змін, посилаючись на виключне право страховика визначати розмір шкоди (п. 34.4 Закону № 1961-IV); належність звіту ФОП ОСОБА_5 № 13-D/15/16 від 22.06.2024; нульовий знос авто 2018 р.в. та відсутність втрати товарної вартості (п. 7.38 Методики); відсутність доказів сплати ПДВ та фактичного ремонту.
ОСОБА_2 про розгляд справи в порядку письмового провадження поінформований належним чином, з відзивом на апеляційну скаргу до суду не звертався.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.
Судом встановлено, що 12.05.2024 року близько 18-05 годин водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Mitsubishi", д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Соборній, 120 в с. Софіївська Борщагівка, Бучанського району, Київської області, перед початком руху не переконався в безпечності свого маневру, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Volkswagen", д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, в результаті чого вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Таким чином, ОСОБА_2 порушив п.10.1 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Перекупи Г.А. від 8.07.2024 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, що мало місце 12.05.2024 року, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. (а.с.7). В подальшому дана постанова ним не оскаржувалась і її зміст визнаний ним особисто у судовому засіданні. Описані вище обставини були визнані у судовому засіданні учасниками справи, тому не доказуються в порядку ч.1, ст.82 ЦПК України.
Автомобіль «Mitsubishi", д.н.з. НОМЕР_1 на день ДТП був застрахований ПАТ «НАСК «ОРАНТА" відповідачем ОСОБА_2 згідно страхового договору №215668001 від 13.07.2023 року, за яким встановлено ліміт страхової відповідальності за заподіяну шкоду майну в розмірі 160 000 грн., при цьому розмір франшизи складає 1 500 грн. (а.с.78)
16.05.2024 року ОСОБА_1 звернулась до ПАТ «НАСК «ОРАНТА" з повідомленням про ДТП та Заявою про страхове відшкодування (а.с.78).
Страховиком ПАТ «НАСК «ОРАНТА" було замовлено у ФОП ОСОБА_5 звіт про оцінку завданих збитків автомобілю позивача і після отримання звіту №13-D/15/16 від 22.06.2024 року, у висновку якого було зазначено, що вартість матеріального збитку завданого автомобілю «Volkswagen E-GOLF", д.н.з. НОМЕР_3 76 624 грн. 83 коп. (а.с.79-88).
Як встановлено судом, ПАТ «НАСК «ОРАНТА" після звернення позивача сплатила останній 30.05.2024 року 23 549 грн. 44 коп. та 19.07.2024 року - 51 575 грн. 39 коп., а всього 75 124 грн. 83 коп. страхового відшкодування (76 624 грн. 83 коп. вартість матеріального збитку - 1 500 грн. франшиза) (а.с.9).
Відповідно до звіту №12/23.06.24 від 13.06.2024 року про вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу «Volkswagen", д.н.з. НОМЕР_2 , здійсненого за заявою ОСОБА_1 ФО-П ОСОБА_3 , розмір матеріального збитку становить 147 666 грн. 36 коп., вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля складає 141 297 грн. 66 коп., втрата товарної вартості 6 368 грн. 70 коп. (а.с.11-24).
Постановляючи оскаржене судове рішення, суд першої інстанції вірно керувався п. 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" яким передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи.
За змістом Закону №1961-IV (ст.ст.9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
За змістом п.34.4, ст.34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.
Страховиком ПАТ «НАСК «ОРАНТА" було замовлено у ФОП ОСОБА_5 звіт про оцінку завданих збитків автомобілю позивача і після отримання звіту №13-D/15/16 від 22.06.2024 року, у висновку якого було зазначено, що вартість матеріального збитку завданого автомобілю «Volkswagen E-GOLF", д.н.з. НОМЕР_3 76 624 грн. 83 коп. (а.с.79-88).
ПАТ «НАСК «ОРАНТА" після звернення позивача сплатила останній 30.05.2024 року 23 549 грн. 44 коп. та 19.07.2024 року - 51 575 грн. 39 коп., а всього 75 124 грн. 83 коп. страхового відшкодування (76 624 грн. 83 коп. вартість матеріального збитку - 1 500 грн. франшиза).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ПАТ «НАСК «ОРАНТА" повністю виконала перед позивачем ОСОБА_1 обов'язок по відшкодуванню страхового відшкодування, пов'язаного з винними діями страхувальника ОСОБА_2 .
Судом першої інстанції обґрунтовано відхилено звіт №12/23.06.24 від 13.06.2024 року про вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу «Volkswagen", д.н.з. НОМЕР_2 , здійснений за заявою ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_3 , за яким розмір матеріального збитку становить 147 666 грн. 36 коп., вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля складає 141 297 грн. 66 коп., втрата товарної вартості 6 368 грн. 70 коп. (а.с.11-24), оскільки законодавцем покладено обов'язок по встановленню розміру матеріального збитку потерпілому саме на страховика або МТСБУ, при цьому серед документів, які становлять виключний перелік, що необхідно подати потерпілій особі страховику, відсутній звіт про розмір матеріального збитку, виконаний по заяві потерпілої особи.
Враховуючи зміст пояснень позивача, вбачається, що вона не згодна з розміром сплаченого їй страхового відшкодування, оскільки на СТО, до якої вона звернулась за консультацією, їй сказали, що суми у 75 000 грн. їй буде не достатньо для ремонту її автомобіля, при цьому ОСОБА_1 не надає замовлення-наряду або рахунку-фактури щодо нарахування вартості всіх необхідних робіт та запчастин, необхідних для проведення ремонту транспортного засобу позивача, пов'язаних з ДТП.
За таких обставин, суд дійшов вірного висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «НАСК «ОРАНТА" необхідно відмовити, оскільки він є безпідставний та необґрунтований.
Щодо вимог до ОСОБА_2 , суд першої інстанції також вірно керувався ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" про те, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Отже, з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню розмір франшизи 1 500 грн., на суму якої завжди зменшується розмір страхового відшкодування.
Як відображено у звіті №13-D/15/16 від 22.06.2024 року ФОП ОСОБА_5 , автомобіль позивача 2018 року випуску, тобто на день ДТП йому не виповнилось 7 років, тому розрахунковий коефіцієнт фізичного зносу складових (Ез) КТЗ «Volkswagen E-GOLF", д.н.з. НОМЕР_2 = 0,0, при цьому втрата товарної вартості також дорівнює 0,0 грн. (а.с.86).
Таким чином, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню тільки розмір франшизи 1 500 грн., а 6 368 грн. 70 коп. втрати товарної вартості автомобіля, яку заявляє позивачка, стягненню не підлягає.
Не підлягає також стягненню з відповідачів на користь позивача 3 750 грн. вартості звіту про оцінку вартості матеріального збитку, виконаного за заявою ОСОБА_1 , оскільки остання замовила його виготовлення за власним бажанням без погодження зі страховиком і без додержання вимог закону.
Щодо моральної шкоди, суд першої інстанції керувався вимогами ч.1, ст.1167 ЦК України про те, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Оскільки моральна шкода позивача, що полягає у психологічних переживаннях і її моральних стражданнях, яка не могла користуватись довгий час своїм автомобілем зі службових питань, особистих питань, пов'язаних з транспортуванням її дітей, необхідністю неодноразового приїзду до страховика, що створювало для ОСОБА_1 певні незручності, не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні і не підтверджена будь-якими доказами в розумінні ст.76-80 ЦПК України, тому її розмір в 10 000 грн. не підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
Твердження апелянта про нібито безпідставне відхилення звіту ФОП ОСОБА_3 №12/23.06.24 від 13.06.2024 є помилковим.
Відповідно до п. 34.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» саме страховик (або МТСБУ) визначає розмір збитків шляхом залучення своїх працівників, аварійних комісарів чи експертів. НАСК «Оранта» своєчасно (16.05.2024) провела огляд пошкодженого автомобіля, склала протокол та замовила Звіт № 13-D/15/16 від 22.06.2024 у сертифікованого суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 (кваліфікація «Оцінка колісних транспортних засобів», сертифікат ФДМУ). Виплата здійснена повністю відповідно до цього звіту за вирахуванням франшизи (75 124,83 грн).
Апелянт була присутня при огляді /а.с. 90/, звернення щодо додаткового огляду або відсутності оцінки будь-яких додаткових пошкоджень відсутні.
Щодо вимоги про доплату ПДВ та стягнення різниці до суми 141 297,66 грн (звіт ОСОБА_3 ) колегія суддів зазначає, що відповідно до абз. 2 п. 36.2 Закону № 1961-IV при виплаті відшкодування безпосередньо потерпілій особі сума зменшується на ПДВ, а доплата можлива лише за наявності документів, що підтверджують факт оплати ремонту у платника ПДВ. Позивачка таких документів (акт виконаних робіт, рахунок-фактура, платіжне доручення чи касовий чек від платника ПДВ) не надала. Отже, підстав для доплати ПДВ та стягнення різниці немає.
Вимога про стягнення втрати товарної вартості (6 368,70 грн) та витрат на власний звіт (3 750 грн) також задоволенню не підлягає. Згідно з п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (наказ МЮ та ФДМУ від 24.11.2003 № 142/5/2093) втрата товарної вартості розраховується лише для ТЗ старше 7 років. Автомобіль позивачки 2018 року випуску, коефіцієнт фізичного зносу - 0 %, втрата товарної вартості - 0 грн (Звіт ФОП ОСОБА_5 ). Витрати на самостійний звіт відшкодовуються лише якщо страховик не з'явився на огляд у 10-денний строк (п. 34.3 Закону № 1961-IV). У даній справі страховик виконав цей обов'язок 16.05.2024, тому підстав для відшкодування витрат на звіт позивачки немає.
Доводи щодо моральної шкоди у розмірі 10 000 грн також не знайшли підтвердження належними та допустимими доказами (ст. 76-80 ЦПК України) про що вірно вказано судом першої інстанції. Пояснення позивачки про незручності та переживання є суб'єктивними і не підтверджені будь-якими об'єктивними доказами, достатніми для стягнення заявленої суми.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.
Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 30 січня 2025 року - залишити без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 30 січня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Головуючий: Судді: