про залишення позовної заяви без руху
02 грудня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/2272/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., перевіривши матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ненадання відповіді на заяви від 22.09.2025, 21.10.2025 та інформаційній запит від 30.10.2025 протиправними;
-визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови у підготовці та наданні до ГУ ПФУ в Луганській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18.06.2025 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-ХII з врахуванням положень Постанови КМУ №704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» №4059-IX на 1 січня 2025р., на відповідний тарифний коефіцієнт, та з зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та із зазначенням відсоткових показників: надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65%, надбавки за роботу з таємними документами у розмірі 15% та премії в розмірі 405%, які встановлено Міністром оборони України на 2025 рік, для здійснення з 01.07.2025 обчислення та перерахунку моєї пенсії за посадою, яку я обіймав на дату звільнення з військової служби;
-зобов'язати відділ оформлення допомог, військових пенсій та пільг сектору соціальних виплат ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 18.06.2025 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262- ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», статті 7 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059- IX “Про Державний бюджет України на 2025 рік» щодо встановлення з 1 січня 2025 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 3028 гривень, з врахуванням положень пункту 4 ПЕРВИННОЇ РЕДАКЦІЇ постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Рішення Міністра оборони України №156/уд від 09.01.2025, з зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65%, надбавки за роботу з таємними документами у розмірі 15% та премії у розмірі 405 % від посадового окладу, з обов'язковим застосуванням прожиткового мінімуму у розмірі 3028 грн під час обрахунку розмірів усіх складових грошового забезпечення, для проведення з 01.07.2025 перерахунку основного розміру пенсії.
За приписами пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).
Суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху для усунення недоліків з наступних підстав.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати, повернення судового збору, відстрочення та розстрочення сплати судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» з відповідними змінами (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац 2 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір").
Частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 3028,00 гривень з 1 січня 2025 року.
В прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, інша є взаємопов'язаною.
Відтак, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1937,92 грн.
При цьому, заявлено клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору з тих підстав, що має статус біженця/ тимчасовий притулок у Німеччині, дохід тільки пенсія, все майно втратив через окупацію, не має можливості сплатити судовий збір.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону № 3674-VI визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Згідно з сталою та послідовною практикою Верховного Суду (зокрема постановами від 04.07.2018 у справі № 686/114/16-ц, від 30.11.2020 у справі № 160/6933/19, від 29.10.2021 у справі № 540/1408/21) положення Закону України «Про судовий збір» не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи; у кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочення чи розстрочення в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.
Для звільнення від сплати судового збору заявник має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
Саме таку правову позицію викладено в ухвалі Верховного Суду від 05 вересня 2024 року у справі №120/18497/23.
Будь-яких доказів на підтвердження недостатнього рівня свого майнового стану позивачем суду не надано.
При цьому, факт відсутності доходів не є безумовним підтвердженням наявності підстав для звільнення (відстрочення) від сплати судового збору, оскільки позивач може отримувати дохід із інших джерел, окрім пенсії, бути працевлаштованим станом на дату подання клопотання про звільнення від сплати судового збору, отримувати виплати із центру зайнятості, отримувати інші виплати тощо.
Висновки аналогічного змісту викладені Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 28 квітня 2022 року (справа № 9901/377/21).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Суд вважає за необхідне зазначити, що доказом на підтвердження обґрунтованості клопотання про відстрочення (звільнення) від сплати судового збору, зокрема, але не виключно, є також довідка управління соціального захисту щодо перебування позивача на обліку та отриманих нею соціальних виплат за попередній рік, довідка з центру зайнятості, банківська довідка про відсутність коштів на рахунках, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає позовну заяву.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.04.2020 в справі № 640/22415/18.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що доказів підтвердження скрутного матеріального становища позивача у розумінні вимог частини третьої статті 8 Закону № 3674-VI позивачем не надано.
Як наслідок, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Оскільки до матеріалів позову доказів сплати судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону, позивачем не надано, тому наявні підстави для залишення позову без руху.
Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом надання документу про сплату судового збору у розмірі 1937,92 грн.
Вказана сума судового збору повинна бути сплачена за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Луг.обл./МТГ м.Сєвєр/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37991110
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача UA288999980313101206084012499
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та бездіяльність, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання суду через підсистему "Електронний суд":
- доказів про сплату судового збору у розмірі 1937 (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім) гривень 92 копійки на вказані реквізити.
У разі не виконання вимог ухвали суду, позовна заява підлягатиме поверненню заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяН.М. Басова