01 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/25053/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №160/25053/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо незарахування позивачу до вислуги років періоду служби в органах і підрозділах цивільного захисту з 25.02.2005 по 11.11.2011;
-зобов'язати військову частину НОМЕР_1 зарахувати позивачу до вислуги років період служби в органах і підрозділах цивільного захисту з 25.02.2005 по 11.11.2011;
-зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок і виплату грошового забезпечення позивача в частині надбавки за вислугу років за весь час служби у Військовій частині НОМЕР_1 з урахуванням вислуги років в органах і підрозділах цивільного захисту з 25.02.2005 по 11.11.2011.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року у справі № 160/25053/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року залишено без змін.
Від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, яким вирішити питання про стягнення витрат на правничу допомогу. Просить стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 16 500,0грн., які понесені під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Вивчивши подану позивачем заяву про компенсацію витрат, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно зі статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У відповідності до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У спірному випадку на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу суду надано: договір про надання професійної правничої допомоги №13/05-24 від 12.05.2024 року, Акту прийому-передачі результатів надання професійної правничої допомоги №2 від 20.10.2025 року.
Відповідно до акту прийому-передачі результатів надання професійної правничої допомоги №2 від 20.10.2025 року адвокатом надано такі послуги з правничої допомоги: ознайомлення та правовий аналіз апеляційної скарги ВЧ НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 у справі №160/25053/24 (витрачено 2 години, вартість 3000,0грн.); написання та подання відзиву на апеляційну скаргу (витрачено 6 годин, вартість 9000,0грню); написання та подання Заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, Акту №2 приймання-передачі результатів наданої професійної правничої допомоги у справі № 160/25053/24 від 20.10.2025 (витрачено 3 години, вартість 4,500,0грн.).
Визначаючи наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції враховує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч.3 ст. 134 КАС України).
Таким чином, проаналізувавши надані позивачем документи, можливо дійти висновку про те, що під час апеляційного провадження позивачу були надані послуги з правничої допомоги, розмір яких оцінено сторонами укладеного договору та додаткових угод до нього у 16500,0грн.
Позивач вказує на те, що визначений розмір гонорару адвоката є співмірним по відношенню до складності цієї справи, а його розмір встановлено укладеним між сторонами Договором.
Суд апеляційної інстанції погоджується з аргументами позивача про те, що під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат, суд не може надавати оцінки волевиявленню сторін в межах укладеного договору про надання правової допомоги. Суд визнає і те, що своїм волевиявленням сторони договору можуть встановлювати будь-які їх права та обов'язки в межах укладеного договору, які не суперечать закону, в тому числі встановлювати будь-який, на їх розсуд, гонорар, що сплачується адвокату.
В той же час, суд має обов'язок оцінити заявлені до відшкодування витрати на правничу допомогу на предмет їх співмірності та обгрунтованості.
В постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
Вказана позиція висловлена і Верховним Судом в постановах від 01 червня 2022 року по cправі № 910/1929/19, від 18 травня 2022 року по cправі № 911/1825/20, від 23 лютого 2022 року по cправі № 914/653/21, від 15 червня 2021 року по справі № 912/1025/20.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19.
Отже, той факт, що у спірному випадку сторонами договору про надання правової допомоги встановлено гонорар адвоката у розмірі 16500,0грн., жодним чином не свідчить про те, що саме такий розмір витрат має бути відшкодований на користь позивача.
Оцінюючи заявлені до відшкодування витрати на правничу допомогу, на предмет їх обгрунтованості та співмірності, суд апеляційної інстанції приймає до уваги таке.
Так, суд апеляційної інстанції вважає, що цю справу не можливо віднести до категорії складних справ, в контексті потреби значного часу для формування та викладення правової позиції, вивчення значної кількості нормативної бази. Суд апеляційної інстанції враховує, що під час апеляційного перегляду справи за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 представником (адвокатом) позивача подано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому фактично викладено позицію позивача, яка наведена і у позові.
В той же час, суд враховує, що у зв'язку з виниклим спором позивач був змушений звертатися до суду з позовом, у зв'язку з чим поніс (понесе) витрати на правничу допомогу, а отже враховуючи принцип співмірності, складність цієї справи, а також надані позивачу послуги з правничої допомоги в співвідношенні до результатів розгляду цієї справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що заявлені до відшкодування витрати на правничу допомогу є явно неспівмірними із цією справою та наданими адвокатом послугами.
З цих підстав, оцінивши у контексті названих процесуальним законом критеріїв співмірності зазначений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обгрунтованим та співмірним із складністю цією справи є заявлений до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу у сумі 3000,0грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.132, 139, 252 КАС України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалити у справі №160/25053/24 додаткову постанову.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,0грн.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 01.12.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров