02 грудня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/5247/25-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (Площа Центральна, 3, м. Чернівці) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 07 листопада 2025 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали шляхом подання позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
У встановлений судом строк позивач подав до суду позовну заяву в новій редакції, в якій вона просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у правильному обчисленні та перерахунку пенсії ОСОБА_1 , у тому числі проведення перерахунку пенсії до настання визначеної законом дати індексації (1 березня 2025 року), неврахування щорічних індексацій та ненадання детального розрахунку складових пенсійної виплати;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, за 2016 рік, 2017 рік та 2019 рік відповідно до офіційної інформації, розміщеної на веб-сайті Пенсійного фонду України на момент надання відповіді;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01 березня 2020 року з урахуванням щорічної індексації за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 та 2025 роки із застосуванням відповідних коефіцієнтів підвищення 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, а також із урахуванням збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, що береться до уваги при обчисленні пенсії.
Ухвалою суду від 14 листопада 2025 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали шляхом подання заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до суду й доказів поважності причин його пропуску.
На виконання указаної ухвали позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що фактично про протиправну виплату пенсії у меншому розмірі позивач дізнався лише після отримання листа від 08 вересня 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. До зазначеного моменту позивач не мала фактичного доступу до інформації щодо показників середньої заробітної плати, які були застосовані при обчисленні її пенсії. Лише після отримання листа від 08 вересня 2025 року позивач змогла отримати інформацію про обчислювальні показники, які враховувались при розрахунку суми пенсії, а також фактичні дані, необхідні для розуміння характеру порушених прав.
Розглянувши подану позивачем заяву про поновлення строку звернення до суду, перевіривши матеріали позову, варто вказати таке.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладеною в постанові від 31 березня 2021 року по справі №240/12017/19, яку суд враховує у відповідності до вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався» та “повинен був дізнатись».
Так, під поняттям “дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19).
Верховний Суд наголосив на тому, що з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву. Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
У зв'язку з цим Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові від 31 березня 2021 року по справі №240/12017/19 відступила від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах від 20 жовтня 2020 року у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження №К/9901/36805/18), від 29 жовтня 2020 року у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 25 лютого 2021 року у справі №822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження №К/9901/36805/18), від 29 жовтня 2020 року у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі №822/1928/18).
Так, у постанові від 31 березня 2021 року по справі №240/12017/19 Верховний Суд дійшов такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Крім того Верховний Суд у постанові від 08 серпня 2019 року у справі №127/13736/16-а зазначив, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Крім цього, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 17 вересня 2020 року у справі №640/12324/19, згідно з якою причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Надаючи оцінку доводам заяви позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зауважує, що із змісту доводів, наведених позивачем в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, не вбачається обставин, які були би пов'язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права ОСОБА_1 на звернення до суду з даним позовом у встановлений законом строк.
Суд зауважує, що позивач, отримуючи пенсію, мала можливість дізнатися про порушення свого права, яке полягає, зокрема, у виплаті пенсії без застосування щорічної індексації, коефіцієнтів підвищення та показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, починаючи з 01 березня 2020 року.
Верховний Суд в своїй постанові від 21 лютого 2024 року у справі №240/27663/23 наголосив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Вказана позиція також підтримана Верховним Судом і у постанові від 28 жовтня 2025 року у справі №420/19263/24.
Звернувшись до суду з цим позовом 03 листопада 2025 року (згідно з датою конверта, яким даний позов направлено на адресу Чернівецького окружного адміністративного суду), позивач заявилп вимоги, зокрема, про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01 березня 2020 року з урахуванням щорічної індексації за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 та 2025 роки із застосуванням відповідних коефіцієнтів підвищення 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, а також із урахуванням збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, що береться до уваги при обчисленні пенсії.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Посилання позивача на лист Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області листа від 08 вересня 2025 року, в якому роз'яснено порядок розрахунку та складові призначеної до виплати пенсії, не змінює моменту, з якого вона повинна була дізнатися про можливе порушення своїх прав.
Позивач, отримуючи пенсію, у тому числі й починаючи зі спірного у даному позові періоду, мала можливість дізнатися про порушення свого права на отримання пенсії у належному розмірі, а лист Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 08 вересня 2025 року лише фіксує дату початку активних дій позивача щодо з'ясування порядку нарахування та виплати пенсії.
Подана до суду заява про поновлення строку звернення до суду не містить жодних доводів про те, що позивач, отримуючи пенсію з 01 березня 2020 року, була позбавлена можливості дізнатися про порушення свого права на отримання пенсії у належному розмірі.
Отже, беручи до уваги наведені вище правові позиції Верховного Суду, надаючи оцінку доводам заяви позивача, суд зауважує, що пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку позивача щодо реалізації своїх процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду з позовом.
У поданій до суду заяві про поновлення строку звернення до суду позивачем не наведено жодних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, які би можна було визнати поважними. На підтвердження поважності причин пропуску шестимісячного строку звернення до суду із цим позовом в частині заявлених позовних вимог за період з 01 березня 2020 року по 02 травня 2025 року позивачем не надано жодних доказів.
Не звернення до суду з адміністративним позовом через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.
Тому, наведені позивачем у поданій на виконання вимог ухвали суду від 14 листопада 2025 року заяві про поновлення строку звернення до суду причини пропуску строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог за період з 01 березня 2020 року по 02 травня 2025 року є неповажними.
Згідно пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу в частині позовних вимог за період з 01 березня 2020 року по 02 травня 2025 року.
Розглянувши позовну заяву в частині позовних вимог з 03 травня 2025 року, суд приходить до висновку, що вона подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України; даний спір виник із публічно-правових відносин; спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства; справа підсудна Чернівецькому окружному адміністративному суду.
Підстави залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для відкриття провадження у даній справі.
Беручи до уваги склад учасників справи, характер спірних правовідносин, враховуючи інші критерії, визначені частиною третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, а також зважаючи на положення пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути вказану справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Крім цього, відповідно до частини першої та частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини третьої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом. У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду (частини шоста-дев'ята статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України).
З огляду на зміст позовних вимог, з метою з'ясування всіх обставин у справі, суд вважає за необхідне витребувати з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області копію пенсійної ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 122, 123, 171, 248, 260, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду з позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог за період з 01 березня 2020 року по 02 травня 2025 року.
2. Відмовити у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом у частині вимог за період з 01 березня 2020 року по 02 травня 2025 року.
3. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії в частині заявлених позовних вимог щодо перерахунку та виплати пенсії за період з 01 березня 2020 року по 02 травня 2025 року повернути позивачеві.
4. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії в частині заявлених позовних вимог щодо перерахунку та виплати пенсії з 03 травня 2025 року.
5. Справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
6. Роз'яснити, що у даній справі заявами по суті справи є позов та відзив.
7. У разі заперечення проти позову встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам, встановленим частиною другою та частиною четвертою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
8. Витребувати з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області копію пенсійної справи ОСОБА_1 .
9. Для подання до суду витребуваних доказів встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернівецькій області п'ятнадцятиденний строк з дня відкриття провадження у справі, встановлений для подання відзиву на позовну заяву.
10. Повідомити учасникам справи про можливість отримати інформацію по справі на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: adm.cv.court.gov.ua/sud2470/.
11. Повідомити Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (суб'єкта владних повноважень) про можливість отримання копії позовної заяви з додатками, які підлягають врученню йому, лише безпосередньо у суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та в частині повернення може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення, а в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лелюк