"30" листопада 2007 р. Справа № 9/104
Суддя господарського суду Чернівецької області Чорногуз Михайло Георгійович
розглядаючи справу
за позовом Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго»
до відповідачаДержавної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області
про скасування Рішення № 6 від 18.04.07р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін
за участю представників:
позивача: Кесарева Г.І. нач. юр. відділу довіреність від 24.10.2006р.
відповідача: Асаулко Н.Я. заступник начальника
Кальній Т.І. доручення №03/7-70 від 05.02.2007р.
третьої особи: Волкова Н.О. довіреність №8/18-691 від 25.09.2006р.
за участю: прокурора відділу облпрокуратури Швеця О.А.
МКП «Чернівцітеплокомуненерго» звернулося із позовною заявою про скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 6 від 18.04.2007 року.
В судовому засіданні 28 листопада 2007 року була оголошена перерва до 23 листопада 2007 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на те, що рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 708/18 від 25.09.2007 року скасовано п.2 рішення №32/1 від 23.01.2007 року, позивачем проведено перерахунок споживачам за послуги теплопостачання в період з 1 по 25 січня 2007 року.
Відповідач у запереченні на позовну заяву та його представник в судовому засіданні заперечує проти позову, обґрунтовуючи законністю прийнятого рішення.
Представник третьої особи надав копію і пояснення, щодо суті позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та заперечення проти позову, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви суд встановив наступне.
В період з 21 лютого по 3 квітня 2007 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Чернівецькій області проведена перевірка правильності формування та застосування тарифів на послуги теплопостачання, затверджених рішенням виконкому Чернівецької міської ради від 23.01.2007 року № 32/1 та аналіз рівня відшкодування населенням вартості послуг за 2006 рік.
На підставі проведеної перевірки складено акт від 03 квітня 2007 року в якому зазначено, що міське комунальне підприємство «Чернівцітеплокомуненерго» в період з 01.01.07 по 24.01.07 здійснювало нарахування оплати за послуги теплопостачання бюджетним установам та іншій групі споживачів за завищеними тарифами, введеними в дію із зворотною дією у часі, тобто тарифи затверджено рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 23.01.07 № 32/1 «Про внесення змін в рішення виконавчого комітету міської ради від 12.09.2006 р. № 357/9 «Про затвердження норм витрат тепла та розмірів тарифів на послуги централізованого опалення і підігрів води», а введено в дію з 01.01.07. Внаслідок завищення тарифів на послуги теплопостачання в період з 01.01.07 по 24.01.07 підприємство необґрунтовано нарахувало оплату за спожиті послуги бюджетним установам та іншим споживачам (крім населення).
Згідно Акту перевірки відповідачем зроблений припис № 12 від 04.04.2007 щодо усунення порушень державної дисципліни цін, а саме проведення перерахунків із споживачами, шляхом зменшення їм неправомірно нарахованої оплати за надані послуги в період з 01.01.07 по 24.01.07 та надано термін для усунення недоліків до 25.04.07 року
18 квітня 2007 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Чернівецькій області винесено Рішення № 6 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін. Даним Рішенням застосовані економічні санкції, а саме вилучення в МКП «Чернівцітеплокомуненерго» у дохід державного бюджету 295777,16 грн. та накладено штраф в розмірі 591554,32 грн., в цілому на загальну суму 887331,48 грн.
На момент прийняття рішення № 6 від 18 квітня 2007 року, воно було прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
Рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 32/1 від 23.01.07 року, прийнято в межах компетенції, але з порушенням вимог чинного законодавства.
Згідно із частиною 1 статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 32/1 від 23.01.07 року прямо суперечить Конституції України (статті 58) у зв'язку з чим не повинно застосовуватись при нарахуванні плати за вказані в розпорядженні послуги.
У відповідності до ст.144 Конституції України та ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - рішення органів місцевого самоврядування є нормативно-правовими актами, правового характеру і є обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, підприємствами, організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Міське комунальне підприємство «Чернівцітеплокомуненерго», згідно статуту є комунальним унітарним підприємством, що засноване на власності територіальної громади м. Чернівці, представницьким органом якої є міська рада (власник). І тому воно не могло не виконати спірного рішення виконавчого комітету.
У відповідності до п. 10, ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - «акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або Законам України визнаються незаконними в судовому порядку».
25 вересня 2007 року рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 708/18, внесено зміни в пункт 2 рішення виконавчого комітету від 23.01.2007 року № 32/1, а саме : слова “з 1 січня 2007 року» замінено словосполученням “з 25 січня 2007 року»
На виконання припису Держцінінспекції в Чернівецькій області від 04.04.2007р. № 12 та на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 25.09.07р. № 707/18 «Про внесення змін в рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 23.01.2007р. № 32/1 щодо затвердження норм витрат тепла та розмірів тарифів на послуги централізованого опалення і підігрів води", МКП «Чернівцітеплокомуненерго» листом від 9 жовтня 2007 року № 2090 повідомило інспекцію про здійснення перерахунків із споживачами, шляхом зменшення їм нарахованої оплати за надані послуги теплопостачання в період з 01.01.2007р. по 24.01.2007р. на загальну суму 452749,57 грн.
Відповідно до ухвали Господарського суду Чернівецької області від 10 жовтня 2007 року, що винесена по справі 9/104 проведено додаткову перевірку щодо відповідності здіснення перерахунків із споживачами за надані послуги теплопостачання в період з 01.01.07 по 24.01.07 в сумі 452749,57 грн., за результатами якої встановлено, що підприємство фактично здійснило перерахунки з бюджетними установами та госпрозрахунковими підприємствами на суму 453170,10 грн.
Перерахунки в бік зменшення оплати за надані послуги здійснено шляхом зарахувань зайво нарахованої суми оплати на погашення заборгованості (за умови її наявності) та шляхом зарахувань цієї суми за послуги, які будуть надані в опалювальний період 2007-2008рр. Вказане підтверджується актом Держцінінспекції в Чернівецькій області від 1 листопада 2007 року.
Фактично МКП «Чернівцітеплокомуненерго» після внесення змін в пункт 2 рішення виконавчого комітету від 23.01.2007 року № 32/1, виконало усі необхідні дії, щодо запобігання порушення вимог законодавства в частині регулювання цін, та здійснило перерахунок (зменшило) споживачам вартість послуг за період з 1 по 24 січня 2007 року.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень Конституційний Суд України у рішенні по справі №1-10/2004 від 01.12.04р. (№18-рп/2004) вказав: "Поняття" охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.".
Конституційний Суд України у рішенні по справі №1-10/2004 від 02.11.04р. (№15-рп/2004) виходив з наступного. Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення.»
Суд виходить з того, що пряма вина МКП «Чернівцітеплокомуненерго» в порушенні дисципліни цін відсутня. При цьому МКП «Чернівцітеплокомуненерго» є самостійною юридичною особою, яка не повинна нести відповідальність за дії виконавчого комітету Чернівецької міської ради, який прийняв неправомірне рішення , в частині набрання чинності з 1 січня 2007 року, рішенням № 32/1 від 23.01.2007 року.
МКП «Чернівцітеплокомуненерго» є місто утворюючим підприємством і застосування до нього санкції на суму 887 331 грн. 48 коп., може привести до надзвичайної ситуації в м. Чернівці, та нанести шкоду територіальній громаді м. Чернівці.
Отже, рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області № 6 від 18 квітня 2007 року у зв'язку із зміною ситуації, на момент винесення рішення є несправедливим, а тому підлягає скасуванню.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 8, 71, 86, 94, 160-163, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати нечинним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області про застосування до Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго», економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 6 від 18 квітня 2007 року.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» (м. Чернівці, вул. Максимовича, 19-а код 34519280) відшкодування судових витрат (державного мита) в сумі 3 грн. 40 коп., сплачених по платіжному дорученню № 367 від 14 червня 2007 року.
Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Порядок і строки апеляційного оскарження.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.Г. Чорногуз