02 грудня 2025 року справа № 580/6154/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу у змішаній (паперовій та електронній) формі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 1), військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач 2), військової частини НОМЕР_3 (далі - відповідач 3), в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати позивачу одноразової грошової винагороди у розмірі 70000 грн за 30 сумарно обчислених днів виконання бойових (спеціальних) завдань піж час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь позивача 70000 грн одноразової грошової винагороди за 30 сумарно обчислених днів виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач 1 протиправно не провів нарахування та виплату позивачу одноразової додаткової винагороди у розмірі 70000,00 грн, передбаченої Постановою КМУ № 168, за 30 сумарно обчислених днів виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника, зокрема, всього за 55 днів.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у матеріалах справи доказами.
Відповідач 1 позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити повністю, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що станом на день фактичного виключення позивача зі списків військової частини НОМЕР_1 (25.01.2025) за позивачем обліковувались 15 неоплачених днів його участі бойових діях або заходах для подальшої їх оплати за новим місцем служби при сумарному їх обчислені понад 30 днів. Після фактичного виключення позивача зі списків військової частини НОМЕР_1 (25.01.2025) на адресу відповідача 20.02.2025 надійшла довідка командира військової частини НОМЕР_4 від 13.02.2025 №1605/1491 про те, що позивач у період з 18.05.2024 по 26.06.2024 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України загальною кількістю 40 днів. Відповідачем вказано, що відповідно до абз. 6 п. 2 розділу XXXVII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, військовослужбовцям, які вибувають до нового місця служби (навчання) з виключенням зі списків особового складу частини та мають менше 30 днів виконання бойових (спеціальних) завдань в умовах, визначених пунктом 1 цього розділу, за які виплата одноразової винагороди не здійснювалась, інформація про такі дні зазначається у наказі командира військової частини (установи, організації). Враховуючи вищевикладені обставини, з метою реалізації його права на отримання одноразової винагороди у розмірі 70000 грн, відповідачем направлено до нового місця служби позивача - військової частини НОМЕР_2 телеграму з додатками засобами “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 17.03.2025 №982/143/477/пс щодо нарахування і виплату позивачу одноразової винагороди та про залишок днів, за які винагорода не нараховувалась разом із довідками, які дають право на таку виплати. Таким чином відповідач вважає, що він є неналежним відповідачем у справі, так як вищезазначена одноразова грошова винагороду у розмірі 70000 грн за 30 сумарно обчислених днів підлягає виплати саме за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні, тобто військовою частиною НОМЕР_2 .
Ухвалою суду від 04.08.2025 залучено до участі в адміністративній справі №580/6154/25 в якості другого відповідача - військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Військовою частиною НОМЕР_2 подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що позивача зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 26.01.2025 № 26 та у подальшому виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 28.01.2025 № 28, у зв'язку з переміщенням до нового місця служби - військової частини НОМЕР_3 . Відомостей про право позивача на виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 70000 грн. за 30 сумарно обчислених днів виконання бойових (спеціальних) завдань до військової частини НОМЕР_2 у зазначений період не надходило. Довідка, надана військовою частиною НОМЕР_4 військовій частині НОМЕР_1 датована 13.02.2025 - днем, коли позивач вже не перебував у списках особового складу військової частини НОМЕР_2 .
Ухвалою суду від 03.10.2025 залучено до участі в адміністративній справі №580/6154/25 в якості другого відповідача - військову частину НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), відповідно, постановлено здійснювати спочатку розгляд адміністративної справи.
Військовою частиною НОМЕР_3 подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що згідно інформації, яка вказана у довідці №133/10057 від 06.11.2025 про нарахований дохід ОСОБА_1 за період з 29.01.2025 по 30.09.2025 у військовій частині НОМЕР_3 , ОСОБА_1 нараховано та виплачено грошове забезпечення, додаткова винагорода з розрахунку 100 000 на місяць та одноразова винагорода на період дії воєнного стану в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) в повному обсязі, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що станом на день фактичного виключення позивача зі списків військової частини НОМЕР_1 за позивачем обліковувались неоплачені дні його участі бойових діях або заходах для подальшої їх оплати за новим місцем служби при сумарному їх обчислені понад 30 днів.
У зв'язку з невиплатою військовою частиною НОМЕР_1 одноразової додаткової винагороди у розмірі 70000,00 грн, передбаченої Постановою КМУ №168, позивач звернувся до суду із даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції чинній на момент існування спірних правовідносин) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Положенням ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції чинній на момент існування спірних правовідносин) встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Абзацом 1 ч. 4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції чинній на момент існування спірних правовідносин) передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Згідно абзацу 2 ч. 4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції чинній на момент існування спірних правовідносин) порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168, пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до п. 1-1 постанови КМУ №168 у разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.
Відповідно до п. 1 розд. XXXVII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, виплати грошового забезпечення одноразова винагорода в розмірі 70 000 гривень виплачується військовослужбовцям за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань:
- під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно; на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України;
- на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій;
- на території противника.
Підтвердження виконання бойових (спеціальних) завдань, згідно з п. 2 розд. XXXVII Порядку виплати грошового забезпечення, здійснюється на підставі, зокрема, рапорту (донесення) командира підрозділу (групи) про виконання бойових (спеціальних) завдань кожним військовослужбовцем в умовах, визначених пунктом 1 цього розділу
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 05.08.2024 у справі №200/4100/23, довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (надалі довідка про безпосередню участь) не є беззаперечним доказом участі особи у бойових діях у зазначені в ній періоди, її слід оцінювати у сукупності з іншими доказами.
Матеріалами справи підтверджено, що після фактичного виключення позивача зі списків військової частини НОМЕР_1 (25.01.2025) на адресу військової частини НОМЕР_1 20.02.2025 надійшла довідка командира військової частини НОМЕР_4 від 13.02.2025 №1605/1491 про те, що позивач у період з 18.05.2024 по 26.06.2024 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України загальною кількістю 40 днів.
З метою реалізації його права на отримання одноразової винагороди у розмірі 70000 грн, відповідачем направлено до нового місця служби позивача - військової частини НОМЕР_2 телеграму з додатками засобами “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 17.03.2025 №982/143/477/пс щодо нарахування і виплату позивачу одноразової винагороди та про залишок днів, за які винагорода не нараховувалась разом із довідками, які дають право на таку виплати.
У подальшому позивача зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 26.01.2025 № 26 та у подальшому виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 28.01.2025 № 28, у зв'язку з переміщенням до нового місця служби - військової частини НОМЕР_3 .
Відомостей про право позивача на виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 70000 грн. за 30 сумарно обчислених днів виконання бойових (спеціальних) завдань до військової частини НОМЕР_2 у зазначений період не надходило, однак довідка, надана військовою частиною НОМЕР_4 військовій частині НОМЕР_1 датована 13.02.2025 - днем, коли позивач вже не перебував у списках особового складу військової частини НОМЕР_2 .
Із наданої військовою частиною НОМЕР_3 довідки №133/10057 від 06.11.2025 про нарахований дохід ОСОБА_1 за період з 29.01.2025 по 30.09.2025 судом встановлено, що відповідачем 3 нараховано та виплачено одноразова винагорода на період дії воєнного стану в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) в повному обсязі, зокрема у загальній сумі 350000 грн (за 150 днів), що свідчить про відсутність правових підстав для нарахування і виплати позивачу одноразової додаткової винагороди у розмірі 70000,00 грн, передбаченої Постановою КМУ № 168, за 30 сумарно обчислених днів виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Віталіна ГАЙДАШ