01 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 280/5898/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2025 року (суддя Кисель Р.В.) у справі №280/5898/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незарахування позивачу до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці періоду його роботи з 25.05.2000 по 05.04.2001 та щодо здійснення перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» без її індексації шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який врахований для обчислення розміру його пенсії у сумі 7763,17 грн, на коефіцієнти в розмірах 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115;
зобов'язати відповідача перерахувати розмір пенсії позивача відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховано для обчислення його пенсії в розмірі 7763,17 грн, на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,11 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та із зарахуванням до його пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 періоду роботи з 25.05.2000 по 05.04.2001, та здійснити її виплату з 07.01.2025 із урахуванням вже виплачених сум;
зобов'язати відповідача перерахувати розмір пенсії позивача відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховано для обчислення його пенсії в розмірі 7763,17 грн (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115), на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», та здійснити її виплату з 01.03.2025 із урахуванням вже виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не проведено індексацію пенсії позивача належним чином, шляхом збільшення показника середньої заробітної плати по Україні, який враховується при обчисленні пенсії на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11; 1,14; 1,197, 1,0796 та у розмірі 1,115. Крім цього, позивач вказував на неправомірність відмови пенсійного органу в зарахуванні до спеціального стажу (Список 1) періоду роботи з 25.05.2000 по 05.04.2001.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 року позов задоволено.
За наслідками розгляду справи судом першої інстанції зроблено такі висновки.
Щодо заявлених позивачем вимог про проведення індексації пенсії, суд дійшов висновку про те, що позивач має право на індексацію його пенсії в силу положень статті 42 Закону №1058-IV. При цьому, як зазначив суд першої інстанції, індексація повинна здійснюватися не шляхом встановлення щомісячної доплати у фіксованому розмірі (100грн., 135 грн., 100 грн., 100 грн. відповідно), а шляхом застосування коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, які передбачені постановами КМУ №127, 118, 168, 185, 209.
Щодо заявлених позивачем вимог про зарахування до спеціального стажу (Список 1) періоду роботи з 25.05.2000 по 05.04.2001, суд встановив, що відповідач відмовив у зарахуванні зазначеного стажу через наявну перерву між наказами про проведення атестації робочих місць від 25.05.1995 та від 06.04.2001.
Встановивши підстави для відмови в зарахування вказаного періоду роботи до спеціального стажу, суд зазначив, що якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач фактично посилається на те, що пенсія позивача індексується у спосіб, визначений законодавством, за змістом такого способу збільшується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, станом на 01.10.2017 року, що передбачено постановою КМУ №124 від 20.02.2019. Також відповідач висловлює свою незгоду з рішенням суду першої інстанції, в частині задоволених позовних вимог щодо зарахування до спеціального стажу (Список 1) періоду роботи з 25.05.2000 по 05.04.2001. З цього приводу зазначає, що встановлений факт недотримання строків проведення атестації робочого місця, є підставою для відмови в зарахуванні періоду роботи до спеціального стажу.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та з 2020 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При призначенні позивачу пенсії застосовано показник середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, обчисленої як середній показник за 2017-2019 рік у розмірі 7763,17 грн відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058-IV.
Позивач вважає, що відповідна індексація показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, із застосуванням якого була призначена йому пенсія, мала проводитись шляхом його послідовного збільшення на коефіцієнти у розмірі:
1,11 з 01.03.2021 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» (далі - Постанова № 127);
1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова № 118);
1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова № 168);
1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова № 185);
1,115 з 01.03.2025 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - Постанова № 209).
За позицією позивача, з часу призначення йому пенсії індексація показника середньої заробітної плати, врахованого при її обчисленні у розмірі 7763,17 грн, не здійснювалась. Натомість відповідачем призначались щомісячні доплати до пенсії у розмірі:
100 гривень з 01.07.2021 відповідно до Постанови № 127;
135 гривень з 01.03.2022 відповідно до Постанови № 118;
100 гривень з 01.03.2023 відповідно до Постанови № 168;
100 гривень з 01.03.2024 відповідно до Постанови № 185;
100 гривень з 01.03.2025 відповідно до Постанови № 209.
Також пільгового стажу Позивача за списком № 1 не було враховано період його роботи з 25.02.2000 по 05.04.2001, оскільки наявна перерва між наказами про проведення атестації робочих місць від 25.05.1995 та від 06.04.2001, про що Відповідачем вказано в листі від 03.07.2025 № 0800-0209-8/66378.
Вважаючи такі дії (бездіяльність) відповідача протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Щодо заявлених вимог про індексацію пенсії.
Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
На реалізацію положень ст.42 Закону № 1058-IV Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 20.02.2019 №124, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 124).
Приписами пункту 1 та 2 Порядку №124 визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Перерахунку підлягають пенсії, обчислені, зокрема, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пункту 5 Порядку №124, у 2019 р. перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пенсії, які призначені відповідно до Закону та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону, пункту 4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 3 жовтня 2017 р. № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Отже, в силу приписів пункту 5 Порядку №124, у 2019 р. при перерахунку пенсій застосовувався показник середньої заробітної плати станом на 01 жовтня 2017 р.
Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).
У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тобто, положення пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.
Такий правовий висновок зроблено Верховним Судом у справі №160/28752/23 (постанова від 13.01.2025), у справі №200/5836/24 (постанова від 16.04.2025).
Постановою КМУ №127 від 22.02.2021 установлено, що у 2021 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» з 01 березня 2022 року було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14.
24.02.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року №168.
Пунктом 1 Постанови №168 установлено, що з 1 березня 2023 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
23 лютого 2024 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» №185 від 23.02.2024.
Пунктом 1 Постанови №185 установлено, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. №124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
Пунктом 1 Постанови №209 установлено, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.
Отже, виходячи з наведених положень постанов Уряду, перерахунок та індексація пенсій у подальшому відповідно до Постанов №№127, 118, 168, 185, 209 проводиться згідно з Порядком №124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.
Оскільки положення Порядку №124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону №1058-IV, то суд першої інстанції обгрунтовано застосував у спірних відносинах положення постанови КМУ №127,118, 168, 185, 209, а Порядок 124 виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону №1058.
З цих підстав суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач мав право на перерахунок пенсії, у зв'язку з щорічною індексацією, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1, 11 у 2021 році, 1,14 у 2022 році, 1,197 у 2023 році, 1,0769 у 2024 році та 1,115 у 2025 році.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо права позивача на індексацію пенсії.
Щодо зарахування періоду роботи до спеціального стажу (Список №1).
У спірному випадку відповідачем до пільгового стажу за списком №1 не зараховано період роботи позивача з 25.05.2000 по 05.04.2001 на посаді вогнетривника у ПрАТ “ЗМК “Запоріжсталь».
Судом встановлено та не заперечувалось відповідачем те, що підставою для відмови у зарахуванні зазначеного стажу визначено наявну перерву між наказами про проведення атестації робочих місць від 25.05.1995 та від 06.04.2001. Такий висновок пенсійного органу грунтується на тому, що первинна атестація робочого місця позивача на ПрАТ “ЗМК “Запоріжсталь» була проведена згідно із наказом про атестацію робочих місць від 25.05.1995 № 73, а наступна атестація робочого місця позивача на ПрАТ “ЗМК “Запоріжсталь» була проведена згідно із наказом про атестацію робочих місць від 06.04.2001 № 160.
Встановивши такі підстави для відмови в зарахуванні до спеціального (пільгового стажу за Списком № 1) вказаного періоду роботи позивача, суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Подібний висновок щодо застосування норм матеріального права викладено раніше Верховним Судом України, зокрема, у постанові цього Суду від 16 вересня 2014 року (справа №21-307а14), та Верховним Судом у постановах від 23 січня 2018 року (справа №732/2003/14) та від 05 березня 2019 року (справа №679/774/16-а) та інших.
Оскільки у спірному випадку відповідачем не було доведено, а судом не встановлено того, що в проміжок часу між проведеними атестаціями робочого місця змінювалися умови праці позивача, суд першої інстанції, прийнявши до уваги те, що проведення атестації робочого місця не залежить від волі працівника (позивача), а є відповідальністю роботодавця, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для зарахування спірного періоду роботи до спеціального (пільгового) стажу позивача за Списком №1.
Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2025 року у справі №280/5898/25 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 01.12.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров