02 грудня 2025 року
м. Київ
справа №420/10735/25
адміністративне провадження №К/990/44794/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Загороднюка А.Г.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Військової частини НОМЕР_1
на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року
у справі №420/10735/25
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , за результатом якого позивач просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо розрахунку ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення, без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), грошової допомоги для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, премії, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за всі дні невикористаної щорічної основної відпустки та додаткової відпустки учаснику бойових дій з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не включення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 .
На зазначене рішення суду Військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» 12 серпня 2025 року подала апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року залишено без руху апеляційну скаргу та апелянту наданий десятиденний термін для усунення недоліків скарги шляхом подання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1453,44 грн.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку на усунення недоліків скарги відмовлено. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року по справі №420/10735/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії повернуто особі, яка її подала.
Не погоджуючись із ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року скаржник через підсистему «Електронний суд» подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2025 року вказану касаційну скаргу залишено без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом надання документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
На виконання цієї ухвали та в межах встановленого у ній строку, скаржник направив до суду заяву, в якій скаржник просить продовжити строк для усунення недоліків в частині сплати судового збору. Крім того, у вказаній заяві скаржник вказує, що Верховним Судом неправильно визначено розмір судового збору. Так, на переконання скаржника, сума, яка підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою становить 1937,92 грн, з огляду на те, що позивач звернувся до суду в 2025 році, в рішеннях судів відсутні відомості щодо сум майнових нарахувань то ставка судового збору обчислюється з мінімального розміру, тобто 0,4 прожиткового мінімуму. Скаржник вважає, що встановлення судом розміру 2 422,40 є необґрунтованим та створює штучні перешкоди для реалізації права на касаційне оскарження.
Щодо посилань скаржника про «неправильне визначення» розміру судового збору Верховний Суд дійшов таких висновків.
Доводи скаржника про те, що Верховним Судом нібито помилково визначено розмір судового збору, є абсолютно безпідставними, ґрунтуються на довільному тлумаченні законодавства та жодним чином не кореспондують із чинними нормами Закону України «Про судовий збір».
Питання щодо ставок судового збору, порядку його сплати та пільг у сплаті вичерпно врегульовані Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI, який є спеціальним законом і не допускає довільного вибору чи «мінімалізації» ставки за бажанням сторони.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду становить один прожитковий мінімум для працездатних осіб. Зазначена норма не містить жодних застережень чи альтернативних способів обчислення ставки, зокрема залежно від часу подання первісного позову чи відсутності майнових вимог у рішенні.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні касаційної скарги в електронній формі застосовується понижувальний коефіцієнт 0,8.
Отже, єдино правильний і прямо передбачений законом розмір судового збору становить:
3028 грн Ч 0,8 = 2422,40 грн.
Будь-які твердження скаржника про «штучне створення перешкод» для доступу до касаційного оскарження не ґрунтуються на законі.
Таким чином, посилання скаржника щодо неправильного визначення розміру судового збору підлягають відхиленню як такі, що суперечать прямим приписам закону.
Проаналізувавши вищезазначене клопотання скаржника про продовження строку, Верховний Суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зміст наведеної норми вказує на те, що продовження процесуального строку, встановленого судом, передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк.
Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд приходить до висновку про можливість для продовження процесуального строку, встановленого судом для усунення недоліків, для надання можливості скаржнику сплатити судовий збір в розмірі 2422,40 грн, строком у десять днів.
Керуючись частиною третьою статті 3, статтею 121, статтею 332 КАС України, Суд -
1. Клопотання Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків задовольнити.
2. Продовжити військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги для сплати судового збору в повному обсязі.
3. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко
А.Г. Загороднюк ,
Судді Верховного Суду