Головуючий суддя в суді І інстанції
Юрченко С.О.
Єдиний унікальний № 374/235/25
21 листопада 2025 року Ржищівський міський суд Київської області у складі:
головуючого - судді Юрченка С.О.,
за участі:
секретаря - Маламан Я.О.,
представника позивача - (не з'явився),
відповідачки - ОСОБА_1 (не з'явилась),
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
03.07.2025 до Ржищівського міського суду Київської області через систему "Електронний суд" надійшла вказана вище позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" (далі - ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР".
Позивач мотивував позовні вимоги тим, що 30.06.2024 між ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 30.06.2024-100000997, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 3000 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 30.06.2024, строком на 124 дні, процентна ставка у розмірі 1,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 2 чергових періодів. Договір підписано позичальником ОСОБА_1 30.06.2024 електронним цифровим підписом, а саме: підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку кредитного договору.
ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" свої зобов'язання за договором виконано у повному обсязі.
ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку із чим станом на момент пред'явлення позову утворилась заборгованість у розмірі 9960 грн, яка складається з: 3000 грн - заборгованість по тілу кредиту, 4650 грн - проценти, 270 грн - комісія, 540 грн - додаткова комісія, 1500 грн - неустойка за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання.
Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" заборгованість за кредитним договором у розмірі 9960 грн 00 коп. та витрати на відшкодування судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 05.08.2025 відкрито провадження та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Матеріали справи містять докази надсилання копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позовній заяві заявляв клопотання про розгляд справи без участі представника, проти заочного розгляду не заперечував, позовні вимоги підтримував (а.с.11).
Відповідачка ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження, судові повістки не отримала, рекомендовані листи з повідомленнями про вручення поштових відправлень, що надіслані на адресу місця реєстрації відповідача, повернулись на адресу суду без вручення адресату з приміткою листоноші: "адресат відсутній за вказаною адресою" та "за закінченням терміну зберігання". У судове засідання відповідачка не з'явилась, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась через оголошення про виклик на веб-сайті судової влади України в порядку, передбаченому ч. 11 ст. 128 ЦПК України. Про причини неявки не повідомляла, заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, відзив на позов у встановлений судом строк, та клопотань про відкладення розгляду справи не надсилала.
Відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України суд вирішив провести заочний розгляд справи.
Обставини справи, встановлені судом.
30.06.2024 між ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 30.06.2024-100000997, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 3 000 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 30.06.2024, строком на 124 дні, процентна ставка у розмірі 1,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 2 чергових періодів. Договір підписано позичальником ОСОБА_1 30.06.2024 електронним цифровим підписом, а саме: підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку кредитного договору (а.с. 24-36).
Згідно з довідкою - розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 30.06.2024-100000997 від 30.06.2024, заборгованість ОСОБА_1 складає 9960 грн 00 коп, яка складається з: 3000 грн - заборгованість по тілу кредиту, 4650 грн - проценти, 270 грн - комісія, 540 грн - додаткова комісія, 1500 грн - неустойка за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання (а.с.18).
Згідно з інформацією, наданою ТОВ "УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ" № 1-0107 від 01.07.2025 (а.с.19) встановлено, що 30.06.2024 на картку НОМЕР_1 перераховано кошти у розмірі 3000 грн, призначення платежу: видача за договором кредиту № 30.06.2024-100000997.
Норми права, застосовані судом.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 та ч. 1 ст. 1048 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно з ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок повернути кредит частинам, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ч. 3 ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 та ч. 1 ст. 1048 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).
Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення (частина перша статті 9 Закону України "Про споживче кредитування").
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування», у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина друга статті 9 Закону України "Про споживче кредитування", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця (стаття 13 Закону України "Про споживче кредитування", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що: під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація; правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами: першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів, так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину.
Суд враховує наведені висновки, яких дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1, 3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
За правилом ч. 1. ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч. 5 ст. 104 Закону України «Про електронні комунікації», кінцевий користувач має право отримувати послугу знеособлено відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг та умов надання послуг, встановлених постачальником електронних комунікаційних послуг.
Оцінка суду аргументів сторін, доказів.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
З матеріалів справи встановлено, що між сторонами укладено кредитний договір, шляхом підписання відповідачем кредитного договору (оферти) № 30.06.2024-100000997, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 3000 грн, що підтверджується довідкою про перерахування коштів від 01.07.2025 (а.с.19). Договір підписано позичальником ОСОБА_1 30.06.2024 електронним цифровим підписом- одноразовим ідентифікатором, а саме: підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку кредитного договору (а.с.24-36).
Згідно з інформацією, наданою ТОВ "УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ" № 1-0107 від 01.07.2025 (а.с.19) встановлено, що 30.06.2024 на картку НОМЕР_1 перераховано кошти у розмірі 3000 грн, призначення платежу: видача за договором кредиту № 30.06.2024-100000997.
Судом взято до уваги, що розмір заборгованості позичальника складає 9960 грн 00 коп, яка складається з: 3000 грн - заборгованість по тілу кредиту, 4650 грн - проценти, 270 грн - комісія, 540 грн - додаткова комісія, 1500 грн - неустойка за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання (а.с.18).
Отже, позивач, крім заборгованості за кредитом та відмотками, просив стягнути неустойку за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання у розмірі 1500 грн.
Разом з тим, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на території країни введено воєнний стан, який триває на даний час.
Відповідно до правової позиції ВС, що міститься у постанові від 31.01.2024 року у справі № 183/7850/22, касаційний суд вже робив висновки щодо застосування пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З огляду на викладене, з урахуванням того, що відповідач в період дії воєнного стану, який введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», звільняється від відповідальності за порушення грошового зобов'язання, визначеної ст. 625 ЦК України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: щодо необхідності стягнення заборгованості за тілом кредиту, відсотками та комісією у розмірі 8460 грн 00 коп. Позовні вимоги в частині стягнення неустойки у розмірі 1500 грн задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Факт сплати судового збору позивачем підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00024333 від 02.07.2025 про сплату судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп., який відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
В порядку, передбаченому ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Керуючись ст.ст. 203, 205, 207, 215, 526, 626 - 628, 638, 1048, 1054 ЦК України, та ст.ст. 2, 4, 12, 76, 78 - 81, 82, 141, 247, 265, 273, 279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" (код ЄДРПОУ 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) заборгованість за кредитним договором № 30.06.2024-100000997 від 30.06.2024 у розмірі 8460 (вісім тисяч чотириста шістдесят) гривень 00 копійок, а також кошти на відшкодування судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
У задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачем рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя С.О.Юрченко