28 листопада 2025 рокусправа № 380/4773/25
місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
І. Стислий виклад позицій учасників справи
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України код ЄДРПОУ 44245840, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул. Л.Українки, 26, у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державної інспекції архітектури та містобудування України із нереєстрації електронної «Декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованих об'єктів (СС1) на земельній ділянці відповідного цільового призначення» будинку №8, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 4622155400:01:001:0420 по вулиці Джерельній у селищі Запитів Новояричівської ОТГ Львівського району Львівської області, ідентифікатор будинку 01.2419255.4991606.20240521.23.0000.32;
- зобов'язати Державну інспекцію архітектури та містобудування України зареєструвати електронну «Декларацію про готовність до експлуатації самочинно збудованих об'єктів (СС1) на земельній ділянці відповідного цільового призначення» будинку № 8, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 4622155400:01:001:0420 по АДРЕСА_2 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є спадкоємцем нерухомого майна покійного батька ОСОБА_2 , що знаходиться у селищі Запитів Новояричівської ОТГ Львівського району Львівської області, а саме: земельної ділянки і житлового будинку на цій земельній ділянці. Оскільки будинок померла особа спорудила без дозвільного документа на виконання здійсненого обсягу будівельних робіт, то на таке поширюється будівельна амністія, передбачена Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», а його легалізація відбувається шляхом реєстрації поданої Декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованих об'єктів (СС1) на земельній ділянці відповідного цільового призначення для чого передбачена спеціальна опція в Урядовому веб порталі ДІЯ, як підстави для оформлення права власності. Отже, для того, щоб зареєструвати право власності на будинок, необхідно виконати передумову: зареєструвати декларацію про готовність будинку до експлуатації. 1 листопада 2024 ОСОБА_1 подала Декларацію про готовність до експлуатації самочинно збудованих об'єктів (СС1) на земельній ділянці відповідного цільового призначення через Урядовий портал ДІЮ. 11 листопада 2024 працівник Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі - ДІАМ) ОСОБА_3 , відмовляє в реєстрації декларації - ІУ161241101797 у ЄДЕССБ, з позначкою «повернення на доопрацювання», навівши наступний мотив (цитата): «Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 4622155400:01:001:0420 набуте замовником 21.05.2024 на підставі свідоцтва про право на спадщину, у Державному Реєстрі Речових прав на нерухоме майно, відсутня інформація стосовно розміщення (знаходження) на вказаній земельній ділянці самочинно збудованних об'єктів до 2015 року, що суперечить вимогам абзаца першого п. 9 розділу V Прикінцеві положення ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності». 28 лютого 2025 року голова інспекції ОСОБА_4 , з працівником інспекції Околот Л.С. сформували остаточну свою позицію, переписавши первинну причину повернення на «доопрацювання».
19.09.2025 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволенні позову заперечує повністю. Відзив обґрунтований тим, що законодавством України гарантоване право власників та користувачів земельної ділянки зводити на ній будівлі та споруди, однак таке право може бути реалізоване виключно при дотриманні передбаченого послідовного порядку, за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил. При цьому положеннями пункту 19 Порядку № 461 регламентовано, що у разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) у спосіб, відповідно до якого були подані документи, з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації. Відомості про повернення декларації підлягають внесенню до Реєстру будівельної діяльності (крім об'єктів, на які поширюється дія Закону України «Про державну таємницю»). Таким чином, дотримання встановленої процедури спрямоване на те, щоб будівництво здійснювалося в межах правового поля, із дотриманням вимог містобудівних норм, технічних стандартів і державного контролю. Це гарантує правомірність забудови та надає власнику законні підстави для користування та розпорядження зведеним об'єктом. У свою чергу, введення об'єкта в експлуатацію можливе лише за дотримання низки умов, які визначені законодавством у сфері містобудування. Лише після виконання цих умов об'єкт може бути офіційно введений в експлуатацію, що надає можливість провести державну реєстрацію права власності та повноцінно користуватися нерухомістю.
ІІ. Рух справи
Ухвалою від 17.03.2025 суддя залишив позовну заяву без руху.
Ухвалою від 31.03.2025 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.
Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.
ІІІ. Фактичні обставини справи
ОСОБА_1 є спадкоємцем нерухомого майна покійного батька ОСОБА_2 , що знаходиться у селищі Запитів Новояричівської ОТГ Львівського району Львівської області, а саме: земельної ділянки і житлового будинку на цій земельній ділянці.
01.11.2024 ОСОБА_1 подала Декларацію про готовність до експлуатації самочинно збудованих об'єктів (СС1) на земельній ділянці відповідного цільового призначення через Урядовий портал ДІЮ.
Відповідно до листа Департаменту розвитку електронних послуг Міністерства цифрової трансформації України № 1/11-10-Т-1686/1-24-785-2024 від 20.11.2024 процедуру проведення технічного обстеження та умови прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельних ділянках відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт (далі - об'єкти) встановлює Порядок проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 03.07.2018 № 158, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.08.2018 за № 976/32428. Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку замовник (або уповноважена ним особа) подає до органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням такого об'єкта через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг «Портал Дія» або заповнює та надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг заяву у вигляді заповненої декларації за формою, наведеною в додатку до цього Порядку, до якої додаються документи визначені цим Порядком. Також зазначаємо, що можливість подання додаткових документів або інформації після заповнення всіх полів при подачі декларації СС1 на земельній ділянці відповідного цільового призначення засобами Порталу Дія відсутня.
Відповідно до листа Управління державної реєстрації Львівської міської ради №2902-вих-173354 від 03.12.2024 чинним законодавством України у сфері державної реєстрації прав не передбачено внесення доповнення в Державний реєстр прав відомостей про знаходження самочинно збудованого об'єкту на конкретній земельній ділянці.
Відповідно до листа Державної інспекції архітектури та містобудування України №7853/03/13-24 від 13.12.2024 шляхом перевірки відомостей, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності за параметром пошуку «замовник будівництва - ОСОБА_1 » встановлено, що наявна інформація про повернуті на доопрацювання Державною інспекцією архітектури та містобудування України декларації про готовність до експлуатації індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт від 02.09.2024 за № ІУ161240830979 та від 05.11.2024 за № ІУ161241101797 щодо об'єкта будівництва «Житловий будинок садибного типу, нове будівництво; 80461, Львівська обл. Львівський р-н, Новояричівська ТГ, смт Запитів вул. Джерельна 8», кадастровий номер - 4622155400:01:001:0420. Підстави відмови у видачі: Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 4622155400:01:001:0420 набуте замовником 21.05.2024 року на підставі свідоцтва про право на спадщину, у Державному Реєстрі Речових прав на нерухоме майно, відсутня інформація стосовно розміщення (знаходження) на вказаній земельній ділянці самочинно збудованих об'єктів до 2015 року, що суперечить вимогам абзацу першого пункту 9 розділу V Прикінцеві положення ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності». З урахуванням вимог чинного законодавства, зокрема, законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, передумовою для державної реєстрації права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна є отримання дозвільних документів у сфері містобудівної діяльності, у тому числі тих, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта нерухомого майна, а також документів, що засвідчують наявність речових прав на земельну ділянку. Разом з цим, відповідно положень до статті 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначені особливості державної реєстрації прав на об'єкти нерухомого майна, що були закінчені будівництвом до 05.08.1992 та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку. Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 05.08.1992 та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об'єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об'єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав. Повідомляємо, що згідно з пунктом 9 розділу V «Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , орган державного архітектурно будівельного контролю безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію, зокрема: збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 500 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 500 квадратних метрів; збудовані до 12 березня 2011 року будівлі і споруди сільськогосподарського призначення. Враховуючи вищезазначене, для прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, необхідна виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою (довідка тощо).
Відповідно до листа Запитівського старостинського округу Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області від 23.12.2024 погосподарські книги з 1987 року в Запитівській селищній раді та Запитівськогому старостинському окрузі не велися. До 1987 року інформації про будинок по вул. Джерельна 8 в с-щі Запитів в погосподарських книгах також немає.
Відповідно до листа Державної інспекції архітектури та містобудування України №5/03/13-25 від 02.01.2025 згідно з пунктом 9 розділу V «Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», орган державного архітектурно будівельного контролю безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію, зокрема: збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 500 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 500 квадратних метрів; збудовані до 12 березня 2011 року будівлі і споруди сільськогосподарського призначення. Разом з цим, відповідно до положень статті 376 Цивільного Кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Відповідно до пункту 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (далі - Порядок № 461), у випадку визнання права власності на самочинно збудований об'єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об'єкта. Технічне обстеження проводиться суб'єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із Законом України «Про архітектурну діяльність» одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізичною особою - підприємцем, яка згідно із зазначеним Законом має кваліфікаційний сертифікат (далі - виконавці). Технічне обстеження включає такі етапи: попереднє (візуальне) обстеження об'єкта, у тому числі огляд і фотографування об'єкта та його конструктивних елементів, виконання обмірів, визначення класу наслідків (відповідальності) об'єкта, аналіз проектної та іншої технічної документації (за наявності); детальне (інструментальне) обстеження об'єкта, у тому числі визначення параметрів і характеристик матеріалів, виробів та конструкцій, із залученням фахівців відповідної спеціалізації та атестованих лабораторій (за необхідності). Якщо етапи технічного обстеження об'єкта, що проводилося, не збігаються з названими етапами, зазначаються фактично пройдені етапи технічного обстеження. Не дозволяється проведення технічного обстеження виключно за фотографіями, відеозаписами, кресленнями чи іншими документами без візуального огляду об'єкта. На підставі інформації, отриманої під час технічного обстеження, з урахуванням виду, складності, технічних та інших особливостей об'єкта, проведених заходів, передбачених цим пунктом, а також даних технічного паспорта, проектної та іншої технічної документації на об'єкт (за наявності) виконавець проводить оцінку технічного стану об'єкта та створює з використанням Реєстру будівельної діяльності (e-construction.gov.ua) звіт про проведення технічного обстеження об'єкта з метою визначення можливості або неможливості його надійної та безпечної експлуатації у разі визнання судом права власності на самочинно збудований об'єкт. Водночас додаємо витяги з Реєстру будівельної діяльності щодо розгляду декларації про готовність до експлуатації індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт за адресою будівництва: Львівська обл. Львівський р-н, Новояричівська ТГ, смт Запитів вул. Джерельна 8.
Відповідно до листа Державної інспекції архітектури та містобудування України №453/03/13-25 від 24.01.2025 відповідно до підпункту 153 пункту 4 Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно - будівельного контролю та нагляду», ДІАМ приймає в установленому порядку в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти (видає сертифікати про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта або відмовляє в їх видачі, реєструє декларації про готовність об'єкта до експлуатації, внесення змін до них, а також повертає такі декларації та скасовує їх реєстрацію). Зазначаємо, що правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон). Відповідно частини другої статті 7 Закону у разі якщо сільські, селищні, міські ради не утворили виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю, повноваження таких органів виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через відповідних головних інспекторів будівельного нагляду. Також інформуємо, що згідно з частиною першою статті 221 Закону Єдина державна електронна система у сфері будівництва (далі - електронна система) - це єдина інформаційно-комунікаційна система у складі містобудівного кадастру, що забезпечує створення, перегляд, відправлення, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробку, використання, розгляд, зберігання, захист, облік та надання інформації у сфері будівництва, а також електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг з метою отримання визначених цим Законом послуг у сфері будівництва. Відповідно до положень статті 222 Закону, Реєстр будівельної діяльності є компонентом електронної системи, який забезпечує створення, збирання, накопичення, обробку, захист, облік інформації в тому числі щодо документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Разом з цим функціональними можливостями електронної системи забезпечується автоматичний розподіл електронних документів які надходять на розгляд головним інспекторам будівельного нагляду ДІАМ, поданих заявниками у встановленому законодавством порядку для отримання адміністративних визначених Законом послуг у сфері будівництва. Водночас проінформовано, що механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначає Порядок ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2021 № 681 (далі - Порядок). Пунктом 6 Порядку визначено, що держателем електронної системи є Мінінфраструктури. Відповідно до пункту 4 Порядку надання (реєстрація), повернення (відмова у видачі) чи скасування реєстрації документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними статтею 7 Закону. Також інформуємо, що підпунктом 7 пункту 2 Порядку визначено, що реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності електронної системи - унікальне літерно - цифрове позначення, що присвоюється автоматично електронному документу під час його реєстрації/внесення до Реєстру будівельної діяльності електронної системи та є незмінним. Згідно з пунктом 66 Порядку кожному електронному документу під час створення в Реєстрі будівельної діяльності електронної системи автоматично присвоюється реєстраційний номер, який є незмінним, у тому числі в разі внесення змін, виправлення технічних помилок. Шляхом перевірки відомостей у реєстрі будівельної діяльності за параметром пошуку «реєстраційний номер - ІУ161241101797» виявлено інформацію про повернуту на доопрацювання Державною інспекцією архітектури та містобудування України декларацію про готовність об'єкта індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт від 05.11.2024 № ІУ161241101797 «Будинок садибного типу»; за адресою: Львівська обл., Львівський район, Новояричівська територіальна громада, сщ. Запитів, вулиця Джерельна, 8; номер вхідного документа № №ПД-011124-08659, дата вхідного документа 01.11.2024; підстава відмови у видачі: згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 4622155400:01:001:0420 набуте замовником 21.05.2024 року на підставі свідоцтва про право на спадщину, у Державному Реєстрі Речових прав на нерухоме майно, відсутня інформація стосовно розміщення (знаходження) на вказаній земельній ділянці самочинно збудованих об'єктів до 2015 року, що суперечить вимогам абзацу першого п. 9 розділу V Прикінцеві положення ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності». Пункт 9 розділу V Прикінцеві положення Закону встановлює, зокрема, що орган державного архітектурно-будівельного контролю безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію: збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 500 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 500 квадратних метрів; збудовані до 12 березня 2011 року будівлі і споруди сільськогосподарського призначення. Відповідно до пункту 3 Порядку проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 03.07.2018 року №158 (далі - Порядок №158) орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до Реєстру будівельної діяльності. Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає замовнику декларацію та подані документи на доопрацювання з обґрунтуванням усіх причин та рекомендаціями щодо їх усунення у строк, передбачений для її реєстрації, якщо декларацію подано чи оформлено з порушенням вимог, установлених цим Порядком, у тому числі у разі виявлення невідповідності поданих документів вимогам законодавства, недостовірних відомостей у поданих документах. Рішення про повернення декларації та поданих документів створюється виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності у формі електронного документа з присвоєнням реєстраційного номера та підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Згідно з пунктом 6 Порядку №158 після усунення недоліків, що стали підставою для прийняття рішення про повернення декларації на доопрацювання, замовник може повторно звернутися до органу державного архітектурно будівельного контролю для реєстрації декларації згідно з цим Порядком.
Відповідно до листа Державної інспекції архітектури та містобудування України №1085/03/13-25 від 28.02.2025 згідно з частиною першою статті 221 Закону Єдина державна електронна система у сфері будівництва (далі - електронна система) - це єдина інформаційно-комунікаційна система у складі містобудівного кадастру, що забезпечує створення, перегляд, відправлення, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробку, використання, розгляд, зберігання, захист, облік та надання інформації у сфері будівництва, а також електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг з метою отримання визначених цим Законом послуг у сфері будівництва. Повідомляємо, що відповідно до положень статті 222 Закону, Реєстр будівельної діяльності є компонентом електронної системи, який забезпечує створення, збирання, накопичення, обробку, захист, облік інформації в тому числі щодо документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Шляхом перевірки відомостей у реєстрі будівельної діяльності за параметром пошуку «реєстраційний номер - ІУ161241101797» виявлено інформацію про повернуту на доопрацювання Державною інспекцією архітектури та містобудування України декларацію про готовність об'єкта індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт від 05.11.2024 «Будинок садибного типу»; за адресою: Львівська обл., Львівський район, Новояричівська територіальна громада, сщ. Запитів, вулиця Джерельна, 8; підстава відмови у видачі: згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 4622155400:01:001:0420 набуте замовником 21.05.2024 року на підставі свідоцтва про право на спадщину, у Державному Реєстрі Речових прав на нерухоме майно, відсутня інформація стосовно розміщення (знаходження) на вказаній земельній ділянці самочинно збудованих об'єктів до 2015 року, що суперечить вимогам абзацу першого п. 9 розділу V Прикінцеві положення ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності». Пункт 9 розділу V Прикінцеві положення Закону встановлює, зокрема, що орган державного архітектурно-будівельного контролю безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію: збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 500 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 500 квадратних метрів; збудовані до 12 березня 2011 року будівлі і споруди сільськогосподарського призначення. Відповідно до пункту 3 Порядку проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 03.07.2018 року №158 (далі - Порядок №158) орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до Реєстру будівельної діяльності. Згідно з пунктом 6 Порядку №158 після усунення недоліків, що стали підставою для прийняття рішення про повернення декларації на доопрацювання, замовник може повторно звернутися до органу державного архітектурно будівельного контролю для реєстрації декларації згідно з цим Порядком.
Вважаючи протиправною бездіяльність Державної інспекції архітектури та містобудування України із нереєстрації електронної «Декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованих об'єктів (СС1) на земельній ділянці відповідного цільового призначення» будинку №8, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 4622155400:01:001:0420 по вулиці Джерельній у селищі Запитів Новояричівської ОТГ Львівського району Львівської області, ідентифікатор будинку 01.2419255.4991606.20240521.23.0000.32, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
IV. Позиція суду
Вирішуючи спір по суті, суд керується такими мотивами.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини у сфері містобудування, містобудівної та архітектурної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про Генеральну схему планування території України», «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», «Про землеустрій», іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Зазначені конституційні положення деталізуються нормами цивільного законодавства.
Частиною першою статті 375 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.
Водночас право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (частина третя статті 375 ЦК України).
Відповідно до частин другої, третьої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані у процесі цього будівництва (створення майна).
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначаються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038 VI (далі також - Закон № 3038-VI).
Зокрема, положеннями статті 26 Закону №3038-VI передбачено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об'єкт незавершеного будівництва та майбутній об'єкт нерухомості у випадках, визначених законом; 4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об'єктів (крім об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об'єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об'єкт (його складову).
З аналізу зазначених правових норм вбачається, що законодавством України гарантоване право власників та користувачів земельної ділянки зводити на ній будівлі та споруди, однак таке право може бути реалізоване виключно при дотриманні передбаченого послідовного порядку, за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил
Частиною першою статті 29 Закону № 3038-VI встановлено, що основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
Водночас, згідно з частиною першою статті 31 Закону № 3038-VI проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Момент набуття права на виконання будівельних робіт регламентується статтею 34 Закону № 3038-VI.
Зокрема, частиною першою даної статті передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
Абзацом сьомим пункту 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» передбачено, що під належним дозволом слід розуміти передбачений Законом № 3038-VI дозвільний документ (статті 35 - 37), що дає право виконувати підготовчі та будівельні роботи саме того об'єкту і на тій земельній ділянці, яка передана з цією метою певній особі.
У свою чергу прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів регламентується статтею 39 Закону № 3038-VI.
Так, частинами першою та другою даної статті передбачено, зокрема, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру».
Перед прийняттям в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта замовник забезпечує проведення контрольного геодезичного знімання такого об'єкта. Контрольне геодезичне знімання здійснюється особами, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів землевпорядників або Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів.
Результати контрольного геодезичного знімання відображаються у формі електронного документа. Вимоги до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа визначаються Кабінетом Міністрів України.
Форма акта готовності об'єкта до експлуатації, порядок видачі сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України. Акт готовності об'єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об'єкт застрахований).
Водночас, враховуючи вимоги статті 39 Закону № 3038-VI Кабінет Міністрів України постановою від 13.04.2011 № 461 затвердив Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (далі також - Порядок № 461), який визначає механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Відповідно до пункту 3-1 Порядку № 461 документи для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів подаються за вибором замовника до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю: 1) в електронній формі - засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) або засобами іншої державної інформаційної системи, інформаційно-комунікаційної системи, інтегрованої із Порталом Дія, користувачами якої є замовник і відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю. Документи для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що подаються в електронній формі, формуються у формі, придатній для сприйняття їх змісту, та містять відомості, передбачені цим Порядком; 2) у паперовій формі - особисто через центр надання адміністративних послуг або шляхом надсилання поштового відправлення з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг. При цьому положеннями пункту 19 Порядку № 461 регламентовано, що у разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) у спосіб, відповідно до якого були подані документи, з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації. Відомості про повернення декларації підлягають внесенню до Реєстру будівельної діяльності (крім об'єктів, на які поширюється дія Закону України «Про державну таємницю»).
Аналізуючи зазначені норми, суд висновує, що законодавство визначає чітко структурований механізм здійснення забудови земельної ділянки, який вимагає дотримання послідовності кроків - від отримання вихідних даних, розроблення проєктної документації і отримання дозвільних документів до введення об'єкта в експлуатацію та реєстрації права власності.
Отже, дотримання встановленої процедури спрямоване на те, щоб будівництво здійснювалося в межах правового поля, із дотриманням вимог містобудівних норм, технічних стандартів і державного контролю.
Це гарантує правомірність забудови та надає власнику законні підстави для користування та розпорядження зведеним об'єктом. У свою чергу, введення об'єкта в експлуатацію можливе лише за дотримання низки умов, які визначені законодавством у сфері містобудування.
Основними серед них є:- правомірність забудови - наявність у замовника права власності або користування земельною ділянкою, цільове призначення якої відповідає виду забудови;- належна проєктна документація - розроблена з урахуванням будівельних норм та стандартів, затверджена у встановленому порядку, а у визначених випадках пройшла експертизу;- дозвіл на виконання будівельних робіт - отриманий у випадках, передбачених законом, що підтверджує легальність початку будівництва;- фактичне завершення будівництва - виконання робіт відповідно до затвердженого проекту без відхилень, які можуть вплинути на безпеку чи функціональність об'єкта;- технічна інвентаризація та контрольні зйомки - проведення необхідних обстежень і фіксація технічних характеристик об'єкта;- подання відповідних документів до органу, уповноваженого приймати об'єкти в експлуатацію.
Лише після виконання цих умов об'єкт може бути офіційно введений в експлуатацію, що надає можливість провести державну реєстрацію права власності та повноцінно користуватися нерухомістю.
Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Із змісту статті випливає, що для того, щоб будівництво не було самочинним, необхідною є наявність таких вимог: земельна ділянка повинна бути відведена для зведення житлового будинку, будівлі, споруди або іншого нерухомого майна; повинен бути належним чином оформлений дозвіл на забудову або належно затверджений проект; при забудові не були здійснені істотні порушення будівельних норм і правил.
У силу спеціального застереження, наведеного в частині другій статті 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Однак, варто звернути увагу на те, що у зв'язку необхідністю врегулювати ситуацію, коли впродовж багатьох років в Україні масово зводилися індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки та господарські споруди без належних дозвільних документів, законодавець встановив спрощений порядок прийняття таких будівель в експлуатацію за результатами технічного обстеження.
Так, положеннями пункту 9 розділу V Закону № 3038-VI орган державного архітектурно-будівельного контролю безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію:- збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 500 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 500 квадратних метрів;- збудовані до 12 березня 2011 року будівлі і споруди сільськогосподарського призначення.
Порядок прийняття в експлуатацію таких об'єктів і проведення технічного обстеження визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
При цьому технічне обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 500 квадратних метрів включно, господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 100 квадратних метрів включно проводиться в ході їх технічної інвентаризації з відповідною відміткою в технічному паспорті. До власників (користувачів) земельних ділянок, які відповідно до цього пункту подали документи про прийняття в експлуатацію збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт об'єктів будівництва, штрафні санкції за виконання будівельних робіт без отримання документів, що дають право на їх виконання, та за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, не застосовуються.
Враховуючи викладене, згадана норма законодавства передбачає можливість прийняття в експлуатацію індивідуальних житлових будинків, садових, дачних будинків та господарських споруд, зведених без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, має спеціальний характер та спрямована на легалізацію самочинного будівництва, віднесеного до класу незначних наслідків (СС1).
Її ухвалення було зумовлене необхідністю усунення правової невизначеності щодо значного масиву об'єктів, які фактично існують та використовуються громадянами, але не можуть бути введені в експлуатацію у загальному порядку. Разом із тим слід наголосити, що застосування цієї норми можливе виключно за умови дотримання визначених законодавцем критеріїв, зокрема - щодо часу зведення таких об'єктів.
Введення в експлуатацію у спрощеному порядку дозволене лише для тих будівель, що були збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року.
Дотримання цієї часової межі є обов'язковою умовою легалізації та має визначальне значення для застосування вказаної норми.
Об'єкти, зведені поза межами цього періоду, не можуть бути прийняті в експлуатацію у спрощеному порядку, а підлягають оформленню за загальними правилами або визнаються самочинним будівництвом із відповідними правовими наслідками.
Таким чином, законодавець, надаючи можливість узаконити будівлі, зведені у певний проміжок часу, переслідував мету легалізації об'єктів, що виникли в умовах недосконалості дозвільної системи попередніх років, але водночас чітко окреслив часові межі дії такої «амністії», що унеможливлює довільне чи розширене застосування норми.
Відповідно до пункту 9 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та з метою приведення у відповідність до вимог чинного законодавства Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 03.07.2018 № 158 затвердило Порядок проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт (далі також - Порядок № 158).
Цей Порядок встановлює процедуру проведення технічного обстеження та умови прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельних ділянках відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт.
Так, пунктом 2 розділу III Порядку № 158 передбачено, зокрема, що замовник (або уповноважена ним особа) подає до органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням такого об'єкта через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг «Портал Дія» або заповнює та надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг заяву у вигляді заповненої декларації за формою, наведеною в додатку до цього Порядку до якої додаються:- копія документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою відповідного цільового призначення, на якій розміщено об'єкт;- копія технічного паспорта, складеного до 01 грудня 2021 року, відомості про який внесені виконавцем до Реєстру будівельної діяльності. У разі подання замовником заяви через електронний кабінет документи, зазначені в абзацах другому та третьому пункту 2 розділу III Порядку, не додаються.
Відомості про такі документи зазначаються замовником у декларації під час її заповнення в електронній формі.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 158 орган державного архітектурно будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до Реєстру будівельної діяльності. У випадках, встановлених у Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, у разі подання декларації через електронний кабінет внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації, зазначеної у декларації, та проставлення відмітки про місцезнаходження об'єкта здійснюється в режимі реального часу автоматично програмними засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Водночас відповідно до пунктів 4-5 розділу ІІІ Порядку № 158 дані, зазначені в декларації, мають узгоджуватися з документами, які подаються разом з нею. Замовник є відповідальним за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації, відповідно до вимог чинного законодавства.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає замовнику декларацію та подані документи на доопрацювання з обґрунтуванням усіх причин та рекомендаціями щодо їх усунення у строк, передбачений для її реєстрації, якщо декларацію подано чи оформлено з порушенням вимог, установлених цим Порядком, у тому числі у разі виявлення невідповідності поданих документів вимогам законодавства, недостовірних відомостей у поданих документах.
Враховуючи викладені норми законодавства, введення об'єкта в експлуатацію у спрощеному порядку можливе лише за умови, що на момент, який визначений законом (у випадку з 05.08.1992 до 09.04.2015), особа вже мала належно оформлене право власності чи користування земельною ділянкою відповідного цільового призначення. Це пов'язано з тим, що процедура легалізації передбачає подання до декларації документа, який посвідчує право на землю, і саме ці відомості мають узгоджуватися з даними про об'єкт будівництва.
Відсутність такого права у встановлений проміжок часу виключає можливість скористатися спрощеним порядком, оскільки він був запроваджений як разовий механізм для врегулювання вже існуючих самочинних забудов, а не для їх подальшого легалізованого зведення.
Отже, обов'язковою умовою застосування так званої «будівельної амністії» є наявність у власника чи користувача земельної ділянки відповідного права саме у межах визначеного законодавцем періоду. Якщо ж таке право набуте вже після закінчення встановленого періоду, застосування цієї процедури є неможливим, оскільки вимоги щодо відповідності даних у декларації поданим документам виключають легалізацію об'єкта поза часовими межами дії спеціальної норми.
Таким чином, у подібних випадках введення об'єкта в експлуатацію може здійснюватися виключно за загальним порядком.
Відповідно до свідоцтва на спадщину за заповітом на підставі заповіту спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: земельної ділянки, площею 0.1500 га, наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Кадастровий номер: 4622155400:01:001:0420. Зазначена земельна ділянка належала спадкодавцю на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ЛВ № 002815, виданого Запитівською селищною Радою народних депутатів Кам'янка-Бузького району Львівської області 13.04.1998, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 161. Право власності на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ОСОБА_5 , державним реєстратором Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області 06.10.2022 року за номером запису про право власності: 48110346, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2644603246060. Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0001061312024 від 26.04.2024, обмеження у використанні зазначеної земельної ділянки не зареєстровані.
Таким чином, земельна ділянка належала спадкодавцю на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ЛВ № 002815 від 13.04.1998.
Суд звертає увагу на те, що згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 4622155400:01:001:0420 набуте замовником 21.05.2024 на підставі свідоцтва про право на спадщину.
Водночас, після отримання спадщини, 1 листопада 2024 ОСОБА_1 подала Декларацію про готовність до експлуатації самочинно збудованих об'єктів (СС1) на земельній ділянці відповідного цільового призначення через Урядовий портал ДІЮ.
Отже, суд висновує про те, що до вказаного моменту позивач жодних дій щодо земельної ділянки та будівлі, що знаходиться на ній, вчинити не міг.
Окрім цього, суд зазначає, що до прийняття Декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованих об'єктів (СС1) на земельній ділянці відповідного цільового призначення у позивача відсутня можливість внести до Державного Реєстру Речових прав на нерухоме майно інформацію стосовно розміщення (знаходження) на вказаній земельній ділянці самочинно збудованних об'єктів до 2015 року.
Суд наголошує на тому, що позивач не може нести негативних наслідків за бездіяльність його спадкодавця, який не вчинив жодних дій на легалізацію існуючої будівлі.
Не є спірним той факт, що у Державному Реєстрі Речових прав на нерухоме майно відсутня інформація стосовно розміщення (знаходження) на вказаній земельній ділянці самочинно збудованних об'єктів до 2015 року.
Проте, відповідач не довів той факт, що вказана будівля була збудована не у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає замовнику декларацію та подані документи на доопрацювання з обґрунтуванням усіх причин та рекомендаціями щодо їх усунення у строк, передбачений для її реєстрації, якщо декларацію подано чи оформлено з порушенням вимог, установлених цим Порядком, у тому числі у разі виявлення невідповідності поданих документів вимогам законодавства, недостовірних відомостей у поданих документах.
Водночас, відповідачем не доведена наявність недостовірних відомостей у поданих документах.
Відповідач зазначає, що незалежно від кількості звернень, запитів чи скарг до органу державного архітектурно-будівельного контролю, правових підстав для реєстрації декларації за процедурою «будівельної амністії» у Позивача не існує, оскільки ключова умова - наявність права на землю у встановлений проміжок часу - ним не виконана.
Суд не погоджується із вказаними твердженнями відповідача, оскільки спадкодавець позивача з 05.08.1992 до 09.04.2015 мав належно оформлене право власності чи користування земельною ділянкою відповідного цільового призначення, а відтак позивач має право на здійснення дій, які не були здійснені його спадкодавцем.
Суд звертає увагу позивача на те, що його права порушені не бездіяльністю відповідача, а його рішенням.
З урахуванням викладеного користуючись частиною другою статті 9 КАС України, суд висновує про протиправність рішення Державної інспекції архітектури та містобудування України щодо повернення на доопрацювання Декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованих об'єктів (СС1) на земельній ділянці відповідного цільового призначення будинку №8, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 4622155400:01:001:0420 по вулиці Джерельній у селищі Запитів Новояричівської ОТГ Львівського району Львівської області, ідентифікатор будинку 01.2419255.4991606.20240521.23.0000.32.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до згаданого Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження
При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Верховний Суд у постанові від 10.05.2024 у справі №580/3690/23 дійшов висновку, що у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення або вчинив бездіяльність за наслідками звернення особи, але таке рішення чи вчинена бездіяльність визнані судом протиправними з огляду на невідповідність чинному законодавству, то суд, як виняток, за відсутності сумнівів у тому, що суб'єктом звернення (позивачем у справі) дотримано усіх визначених законом умов для отримання позитивного результату за наслідками розгляду його звернення та за умови відсутності у суб'єкта, що уповноважений прийняти відповідне рішення за наслідками звернення позивача, дискреції (можливості на власний розсуд визначити зміст рішення та обрати на підставі поданих позивачем документів один з варіантів дій), вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення.
Суд зазначає, що матеріали справи не дозволяють зробити висновок про відсутність підстав для прийняття Декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованих об'єктів (СС1) на земельній ділянці відповідного цільового призначення будинку № 8, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 4622155400:01:001:0420 по вулиці Джерельній у селищі Запитів Новояричівської ОТГ Львівського району Львівської області, ідентифікатор будинку 01.2419255.4991606.20240521.23.0000.32.
Крім того, як уже зазначав суд, прийняття вказаної декларації є дискреційними повноваженнями відповідача, а відтак суд за вказаних умов не може дійти однозначного висновку про те, що позивачем дотримано усіх визначених законом умов для прийняття вказаної декларації. У зв'язку з цим позовна вимога про зобов'язання відповідача зареєструвати Декларацію про готовність до експлуатації самочинно збудованих об'єктів (СС1) на земельній ділянці відповідного цільового призначення будинку № 8, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 4622155400:01:001:0420 по вулиці Джерельній у селищі Запитів Новояричівської ОТГ Львівського району Львівської області, ідентифікатор будинку 01.2419255.4991606.20240521.23.0000.32 є передчасною.
За таких обставин, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути Декларацію про готовність до експлуатації самочинно збудованих об'єктів (СС1) на земельній ділянці відповідного цільового призначення будинку № 8, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 4622155400:01:001:0420 по вулиці Джерельній у селищі Запитів Новояричівської ОТГ Львівського району Львівської області, ідентифікатор будинку 01.2419255.4991606.20240521.23.0000.32 та за наслідками її розгляду прийняти відповідне рішення, з урахуванням правових висновків суду.
Щодо доводів Позивача про порушення правил діловодства при розгляді його декларацій про готовність об'єкта до експлуатації, суд зазначає таке.
Декларація ОСОБА_1 не була зареєстрована в установі у паперовому вигляді, оскільки для неї діє спеціальний порядок, встановлений Законом № 3038-VI, який передбачає подання та реєстрацію виключно через Єдину державну електронну систему у сфері будівництва.
Зокрема, положеннями частин першої та другої статті 22-1 Закону № 3038-VI передбачено, що Електронна система є єдиною інформаційно-комунікаційною платформою, що забезпечує створення, подання, розгляд і реєстрацію документів у сфері будівництва, а також їхній облік та зберігання. До її складу входить Реєстр будівельної діяльності, електронний кабінет користувача та портал системи.
Саме через електронний кабінет замовника відповідно до пунктів 143- 144 Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2021 № 681 здійснюється створення та подання електронних документів для отримання адміністративних послуг, зокрема декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Надалі, згідно з пунктом 148 цього ж Порядку, реєстрація поданих документів, їх розгляд та внесення інформації про результати відбувається через електронний кабінет посадових осіб ДІАМ. При цьому кожному електронному документу під час його створення автоматично присвоюється унікальний реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності, який залишається незмінним (пункт 66 Порядку № 681).
Особливу увагу слід звернути на те, що функціональними можливостями електронної системи забезпечується автоматичний розподіл електронних документів, поданих заявниками, між головними інспекторами будівельного нагляду ДІАМ. Такий алгоритм унеможливлює будь-яке «втручання» чи вибіркове спрямування документів, а також повністю виключає застосування внутрішніх правил діловодства, характерних для паперових звернень.
Таким чином, процедура подання та розгляду декларацій у сфері будівництва є автоматизованою і врегульованою спеціальними нормами Закону № 3038-VI та Порядку № 681.
Це спростовує аргументи позивача про порушення правил діловодства, оскільки вони не підлягають застосуванню до електронних документів у сфері будівництва, що подаються та реєструються виключно через Єдину державну електронну систему у сфері будівництва. Відповідно, посилання Позивача на порушення правил діловодства є необґрунтованим і не може слугувати доказом протиправності дій чи бездіяльності органу державного архітектурно-будівельного контролю.
У той же час, посилання Позивача на сумніви щодо дотримання порядку проведення конкурсу та законності призначення на посади ОСОБА_3 та ОСОБА_6 не мають жодного значення для вирішення цього спору. Предметом розгляду у цій справі є виключно правовідносини, що виникли у зв'язку з поданням та розглядом декларації про готовність об'єкта до експлуатації за процедурою «будівельної амністії».
Натомість обставини, пов'язані з проведенням конкурсів на заміщення посад та призначенням конкретних посадових осіб, належать до сфери публічної служби і не мають правового зв'язку із змістом спору.
Водночас чинне законодавство не містить положень, які б дозволяли ставити під сумнів рішення органу державного архітектурно-будівельного контролю лише з огляду на наявність у позивача припущень щодо порушення кадрових процедур.
Крім того, дослідження таких обставин виходить б за межі предмета спору та суперечить принципу диспозитивності адміністративного судочинства, оскільки суд зобов'язаний вирішувати лише ті питання, які мають значення для захисту прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Отже, посилання позивача на порушення конкурсних процедур та призначення посадових осіб є безпідставними, не мають правового значення у межах цього спору та не можуть впливати на правову оцінку дій відповідача щодо повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).
Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
V. Судові витрати
Відповідно до статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд
позов ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції архітектури та містобудування України щодо повернення на доопрацювання Декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованих об'єктів (СС1) на земельній ділянці відповідного цільового призначення будинку №8, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 4622155400:01:001:0420 по вулиці Джерельній у селищі Запитів Новояричівської ОТГ Львівського району Львівської області, ідентифікатор будинку 01.2419255.4991606.20240521.23.0000.32.
Зобов'язати Державну інспекцію архітектури та містобудування України повторно розглянути Декларацію про готовність до експлуатації самочинно збудованих об'єктів (СС1) на земельній ділянці відповідного цільового призначення будинку № 8, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 4622155400:01:001:0420 по вулиці Джерельній у селищі Запитів Новояричівської ОТГ Львівського району Львівської області, ідентифікатор будинку 01.2419255.4991606.20240521.23.0000.32 та за наслідками її розгляду прийняти відповідне рішення, з урахуванням правових висновків суду.
У решті позову відмовити повністю.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції архітектури та містобудування України код ЄДРПОУ 44245840, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул.Л.Українки, 26 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Гулик Андрій Григорович