про повернення позовної заяви
02 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7681/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО перевіривши матеріали у справі
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
1) Визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України - протиправною щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошових коштів.
2) Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 Міністерства оборони України - нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , грошове забезпечення за чотири місяці служби, а саме: з 09 березня по 13 червня 2024 року (включно).
Ухвалою від 17.11.2025 року було залишено без руху позовну заяву. У встановлений судом строк представник позивача надав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, у якій самостійно вказує на отримання при звільнені з військової служби 02.09.2024 року грошового атестата, на отримання у липні 2025 року першої відповіді від військової частини на запит адвоката щодо нарахування грошового забезпечення за спірний період та про отримання 23.08.2025 року відмови у виплаті грошового забезпечення в розмірі 113600,40 грн., розрахованих позивачем за період з 09.03.2024 року по 13.06.2025 року.
Необхідно зазначити, що спір у вказаній справі виник в зв'язку з виплатою грошового забезпечення.
Відповідно до статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи №280/6779/22, Верховний Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Отже, строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22, від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21, від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22 та інших справах за подібних правовідносин. Застосування такого підходу судом касаційної інстанції є сталим та послідовним.
Разом з тим, початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.
Суд вказує, що спірні правовідносини стосуються неналежних, за доводами позивача, нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 09.03.2024 по 13.06.2024.
Як встановлено судом, позивач був звільнений з військової служби в у вересні 2024 року, про що свідчить запис у військовому квитку останнього. Таким чином, при отриманні наказу про звільнення з військової служби, грошового атестату, позивачу мало бути відомо про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
До того ж, як вказує позивач, у липні 2025 року ним було отримано відповідь на адвокатський запит, де відповідач відмовив нарахувати грошове забезпечення листом від 10.06.2025 року №3-38/3/9530 та надав довідки про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення в розрізі складових за 2023 та 2024 роки.
Проте позовну заяву представником позивача подано до суду лише 11.11.2025, тобто з пропуском строку звернення до суду.
Отже, з дня отримання листа від 10.06.2025 року позивач дізнався (повинен був дізнатися) про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Суд враховує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.
Таким чином, доводи, викладені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду є необґрунтованими, тому суд не знайшов підстав для задоволення заяви позивача про поновлення строку звернення до суду з цією позовною заявою.
З огляду на викладене, позивач своєчасно не скористався своїм правом на звернення до суду за захистом, а звернувся до суду лише 11.11.2025р., тобто з пропуском строку звернення до суду.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, враховуючи, що вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху не виконані, недоліки позивачем виправлено не було, наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.
На підставі наведеного та керуючись статтями 122, 123, 169, 256, 294 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, передбачений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО