02 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 300/6690/24
адміністративне провадження № К/990/43201/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання протиправним і скасування розпорядження, зобов'язання поновити на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила: визнати протиправним та скасувати розпорядження Селищного голови Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області за №73-К від 07 серпня 2024 року "Про звільнення начальника служби у справах дітей селищної ради ОСОБА_1 "; поновити ОСОБА_1 на посаді начальника служби у справах дітей Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області з 08 липня 2024 року; стягнути з Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 липня 2024 року по дату ухвалення рішення судом.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 14 листопада 2024 року, яке залишив без змін Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 12 березня 2025 року, відмовив у задоволенні позову.
Позивачка оскаржила ці судові рішення до Верховного Суду.
Ухвалами від 27 травня та 23 вересня 2025 року Верховний Суд повернув касаційні скарги ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у справі №300/6690/24 особі, яка їх подала.
22 жовтня 2025 року до Верховного Суду надійшла втретє касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій скаржниця просила скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2025 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою від 03 листопада 2025 року Верховний Суд визнав неповажними підстави пропуску позивачкою строку на касаційне оскарження, залишив цю касаційну скаргу без руху та установив скаржниці десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: клопотання із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження та надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини; уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України, а також надання копій уточненої касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 03 листопада 2025 року скаржниця подала до суду уточнену касаційну скаргу, із зазначенням передбачених статтею 328 КАС України підстав касаційного оскарження (пункти 1, 4 частини четвертої цієї статті у поєднанні з пунктом 3 частини другої статті 353 КАС України), наведенням міркувань щодо фундаментального значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики та наявності значного суспільного інтересу (підпункти «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України), а також клопотання (у прохальній частині касаційної скарги) про поновлення строку на звернення із цією касаційною скаргою.
Спершу Суд вважає за потрібне вирішити питання щодо поважності наведених скаржницею підстав пропуску строку на касаційне оскарження.
На обґрунтування своїх доводів заявниця касаційної скарги вказує, що неодноразово подавала касаційні скарги в передбачений процесуальним Законом 30-денний строк, проте ухвалами від 27 травня та 23 вересня 2025 року Верховний Суд повернув ці касаційні скарги. Втретє касаційну скаргу подано 22 жовтня 2025 року, тобто у межах місячного строку. Скаржниця вважає, що оскільки таке повернення не позбавляє права на повторне звернення з касаційною скаргою, просить поновити строк на оскарження постанови апеляційного суду. Також вказує, що в уточненій касаційній скарзі від 29 серпня 2025 року, зокрема, зазначала, щодо пропущення строків подання касаційної скарги зумовлено потребою догляду за хворим батьком.
Оцінюючи вказані обставини, Суд зазначає, що підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне подання касаційної скарги.
Отже, у випадку пропуску строку на касаційне оскарження підставами для прийняття касаційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.
Суд зазначає, що повернення касаційної скарги не зупиняє та не перериває строк на касаційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно. При цьому, приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, а тому ця обставина сама по собі не є поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження.
Оцінюючи вказані обставини, Суд зазначає, що підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне подання касаційної скарги.
Неодноразове повернення касаційної скарги у зв'язку з неналежним оформленням касаційної скарги зазначеним критеріям поважності не відповідає, адже такі обставини були наслідками волевиявлення скаржника. Суд наголошує, що приведення касаційної скарги відповідно до вимог КАС України є процесуальним обов'язком сторони.
Наведені обставини не можуть бути визнані як своєчасне та належне виконання скаржником його процесуальних обов'язків.
Суд наголошує, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржницею причини пропуску строку касаційного оскарження є неповажними.
Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Беручи до уваги наведене, Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у справі №300/6690/24.
Зважаючи на наведене, Суд не має підстав оцінювати решту наведених скаржником на виконання ухвали від 03 листопада 2025 року доводів.
Керуючись статтями 44, 248, 332, 333 КАС України, Суд
Визнати неповажними підстави пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у справі № 300/6690/24.
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у справі №300/6690/24.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання протиправним і скасування розпорядження, зобов'язання поновити на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.Г. Загороднюк
Л.О. Єресько
В.М. Соколов
Судді Верховного Суду