про повернення позовної заяви
28 листопада 2025 року Справа № 480/7375/25
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Осіпова О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про скасування наказу,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, в якому просить:
- скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 01.02.2021 року № 194-УБД про затвердження землеустрою та надання земельної ділянки, кадастровий номер 5922382900:06:001:0425, у власність ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 26.09.2025 року зазначена позовна заява була залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків поданої позовної заяви протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивач на виконання ухвали суду надав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, квитанцію про сплату судового збору від 03.10.2025 та копію рішення Краснопільської селищної ради Сумської області №1772 від 20.12.2023 р.
Ухвалою суду від 17.10.2025 виправлено описку у судовому рішенні від 26.09.2025 р.
20.10.2025 ухвалою суду продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та наданням відповідних доказів.
Позивач надав до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якому зазначив, що додатковою підставою для поновлення такого строку є проходження позивачем військової служби з 2014 року до теперішнього часу. Однак, для підтвердження цього факту, а саме надання відповідної довідки, просить продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 календарних днів.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 клопотання позивача про продовження строку для усунення недоліків адміністративного позову задоволено та продовжено заявнику строк для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та з наданням відповідних доказів.
ОСОБА_1 надав до суду довідку НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №08/3626-25 вих. від 20.11.2025 про те, що він дійсно проходить службу за контрактом у Державній прикордонній службі України з 01.05.2015 до теперішнього часу.
Дослідивши матеріали позовної заяви, заяви про усунення недоліків та надаючи оцінку поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовом, зазначеним представником позивача, суд повідомляє наступне.
Частинами 1 та 2 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 6 ст. 161 КАС України передбачено, що в разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимогу про скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 01.02.2021 року № 194-УБД про затвердження землеустрою та надання земельної ділянки
Однак, заявник звернувся до суду 19.09.2025, тобто з пропуском строку, передбаченого чинним законодавством.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Оскільки початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
При цьому, процес отримання позивачем тих чи інших документів, з метою використання таких як доказів при зверненні до суду з позовом, не змінює момент з якого позивач дізнався чи повинен був дізнатися про порушення своїх прав та свобод.
Так, отримання позивачем оскаржуваного наказу 11.07.2025 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав діями відповідача, а свідчить лише про час, коли останній почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Матеріалами справи підтверджується, а також не заперечується позивачем у позовній заяві, що рішенням Краснопільської селищної ради №1772 від 20.12.2023 р. ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою.
Тобто позивач, маючи намір отримати земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства у власність, почав діяти ще у 2023 році.
Однак дії щодо отримання оскаржувального наказу від 01.02.2021 №194-УДБ позивач вчинив тільки 07.07.2025, тобто через 1,5 роки.
Суд наголошує, що в будь-якому випадку, досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку, причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування (постанова Верховного Суду від 02.12.2021 у справі №640/20314/20).
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.
Відтак, аргументи ж про введення в Україні воєнного стану та перебування позивача на військовій службі могли б бути визнані у розглядуваному випадку доречними та такими, що підтверджують існування об'єктивних причин, які дійсно перешкоджали можливості вчинити дії задля своєчасного звернення до суду для захисту своїх прав (у тому числі в контексті стверджуваної потреби першочергового укладення договору про правничу допомогу), за умови доведеності конкретних умов і обставин, які стали на заваді реалізації відповідного права належними і допустимими доказами, як от, факту перебування позивача на бойовому завданні та відсутності зв'язку з ним у конкретний період часу чи інших обставин.
Суд зауважує, що саме посилання на введення воєнного стану на території України як і факт перебування позивача на військовій службі, не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів на їх підтвердження. Неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу задля визнання підстави поважною причиною пропуску процесуального строку має бути реальною. Указані ж доводи позивача є необґрунтованими, адже не містять жодного підтвердження доказами. Більше того, саме посилання на воєнний стан не може свідчити про неможливість виконувати процесуальні права та обов'язки вчасно.
Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
Даний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09.01.2025 у справі №480/11349/23.
Суд зазначає, що, незважаючи на залишення позовної заяви без руху та надання позивачу можливості подати клопотання про поновлення строку звернення до суду з доказами на його підтвердження, позивач у поданому клопотанні не навів поважних причин, які б унеможливили його звернення до суду в межах встановленого законом строку, а обставини, на які він посилається, не свідчать про існування об'єктивних перешкод у реалізації ним свого права на судовий захист в межах такого строку.
Доказів, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду матеріали справи також не містять.
Таким чином, доводи, викладені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду, є безпідставними, а тому ОСОБА_1 було пропущено шестимісячний строк звернення до суду, при цьому належних доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду не надано.
За таких обставин, суд не знайшов підстав для задоволення заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Згідно з частинами 1, 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Ураховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, а підстави, наведені у заяві про поновлення цього строку, не є поважними, тому позовну заяву слід повернути.
Крім того, суд зазначає, що згідно з ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про скасування наказу і додані до неї документи - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Суддя О.О. Осіпова