Справа №761/43882/25
Провадження №11-сс/824/8396/2025
27 листопада 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Судді-доповідача: ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4
прокурора: ОСОБА_5
підозрюваного: ОСОБА_6
захисників: ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши заяву захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 про відвід колегії суддів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , -
У провадженні Київського апеляційного суду перебуває судова справа за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2025 року щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізяслав Хмельницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 111, частиною третьою статті 362 КК України, у кримінальному провадженні №22025000000000505 від 23 квітня 2025 року.
27 листопада 2025 року під час судового засідання захисником ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , яку підтримали інший захисник ОСОБА_8 та підозрюваний ОСОБА_6 ,заявлено відвід колегії суддів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Заявник уважає, що наявні підстави для відводу колегії суддів, передбачені пунктом 4 частини першої статті 75 КПК України, яким передбачено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відвід обґрунтований тим, що подана апеляційна скарга є вже третьою скаргою, яка розглядається колегією суддів у даному складі.
Також заявник не погоджується зі змістом попередніх ухвал, постановлених цією колегією суддів, оскільки, на думку захисника ОСОБА_7 , в ухвалах відсутнє реагування суддів на аргументи сторони захисту, а також на надання стороною обвинувачення одних і тих самих матеріалів та доказів, що при обранні запобіжного заходу, так і при його продовженні.
Окрім того, захисник ОСОБА_7 посилається на те, що дана апеляційна скарга була подана 21 жовтня 2025 року, вперше судове засідання призначене на 23 жовтня 2025 року та відкладено розгляд апеляційної скарги на 27 листопада 2025 року, у зв'язку з чим більше ніж місяць особа утримується під вартою, тоді як розгляд апеляційної скарги повинен відбутися протягом 72 годин.
Захисник ОСОБА_8 та підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримали заявлений захисником ОСОБА_7 відвід колегії суддів у складі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Прокурор у судовому засіданні проти заявленого відводу заперечував.
Заслухавши думку осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, обговоривши доводи заяви про відвід, колегія суддів доходить висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи з наступного.
Вичерпний перелік підстав, за яких суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, передбачений статтями 75, 76 КПК України.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 80 КПК України особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді за наявності обставин, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу.
Згідно пункту 4 частини першої статті 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Оскільки кримінальне процесуальне законодавство містить загальні вимоги до вмотивованості відводу, суд в оцінці вмотивованості відводу звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Так Європейським судом з прав людини у пункті 66 у рішенні по справі «Мироненко і Мартенко проти України» зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див.,зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» Європейський суд з прав людини зауважив, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
У справі «Хаушильд проти Данії» Європейський суд з прав людини зазначив про необхідність доказів фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення Європейського суду з прав людини у справі Веттштайн проти Швейцарії, п. 43).
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Аргументи заявника про те, що подана апеляційна скарга є вже третьою скаргою, яка розглядається колегією суддів у даному складі, при цьому згідно змісту попередніх ухвал, постановлених цією колегією суддів, відсутнє реагування суддів на аргументи сторони захисту, а також на надання стороною обвинувачення одних і тих самих матеріалів та доказів, що при обранні запобіжного заходу, так і при його продовженні, фактично зводяться до незгоди з прийнятими судом процесуальними рішеннями, що не може бути підставою для відводу колегії суддів.
Також безпідставними є посилання сторони захисту на те, що дана апеляційна скарга була подана 21 жовтня 2025 року, вперше судове засідання призначене на 23 жовтня 2025 року та відкладено розгляд апеляційної скарги на 27 листопада 2025 року, у зв'язку з чим більше ніж місяць особа утримується під вартою, тоді як розгляд апеляційної скарги повинен відбутися протягом 72 годин, з огляду на наступне.
Відповідно до положень статті 422 КПК України отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.
Матеріалами судової справи встановлено, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2025 року щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 надійшла до Київського апеляційного суду 21 жовтня 2025 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу призначено судді-доповідачу ОСОБА_1 , судді, які входять до складу колегії: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2
21 жовтня 2025 року розгляд вказаної апеляційної скарги призначено на 23 жовтня 2025 року о 15:05 та того ж дня витребувано з Шевченківського районного суду м. Києва матеріали судового провадження №761/43882/25 (1-кс/761/27930/2025) для розгляду апеляційної скарги.
23 жовтня 2025 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2025 року знято з розгляду у зв'язку з ненадходженням матеріалів судової справи та відкладено апеляційний розгляд вказаного провадження на 27 листопада 2025 року на 14:20, про що складено відповідну довідку.
Разом з тим, 06 та 07 листопада 2025 року суддя ОСОБА_1 перебував на лікарняному, а з 10 по 24 листопада 2025 року - у відпустці, у зв'язку з чим у цей період апеляційна скарга не розглядалась.
Таким чином, апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2025 року призначена та розглянута колегією суддів з дотриманням встановлених законом строків та з урахуванням поточного навантаження.
Отже, жодних об'єктивних даних на підтвердження обставин, які б викликали сумніви у неупередженості суддів, заявником надано не було, у зв'язку з чим підстави для задоволення заяви про відвід відсутні.
Вищенаведені обставини не можуть свідчить про наявність підстав для висновку про упередженість колегії суддів та не є безумовними обставинами, визначеними статтями 75, 76 КПК України, які виключають участь колегії суддів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у даному судовому провадженні.
Підстав для встановлення будь-якої прямої чи побічної зацікавленості судді, що викликає сумнів в неупередженості або об'єктивності, під час розгляду даної заяви також не встановлено.
У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року зазначено, що стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Інших обставин, які б викликали обґрунтований сумнів у неупередженості суддів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у даному судовому провадженні заявником не наведено.
Виходячи з необґрунтованості заявленого відводу, колегія суддів доходить висновку про відмову у задоволенні заяви про відвід.
Керуючись статтями 75, 81, 418, 419 КПК України, -
У задоволенні заяви захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 про відвід колегії суддів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3