01 грудня 2025 рокусправа № 380/25261/24
Львівський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого-суддіМартинюк Віталій Ярославович
секретар судового засіданняКлочко Наталія Сергіївна
за участі представників
від позивача - Корната Р.П..
від відповідача - Щирби Р.П..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ЕЛЕКТРОНМАШ" до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод ЕЛЕКТРОНМАШ" (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 36516/13-01-24-10, № 36517/13-01-24-10, № 36519/13-01-24-10 від 23.08.2024 року.
У заявах по суті спору позивач наводить наступні аргументи. Протягом 2021 року податковим органом було неправомірно не зараховано сплату підприємством податку на доходи фізичних осіб та військового збору на суму 1586920,89 грн. та 130243,41 грн. відповідно, а в період з 2022 року відповідні структурні підрозділи державної податкової служби неправомірно зараховували кошти, що були спрямовані на сплату податків на бюджетні рахунки з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, на небюджетні рахунки по єдиному соціальному внеску. Крім того, зарахування коштів, що були спрямовані на сплату податків на бюджетні рахунки з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, здійснювалось із запізненням, що підтверджується виписками з єдиного рахунку. Також необґрунтованими є висновки податкового органу щодо несплати (неперерахування) підприємством військового збору станом на 31.03.2024 у сумі 261480,28 грн. (310511,44 - 49 031,16 грн. (військовий збір нарахований за березень 2024 року, термін сплати до 30.04.2024), та несвоєчасної сплату військового збору за період з вересня 2019 року по травень 2022 року з огляду на наступне. Як вбачається з даних бухгалтерського обліку та наданих до перевірки платіжних документів, в 2019-2022 роках підприємством здійснювалась своєчасна сплата військового збору, а тому відповідні висновки податкового органу є хибними. Також податковим органом не враховано, що сума військового збору 261480,28 грн. (310 511,44 - 49 031,16 грн. (військовий збір нарахований за березень 2024 року, термін сплати до 30.04.2024) була своєчасно сплачена підприємством в квітні-липні 2024 р., що підтверджується платіжними документами (копії додаються). Крім того, позивач не погоджується з розрахунками сум штрафних санкцій, наведених в додатку до акту перевірки. Слід зазначити, що наведені розрахунки в частині нарахування штрафів те пені не містять інформації про конкретні суми заборгованості, терміни (періоди) прострочення, а тому неможливо перевірити наведені розрахунки. Враховуючи, що затримка зарахування коштів податку з доходів фізичних осіб та військового збору в період 2019-2020 років відсутня, а в період 2021-червень 2022 років затримка зарахування сплати коштів сталася не з вини підприємства, тому розрахунки штрафних санкцій є неправильними, оскільки ґрунтуються на неправомірних висновках податкового органу про несвоєчасність сплати підприємством податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Також покликається на неможливість виконання свого обов'язку через пандемію COVID-19 та військову агресію російської федерації. Крім того, покликається на правові висновки Верховного Суду. Просить позов задоволити.
У заявах по суті спору відповідач наводить такі аргументи. Проведеною перевіркою з'ясовано (лист управління економічного аналізу №706/13-01-19-03-15 «Про надання інформації»), що ТзОВ «Завод ЕлектронМаш», перебуваючи згідно з заявою платника на єдиному рахунку, помилково сплачувало кошти на рахунки податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а не через єдиний рахунок, дані кошти обліковувались в ІКП з кодом (платежі до з'ясування) та були повернуті платнику згідно з заявою на розрахунковий рахунок 09.11.2023 року. Відтак, встановлено несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб за період: травень - листопад 2020 року - 2 181 260,13 грн., січень - грудень 2021 року - 6 696 245,06 грн., січень - травень 2022 року - 2 462 107,50 грн., червень - грудень 2022 року - 239 442,51 грн., січень - грудень 2023 року - 7 642 374,74 грн., січень - березень 2024 року - 2 447 164 грн., чим порушено вимоги підп.168.1.1, підп.168.1.2, підп.168.1.5 п.168.1 ст.168; п.171.1 ст.171; п.176.2 ст.176 ПК України. Також перевіркою встановлено несплату (неперерахування) підприємством військового збору станом на 31.03.2024 у сумі 261 480,28 грн. та несвоєчасну сплату військового збору за період з вересня 2019 року по грудень 2019 року - у сумі 169 054,20 грн., з квітня 2020 року по грудень 2020 року - у сумі 265 637,03 грн., з січня 2021 року по грудень 2021 року - у сумі 561 437,26 грн., з січня 2022 року по травень 2022 року - у сумі 205 509,45 грн., з червня 2022 року по грудень 2022 року - у сумі 18 837,79 грн., з січня 2023 року по грудень 2023 року - у сумі 551 766,50 грн., з січня 2024 року по березень 2024 року - у сумі 116 634,69 грн., чим порушено вимоги підп.168.1.2, підп.168.1.5 п.168.1 ст.168; п.176.2 ст.176; підп.1.5 підп.1.6 п.161 підрозділу10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України. Крім того, уважає що податкові зобов'язання визначено з урахуванням особливостей вимог законодавства щодо пандемії COVID-19 та військової агресії російської федерації. Покликається на практику Верховного Суду. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечила, просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються наступні обставини.
Наказом відповідача від 28.05.2024 року за №2779-ПП призначено планову виїзну документальну перевірку позивача.
За результатами планової виїної документальної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2017 по 31.03.2024, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 03.04.2012 по 31.03.2024 відповідачем складено акт від 25.07.2024 за №31357/13-01-07-04/38172658.
У висновках згаданого акта перевірки в тому числі зазначено, що в порушення підп.168.1.1, підп.168.1.2, підп.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України позивачем несвоєчасно перераховано податок на доходи фізичних осіб за період травень - листопад 2020 року - 2 181 260,13 грн., січень - грудень 2021 року - 6 696 245,06 грн., січень - травень 2022 року - 2 462 107,50 грн., червень - грудень 2022 року - 239 442,51 грн., січень - грудень 2023 року - 7 642 374,74 грн., січень - березень 2024 року - 2 447 164 грн.
Також, в акті перевірки зазначено, що в порушення підп.168.1.2, підп.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176, підп.1.5, підп.1.6 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України відповідачем:
- несплачено (неперераховано) військовий збір станом на 31.03.2024 у сумі 261480, 28 грн.;
- несвоєчасно сплачено військовий збір за період з вересня 2019 року по грудень 2019 року - у сумі 169 054,20 грн., з квітня 2020 року по грудень 2020 року - у сумі 265 637,03 грн., з січня 2021 року по грудень 2021 року - у сумі 561 437,26 грн., з січня 2022 року по травень 2022 року - у сумі 205 509,45 грн., з червня 2022 року по грудень 2022 року - у сумі 18 837,79 грн., з січня 2023 року по грудень 2023 року - у сумі 551 766,50 грн., з січня 2024 року по березень 2024 року - у сумі 116 634,69 грн.
На підставі згаданого акта перевірки відповідачем 23.08.2024 прийнято податкові повідомлення-рішення:
за №36516/13-01-24-10, яким, відповідно до п.125-1.2 ст.125-1 ПК України, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на доходи фізичних осіб (штрафна санкція) на 1566282 грн. 81 коп., в тому числі пеня - 533384 грн. 68 коп. відповідно до вимог підп.129.1.4 п.129.1 ст.129 ПК України;
за №36517/13-01-24-10, яким, відповідно до п.125-1.2 ст.125-1 ПК України, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на суму 304580 грн. 82 коп. (основний платіж - 261480 грн. 28 коп., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 261480 грн. 28 коп., пеня - 16952 грн. 52 коп. відповідно до вимог підп.129.1.4 п.129.1 ст.129 ПК України);
за №36519/13-01-24-10, яким, відповідно до п.125-1.2 ст.125-1 ПК України, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір (штрафна санкція) на 154986 грн. 31 коп., в тому числі пеня - 69356 грн. 99 коп. відповідно до вимог підп.129.1.4 п.129.1 ст.129 ПК України.
В процедурі адміністративного оскарження, рішенням Державної податкової служби України від 08.11.2024 року за №23546/6/99-00-06-01-01-06, спірні податкові повідомлення-рішення залишені без змін.
Змістом спірних правовідносин є відповідність зазначених податкових повідомлень-рішень критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV, з наступними змінами та доповненнями (далі - КАС України).
Ключовим у даному спорі є:
- застосування санкцій за умови сплати грошових зобов'язань по податку на доходи з фізичних осіб та військового збору не на ті бюджетні рахунки;
- несвоєчасна сплата (або в не у повній сумі) пов'язується із фінансовими труднощами, які виникли внаслідок виникнення обставин непереборної сили (форсмажору) - пандемії COVID-19 та запровадження воєнного стану в Україні;
- дотримання порядку обчислення пені.
Ухвалюючи рішення у цій справі суд виходив з таких мотивів.
У відповідності до вимог статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Згідно абзацу другого цієї ж статті органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Основного Закону України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Подактовим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - ПК України).
Як передбачено положеннями підп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Згідно положень підп.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Пунктом 171.1 статті 171 ПК України передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
У відповідності до п.176.2 ст.176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані, в тому числі своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
У відповідності до підпункту 1.1 наведеного пункту платниками збору є, в тому числі, особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу - фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов'язання; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Згідно положень підпункту 1.4 цього ж пункту нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору з доходів платників збору, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставками, визначеними підпунктом 1.3 цього пункту (розділ IV цього Кодексу - "Податок на доходи фізичних осіб").
У відповідності до підп.1.6 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України платники збору, зазначені у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу..
Податковими повідомленнями рішеннями за №36516/13-01-24-10, за №36517/13-01-24-10 та за №36519/13-01-24-10 застосовано до відповідача фінансову відповідальність у формі штрафу та пені за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Положеннями п.125-1 ст.125 ПК України передбачено, що ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов'язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III цього Кодексу, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Підпунктом 129.1.4 п.129.1 ст.129 ПК України передбачено, що нарахування пені розпочинається при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов'язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.
Абзацом другим підп.129.3.4-1. п.129.3 ст.123 ПК України передбачено, що нарахування пені, передбаченої підпунктом 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті, закінчується, зокрема, у разі виявлення контролюючим органом факту несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) визначених податковим агентом сум податкових зобов'язань - у день сплати (погашення) податковим агентом цих сум податкових зобов'язань.
У відповідності до абзацу четвертого п.129.4 ст.129 ПК України, на суми несвоєчасно сплачених та/або несплачених (неперерахованих) податковим агентом визначених податкових зобов'язань відповідно до підпункту 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день такої несплати (неперерахування), включаючи день погашення податкового зобов'язання, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
При цьому, при застосуванні фінансових санкцій на підставі наведених норм контролюючий орган, в силу положень п.112.1 ст.112 ПК України, повинен встановити наявність в діяннях платника податків вини.
Так, у відповідності до п.112.1 ст.112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Більше того, згідно із підп.112.8.5 п.112.8 ст.112 ПК України, обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей (щодо податкових правопорушень, передбачених статтями 124 і 125-1 цього Кодексу).
На виконання службового допису від 27.06.2024 року Управлінням економічного аналізу Головного управління ДПС у Львівській області надано лист від 01.07.2024 року за №706/13-01-19-03-15, зміст якого вказує на те, що в 2021 році позивачем перераховувались кошти на сплату податку на доходи фізичних осіб та військового збору на бюджетні рахунки, а не через єдиний рахунок і обліковувались зі спеціальним кодом "Платежі до з'ясування".
Про аналогічні обставини, в тому числі і за інші періоди (2022, 2023 та І квартал 2024 роки), платник податків повідомив контролюючий орган до складення акта перевірки, поясненнями від 17.07.2024 року за №029/652.
Крім того, у цьому поясненні повідомлено контролюючий орган про те, що позивачем у вересні 2020 року було укладено з ЛКП «Львівелектротранс» Контракт № 328426/1 від 02.09.2020 року на виробництво та постачання 10 нових трамвайних вагонів для м. Львова, який фінансується за рахунок кредитних коштів Європейського інвестиційного банку згідно тендерної процедури розпочатої на початку 2020 року. Пандемія COVID-19 спричинила затримки в постачанні продукції від закордонних постачальників, що призвело до невиконання графіків виробництва трамвайних вагонів згідно з Контрактом № 328426/1 від 02.09.2020 року, та продовження термінів поставки трамваїв, внаслідок чого здача продукцію замовнику та надходження коштів за здану продукцію відбулись із значною затримкою. Як наслідок, позивач не змогло своєчасно (або в повній сумі) сплатити податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та єдиний соціальний внесок.
Також, у цьому поясненні йдеться про те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває до сьогоднішнього дня. У зв'язку з цим Львівська міська рада не виділила з бюджету м. Львова необхідних коштів для оплати за трамвайні вагони в частині місцевого внеску Львівської міської ради. Натомість Львівська міська рада звернулась до Міністерства фінансів України щодо докредитування контракту на закупівлю трамвайних вагонів ЛКП «Львівелектротранс» за рахунок кредитних коштів Європейського інвестиційного банку та відповідні зміни ЛКП «Львівелектротранс» запропоновано було внести до умов Контракту, на що товариства вимушене було погодитись. Наведені вище обставини, у тому числі несвоєчасний розрахунок ЛКП «Львівелектротранс» за поставлені трамвайні вагони призвели до того, що у платника податків не було можливості своєчасно сплатити (або в повній сумі) сплатити податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та єдиний соціальний внесок.
При цьому, до згаданого пояснення позивачем було додано: Реєстр документів з 01.01.2021 по 24.03.2024 по сплаті військового збору; Реєстр документів з 01.01.2021 по 24.03.2024 по сплаті військового збору: Реєстр документів з 01.01.2021 по 18.03.2024 по сплаті податку на доходи фізичних осіб; Реєстр документів з 18.03.2024 по 24.03.2024 по сплаті податку на доходи фізичних осіб; Реєстр документів з 01.01.2021 по 23.03.2024 по сплаті податку на доходи фізичних осіб; Реєстр документів з 01.01.2021 по 23.03.2024 по сплаті єдиного соціального внеску; Копії платіжних інструкцій по сплаті військового збору; Копії платіжних інструкцій по сплаті податку на доходи фізичних осіб; Копії платіжних інструкцій по сплаті єдиного соціального внеску; Обороти рахунку 6411 за січень 2021-березень 2024 з 1С УТП; Витяг з Єдиного рахунку по податку на доходи фізичних осіб за періоди 2021,2022, 2023, 1-ий квартал 2024; Порівняльний ОСВ по податку на доходи фізичних осіб за даними 1С УТП та Єдиної картки платника; Обороти рахунку 642 (ВЗ) за січень 2021-березень 2024 з 1С УТП; Витяг з Єдиного рахунку по військовому збору за періоди 2021,2022, 2023, 1-ий квартал 2024: Порівняльний ОСВ по військовому збору за даними 1С УТП та Єдиної картки платника; Аналіз сплати по податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску за даними 1С УТП та Єдиної карти платника за період 2021-1 кв.2024 року.
У відповідності до п.6 Розділу V Порядку ведення обліку податків, зборів та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесених на єдиний рахунок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.03.2021 № 166, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 травня 2021 року за № 667/36289, з наступними змінами та доповненнями, відповідальними за повноту показників та своєчасність підтвердження контрольних ренкінгів, які є підставою для формування реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка, є керівники відповідних структурних підрозділів територіальних органів ДПС та ДПС за функціональними напрямами роботи та керівники територіальних органів ДПС.
В матеріалах справи наявні заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, квитанції у підтвердження подання таких заяв контролюючому органу до проведення перевірки - 26.10.2023 року.
Оскільки відповідач під час проведення перевірки був обізнаний з тим, що позивачем перераховувались кошти на сплату податку на доходи фізичних осіб та військового збору на бюджетні рахунки, а не через єдиний рахунок і такі обліковувались зі спеціальним кодом "Платежі до з'ясування", в силу положень п.112.1 ст.112 та підп.112.8.5 п.112.8 ст.112 ПК України, притягуючи платника податків до фінансової відповідальності повинен був дослідити обставини наявності в діяннях останнього вини та відсутності обставин, які звільняють його від такої відповідальності.
У цьому контексті судом враховано підхід Верховного Суду висловлений у постановах від 25.03.2019 року(справа №823/567/17), від 11.04.2019 року (справа №822/3323/17), від 16.12.2020 (справа №806/1146/16), від 03.02.2021 року (справа №826/9800/16), а саме: "Для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у межах законодавчо встановленого строку для такої сплати платник не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення номеру рахунку та/або коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання.".
Враховуючи те, що фінансова відповідальність до позивача застосовувалась у період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та воєнного стану, запровадженого Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24 лютого 2022 року, суд також звертає увагу і на таке.
При цьому, розрахунки пені за порушення позивачем строків сплати військового збору та податку на доходи фізичних осіб, серед іншого, вказують на те, що відповідачем було враховано при визначенні суми фінансових санкцій (пені) період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.
Згідно положень п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Підпункти цього пункту у різні періоди, за які застосовано фінансові санкції зазнавали неодноразових змін.
Однак, зміст підп.3.1.5 п.3.1 розділу ІІІ згаданого акта перевірки вказує на те, що контролюючим органом зазначені обставини (притягнення платника податків до фінансової відповідальності з урахуванням наявності в діяннях вини, обставин, які звільняють від такої відповідальності; особливості відповідальності в період дії воєнного стану) не досліджувались, хоча такі могли вплинути на розмір застосованих фінансових санкцій.
Крім того, розрахунки пені, які наявні в матеріалах справи, вказують на таке:
- облікова ставка Національного банку України бралась на день виплати, а не діючої на кожний день несплати, як цього вимагає абзац четвертий п.129.4 ст.129 ПК України;
- фактична сплата у податковому повідомленні-рішенні №36519/13-01-24-10, пов'язується, в тому числі, з датою 15.08.2024 року - після проведеної перевірки, хоча зміст акта перевірки та згаданого податкового повідомлення-рішення вказує про несвоєчасну сплату, а не на несплату;
- фактична сплата у податковому повідомленні-рішенні №36516/13-01-24-10, пов'язується, з датою 30.04.2024 року, однак у акті перевірки та згаданому податковому повідомлення-рішення йдеться несвоєчасну сплату, а не за несплату податкових зобов'язань.
Свідок ОСОБА_1 (ревізор-інспектор, яка серед інших проводила перевірку) повідомла суд про те, що сума пені визначалась комп'ютерною програмою, а тому пояснити яку саме облікову ставку було застосовано, та чому саме такі дні фактичної сплати були визначені немає можливості.
Свідок ОСОБА_2 дала показання про те, що участі у розрахунку фінансових санкцій не брала, розрахунок робила комп'ютерна програма.
Серд іншого, слід зазначити і про те, що наведені обставини не досліджувались і в порядку адміністративного оскарження спірних податкових повідомлень - рішень.
При цьому, враховуючи завдання адміністративного судочинства та повноваження адміністративних судів, сформовані у ст.2 КАС України, суд позбавлений можливості досліджувати наведені обставинам у розрізі норм чинного законодавства, які не аналізувались під час проведення перевірки.
Іншими словами, суд перевіряє рішення суб'єкта владних повноважень на їх відповідність критеріям правомірності, а не проводить "доперевірку", досліджуючи та встановлюючи нові обставини, що відноситься до повноважень контролюючого органу.
Такий підхід відповідатиме конституційному принципу розподілу влад, який в загальному грунтується на тому. що державний орган, який представляє одну з гілок влади повинен діяти в межах своїх повноважень, втручаючись у діяльність іншого державного органу лише у спосіб визначений чинним законодавством.
Відтак, у даному випадку, суд, в силу повноважень передбачених ч.2 ст.2 КАС України, може констатувати той факт, що фінансові санкції, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях за №36516/13-01-24-10, за №36517/13-01-24-10 та за №36519/13-01-24-10, не відповідають критерію обгрунтованості, тобто застосовані без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п.3 ч.2 ст.2 КАС України), зокрема:
- врахування обставини наявності в діяннях позивача вини (п.112.1 ст.112 ПК України);
- дослідження обставин, які звільняють позивача від фінансової відповідальності (підп.112.8.5 п.112.8 ст.112 ПК України;
- визначення облікової ставки Національного банку України на кожний день несплати, як цього вимагає абзац четвертий п.129.4 ст.129 ПК України;
- визначення дати фактичної сплати згаданих податків та збору згідно абзацу другого підп.129.3.4-1. п.129.3 ст.123 ПК України;
- дослідження впливу уведеного військового стану на суми фінансові санкції.
Підсумовуючи викладене, суд уважає згадані податкові повідомлення-рішення в частині визначення сум фінансових санкцій протиправними, а тому такі в цій чатсині підлягають скасуванню.
Щодо податкового повідомлення-рішення за №36517/13-01-24-10 в частині збільшення суми за податковим зобов'язанням за платежем військовий збір в розмірі 261480 грн.28 коп., то судом не встановлено порушень критеріїв правомірності передбачених ч.2 ст.2 КАС України, а визначена сума підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
При цьому слід повторитись, що при застосуванні фінансових санкцій наведені вище обставини не брались до уваги.
Відтак у суду відсутні правові підстави для визнання такого повідомлення-рішення у зазначеній частині протиправним.
Інші аргументи сторін спростовуються наведеним.
З огляду на викладене, позовні вимоги є обгрунтованими в частині визначення сум фінансових санкцій у спірних податкових повідомленнях-рішеннях, а тому позов підлягає задоволенню в цій частині.
Щодо судового збору, то у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий належить присудити на користь позивача пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати, прийняті Головним управлінням ДПС у Львівській області, податкові повідомлення-рішення за №36516/13-01-24-10, за № 36519/13-01-24-10 від 23.08.2024 року та за №36517/13-01-24-10 від 23.08.2024 року в частині фінансових санкцій в сумі 43100 грн. 54 коп.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлінням ДПС у Львівській області (адреса: м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ЕЛЕКТРОНМАШ" (адреса: м.Львів, вул.Шевченка, 315, код ЄДРПОУ 38172658) 21097 (двадцять одна тисяча дев'яносто сім) грн. 36 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне рішення складено 02 грудня 2025 року.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович