Справа № 156/1404/25
Провадження № 3/156/948/25
02 грудня 2025 року сел. Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Федечко М. О., розглянувши матеріали, які надійшли з Володимирського районного ВП ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , студента, (згідно даних протоколу),
за ч.1 ст.178 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
учасники справи:
особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - не з'явився,
законний представник ОСОБА_1 - не з'явився,
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи
23.10.2025 року було встановлено, що 20.09.2025 року неповнолітній ОСОБА_1 перебував у с. Космівка по вул. Богдана Хмельницького, вживав алкогольні напої та перебував у п'яному вигляді на дорозі в с. Стара Лішня, чим порушив вимоги чинного законодавства України.
Такими діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.178 КУпАП.
ІІ. Пояснення учасників справи
В судове засідання 02.12.2025 року ОСОБА_1 та його законний представник, не з'явилися, однак були повідомлені належним чином, про що свідчить підтвердження у матеріалах справи, причини неявки суду не відомі.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені в тому числі статтею 173-2 КУпАП розглядаються протягом доби (ч. 2 ст. 277 КУпАП).
Разом з тим, згідно ч.2 ст.268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 КУпАП не є обов'язковою.
Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини та з огляду на положення Конвенції щодо обов'язку сторони цікавитися рухом справи, беручи до уваги те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , достеменно знав про складання відносно нього адміністративного протоколу і що відносно нього буде слухатися справа в Іваничівському районному суді Волинської області, однак не вжив жодних заходів для явки до суду, не подав клопотань щодо надання доказів невинуватості чи будь-яких інших доказів, які б вказували чи мали місце події, зазначені в протоколі та обставини їх виникнення, тому суддя вважає, що є всі підстави для прийняття справедливого, законного та неупередженого рішення без участі такого з метою своєчасності розгляду справи.
ІІІ. Застосоване судом законодавство
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч.1 ст.178 КУпАП передбачає діяння, а саме розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.
ІV. Висновок суду та накладення стягнення
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою органів внутрішніх справ (Національної поліції) на складання протоколів про адміністративні правопорушення, у тому числі за ч.1 ст.178 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 596319 від 23.10.2025 року у якому викладено обставини і суть правопорушення, передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП;
- рапортом ЄО №13962 від 21.09.2025 року в якому зазначено, що ОСОБА_1 20.08.2025 року в стані алкогольного сп'яніння будучи пасажиром на мотоциклі, впав з нього;
- письмовою заявою ОСОБА_1 в якій він зазначив, що тілесні ушкодження спричинив собі сам, претензій ні до кого, не має;
- письмовим поясненням ОСОБА_1 від 21.09.2025 року в якому зазначено, що він вживав алкогольні напої, пізніше їхав пасажиром на мотоциклі, не втримався та впав з нього, внаслідок чого спричинив собі тілесні ушкодження;
- листом - повідомленням начальнику ВП №1 Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про відсутність даних щодо події 21.09.2025 року, які б вказували на наявність певного кримінального правопорушення;
Проаналізувавши вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості. В своїй сукупності дані докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності інформації, яка міститься у досліджених доказах, суду не надано.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 появу у громадському місці у п'яному вигляді, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.178 КУпАП.
Відповідно до ст.13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Згідно ст. 24-1 КУпАП, за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років може бути застосований такий захід впливу як попередження.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд враховує: характер вчиненого нею правопорушення; особу правопорушника, яка є неповнолітньою, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.178 КУпАП, яка доведена повністю, та доходить переконання, що з метою виховання та попередження вчинення нових правопорушень, стосовно ОСОБА_1 слід застосувати такий захід впливу як попередження.
V. Судові витрати
Частиною 1ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Оскільки, до ОСОБА_1 судом не застосовується адміністративне стягнення, а тому підстав покладення на останнього обов'язку щодо сплати судового збору в даному випадку немає.
Керуючись ст. ст.13, 24-1, ч.1 ст.178, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.178 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати захід впливу передбачений ст.24-1 КУпАП у виді попередження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.
Суддя М.О. Федечко