Справа № 560/17723/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Печений Є.В.
Суддя-доповідач - Моніч Б.С.
02 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Моніча Б.С.
суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області та Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо неврахування «індексації грошового забезпечення», як обрахункової величини при обрахунку ОСОБА_1 «одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту».
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області та Державну службу України з надзвичайних ситуацій здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 «одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» з урахуванням «індексації грошового забезпечення» як обрахункової величини, в тому числі виплаченої на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року у справі № 560/5374/23.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звільнений із служби цивільного захисту, однак йому протиправно не враховано індексацію грошового забезпечення при обрахунку одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, і не виплачено ці кошти.
ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судом встановлено, що наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області від 23.10.2018 №580 позивач виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року у справі № 560/5374/23 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо вирішення питання про наявність у ОСОБА_1 права на отримання індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 23 жовтня 2018 року відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078; зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 23 жовтня 2018 року відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Виплату індексації проведено 31.10.2024 року.
Вважаючи, що відповідач протиправно не врахував індексацію грошового забезпечення при обрахунку одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, позивач звернувся з цим позовом до суду.
IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що основним критерієм для висновку про неможливість індексації одноразової грошової допомоги, виплаченої на підставі статті 118 КЦЗ України є те, що вказана допомога має разовий характер і не включена ані Законом № 1282-ХІІ, ані Порядком №1078 до виплат, які підлягають індексації.
V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідачем протиправно не враховувалася "індексація грошового забезпечення" при обрахунку "одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту". Оскільки у межах даної справи обрахунковою величиною для визначення розміру одноразової грошової допомоги являється саме місячне грошове забезпечення позивача (що підлягає індексації), то у складі такого грошового забезпечення повинна бути врахована належна позивачу індексація грошового забезпечення.
Відповідачі подали відзив на апеляційну скаргу в якому вказали на її безпідставність та необґрунтованість, а рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог відповідачі вважають законним та обґрунтованим.
VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
Згідно вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 101 Кодексу цивільного захисту України (КЦЗ України) служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів. (ст. 115 КЦЗ України, в редакції чинній на час звільнення позивача).
Відповідно до ч. 2 ст. 118 КЦЗ України (в редакції чинній на час звільнення позивача ) у разі травми або поранення, заподіяного особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що стався у період проходження служби, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, залежно від ступеня втрати працездатності такій особі виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у період проходження служби у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 908, яка втратила чинність 22.04.2023 року, затверджено "Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту" (Порядок №908).
Відповідно до п. 2 ч. 2 Порядку № 908 (в редакції чинній на час звільнення позивача), особам рядового і начальницького складу у разі настання інвалідності в період проходження служби та особам, звільненим із служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення, а якщо інвалідність настала внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, незалежно від строку, який минув після звільнення із служби, у розмірі: 48-місячного грошового забезпечення - інвалідам I групи; 42-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи; 36-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.
Згідно з п.3 Порядку № 908 розмір одноразової грошової допомоги визначається виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, установлення інвалідності, а особа, звільнена із служби, - на день звільнення.
Із матеріалів справи встановлено, що у зв'язку з встановленням позивачу II групи інвалідності, позивачу призначено та виплачено одноразову грошову допомогу, відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку № 908.
Водночас, судова колегія зауважує, що за правилами Порядку № 908, для виплати одноразової грошової допомоги у разі травми або поранення, захворювання чи інвалідності особи, зазначені у пункті 2 цього Порядку, подають до підрозділу або його правонаступника такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або ступінь втрати працездатності разом з рішенням відповідної військово-медичної установи про визнання травми або поранення, захворювання; постанову центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС про придатність до служби і причинно-наслідковий зв'язок травми або поранення, захворювання з виконанням службових обов'язків або проходженням служби; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я, по батькові та місце реєстрації; довідку про те, що їм не провадилися інші передбачені законами виплати у разі травми або поранення, захворювання чи настання інвалідності; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.
Підрозділ подає ДСНС висновок щодо можливості виплати грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 4 і 5 цього Порядку, а також довідку про грошове забезпечення та копію документа, що свідчить про обставини загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, захворювання чи нещасного випадку, який трапився з особою рядового або начальницького складу.
Служба приймає на підставі поданих документів рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги та надсилає його разом із зазначеними документами підрозділу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога виплачується не пізніше ніж протягом двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі, шляхом її перерахування на рахунок в установі банку, відкритий отримувачем допомоги.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги можуть звернутися до підрозділу для її виплати протягом трьох років з дня загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи настання інвалідності.
Тобто, розпорядник бюджетних коштів приймає після надходження зазначених документів рішення про призначення одноразової грошової допомоги. При цьому, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється протягом двох місяців з дня прийняття рішення.
Таким чином, законодавець не пов'язує строк прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги зі строком її виплати.
Статтею 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" № 1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.
З аналізу статті 2 Закону України №1282-ХІІ випливає, що індексації підлягають визначені законом грошові доходи, зокрема: пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), виплати за законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (за винятком щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві та їхнім сім'ям), суми відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, виплати у разі втрати годувальника, а також аліменти, визначені у твердій грошовій сумі.
Разом із тим соціальні виплати цільового та разового характеру, зокрема допомога при народженні дитини, допомога на поховання, матеріальна допомога, одноразові виплати при виході на пенсію та допомога у зв'язку з вагітністю та пологами, індексації не підлягають. Підтримання їх купівельної спроможності забезпечується шляхом підвищення розміру таких виплат (частина третя статті 2 Закону №1282-ХІІ).
Отже, одноразова грошова допомога, що виплачується відповідно до статті 118 Кодексу цивільного захисту України, не включена до переліку виплат, які підлягають індексації згідно із зазначеною нормою закону.
Частина друга статті 2 Закону №1282-ХІІ передбачає право Кабінету Міністрів України визначати додаткові об'єкти індексації. На виконання цієї норми Уряд затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою від 17.07.2003 №1078.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи, отримані у гривнях та такі, що не мають разового характеру, зокрема: пенсії, стипендії, оплата праці з усіма її постійними складовими, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, аліменти, визначені у твердій сумі, допомога по безробіттю, а також відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я (з визначеними законом винятками). При цьому одноразова грошова допомога, передбачена статтею 118 КЦЗ України, до такого переліку не включена.
Абзац четвертий пункту 2 Порядку №1078 прямо відносить до грошових доходів, що підлягають індексації, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, однак не охоплює одноразові виплати.
Крім того, пункт 3 Порядку №1078 містить перелік виплат, які не підлягають індексації, серед яких - соціальні виплати, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму.
Згідно з пунктом 3 Порядку №908, чинного на час звільнення позивача, розмір одноразової грошової допомоги визначається виходячи з посадового окладу, окладу за спеціальним званням і надбавки за вислугу років на день звільнення або настання відповідної події. Тобто Порядок №908 містить вичерпний перелік складових, що враховуються при її обчисленні, і не передбачає включення індексації грошового забезпечення до цієї обрахункової величини.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що у відповідача не було правових підстав для врахування індексації грошового забезпечення під час визначення розміру одноразової грошової допомоги, виплаченої позивачу у зв'язку з інвалідністю.
При цьому, варто зауважити, що відповідно до пункту 3 Інструкції про розміри і порядок виплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889, наказом Міністерства внутрішніх справ №73 від 02.02.2016 до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад (з урахуванням підвищення), оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою до тимчасового виконання обов'язків за якою він допущений).
Пунктом 3 Порядку №908 передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги визначається виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, установлення інвалідності, а особа, звільнена із служби, - на день звільнення.
Вказана норма не визначає складові грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які б суперечили визначенню такого забезпечення, закріпленому у постанові №1294 чи Інструкції, а лише відповідно до ч. 2 ст. 118 Кодексу цивільного захисту України встановлює порядок визначення розміру грошової допомоги, передбаченої цією статтею, яка до того ж не визначає одиницею обчислення допомоги саме грошове забезпечення відповідних осіб.
Щодо посилання позивача на практику Верховного Суду у справах №820/3423/18, №820/5286/17, №620/3346/19, то колегія суддів зазначає, що у цих справах спір між сторонами не стосувався виплати грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з урахуванням індексації грошового забезпечення.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з дослідженням усіх основних питань, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування не вбачається.
VII. ВИСНОВКИ СУДУ
Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Моніч Б.С.
Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.