Іменем України
02 грудня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/24366/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом Публічного акціонерного товариства «ЦЕНТРЕНЕРГО» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови,
31.08.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «ЦЕНТРЕНЕРГО» (далі - позивач) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 26.02.2021 № 328 «Про накладення штрафу на ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії».
Позов мотивовано тим, що відповідачем на підставі постанови від 25 січня 2021 року № 85 «Про проведення позапланових невиїзних перевірок АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», ТОВ ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО», АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО», ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» та ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» було проведено позапланові перевірки зазначених суб'єктів господарювання, зокрема й позивача.
На підставі перевірки НКРЕКП було складено відповідний Акт від 12.02.2021 № 78.
Відповідно до цього Акту було встановлено таке.
Міністерством енергетики України було затверджено запаси вугілля (антрацитової та газової марки) для ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» станом на 01.01.2021 на рівні 311 тис. т, при цьому гарантований запас палива на складах затверджено на рівні 229,5 тис. т, та запаси вугілля (антрацитової та газової марки) станом на 01.02.2021 на рівні 317,6 тис. т.
Відповідно до структури палива ТЕС, затвердженої Міністерством енергетики України, витрати вугілля Товариству на грудень 2020 року - січень 2021 року затверджено на рівні 969,3 тис. т, а саме на грудень 2020 року 468,8 тис. т, на січень 500,5 тис. т.
ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» було законтрактовано на грудень 2020 року - січень 2021 року І 847,2 тис. т вугілля, тобто у обсязі, що перевищував витрати, затверджені Міністерством енергетики України, на 877,9 тис. т, або 90,6%.
При цьому фактичний обсяг поставок вугілля склав 936,2 тис. т, що на 911 тис. т, або 49,3%, менше від законтрактованих обсягів поставок, а фактичні витрати Товариства, за даними Ліцензіата склали 999246 тис. т, що на 63,046 тис. т, або 6,7% більше від фактично поставленого на склади рівня.
Разом з тим, відслідковуються численні недопоставки палива Ліцензіату, а найбільшими постачальниками вугілля, які не виконали договірні обсяги постачання у грудні 2020 року - січні 2021 року, стали: ПАТ «ЛЬВІВСЬКА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ», ДП «ШАХТА ІМ. М.С. СУРГАЯ», ДП «ПЕРВОМЛИСЬКВУГІЛЛЯ», ДП «ВК «КРАСНОЛИМАНСЬКА», VEB BOKS SOLUTIONS, ТОВ «Д.ТРЕЙДІНГ».
У результаті аналізу інформації з вебсайту Міністерства енергетики України стосовно щоденного стану накопичення палива (Газової та антрацитової марок вугілля) на складах Зміївської, Вуглегірської та Трипільської ТЕС ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО», а також інформації, наданої до НКРЕКП ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» листом від 09.02.2021 № 07/361 щодо фактичного стану накопичення вугілля на ТЕС ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» у розрізі днів за грудень 2020 року та січень 2021 року, встановлено, що загалом протягом грудня 2020 року та січня 2021 року фактичні залишки вугілля на складах Ліцензіата не відповідають гарантованим запасам вугілля, затвердженим Міністерством енергетики України на відповідні місяці.
Комісією з перевірки здійснено порівняльний аналіз наданої Ліцензіатом інформації, обсягів виробництва та відпуску електричної енергії за вказані періоди із даними, вказаними у структурі палива теплових електростанцій ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО», затвердженій Міністерством енергетики України, та виявлено наявність відхилення між встановленим Міністерством енергетики України обсягом виробництва електричної енергії та фактичним обсягом виробництва електричної енергії у грудні 2020 року в бік збільшення на 50,3% та збільшення корисного відпуску електричної енергії на 51,6%, обсяг виробництва електричної енергії та корисний відпуск електричної енергії у січні 2021 року зменшилися на 4%,
При цьому, обсяг фактичного виробництва та відпуску електричної енергії ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» за грудень 2020 року відповідає даним, зазначеним у формі звітності № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків», затвердженій постановою НКРЕКП від 28.02.2019 № 282.
Листом від 12.02.2021 № 157/14.2.1/5-21 НКРЕКП звернулась до НЕК «УКРЕНЕРГО» щодо пояснення причин надання оператором системи передачі у IV кварталі 2020 року - січні 2021 року команд понад обсяг виробництва електричної енергії, затверджений прогнозним балансом виробництва електричної енергії на відповідні періоди, із зазначенням дат та часу їх активації та зняття.
На зазначений вище запит НЕК «УКРЕНЕРГО» листом від 12.02.2021 № 01/5391 поінформувала НКРЕКП, що за підсумками роботи ОЕС України в IV кварталі 2020 року - січні 2021 року фактичні обсяги виробництва електричної енергії ТЕС енергогенеруючих компаній перевищили обсяги, передбачені в затвердженому Міненерго України 28.04.2020 Прогнозному балансі електроенергії об'єднаної електроенергетичної системи України на 2020 рік (далі - Прогнозний баланс електроенергії) та затвердженому Міненерго України 04.ГТ.2020 Прогнозному балансі електроенергії об'єднаної електроенергетичної системи України на 2021 рік, лише в листопаді та грудні 2020 року відповідно на 499 млн кВт.год або І 1,8% та 1637 млн кВт.год або 44,8%. В інші місяці періоду були нижчими прогнозу.
Листом від 19.01.2021 № 01/95 ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» повідомило Міністерство енергетики України, НЕК «УКРЕНЕРГО», НКРЕКП та Фонд державного майна України, що станом на 19.01.2021 залишок вугільної продукції на складах ТЕС ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» складає 22 тис. т. та просило, в межах компетенції, сприяти вирішенню ряду питань.
Проте, за наявною в НКРЕКП інформацією, встановлено, що Ліцензіатом своєчасно, з моменту виникнення кризової ситуації на ТЕС ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» не повідомлялося НКРЕКП про факти або обставини, що можуть спричинити загрозу для безпеки постачання електричної енергії, зокрема про критичний стан забезпечення паливом, зокрема зниження рівня запасів палива нижче затверджених Міністерством енергетики України обсягів резервів відповідного палива для певних типів електростанцій.
На підставі цього було зроблено висновок відповідно до пунктів 11, 12 частини першої статті 17, статей 19 та 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» накласти штраф у розмірі 850 000 п'ятдесят тисяч гривень на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЦЕНТРЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 22927045) за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії. НКРЕКП, приймаючи оскаржувану постанову, погодилось з висновком, зазначеним в Акті перевірки, але вирішило накласти штраф в розмірі - 170 000 грн.
Позивач зазначає, що перевищення ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» обсягів виробництва електроенергії в січні-грудні 2020 року порівняно з Прогнозним балансом електроенергії, внаслідок якого було використано додаткові обсяги вугілля, здійснювалось якраз на виконання команд та розпоряджень ПрАТ «НЕК «Укренерго», які є обов'язковими для Позивача відповідно до Закону.
При цьому, ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» було укладено договори з виробниками/постачальниками вугілля на постачання достатніх обсягів вугілля, зменшення запасів вугілля на складах ТЕС ПАТ «Центренерго» сталось з вини саме постачальників вугілля, які не виконували умов договорів. В цій ситуації ПАТ «Центренерго» було здійснено укладення договорів на постачання додаткових обсягів вугілля.
Крім того, в січні-лютому 2021 року за відсутності достатніх запасів вугілля ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» забезпечило виробництво достатніх обсягів електроенергії відповідно до команд диспетчера ПрАТ «НЕК «Укренерго», закуповуючи дорогий природний газ в значних обсягах, працюючи фактично собі в збиток.
Тобто, в листопаді 2020 року - лютому 2021 року ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» виконало свій головний обов'язок щодо виробництва достатніх обсягів електроенергії відповідно до команд диспетчера ПрАТ «НЕК «Укренерго» навіть , в умовах:
- значних недопоставок вугілля з боку контрагентів, що сталося не з його вини;
- необхідності істотного збільшення обсягів виробництва електроенергії порівняно з Прогнозним балансом внаслідок несвоєчасного здійснення ремонтів енергоблоків іншими виробниками електроенергії (атомними електростанціями).
Також з Акту перевірки слідує, що порушенням вимог законодавства було неповідомлення Міненерго, Регулятора та оператора системи передачі про факти або обставини, що можуть спричинити загрозу для безпеки постачання електричної енергії.
Позивач посилається, що ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» виконало вимоги законодавства щодо повідомлення Міненерго, НКРЕКП та оператора системи передачі про недостатній рівень поставок вугілля - обставину, що може спричинити загрозу для безпеки постачання електричної енергії.
Вказані обставини стали підставою звернення до суду з позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2021 відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
У зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду м. Києва справу було передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 адміністративну справу № 640/24366/21 прийнято до провадження. Визначено продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач 16.11.2021 надав до суду відзив, в якому зазначив, що перевірку позивача проведено з дотриманням вимог чинного законодавства.
Актом перевірки від 12.02.2021 № 78 встановлено та зафіксовано недотримання ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, а саме:
частини шостої статті 30 Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо обов'язку виробників, які виробляють електричну енергію з використанням вуглеводнів, мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії;
пункту 4 розділу V Правил про безпеку постачання електричної енергії, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 18 серпня 2018 року № 448 у частині обов'язку учасників ринку електричної енергії невідкладно повідомляти Міністерство енергетики України, регулятора та оператора системи передачі про факти або обставини, що можуть спричинити загрозу для безпеки постачання електричної енергії;
підпункту 40 пункту 2.2 Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії щодо обов'язку ліцензіатів, які виробляють електричну енергію з використанням вуглеводнів, мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії згідно із правилами безпеки постачання та відповідними рішеннями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.
Відповідач зазначає, що виконання додаткових команд диспетчера системи передачі, пов'язаних із збільшенням об'ємів генерації, не звільняє виробника електричної енергії від необхідності забезпечення резервів відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії, що передбачено вимогами нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Під час проведення позапланової невиїзної перевірки ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» встановлено, що Ліцензіатом не забезпечено шляхом укладення відповідних контрактів постачання вугілля на склади Вуглегірської ТЕС, Зміївської ТЕС та Трипільської ТЕС у необхідній кількості для накопичення гарантованого запасу вугілля.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов такого.
Судом установлено, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, було проведено позапланову невиїзну перевірку дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії, та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО», за результатами якої складено акт від 12.02.2021 № 78.
Актом перевірки від 12.02.2021 № 78 встановлено недотримання ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, а саме:
частини шостої статті 30 Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо обов'язку виробників, які виробляють електричну енергію з використанням вуглеводнів, мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії;
пункту 4 розділу V Правил про безпеку постачання електричної енергії, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 18 серпня 2018 року № 448 у частині обов'язку учасників ринку електричної енергії невідкладно повідомляти Міністерство енергетики України, регулятора та оператора системи передачі про факти або обставини, що можуть спричинити загрозу для безпеки постачання електричної енергії;
підпункту 40 пункту 2.2 Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії щодо обов'язку ліцензіатів, які виробляють електричну енергію з використанням вуглеводнів, мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії згідно із правилами безпеки постачання та відповідними рішеннями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у результаті розгляду 26 лютого 2021 року на засіданні, яке проводилось у формі відкритого слухання, Акта позапланової невиїзної перевірки від 12 лютого 2021 року № 78, проведеної відповідно до постанови НКРЕКП від 25 січня 2021 року № 85 «Про проведення позапланових невиїзних перевірок АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО», АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО», ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» та ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» та на підставі посвідчення на перевірку від 29 січня 2021 року № 95, було прийнято постанову від 26.02.2021 № 328 «Про накладення штрафу на ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних вимог з виробництва електричної енергії ».
Згідно з прийнятою постановою НКРЕКП від 26.02.2021 № 328 на Публічне акціонерне товариство «ЦЕНТРЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 22927045) накладено штраф у розмірі 170000 грн за порушення:
частини шостої статті 30 Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо обов'язку виробників, які виробляють електричну енергію з використанням вуглеводнів, мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії;
пункту 4 розділу V Правил про безпеку постачання електричної енергії, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 18 серпня 2018 року № 448 у частині обов'язку учасників ринку електричної енергії невідкладно повідомляти Міністерство енергетики України, регулятора та оператора системи передачі про факти або обставини, що можуть спричинити загрозу для безпеки постачання електричної енергії;
підпункту 40 пункту 2.2 Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії щодо обов'язку ліцензіатів, які виробляють електричну енергію з використанням вуглеводнів, мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії згідно із правилами безпеки постачання та відповідними рішеннями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.
Не погодившись із постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд керується таким.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Повноваження Нацкомісії у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, Законом України від 22.09.2016 № 1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон № 1540-VIII) та Законом України від 13.04.2017 № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон № 2019-VIII).
Згідно зі статтею 1 Закону № 1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг (частина друга статті 3 Закону № 1540-VIII).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 17 Закону № 1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розробляє та затверджує нормативно-правові акти, зокрема: ліцензійні умови провадження господарської діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; порядки контролю за дотриманням вимог законодавства у відповідній сфері регулювання та ліцензійних умов; порядок ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється Регулятором.
Частинами першою-третьою статті 19 Закону № 1540-VIII визначено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.
Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.
Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.
Підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є: 1) подання суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю; 2) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав; 3) обґрунтоване звернення суб'єктів господарювання та споживачів про порушення суб'єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов; 4) перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок; 5) перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах.
Під час проведення позапланової виїзної перевірки з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення перевірки (частина сьома статті 19 Закону № 1540-VIII).
Відповідно до пункту 8 статті 19 Закону № 1540-VIII позапланова невиїзна перевірка проводиться виключно у приміщенні Регулятора або його територіального органу.
Підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, є: 1) неподання, несвоєчасне подання, подання недостовірної інформації або необхідність перевірки достовірності такої інформації; 2) неподання, несвоєчасне подання, подання недостовірних даних у звітності або необхідність перевірки достовірності таких даних в установлений Регулятором строк або в інших документах; 3) неподання копій документів, засвідчених в установленому законодавством порядку, пояснень та іншої інформації на законну вимогу Регулятора; 4) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики чи комунальних послуг, її законних прав та надання документів (копій документів), що підтверджують таке порушення; 5) обґрунтоване звернення суб'єкта господарювання або споживача про порушення суб'єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж, мереж централізованого водопостачання та/або водовідведення, порушення ліцензійних умов та надання документів (копій документів), що підтверджують таке порушення ліцензійних умов; 6) виявлення під час аналізу звітності або моніторингу нецільового використання коштів, передбачених встановленою структурою тарифів та/або схваленою інвестиційною програмою.
Позапланова невиїзна перевірка суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, може проводитися без попередження заздалегідь.
Згода суб'єкта, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, його повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки, його присутність під час проведення такої перевірки є необов'язковими.
Про результати позапланової невиїзної перевірки (про факти виявлення порушень законодавства та їх перелік або про відсутність порушень) суб'єкт господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, повідомляється рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів після підписання акта про результати позапланової невиїзної перевірки.
Положеннями частин четвертої та п'ятої статті 19 Закону № 1540-VIII визначено, що під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, у тому числі працівників суб'єкта господарювання, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов'язкові до виконання суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом; 7) за результатами перевірки або моніторингу приймати рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги) суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та внесення змін до відповідних інвестиційних програм.
За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.
Суб'єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п'яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.
У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.
Відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг регламентована положеннями статті 22 Закону № 1540-VIII, за правилами частини другої якої за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді, зокрема, накладення штрафу.
У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб'єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив (частина третя статті 22 Закону № 1540-VIII).
Частиною четвертою статті 22 Закону №1540-VIII визначено, що Регулятор застосовує штрафні санкції до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання».
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 77 Закону № 2019-VIII правопорушеннями на ринку електричної енергії є недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Частиною третьою статті 77 Закону № 2019-VIII передбачено, що у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.
Пунктом 4 частини четвертої статті 77 Закону № 2019-VIII передбачено, що регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у розмірі від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб'єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню.
Таким чином, якщо за результатом проведеної у встановленому порядку перевірки Нацкомісії виявлено порушення у діяльності суб'єкта господарювання, то вирішення питання про визначення конкретного розміру санкцій у межах, встановлених частиною четвертою з урахуванням вимог частини п'ятої статті 77 Закону № 2019-VIII, є дискреційним повноваженням Нацкомісії, наявність якого не заперечується позивачем у цій справі.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 21.04.2021 у справі № 480/2675/20.
Відповідно до частини шостої статті 30 Закону № 2019-VIII виробники, які виробляють електричну енергію з використанням вуглеводнів, зобов'язані мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії.
Тип та обсяги резервів палива для певних типів електростанцій затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі. Такі рішення мають відповідати правилам про безпеку постачання електричної енергії.
Згідно з п.п. 40 п. 2.2 Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії ліцензіати, які виробляють електричну енергію з використанням вуглеводнів, зобов'язані мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії згідно із правилами безпеки постачання та відповідними рішеннями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.
У той же час Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України№ 539 від 26.10.2018 затверджено «Порядок формування прогнозного балансу електричної енергії об'єднаної енергетичної системи України на розрахунковий рік», відповідно до пунктів 1, 2 якого встановлено, що цей Порядок визначає основні організаційні положення, принципи та вимоги, а також методологічні засади щодо формування прогнозного балансу електричної енергії об'єднаної енергетичної системи України на розрахунковий рік з метою підготовки рекомендацій щодо забезпечення безпеки постачання електричної енергії та надання інформації учасникам ринку електричної енергії про режими функціонування об'єднаної енергетичної системи України, загальну потребу в паливі для виробників електричної енергії, що в своєму складі мають теплові електричні станції та теплові електроцентралі, для прогнозування своєї виробничо-фінансової діяльності на розрахунковий рік.
Формування прогнозного балансу електричної енергії об'єднаної енергетичної системи України на розрахунковий рік здійснюється щороку на постійній основі і є складовим елементом системи прогнозування та планування розвитку об'єднаної енергетичної системи України на короткострокову, середньострокову та довгострокову перспективу, що здійснюють Міненерговугілля та оператор системи передачі для забезпечення вимог Правил про безпеку постачання електричної енергії.
Відповідно до п. 15 Порядку формування прогнозного балансу під час розроблення прогнозної структури палива виробники електричної енергії, що у своєму складі мають ТЕС, зобов'язані забезпечити, зокрема:
- постачання вугілля в обсязі запланованих витрат відповідно до затвердженого прогнозного балансу електроенергії;
- утворення гарантованих запасів вугілля, що відповідають 10-денному (для марки Г + Д) або 20-денному (для марки АШ + П) обсягу середньодобових витрат вугілля.
Пунктом 17 підрозділу 2 розділу ІІ Порядку формування прогнозного балансу електричної енергії об'єднаної енергетичної системи України на розрахунковий рік передбачено, що зниження обсягів гарантованих запасів вугілля виробниками електричної енергії відносно обсягів, зазначених у пунктах 15, 16 цієї глави, допускається у разі:
форс-мажорних для виробника електричної енергії обставин у постачанні вугілля;
погодження з Міненерговугілля, але не більше ніж на 15% від визначених у пунктах 15, 16 цієї глави обсягів на період до 20 днів.
Обсяги гарантованих запасів вугілля мають бути відновлені протягом 20 днів з останнього дня місяця, коли почалося зниження цих обсягів.
Аналізуючи визначені вище норми, суд дійшов висновку, що фактична кількість гарантованого запасу вугілля прямо пропорційно залежить від кількості електричної енергії, яку прогнозується виробити, при цьому відповідний прогноз затребуваності у електричній енергії конкретних тепло-електростанцій здійснюють не самі виробники, а Міненерговугілля та оператор системи передачі. При цьому відповідне прогнозування має здійснюватися на рік.
Міністерством енергетики України було затверджено запаси вугілля (антрацитової та газової марки) для ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» станом на 01.01.2021 на рівні 311 тис. т, при цьому гарантований запас палива на складах затверджено на рівні 229,5 тис. т та запаси вугілля (антрацитової та газової марки) станом на 01.02.2021 на рівні 317,6 тис. т.
Відповідно до структури палива ТЕС, затвердженої Міністерством енергетики України, витрати вугілля Товариству на грудень 2020 року - січень 2021 року затверджено на рівні 969,3 тис. т, а саме на грудень 2020 року 468,8 тис. т, на січень 500,5 тис. т.
ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» було законтрактовано на грудень 2020 року - січень 2021 року І 847,2 тис. т вугілля, тобто у обсязі, що перевищував витрати, затверджені Міністерством енергетики України, на 877,9 тис. т, або 90,6%.
При цьому фактичний обсяг поставок вугілля склав 936,2 тис. т, що на 911 тис. т, або 49,3%, менше від законтрактованих обсягів поставок, а фактичні витрати Товариства, за даними Ліцензіата склали 999246 тис. т, що на 63,046 тис. т, або 6,7% більше від фактично поставленого на склади рівня.
Разом з тим, відслідковуються численні недопоставки палива Ліцензіату, а найбільшими постачальниками вугілля, які не виконали договірні обсяги постачання у грудні 2020 року - січні 2021 року, стали: ПАТ «ЛЬВІВСЬКА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ», ДП «ШАХТА ІМ. М.С. СУРГАЯ», ДП «ПЕРВОМЛИСЬКВУГІЛЛЯ», ДП «ВК «КРАСНОЛИМАНСЬКА», VEB BOKS SOLUTIONS, ТОВ «Д.ТРЕЙДІНГ».
У результаті аналізу інформації з вебсайту Міністерства енергетики України стосовно щоденного стану накопичення палива (Газової та антрацитової марок вугілля) на складах Зміївської, Вуглегірської та Трипільської ТЕС ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО», а також інформації, наданої до НКРЕКП ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» листом від 09.02.2021 № 07/361 щодо фактичного стану накопичення вугілля на ТЕС ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» у розрізі днів за грудень 2020 року та січень 2021 року, встановлено, що загалом протягом грудня 2020 року та січня 2021 року фактичні залишки вугілля на складах Ліцензіата не відповідають гарантованим запасам вугілля, затвердженим Міністерством енергетики України на відповідні місяці.
Комісією з перевірки здійснено порівняльний аналіз наданої Ліцензіатом інформації, обсягів виробництва та відпуску електричної енергії за вказані періоди із даними, вказаними у структурі палива теплових електростанцій ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО», затвердженій Міністерством енергетики України, та виявлено наявність відхилення між встановленим Міністерством енергетики України обсягом виробництва електричної енергії та фактичним обсягом виробництва електричної енергії у грудні 2020 року в бік збільшення на 50,3% та збільшення корисного відпуску електричної енергії на 51,6%, обсяг виробництва електричної енергії та корисний відпуск електричної енергії у січні 2021 року зменшилися на 4%,
При цьому, обсяг фактичного виробництва та відпуску електричної енергії ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» за грудень 2020 року відповідає даним, зазначеним у формі звітності № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків», затвердженій постановою НКРЕКП від 28.02.2019 № 282.
Листом від 12.02.2021 № 157/14.2.1/5-21 НКРЕКП звернулась до НЕК «УКРЕНЕРГО» щодо пояснення причин надання оператором системи передачі у IV кварталі 2020 року - січні 2021 року команд понад обсяг виробництва електричної енергії, затверджений прогнозним балансом виробництва електричної енергії на відповідні періоди, із зазначенням дат та часу їх активації та зняття.
На зазначений вище запит НЕК «УКРЕНЕРГО» листом від 12.02.2021 № 01/5391 поінформувала НКРЕКП, що за підсумками роботи ОЕС України в IV кварталі 2020 року - січні 2021 року фактичні обсяги виробництва електричної енергії ТЕС енергогенеруючих компаній перевищили обсяги, передбачені в затвердженому Міненерго України 28.04.2020 Прогнозному балансі електроенергії об'єднаної електроенергетичної системи України на 2020 рік (далі - Прогнозний баланс електроенергії) та затвердженому Міненерго України 04.ГТ.2020 Прогнозному балансі електроенергії об'єднаної електроенергетичної системи України на 2021 рік, лише в листопаді та грудні 2020 року відповідно на 499 млн кВт.год або І 1,8% та 1637 млн кВт.год або 44,8%. В інші місяці періоду були нижчими прогнозу.
Листом від 19.01.2021 № 01/95 ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» повідомило Міністерство енергетики України, НЕК «УКРЕНЕРГО». НКРЕКП та Фонд державного майна України, що станом на 19.01.2021 залишок вугільної продукції на складах ТЕС ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» складає 22 тис. т та просило, в межах компетенції, сприяти вирішенню ряду питань.
Вищезазначені обставини підтверджуються актом перевірки та визнаються сторонами, тобто не є спірними.
Відповідачем у відзиві не заперечується та обставина, що перевищення ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» обсягів виробництва електроенергії у листопаді та грудні 2020 року порівняно з Прогнозним балансом електроенергії, внаслідок якого було використано додаткові обсяги вугілля, здійснювалось на виконання команд та розпоряджень ПрАТ «НЕК «Укренерго», які є обов'язковими для позивача відповідно до закону.
Попри ситуацію з виконанням додаткових команд диспетчера Оператора системи передачі даних, також недопоставки вугілля з державних шахт, вже починаючи з 2 декади листопада ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» було повністю законтрактовано необхідним обсягом вугілля відповідно до затвердженого прогнозного балансу енергетичної системи України.
Разом з тим, вказані контракти не виконувались контрагентами, всього протягом вказаного періоду було недопоставлено вугілля в обсязі 251,2 тис.т. (листопад-грудень), майже 200 тис. т. (січень).
Про вказану ситуацію ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» неодноразово повідомляло Міненерго. Крім того, укладались додаткові договори постачання вугілля з приватними («ДТЕК Трейдінг») та іноземними постачальниками (VEB BOKS SOLUTONS та інші).
Слід зазначити, що вказані обставини знайшли своє відображення в Акті перевірки та були відомі відповідачу на час прийняття оскарженої постанови.
Таким чином, судом установлено, що вини позивача у зменшенні складу вугілля, і, як наслідок, у порушенні приписів чинного законодавства щодо обов'язку забезпечувати гарантований запас вугілля на складах немає.
Що стосується порушення позивачем пункту 4 розділу V «Правил про безпеку постачання електричної енергії», затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 448 від 27.08.2018, суд зазначає таке.
Відповідно до п.п. 5 п. 4 розділу V «Правил про безпеку постачання електричної енергії» учасники ринку електричної енергії зобов'язані, зокрема, невідкладно повідомляти Міненерговугілля, Регулятора та оператора системи передачі про факти або обставини, що можуть спричинити загрозу для безпеки постачання електричної енергії.
На виконання вказаної вимоги листом № 207/2532 від 14.10.2020 ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» зверталося до Фонду Державного майна України та в.о. Міністра енергетики України з метою отримання можливості постачання вугілля державними шахтами.
Міненерго листами від 27.10.2020 № 26/1.5-8.3-22595 та від 28.10.2020 № 26/1.5-8.3-22667 гарантувало поставку в листопаді 2020 року - 291,0 тис. тон та до кінця року 363,0 тис. тон відповідно.
Оскільки Товариство отримало підтвердження поставки вугілля в 4 кварталі 2020 року тільки від трьох державних вугледобувних підприємств, тому на початку листопада листами № 201/2708 від 03.11.2020 та № 01/2779 від 12.11.2020 проінформувало Міністерство енергетики про незадовільний стан виконання графіку поставки вугілля.
Як визнає сам відповідач (про що зазначено в Акті перевірки), листом від 19.01.2021 № 01/95 ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» повідомляє Міністерство енергетики України, НЕК «УКРЕНЕРГО», НКРЕКП та Фонд державного майна України, що станом на 19.01.2021 залишок вугільної продукції на складах ТЕС ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» складає 22 тис. т, та просить, в межах компетенції, сприяти вирішенню ряду питань.
При цьому, положеннями Правил про безпеку постачання електричної енергії не визначено строку та форми такого невідкладного повідомлення Міненерговугілля, Регулятора та оператора системи передачі про факти або обставини, що можуть спричинити загрозу для безпеки постачання електричної енергії, пов'язані із накопиченням вугілля.
Суд вважає, що термін «невідкладно» слід розуміти, як зобов'язання вчинити дії у найкоротший строк.
«Невідкладно повідомляти» слід тлумачити, як вчинити активні термінові дії, що мають бути здійснені негайно.
Таким чином, суд констатує, що невідкладне повідомлення Міненерговугілля, Регулятора та оператора системи передачі про факти або обставини, що можуть спричинити загрозу для безпеки постачання електричної, пов'язані із накопиченням вугілля має відбуватись негайно з моменту просідання гарантованих запасів вугілля, що відповідають 10-денному (для марки Г + Д) або 20-денному (для марки АШ + П) обсягу середньодобових витрат вугілля.
Невиконання цього обов'язку щодо негайного повідомлення утворює зміст правопорушення, за яке Регулятором може бути прийнято рішення про застосовування до учасників ринку санкцій, зокрема, у вигляді попередження чи штрафу.
При цьому суд звертає увагу на те, що орган контролю під час прийняття рішення про накладення штрафу зобов'язаний обґрунтовано вказати про причини застосування обраного розміру штрафної санкції, а також вказати на підстави неможливості застосування штрафної санкції у меншому розмірі.
Разом з цим, оспорювана постанова Нацкомісії не містить жодного обґрунтування щодо тяжкості вчиненого правопорушення ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» та відповідності вчиненого правопорушення розміру штрафу.
Орім того, як було зазначено вище, відповідачем на підставі постанови від 25.01.2021 № 85 «Про проведення позапланових невиїзних перевірок АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО», АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО», ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» та ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» було проведено позапланові перевірки зазначених суб'єктів господарювання, зокрема, й позивача.
При цьому, за наслідками проведення відповідних контрольних заходів відповідачем були встановлені однакові порушення норм чинного законодавства, ідентичні тим, що визначені й по відношенню до позивача. За результатом проведених перевірок відповідачем прийняті постанови щодо всіх згаданих вище суб'єктів господарювання, які є ідентичними за змістом та містять однаковий перелік вичавлених порушень на ринку електричної енергії, а саме:
від 10.03.2020 № 395 «Про накладення штрафу на ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії», якою на ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» накладено штраф у розмірі 1 700 000,00 грн;
від 10.03.2021 № 394 «Про накладення штрафу на АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії», якою на АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» накладено штраф у розмірі 1 700 000,00 грн;
від 10.03.2021 № 393 «Про накладення штрафу на AT «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії», якою на АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» накладено штраф у розмірі 1 700 000,00 грн;
від 26.02.2021 № 328 «Про накладення штрафу на ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії», якою на ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» накладено штраф у розмірі 170 000,00 грн;
від 12.03.2021 № 441 «Про застереження ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» щодо недопущення надалі недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії», якою до ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» застосовано застереження.
Тобто, щодо ідентичних порушень законодавства, виявлених Нацкомісією під час позапланової перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії в порушення принципу недискримінації до обсягу прав та обов'язків позивача застосовано відмінний підхід у порівнянні із іншим підприємством (до ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» застосовано застереження).
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» при застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
Згідно частиною п'ятою статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» при визначенні санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, враховують серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини.
При цьому ані в оскаржуваній постанові, ані у відзиві на позов відповідач жодним чином не аргументує прийняте рішення достатніми та переконливими підставами.
Суд погоджується із твердженнями відповідача відносно того, що законом передбачено певну, широку дискрецію відповідача щодо вибору виду санкцій та їх розміру.
Однак, суд наголошує, що застосування дискреції має відбуватись об'єктивно, неупереджено, недискримінаційно та відкрито.
Оскаржувана постанова відповідача жодним чином не пояснює обраний відповідачем вид санкції по відношенню до позивача та його розмір.
Верховний Суд в постанові від 30 вересня 2019 року в справі № 910/23375/17 зазначив, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися органом свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, що є запобіжником щодо свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції державного органу.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05 березня 2020 року в справі№ 9901/511/19 зазначила, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд має переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, особливо якщо позивач указує на явні та очевидні порушення під час їх ухвалення.
Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на те, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно.
Надання органам виконавчої влади правової дискреції у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права, одним із основоположних принципів демократичного суспільства, закріплених Конвенцією (зокрема рішення у справі «Гасан і Чауш проти Болгарії» (Hasan and Chaush v. Bulgaria), заява № 30985/96).
Судом установлено, що відповідач застосував до позивача санкцію у вигляді штрафу за правопорушення, яке допущено позивачем без його вини, тобто відповідне рішення є необґрунтоване та не розсудливе. За аналогічні порушення норм закону відповідачем по відношенню до іншого учасника ринку застосовано більш м'яку санкцію, тобто відповідне оскаржене рішення є таким, що порушує принципи рівності та недискримінаційності. Оскаржене рішення є непропорційним, оскільки не враховує дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для позивача, та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. За таких обставин відповідне рішення має бути визнано протиправним та скасовано.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.
Відповідачем не доведено правомірність спірної постанови від 26.02.2021 № 328, тому позов слід задовольнити.
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2550,00 грн, який має бути стягнутий за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Публічного акціонерного товариства «ЦЕНТРЕНЕРГО» (місцезнаходження: вул. Рудиківська, 49, с. Козин, Обухівський район, Київська область, 08711, код ЄДРПОУ 22927045) до Національної комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (місцезнаходження: вул. Смоленська, буд. 19, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 39369133) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 26.02.2021 № 328 «Про накладення штрафу на ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на користь Публічного акціонерного товариства «ЦЕНТРЕНЕРГО» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2550,00 грн (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят грн 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.О. Свергун