01 грудня 2025 року Чернігів Справа № 620/8451/25
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , третя особа Акціонерне товариство “Українська залізниця» про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом (зі змінами) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1), Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 2), Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач 3), третя особа Акціонерне товариство “Українська залізниця», в якому просить:
визнати протиправним та скасувати наказ № 200/МГ від 25.06.2025 р. “Про організацію призову військовозобов'язаних запасу на військову службу по загальній мобілізації на особливий період» начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 26.06.2025 р. про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини та на усі види забезпечення;
визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_2 від 19.08.2025 р. про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини та на усі види забезпечення;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) звільнити ОСОБА_1 від проходження військової служби.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що працює у виробничому підрозділі Київської дистанція колії регіональної філії «Південно - Західна залізниця» (м. Київ, вул. Либідська, 4) на посаді майстра шляхової дільниці І групи та має відстрочку від призову на військову службу. Відтак, на момент винесення наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про мобілізацію позивача, у відповідності до вимог статті 23 Закону №3543-XII позивач мав відстрочку від призову на військову службу у строк до 23.08.2025 шляхом бронювання АТ «Українська залізниця» згідно Переліку посад і професій військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, а отже, позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації. Вказує, що його зарахування до списків особового складу спочатку до Військової частини НОМЕР_1 , а з 19.08.2025 до Військової частини НОМЕР_2 є похідними вимогами від протиправного наказу про мобілізацію, а отже наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 26.06.2025, наказ Військової частини НОМЕР_2 від 19.08.2025 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини та на усі види забезпечення також порушує права позивача, а тому, за таких обставин, слід визнати протиправними зазначені накази відповідачів та зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (місце перебування на військовій службі позивача) звільнити останнього від проходження військової служби.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Вказану ухвалу суду відповідач 1 отримав 13.10.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак правом для подання відзиву чи заяви про продовження процесуального строку для подання відзиву у встановлений судом 15-денний строк не скористався.
Вказану ухвалу суду відповідач 2 отримав 22.08.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак правом для подання відзиву чи заяви про продовження процесуального строку для подання відзиву у встановлений судом 15-денний строк не скористався.
Частиною четвертою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Вказану ухвалу суду третя особа отримала 05.08.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу, однак правом подачі пояснень не скористалась.
Ухвалою суду від 01.09.2025 залучено до участі у справі № 620/8451/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , третя особа Акціонерне товариство “Українська залізниця» про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії співвідповідача - Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) (далі - відповідач 3).
Відповідачем 3 подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову повністю та зазначає, що як слідує з військового квитка позивача його призов на військову службу був здійснений ІНФОРМАЦІЯ_2 , а не військовою частиною НОМЕР_2 . Після призову позивача на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 він був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Після проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 19 серпня 2025 року позивач був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 . Підставою для переміщення та зарахування у списки особового складу військової частини НОМЕР_2 було: розпорядження начальника Генерального штабу Збройних Сил України (про переміщення військовослужбовців рядового, сержантського та старшинського складу) від 15 серпня 2025 року №300/ПУ/3426/П/дск/, витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.08.2025 №240, іменний список командира військової частини НОМЕР_1 від 18.08.2025 №1517 (вх.№ 19/4203 від 19.08.2025). Вказує, що перевірка бронювання та оцінка належності підстав для надавання відстрочки не належить до компетенції військової частини НОМЕР_2 . Військова частина НОМЕР_2 також не є суб'єктом процесу бронювання та не має доступу до відповідного реєстру. Вона не вправі здійснювати перевірку та надавати оцінку тому, чи було дійсне бронювання на момент мобілізації позивача. Усе наведене дає змогу стверджувати, що командир військової частини НОМЕР_2 , приймаючи наказ (по стройовій частині) від 19.08.2025 №155 в частині зарахування до списків особового складу та призначення на посаду солдата ОСОБА_1 , діяв у повній відповідності до вимог усіх нормативно-правових актів, що регулюють подібні правовідносини.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується інформацією з військового квитка серія НОМЕР_4 .
Згідно інформації ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 перебував на спеціальному обліку, ВОС - 937 Колійних робіт, 244 Майстер, звірка контактних даних 28.05.2024 р., звірка даних при особистій явці 18.06.2024.
23.08.2024 ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 видано посвідчення серія НОМЕР_4 № 3682 «Про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час», що працює у виробничому підрозділі Київської дистанція колії регіональної філії «Південно - Західна залізниця» (м. Київ, вул. Либідська, 4) на посаді майстра шляхової дільниці І групи терміном на 12 місяців.
Тобто, позивач мав відстрочку від призову в строк до 23.08.2025.
27.08.2024 Регіональною філією «Південно - Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 надано повідомлення про відстрочку від призову військовозобов'язаних, серед яких за номером 28 був ОСОБА_1 .
При цьому, 25.06.2025 на території залізничного вокзалу м. Києва ОСОБА_1 зупинили працівники поліції та територіального центру комплектування та соціальної підтримки та в подальшому позивача було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_5 , де видали новий квиток.
В подальшому ІНФОРМАЦІЯ_1 прийнято наказ № 200/МГ від 25.06.2025 «Про організацію призову військовозобов'язаних запасу на військову службу по загальній мобілізації на особливий період».
Як слідує з листа № 868 від 26.06.2025 Регіональної філії «Південно - Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» (Щодо бронювання працівника) станом на 16.06.2025 ОСОБА_1 був заброньований відповідно до Переліку посад і професій військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час.
Водночас 26.06.2025 Військовою частиною НОМЕР_1 зараховано солдата ОСОБА_1 до списків особового складу та взято на забезпечення військової частини.
В подальшому, 19.08.2025 позивача було зараховано у списки Військової частини НОМЕР_2 за наслідками вибуття із Військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою № 1851 від 21.08.2025.
Згідно з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 19.08.2025 №155 позивача з 19.08.2025 зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення.
Вважаючи вказані накази протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Разом із тим, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України “Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-ХІІ) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Абзацом 5 статті 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України “Про оборону України» передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 22 Закону № 3543-XII встановлені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Частиною 3 вищевказаної статті передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25.03.1992 №2232-XII Про військовий обов'язок і військову службу (далі- Закон №2232-ХІІ).
Згідно з частинами першою, третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 цього Закону проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.
Згідно з ч. 5 ст. 1 Закону №2232-ХІІ від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
За змістом ч. 9 ст.1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону №2232-ХІІ початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з ч.1 ст.39 Закону №2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.
Підстави, за якими військовозобов'язаним передбачено надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, визначені статтею 23 Закону №3543- XII.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст.23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За правилами ст. 24 Закону №3543-XII бронювання військовозобов'язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.
Згідно з вимогами ст.25 вказаного Закону бронюванню підлягають військовозобов'язані, які працюють або проходять службу: 1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування на посадах: державної служби категорії "А", голів обласних, районних, районних у місті (у разі створення) рад, сільських, селищних, міських голів - усі військовозобов'язані; державної служби категорій "Б", "В", в органах місцевого самоврядування - не більше 50 відсотків кількості військовозобов'язаних цих категорій у зазначених органах; 2) в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування (крім військовозобов'язаних, зазначених у пункті 1 цієї частини), а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України; 3) на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень); 4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок та організація бронювання, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов'язаних визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на його виконання.
Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що здійснюють бронювання військовозобов'язаних, зобов'язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаних, які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються.
Згідно п.п.3,4 Постанови Кабінету Міністрів України № 76 від 27.01.2023 р. «Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» бронювання військовозобов'язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється за списками військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі - список), в електронній формі засобами Порталу Дія.
Заброньованим військовозобов'язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі - відстрочка).
Не підлягають бронюванню військовозобов'язані, які згідно із законом не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Військовозобов'язані, зазначені у пункті 1 цього Порядку, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.
Строк дії відстрочки не може перевищувати: строку проведення мобілізації - для військовозобов'язаних, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 1 цього Порядку; строку дії контракту (договору) на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, - для військовозобов'язаних, зазначених в абзаці четвертому пункту 1 цього Порядку; 12 місяців - для військовозобов'язаних, зазначених в абзацах п'ятому та сьомому пункту 1 цього Порядку; строку договору (контракту) або строку, на який їх обрано (призначено), - для військовозобов'язаних, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього Порядку.
Керівники органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій відповідають за включення військовозобов'язаних працівників до списків.
Органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями під час формування списків можуть враховуватися критерії бронювання військовозобов'язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час згідно з додатком 6 до Порядку бронювання військовозобов'язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2015 р. № 45, - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 р. № 12, а також переліки посад і професій військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 № 493.
У свою чергу статтею 23 Закону №3543-XII передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, яка надається, зокрема, військовозобов'язаним, яких заброньовано на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями.
Відповідно до п. 8 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 р. № 154 (далі також Положення), виконання завдання з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, призову громадян на військову службу покладені саме на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до абз. 9 пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Також за приписами п. 15 Положення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов'язаний організовувати: проведення перевірок стану бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації.
Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи, 23.08.2024 ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 видано посвідчення серія НОМЕР_4 № 3682 «Про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час», що працює у виробничому підрозділі Київської дистанція колії регіональної філії «Південно - Західна залізниця» (м. Київ, вул. Либідська, 4) на посаді майстра шляхової дільниці І групи терміном на 12 місяців.
Тобто, позивач мав відстрочку від призову в строк до 23.08.2025.
Як слідує з листа № 868 від 26.06.2025 Регіональної філії «Південно - Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» (Щодо бронювання працівника) станом на 16.06.2025 ОСОБА_1 був заброньований відповідно до Переліку посад і професій військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час.
Відтак, на момент винесення наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про мобілізацію Позивача, у відповідності до вимог статті 23 Закону №3543-XII позивач мав відстрочку від призову на військову службу у строк до 23.08.2025 шляхом бронювання АТ «Українська залізниця» згідно Переліку посад і професій військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, а отже, позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації, як наслідок наказ № 200/МГ від 25.06.2025 “Про організацію призову військовозобов'язаних запасу на військову службу по загальній мобілізації на особливий період» начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
В зв'язку з зазначеним, подальше зарахування позивача до списків особового складу спочатку до Військової частини НОМЕР_1 , а з 19.08.2025 до Військової частини НОМЕР_2 є похідними вимогами від протиправного наказу про мобілізацію, а отже наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 26.06.2025 та наказ Військової частини НОМЕР_2 від 19.08.2025 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини та на усі види забезпечення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Приписами статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Таким чином суд вважає, що ефективним способом захисту порушених прав позивача буде зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 звільнити ОСОБА_1 від проходження військової служби.
Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , третя особа Акціонерне товариство “Українська залізниця» про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ № 200/МГ від 25.06.2025 “Про організацію призову військовозобов'язаних запасу на військову службу по загальній мобілізації на особливий період» начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 26.06.2025 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини та на усі види забезпечення.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_2 від 19.08.2025 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини та на усі види забезпечення.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 звільнити ОСОБА_1 від проходження військової служби.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968,96 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968,96 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1937,92 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ).
Відповідач 1: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).
Відповідач 2: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).
Відповідач 3: Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Третя особа Акціонерне товариство “Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815).
Повне судове рішення складено 01.12.2025.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО