Справа №761/33211/23
Провадження №2-др/752/195/25
01 грудня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Кордюкової Ж.І.,
за участю секретаря Олійник К.С.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження заяву адвоката Петренко Світлани Вікторівни про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори Супліченко Марина Володимирівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Клітко Валентина Василівна, Святошинський відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька,-
Адвокат Петренко С.В ., яка діє в інтересах відповідача, звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 20000 грн. та 1000 грн.
Заява обґрунтована тим, що 22.09.2025 до суду була подана заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з позивача, проте під час ухвалення рішення зазначене питання не було вирішене.
Учасники справи в судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч.4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
В провадженні суду знаходилась вищезазначена цивільна справа.
24.09.2025 судом ухвалено рішення, згідно з яким позовні вимоги ОСОБА_1 залишені без задоволення.
04.10.2025 до суду надійшла заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення.
Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; (пункт 1, 2 частини третьої вказаної статті ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат.
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 статті 142 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Суд зауважує, що склад судових витрат, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
24.04.2024 адвокатом Петренко С.В. на підставі договору про надання правової допомоги від 24.04.2024 виданий ордер на представництво інтересів ОСОБА_2 в Голосіївському районному суді міста Києва.
01.05.2024 між адвокатом Петренко С.М. та ОСОБА_2 укладений договір про надання правової допомоги у справі №761/33211/23. Сторони погодили гонорар адвоката в розмірі 20000 грн. (п. 1.1, п. 3.2. договору).
07.02.2025 та 22.09.2025 адвокат Петренко С.В. склала рахунки на суму 4000 грн. та 10000 грн. за оплату послуг за договором від 01.05.2024 за правничу допомогу у справі №761/33211/23.
28.02.2025 та 05.07.2025 ОСОБА_2 оплатила правову допомогу в розмірі 4000 грн. та 7000 грн., що підтверджується роздруківками з банківського застосунку.
Судом встановлено, що 01.05.2024 між адвокатом та відповідачкою був укладений договір про надання правової допомоги, гонорар за яким був погоджений сторонами в розмірі 20000 грн.
Проте, ордер на представництво інтересів відповідачки був виданий 24.04.2024 на підставі іншого укладеного 24.04.2024 договору між адвокатом Петренко С.М. та ОСОБА_2 . Копія зазначеного договору суду не надавалась.
Укладений договір від 01.05.2024 не був підставою для видачі ордеру, проте витрати, які просить стягнути відповідач, були зроблені нею відповідно до умов цього договору.
За таких обставин суд вважає, що судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 21000 грн. відповідно до договору від 01.05.2024 стягненню не підлягають, оскільки не є підтвердженими.
Беручи до уваги викладене та зважаючи на наведені положення законодавства, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, відсутність клопотання іншої сторони про зменшення суми витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 21000 грн.
Таким чином, заява про ухвалення додаткового рішення не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 133, 137-138, 141, 142, 270, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву адвоката Петренко С.М. про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.
Ухвалу складено 01.12.2025.
Суддя Ж. І. Кордюкова