П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/13952/25
Перша інстанція: суддя Бездрабко О.І.,
повний текст судового рішення
складено 25.08.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Кравченка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
06 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 13.03.2025 р. «Про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»»;
- визнати протиправним та скасувати Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 155250018074 від 24.04.2025 р. про відмову в перерахунку пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового стажу роботи позивача з 27.03.1991 року по 31.08.2004 року акумуляторником в Одеському виробничому об'єднанні «Електрик» УТОГ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах (Список №2) з моменту звернення, а саме з 06.03.2025 р. довічно.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у зв'язку із досягнення 55-річного віку позивач 06.03.2025 р. звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком за Списком №2. 13.03.2025 р. ГУ ПФУ в Житомирській області прийнято рішення про відмову позивачу у перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Підставою відмови стало відсутність наказів про результати атестації робочих місць та переліки робочих місць, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення до 31.08.2004 р. 03.04.2025 р. ГУ ПФУ в Одеській області здійснено перевірку довідки про пільговий стаж від 17.02.2025 р. № 519, виданої Одеським виробничим об'єднанням «Електрик» Українського товариства глухих Бєлкіну Сергію Станіславовичу. За результатами перевірки довідки перевірені документи, які знаходяться на підприємстві у тому числі і наказ № 199 від 10.10.2003 р. Одеського виробничого об'єднання «Електрик» УТОГ «Про проведення атестації з питань охорони праці працівників, зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою». За результатами перевірок жодних зауважень до документів не встановлено. 17.04.2025 р. позивач повторно звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про перехід на пенсію за віком. ГУ ПФУ в Запорізькій області рішенням від 24.04.2025 р. відмовив у перерахунку пенсії з огляду на ненадання наказів про результати атестації робочих місць та переліки робочих місць, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення до 31.08.2004 р. Позивач вважає оскаржувані рішення протиправними, оскільки трудова книжка містить відповідні записи про спірні періоди роботи з 27.03.1991р. по 31.08.2004 р. Окрім цього, позивачем на адресу відповідачів надано довідку про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 17.02.2025 р. № 519. Також наголошує, що відповідальність за не проведення атестації робочих місць не може покладатись на позивача. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Представник відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992 р., відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації. Відповідно до наданих документів до заяви про перерахунок пенсії від 17.04.2025 р., позивач не надав накази про результати атестації робочих місць та переліки робочих місць, професій і посад працівника, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за період до 31.08.2004 р. Таким чином, виходячи з вищезазначеного, дії відповідача не суперечать чинному законодавству України, тому, підстави для задоволення вимог позивача повністю відсутні.
Представник відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, також не погодився з позовом, просив відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що позивачем не надано до Головного управління виписок із наказу про проведення атестації на відповідних робочих місцях, а також до заяви про призначення пенсії не долучено уточнюючі довідки підприємства, передбачені пунктом 20 Порядку №637, що унеможливлює документальне підтвердження умов праці позивача та як наслідок не дає підстав для зарахування спірних періодів до пільгового стажу. З урахуванням вищевикладеного, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області рішенням № 155250018074 від 24.04.2025 р. відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю пільгового стажу 10 років.
Представник відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, просив відмовити в задоволенні позову, вказуючи, що при всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх наданих документів та матеріалів пенсійної встановлено, що позивач не має права на перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так як відсутні накази про результати атестації робочих місць та переліки робочих місць, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення до 31.08.2004 р.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 13.03.2025 р. «Про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»».
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 24.04.2025 р. №155250018074 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи з 27.03.1991 р. по 31.08.2004 р. акумуляторником в Одеському виробничому об'єднанні «Електрик» УТОГ та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.04.2025 р. про переведення на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 й прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнено з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м.Житомир, вул.Ольжича, буд.7, код ЄДРПОУ 13559341) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп.
Стягнено з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158, код ЄДРПОУ 20490012) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У зв'язку із досягнення 55-річного віку позивач 06.03.2025 р. звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком за Списком №2.
До заяви про перерахунок пенсії позивач надав: паспорт громадянина України; реєстраційний номер облікової картки платника податків; трудову книжку серії НОМЕР_2 від 05.07.1988 р. № 4246903; довідку про підтвердження стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 17.02.2025 р. № 519; копію наказу від 01.04.1991 р. № 20; копію наказу від 24.09.2004 р. № 63-к; копію особової картки форми № Т-2; копію форми № Т-1.
Згідно трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 05.07.1988 р. № 4246903 (записи № 2-7), позивач в період з 27.03.1991 р. по 31.08.2004 р. працював на посаді акумуляторника в Одеському виробничому об'єднанні «Електрик» УТОГ.
За довідкою про підтвердження стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 17.02.2025 р. № 519, виданою Одеським виробничим об'єднанням «Електрик» УТОГ Бєлкін С.С. працював повний робочий день в Одеському виробничому об'єднанні «Електрик» УТОГ з 27.03.1991 р. по 31.08.2004 р. та виконував повний робочий день постійно та безпосередньо роботу з шкідливими і важкими умовами праці за посадою акумуляторника, що передбачено Списком № 2 розділом ХХХІІІ підрозділом 232 код 7241. Загальний стаж складає 13 років 05 місяців 4 дні.
За принципом екстериторіальності дана заява розглянута Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яким 13.03.2025 р. прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Підставою відмови стало відсутність наказів про результати атестації робочих місць та переліки робочих місць, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення до 31.08.2004 р.
03.04.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено перевірку довідки про пільговий стаж від 17.02.2025 р. № 519, виданої Одеським виробничим об'єднанням «Електрик» Українського товариства глухих Бєлкіну Сергію Станіславовичу. За результатами перевірки довідки перевірені документи, які знаходяться на підприємстві у тому числі і наказ № 199 від 10.10.2003 р. Одеського виробничого об'єднання «Електрик» УТОГ «Про проведення атестації з питань охорони праці працівників, зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою». За результатами перевірок жодних зауважень до документів не було.
17.04.2025 року позивач повторно звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області з заявою про перехід на пенсію за віком.
За принципом екстериторіальності дана заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яке рішенням від 24.04.2025 р. № 155250018074 відмовило у перерахунку пенсії позивачу. Підставою для відмови стало ненадання наказів про результати атестації робочих місць та переліки робочих місць, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення до 31.08.2004 р.
Вирішуючи дану справу в апеляційному провадженні, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі - Порядок № 383).
Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, від 31.03.2020 у справі № 678/65/17 та від 09.07.2020 по справі №235/7688/16-а.
Як встановлено судом та фактично не заперечується відповідачами, позивач у період з 27.03.1991 р. по 31.08.2004 р. акумуляторником в Одеському виробничому об'єднанні «Електрик» УТОГ», що підтверджується записами трудової книжки ОСОБА_1 від 05.07.1988 р. № НОМЕР_3 та довідкою про підтвердження стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 17.02.2025 р. № 519.
Згідно правил застосування Списку № 2 якщо пільгова робота виконувалася до 31 грудня 1991 року, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173; якщо виконання пільгової роботи продовжувалося після 01 січня 1992 року або розпочато після цієї дати, але не більше як до 11 березня 1994 року, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжувалася після 11 березня 1994 року або розпочата після цієї дати, але не більше як до 16 січня 2003 року, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. №461 затверджено списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема, Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах та Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Розділом XXХIII (Загальні професії у всіх галузях господарства) Списків № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, передбачено акумуляторників.
Як вбачається з оскаржуваних рішень про відмову у перерахунку пенсії позивачу відмовлено у перерахунку з підстав наказів про атестацію робочих місць.
З цього питання суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 01 серпня 1992 року (далі - Порядок № 442).
Пунктом 4 Порядку № 442 встановлено, що атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383, (далі Порядок № 383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
За правовою позицією, викладеної Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 520/15025/16-а, будь-які причини, з яких атестація не була проведена, не є підставою для відмови у зарахуванні стажу та відмову заявникові в наданні пенсії. Особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочою місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведения або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведения або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи.
Враховуючи приведену правову позицію Великої Палати Верховного Суду згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність не зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 спірні періоду роботи позивача.
Доводи апелянта про відсутність підстав для зарахування спірного періоду до пільгового стажу позивача через відсутність відомостей про проведення атестації робочих місць у цей період, а трудова книжка позивача не містить дані про повний робочий день, про пільговий характер роботи тощо, спростовані приведеними вище висновками суду.
За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 13.03.2025 р., рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 155250018074 від 24.04.2025 р. не відповідають критеріям законності, обґрунтованості та пропорційності, визначеним статтею 2 КАС України, що є підставою для визнання такого рішення протиправними і їх скасування.
Визначаючись щодо вимог зобов'язального характеру в тому числі і в частині суб'єкта владних повноважень, який має вирішувати питання про призначення позивачу пенсії, суд враховує наступне.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі - постанова № 25-1).
Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі постанови № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.
Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.
Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно з пунктом 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Положеннями пункту 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 передбачено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналіз наведених вище положень Порядку № 22-1 свідчить про наступне:
- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Враховуючи вимоги Порядку № 22-1, органом, що вперше приймав рішення за заявою позивача про призначення пенсії визначено саме Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Отже, з огляду на пункти 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1, суд доходить висновку, що дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у даному випадку є Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області. Оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, відсутні підстави для покладання на цього відповідача обов'язку щодо відновлення порушеного права позивача.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 листопада 2024 року по справі № 320/10744/21, та відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Згідно положень ст. 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
За таких обставин, оскільки судом першої інстанції правильно вирішено справу по суті, проте помилково задоволено позовні вимоги зобов'язального характеру, заявлені до неналежного відповідача, колегія суддів вважає за необхідне змінити оскаржуване судове рішення, виклавши абзац четвертий резолютивної частини рішення суду у відповідній редакції, а в іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року підлягає залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними рішення та зобов'язання вчинити певні дії - змінити, виклавши абзац четвертий резолютивної частини рішення у наступній редакції:
«Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи з 27.03.1991 р. по 31.08.2004 р. акумуляторником в Одеському виробничому об'єднанні «Електрик» УТОГ та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.04.2025 р. про переведення на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 й прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду».
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Джабурія
Судді К.В. Кравченко Н.В. Вербицька