Справа № 159/6135/25
Провадження № 2/159/1994/25
02 грудня 2025 року м. Ковель Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі: головуючого - судді Шишиліна О.Г., за участю секретаря судового засідання Сабецької К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
01.09.2025 позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі -ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»») звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 , обґрунтовуючи позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань щодо повернення коштів за кредитним договором №102496669 від 30.11.2023, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" (далі - ТОВ "МІЛОАН") та відповідачем, внаслідок чого утворилася загальна заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 15709,53грн. з яких: 4150 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 10989,53 грн сума заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги, 570 грн заборгованість з комісії. 25.06.2024 між ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» було укладено Договір відступлення прав вимоги № 109-МЛ/Т, відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про споживчий кредит №102496669 від 30.11.2023 укладений між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 ..
Позивач набув право грошової вимоги за вказаним кредитним договором на підставі Договору про відступлення права вимоги № 109-МЛ/Т від 25.06.2024, укладеного між ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»».
Враховуючи наведене, позивач просить стягнути суд з відповідача суму заборгованості за договором про споживчий кредит №102496669 від 30.11.2023 в сумі 15709,53 грн..
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору 2422,4 грн..
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 02.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, яку ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, у поданій позовній заяві просить справу розглядати у її відсутності, позов підтримує повністю, з підстав, викладених у позовній заяві та просить його задовольнити. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
У судові засідання, призначені на 02.10.2025, 12.11.2025 відповідач ОСОБА_1 повідомлений через його електронний кабінет, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.
У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
За змістом частин четвертої та п'ятої ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
У Постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 вказано, що за таких умов відмінність між датою судового засідання, про час та місце якого учасники справи були належним чином повідомлені, та датою складання повного судового рішення не свідчить про порушення порядку повідомлення учасників справи про час та місце проведення судового засідання та не є підставою для скасування судового рішення.
Отже за таких умов датою рішення суд зазначає дату складання повного тексту рішення.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.
30.11.2023 між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №102496669 про надання грошових коштів (фінансовий кредит) у сумі 6000 грн строком на 105 днів ( дата надання кредиту складається з пільгового та поточного періодів). Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 15.12.2023 (рекомендована дата платежу), поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 14.03.2024 (дата остаточного погашення заборгованості).Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без урахування суми (тіла) кредиту) складають 1695 грн в грошовому виразі та 42499 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка) і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.3-1.7 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат за кредитом 26595 грн. Комісія за надання кредиту 570 грн, яка нараховується за ставкою 9,50% від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом 1125 грн, які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 3,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована. Кредитні кошти надаються на картковий рахунок позичальника. Повернення кредиту згідно Графіку платежів, який є додатком № 1 до цього договору.
Вказаний договір підписаний електронним підписом відповідача одноразовим ідентифікатором 896080 30.11.2023 (10:03:34), який направлено на тел. +380967176934.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України (далі ЦК).
Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК).
У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію,і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Частиною п'ятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК).
Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв'язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
У силу частини першої статті 638 ЦК договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Вказаний висновок щодо правомірності укладення кредитного договору шляхом підписання електронним цифровим підписом викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021, справа № 524/5556/19, провадження № 61-16243св20.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.
Відтак суд робить висновок про належне укладення кредитного договору №102496669 від 30.11.2023р. про отримання відповідачем кредиту у ТОВ "МІОЛАН".
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК). Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі (ч. 2 ст. 10561 ЦК).
Відповідно до ст. 526 ЦП зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
25.06.2024 між ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» було укладено Договір факторингу № 109-МЛ/Т, відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договром про споживчий кредит №102496669 від 30.11.2023 укладений між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1
25.06.2024 ТОВ "МІЛОАН" відступило право вимоги до позичальників ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» на підставі Договору про відступлення права вимоги № 109-МЛ/Т, укладеного між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» та ТОВ "МІЛОАН", в тому числі за Договором про споживаючий кредит №102496669 від 30.11.2023року, що уклали ТОВ "МІОЛАН" та ОСОБА_1 ..
Заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №102496669 від 30.11.2023 року станом на 20.08.2025 не спростована і складається з заборгованості по основному боргу - 4150 грн, заборгованість за відсотками - 10989,53 грн, заборгованості з комісії - 570 грн, сума заборгованості всього - 15709,53 грн..
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК). Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК).
Отже позивач правомірно набув право грошової вимоги ТОВ "МІОЛАН" до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №102496669 від 30.11.2023року.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судові не надано доказів щодо неправильності або необґрунтованості складеного позивачем розрахунку.
Ураховуючи зазначене, оцінивши докази, суд робить висновок що відповідачем порушено права позивача у частині неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором №102496669 від
30.11.2023 року, станом на 20.08.2025 відповідач має заборгованість перед позивачем за вказаним договором і позов підлягає повному задоволенню.
Крім того з відповідача підлягають стягненню судові витрати, відповідно до положень Глави 8 ЦПК України.
Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч.ч.1, 2 ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).
При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.15 Цивільного процесуального кодексу України).
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.
В даному випадку, заявлений позивачем розмір витрат з надання професійної правничої допомоги в 8000грн. підтверджується звітом про надання правової допомоги згідно договору про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025, актом №Д/1234 від 20.08.2025 за договором про надання правової допомоги за договором №0107.
Враховуючи наданні докази, суд прийшов до висновку про задоволення витрат на правничу допомогу в сумі 8000 грн., які слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Крім того, при подачі позовної заяви до суду позивачем був сплачений судовий збір в сумі 2422,4 грн.
Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача в рахунок відшкодування судових витрат 2422,4 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 133, 137, 141, 264, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,-
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №102496669 від 30.11.2023 року в сумі 15709,53 грн, а також судові витрати 2422,40 грн. судового збору та 8000,00 гривень на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 02.12.2025 року.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» ЄДРПОУ 35234236, (місцезнаходження: м. Львів, вул.Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий:О. Г. ШИШИЛІН