Справа № 120/15167/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Яремчук Костянтин Олександрович
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
02 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 2648508050, що прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області 01 жовтня 2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 24 липня 2024 року поновити виплату ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивачу з 29 червня 2009 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Пенсія за вислугу років виплачувалася позивачу до квітня 2013 року включно, що підтверджується довідкою про доходи ОСОБА_1 .
Довідкою Міністерства внутрішніх справ по республіці Саха (Якутія) від 16 лютого 2024 року № 15/1-184 підтверджується те, що ОСОБА_1 в період з 23 травня 2013 року по 31 грудня 2023 року перебував на пенсійному обліку в російській федерації, а з 01 січня 2024 року у зв'язку із виїздом з листопада 2021 року на територію України виплата пенсії позивачу припинена.
24 липня 2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою, у якій просив поновити виплату пенсії за вислугу років, що була призначена ОСОБА_1 29 червня 2009 року.
Листом від 16 серпня 2024 року відповідач повідомив позивача про те, що відповідно до пункту 14-4 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії згідно з цим Законом проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та російської федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.
18 вересня 2024 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про поновлення виплати пенсії за вислугу років. У такій заяві позивач вказав, що у зв'язку із відсутністю його за місцем проживання на території російської федерації та переїзду в Україну в листопаді 2021 року виплата пенсії на території російської федерації йому припинена з 01 січня 2024 року, що підтверджується довідкою Міністерства внутрішніх справ Республіки Саха (Якутія) від 16 лютого 2024 року № 15/1-184.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 01 жовтня 2024 року № 2648508050 ОСОБА_1 відмовлено в поновленні виплати пенсії з тих підстав, що відповідно до пункту 14-4 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії згідно з цим Законом проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та російської федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Згідно з нормами статті 52 Закону № 2262-XII особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, пенсія виплачується органами Пенсійного фонду України щомісяця, не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України, незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця його проживання, через організації, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 49 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом.
За приписами частини 2 статті 49 Закону № 1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.
Верховний Суд в постанові від 12 лютого 2019 року у справі № 243/5451/17 зазначив, що перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.
Так, суд установив, що ОСОБА_1 з 29 червня 2009 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
При цьому в період з 23 травня 2013 року по 31 грудня 2023 року ОСОБА_1 припинено виплату пенсії за законодавством України, оскільки в цей час позивач перебував на пенсійному обліку в російській федерації, де отримував пенсію до 01 січня 2024 року.
Водночас спірним у цій справі є питання поновлення виплати позивачу пенсії за вислугу років відповідно до законодавства України після повернення його в Україну.
Визначаючись із тим, чи має позивач право на поновлення виплати пенсії за вислугу років, суд враховує наступне.
За приписами частини 2 статті 49 Закону № 1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною 3 статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Згідно з частиною 3 статті 49 Закону № 1058-IV у разі виявлення недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких було встановлено та/або здійснюється виплата пенсії, рішенням територіального органу Пенсійного фонду України розмір та підстави для виплати пенсії переглядаються відповідно до цього Закону без урахування таких даних.
Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Згідно з вимогами пункту 14-4 розділу XV Закону № 1058-IV громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії згідно з цим Законом проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.
Тобто, у разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та російської федерації підставою для поновлення виплати пенсії є відповідна заява пенсіонера, у якій останній зазначає про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації.
Повертаючись до обставин цієї справи, варто зауважити, що 24 липня 2024 року та 18 вересня 2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявами, у яких просив поновити виплату пенсії за вислугу років, що була призначена 29 червня 2009 року.
Зі змісту таких заяв слідує, що виплата пенсії на території російської федерації ОСОБА_1 припинена з 01 січня 2024 року у зв'язку із відсутністю його за місцем проживання на території російської федерації та виїзду в Україну в листопаді 2021 року.
Більше того, в підтвердження неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації позивачем до заяв долучалася довідка Міністерства внутрішніх справ Республіки Саха (Якутія) від 16 лютого 2024 року № 15/1-184, зі змісту якої слідує, що ОСОБА_1 з 01 січня 2024 року виплату пенсії припинено.
З огляду на те, що позивач не отримує пенсію від органів пенсійного забезпечення російської федерації, а відповідачем всупереч частини 2 статті 77 КАС України не доведено правомірність винесеного ним рішення, то рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 01 жовтня 2024 року № 2648508050 є протиправним, а тому підлягає скасуванню.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.