02 грудня 2025 року м. Ужгород№ 260/3434/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер і компас фабрика передових технологій» про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені, -
Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер і компас фабрика передових технологій», в якому просить стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Клевер і компас фабрика передових технологій» на користь Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції та пеню за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в загальній сумі 138341,49 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що з відповідач не виконав законодавчо встановлений норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю протягом 2024 року, однак добровільно до 15 квітня суми адміністративно-господарських санкцій не сплатив. З огляду на зазначене вважає, що такі санкції підлягають стягненню в судовому порядку.
20 травня 2025 року відповідач подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив. Так, зазначив, що у відповідь на надісланий позивачем розрахунок товариство повідомило про працевлаштування в 2024 році особи з інвалідністю на посаду заступника директора з розвитку. Тому товариством було належним чином виконано встановлений законодавством обов'язок. Однак позивач дану обставину протиправно не врахував.
23 травня 2025 року позивач подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відповідь на відзив, в якій з доводами відповідача не погоджується. Так, зазначає, що оскільки ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в серпні 2024 році та відпрацював у відповідача 5 місяців, то середньооблікова кількість часу, який пропрацювала така особа становить менше 1. З огляду на зазначене вважає, що норматив відповідачем не виконано.
26 травня 2025 року відповідач подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» заперечення на відповідь, в яких звертає увагу на те, що термін «середньорічна кількість інвалідів» у Законі України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» відсутній. Зазначає, що виконанням нормативу вважається саме фактичне працевлаштування особи з інвалідністю на основне місце роботи. Тому факт прийняття на повну ставку працівника з ІІІ групою інвалідності у серпні 2024 року свідчить про виконання відповідачем такого нормативу.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що Закарпатським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - Фонд) проведено аналіз діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер і компас фабрика передових технологій» (далі - ТОВ «Клевер і компас фабрика передових технологій») відповідно до вимог Законів України «Про зайнятість населення» та «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
Згідно з інформацією, зазначеною в розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, середньооблікова чисельність штатних працівників за 2024 рік в ТОВ «Клевер і компас фабрика передових технологій» складає 11 осіб, отже норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю для такого становить 1 особа. Разом з тим, середньооблікова кількість працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, в ТОВ «Клевер і компас фабрика передових технологій» складає 0 осіб.
З огляду на зазначені відомості Фондом зроблено висновок, що відповідачем не виконано нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, як це передбачено ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Поряд з цим, адміністративно-господарські санкції до 15 квітня ТОВ «Клевер і компас фабрика передових технологій» не сплатило.
У зв'язку із виявленим порушенням законодавчих вимог Фонд самостійно розрахував суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, що підлягали сплаті ТОВ «Клевер і компас фабрика передових технологій» у розмірі 136836,25 грн. (273672,51 грн /2).
Окрім того, у зв'язку з несплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій у встановлений термін Фонд нарахував пеню в сумі 1505,24 грн та звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-XII (далі - Закон) визначені засади соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантовано їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.
Відповідно до ст. 17 Закону, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.
Норми ст. 18 Закону встановлюються обов'язок для підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Ч.ч. 1, 2, 4 ст. 19 Закону передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
Отже, Законом передбачені гарантії соціального захисту осіб з інвалідністю шляхом встановлення особливих вимог щодо організації робочого місця для такої особи та покладення на підприємства обов'язку забезпечувати для осіб з інвалідністю належні та безпечні умови праці з урахуванням медичних показань.
Відповідно до ст. 19 Закону, Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:
- про працевлаштованих осіб з інвалідністю;
- про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;
- необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.
Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.
Отримана від Пенсійного фонду України інформація про працевлаштованих осіб з інвалідністю використовується в Централізованому банку даних з проблем інвалідності для визначення в автоматичному режимі осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.
Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.
У разі зміни до 31 березня показників за попередній рік у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, що впливають на визначену згідно із частиною дванадцятою цієї статті суму адміністративно-господарських санкцій, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю до 10 червня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності формує та надсилає уточнений розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону. Зміна показників у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування після 31 березня не призводить до зміни сум адміністративно-господарських санкцій, які визначені у відповідному розрахунку або уточненому розрахунку.
Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.
Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, та надсилає інформацію про таких осіб до Державного центру зайнятості для проведення роботи з їх працевлаштування.
Відповідно до п.п. 2, 3, 4 Порядку надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 10 березня 2023 року №14-1 та наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 10 березня 2023 року №17, розрахунок надсилається у формі електронного документа Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за формою, наведеною у додатку. Створені Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю оригінали розрахунків передаються Пенсійному фонду України з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», «Про публічні електронні реєстри», «Про захист персональних даних», «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», інших нормативно-правових актів. Пенсійний фонд України надсилає розрахунки через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України протягом п'яти календарних днів з дня їх одержання від Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
Частиною 1, 2 ст. 20 Закону визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. Позови про стягнення адміністративно-господарських санкцій і пені пред'являються протягом шести місяців після закінчення строку для самостійної сплати, встановленого частиною четвертою цієї статті.
Передбачена ч. 1 ст. 20 Закону міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов'язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду має наставати в разі порушення роботодавцем вимог ч. 3 ст. 18 Закону, а саме, не виділення та не створення робочих місць для осіб з інвалідністю.
Судом встановлено, що в 2024 році норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю для ТОВ «Клевер і компас фабрика передових технологій» становив 1 особу.
Так, відповідач повідомив, що протягом 2024 року в нього працювала 1 особа з інвалідністю ІІІ групи - ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією №711636 від 07.05.2024.
Як вбачається з наказу №K&K00000022-0000000073 від 14 серпня 2024 року ОСОБА_2 був прийнятий на роботу в ТОВ «Клевер і компас фабрика передових технологій» з 16 серпня 2024 року на посаду заступника директора з розвитку як основний працівник.
Відповідно до наданих відповідачем податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІІІІ - ІV квартал 2024 року, ТОВ «Клевер і компас фабрика передових технологій» здійснювало нарахування ОСОБА_2 заробітної плати, з якої утримувало обов'язкові податки та збори.
Поряд з цим, позивач зауважує, що оскільки ОСОБА_2 був прийнятий на роботу в серпні 2024 році та відпрацював у відповідача 5 місяців, то середньооблікова кількість часу, який пропрацювала така особа становить менше 1. З огляду на зазначене вважає, що норматив відповідачем не виконано.
Оцінюючи такі доводи Фонду з точки зору їх достатності для стягнення з ТОВ «Клевер і компас фабрика передових технологій» адміністративно-господарських санкцій за невиконання норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, суд враховує наступне.
Питання, пов'язані з обліком штатних працівників, регулюються Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286 (далі - Інструкція №286), дія якої згідно із пунктом 1.1 поширюється на всі юридичні особи, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також на фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю.
Згідно з п. 3.2 розділу 3 Інструкції №286, середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору.
Середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця (пп. 3.2.1 п. 3.2 розділу 3 Інструкції №286).
Показник визначення середньооблікової кількості штатних працівників за рік обчислюється відповідно до пп. 3.2.5 п. 3.2 розділу 3 Інструкції №286, згідно з яким середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, 12.
Для зарахування у виконання підприємством квоти у кількості однієї особи зараховуються особи з інвалідністю, які працювали в календарному звітному році. Для виконання нормативу зараховуються особи, які прийняті в будь-який місяць року, але за умови, що вона відпрацювала не менше шести місяців у календарному році.
Отже, норми стосовно працевлаштування осіб з інвалідністю вважатимуться виконаними, якщо особа з інвалідністю працювала на підприємстві 6 місяців звітного року, а дані табельного обліку використання робочого часу працівників відповідають цим шести місяцям звітного року з частиною 2 пунктом 3.2 Інструкції №286.
За правилами заокруглення, якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення.
Тому, якщо підприємству потрібна 1 особа з інвалідністю, то такий норматив вважатиметься виконаним, якщо особа з інвалідністю працювала 6 повних місяців звітного року, оскільки 6 (місяців) : 12 (місяців) = 0,5 = 1 особа.
Оскільки ОСОБА_2 був прийнятий на роботу в серпні 2024 році та відпрацював у відповідача 5 місяців, то середньооблікова кількість часу, який пропрацювала така особа становить менше 1. Тому для забезпечення виконання нормативу працевлаштування особи з інвалідністю в 2024 році ТОВ «Клевер і компас фабрика передових технологій» було зобов'язано подати звітність форми №3-ПН до центру зайнятості для того, щоб пошук безробітної особи з інвалідністю дозволив працевлаштувати 1 особу з інвалідністю у 2024 році на період не менше 6 місяців.
З метою з'ясування всіх обставин цієї справи суд витребував від Закарпатського обласного центру зайнятості відомості про подання відповідачем в 2024 році звітності форми №3-ПН щодо наявних вакантних посад для осіб з інвалідністю.
Листом №2148-08 від 28.11.2025 Закарпатський обласний центр зайнятості повідомив суд, що ТОВ «Клевер і компас фабрика передових технологій» звіти форми №3-ПН, в тому числі з відміткою про потребу у підборі працівників з інвалідністю у 2024 році не подавало.
Відповідач також не надав суду жодних доказів про здійснення самостійного пошуку в 2024 році осіб з інвалідністю для забезпечення їх працевлаштування на підприємстві на період більше 6 місяців.
Суд враховує, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані:
- виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;
- надавати державній службі зайнятості необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю інформацію;
- у разі невиконання такого нормативу щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції.
При цьому, суд зазначає, що доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, є:
1) наказ по підприємству стосовно створення відповідного робочого місця;
2) звіт форми № 3-ПН, що подається у визначеному порядку.
При цьому, звіт за формою № 3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю і, водночас, запитом про направлення на підприємство осіб з інвалідністю для працевлаштування.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними, в розумінні ч. 1 ст. 73 КАС України, є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України).
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідач не надав жодних доказів виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю на 2024 рік, тому зобов'язано сплати визначені ст. 20 Закону адміністративно-господарські санкції.
Середньорічна заробітна плата штатного працівника у відповідача в 2024 році становила 273672,51 грн, відтак за не працевлаштування осіб з інвалідністю у необхідній кількості відповідач повинен сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 136836,25 грн (273672,51 / 2).
Отже з урахуванням викладеного, суд вважає правильним проведений Фондом розрахунок адміністративно-господарських санкцій для ТОВ «Клевер і компас фабрика передових технологій» у розмірі 136836,25 грн.
Проте відповідач в добровільному порядку адміністративного-господарські санкції за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів у 2024 році не сплатив.
Згідно з ч. 2 ст. 20 Закону, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
У зв'язку з несплатою у добровільному порядку суми адміністративно-господарських санкцій Фондом проведено нарахування пені у розмірі 1505,24 грн за 22 днів прострочення сплати розрахованих санкцій, яка відповідачем сплачена також не була.
Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих вимог, що регулюють спірні правовідносини крізь призму встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Судові витрати по справі відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (місцезнаходження: пл. Ш. Петефі, буд. 14, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 13592841) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер і компас фабрика передових технологій» (місцезнаходження: вул. Богдана Хмельницького, буд. 26, м. Перечин, Ужгородський район, Закарпатська обасть, 89200, код ЄДРПОУ - 45094366) про стягнення адміністративно-господарських санкцій, - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер і компас фабрика передових технологій» (місцезнаходження: вул. Богдана Хмельницького, буд. 26, м. Перечин, Ужгородський район, Закарпатська обасть, 89200, код ЄДРПОУ - 45094366) на користь Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (місцезнаходження: пл. Ш. Петефі, буд. 14, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 13592841) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в сумі 136836,25 грн (Сто тридцять шість тисяч вісімсот тридцять шість гривень 25 коп.) та пеню в сумі 1505,24 грн (Одна тисяча п'ятсот п'ять гривень 24 коп.) за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяР.О. Ващилін