Справа № 525/1315/25
Номер провадження 3/525/555/2025
02 грудня 2025 року селище Велика Багачка
Суддя Великобагачанського районного суду Полтавської області Ячало Ю.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 3 Миргородського РВП ГУ НП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, перебуває по догляду за дитиною віком до трьох років, заміжня, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності не притягувалася,
по ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
Відповідно до протоколу серія ВАД № 994421, складеного 21 листопада 2025 року, ОСОБА_1 , 18 липня 2025 року близько 16 години 00 хвилин, перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , словесно ображала та залякувала свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю останнього, чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру та правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 уповноваженою посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковано за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
При розгляді справи в суді, ОСОБА_1 вину не визнала та пояснила, що дійсно в зазначений в протоколі день та час вона проводила профілактичну бесіду зі своїм малолітнім сином ОСОБА_3 на тему небезпечності та шкоди куріння, так як застала останнього на подвір'ї за палінням сигарети. Розмова з приводу шкоди паління сигарет відбувалася в будинку, фізичної сили вона до сина не застосовувала.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до наступних висновків.
Диспозиція ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, є вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Сам лише виклик працівників поліції та їх виїзд на місце події, не являється фактом вчинення домашнього насильства однієї особи щодо іншої.
Обставини, які зазначені посадовими особами у протоколі про адміністративне правопорушення повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути використані судом для висновку про винуватість особи в тому чи іншому правопорушенні.
Досліджений в судовому засіданні протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 (а.с. 1), суд не розглядає як підтвердження вини правопорушника. Протокол про адміністративне правопорушення не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.
Пояснення громадянки ОСОБА_4 , які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 4), суд оцінює критично, так як вона особисто не була присутня про розмові сина та матері, вона зателефонувала до поліції та зробила заяву керуючись лише своїми переконаннями та домислами, хоча в поясненнях зазначала, що її онук ОСОБА_2 отримав синці в школі, але вона не повірила його словам.
Пояснення особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 3), в повній мірі співпадають з поясненнями особи, які вона надала в судовому засіданні під час розгляду справи.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, вислухавши пояснення особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, суд вважає, що обсяг наданих та здобутих у ході судового засідання доказів в своїй сукупності не доводить винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та дійсність самого факту вчинення нею такого правопорушення.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладено проходжу до висновку про відсутність достатніх допустимих доказів для встановлення винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
За таких обставин, адміністративне провадження слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 221, 251, 252, 256, 279, 280, 283, ч. 2 ст. 173-2, п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ю.І. Ячало