02 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/12080/25
категорія 108020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Іноземного підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Іноземне підприємство "Євроголд Індестріз ЛТД" (далі - позивач, Підприємство) звернулось до суду з позовом до Житомирської митниці (далі - відповідач), у якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів№UA101020/2025/000017/1 від 29.01.2025.
В обґрунтування позову вказує, що митна вартість Товару №2 заявлена в розмірі 653117,05 грн. Змістом декларації митної вартості підтверджується, що митна вартість Товару №2 становить 653117,05 грн та складається безпосередньо з контрактної вартості товару - 564304,9637 (13452,52 дол. США) та витрат на транспортування - 88812,0826грн (182443,83/14752,480 *7181,38). Митна вартість Товару №3 заявлена в розмірі 199089,89грн. Змістом декларації митної вартості підтверджується, що митна вартість Товару №3 становить 159 231,55 грн. та складається безпосередньо з контрактної вартості товару - 141991,9636 (3384,96 дол. США), та витрат на транспортування -17239,5895грн (182443,83 / 14752,480 *1394). Транспортні витрати розподілені між товарами №1, №2, №3, №4, №5, №6 пропорційно. На переконання представника позивача, відповідачем не наведено належних у рішенні та достатніх аргументів з приводу того, що подані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару, чи є недостатніми для визначення митної вартості товару за основним методом (ціною договору). Факт відсутності розбіжностей та достатності даних для визначення митної вартості у поданих позивачем документах додатково підтверджується і безпосередньо рішенням, оскільки відповідачем ті самі ж подані документи визнано достатніми для застосування основного методу визначення митної вартості товарів №1, №4, №5, №6, масі брутто до кожного із них у загальній вазі всіх товарів. Подані позивачем документи стосувались всіх товарів (товару №1, товару №2, товару №3, товару №4, товару №5, товару №6), які підлягали декларуванню на підставі МД №25UA10102002734U9, однак ймовірні розбіжності в них виникли, на думку відповідача, лише при визначенні митної вартості товарів №2 та №3. Підтвердження відповідачем задекларованої позивачем митної вартості товару №1, товару №4, товару №5, товару №6 є також доказом відсутності в поданих документах розбіжностей чи ознак підробки, наявності в них всіх необхідних відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів. Відтак, ці ж документи слід вважати достатніми і для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів №2 та №3. Відповідач за аналогічного пакету документів, визнав їх ймовірно суперечливими лише щодо Товарів №2 та №3, змінивши при цьому його митну вартість, а щодо інших товарів аналогічних документів було достатньо для здійснення оформлення Товарів за основним методом, що суперечить здоровому глузду, адже, в однаковий час та за однакових обставин одні й ті самі факти трактуються відповідачем по-різному без наявності на це жодних правових підстав та без наведення обґрунтування у рішенні таких дій. Просить позов задовольнити.
Суддя своєю ухвалою від 12.05.2025 прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Відзив надійшов до суду 28.05.2025. Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що митним органом 28.01.2025 декларанту в електронному повідомленні було запропоновано додатково надати ряд документів, серед яких була виписка з бухгалтерської документації. Декларантом в свою чергу цього ж дня додатково була надана прибуткова накладна №7444 від 31.10.2024. Даний документ містить перелік товарів, але не містить інформацію про весь обсяг оцінюваного товару та не відповідає переліку товару зазначеному у графі 31 митної декларації, що стало підставою для сумніву щодо достовірності поданої інформації. Окрім того, митний орган 28.01.2025 під час електронного листування вимагав у декларанта належний переклад даного документу, на що була отримана відповідь: «Ознайомлення 29.01.2025р. Тетяна Шахрайчук. Всі документи подані. Інших додаткових документів надати не можу». У відзиві відповідач зазначає, що у договорі транспортного експедирування №E-04/2019 від 15.05.2019, сторонами є ТОВ «ДСВ Логісника» та ІП «Євроголд Індестріз ЛТД», де перший визначений як «Експедитор», другий - «Замовник». IVAN BUZIAN, який здійснював транспортування товару ніякого відношення до даного договору не має, оскільки не згадується жодного разу в даному документі. На переконання відповідача, надані Довідка про транспортні витрати від 15.01.2025 №SIEV0013365 та рахунок-фактура №UA10000529 від 15.01.2025 не містять інформації про товар, що транспортувався. Відсутність таких відомостей може свідчити про те, що даний документ не стосується перевезення оцінюваного товару, оскільки вказаний у довідці номер автотранспортного засобу міг використовуватися при транспортуванні необмеженої кількості разів інших партій товару. Відповідач зазначає, що надана до митного оформлення рахунок-фактура №UA10000529 від 15.01.2025 не містить посилань на контракт, чи будь-якої іншої інформації, що підтверджувала б, що дане транспортування стосувалось саме партії товару, задекларованого в МД №25UA101020002734U9. Тобто, виявлені обставини можуть свідчити про те, що дане митне оформлення може не стосуватися оцінюваної партії товарів. Крім того, відповідач у відзиві вказує, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом була надана Заявка №SIEV0013365 від 23.10.2024, яка не могла була бути використана митним органом для підтвердження фактично понесених покупцем товарів витрат на їх транспортування, оскільки всупереч вимог п.1.3 Договору транспортного експедирування №Е-04/2019 від 15.05.2019 не містить даних про способи транспортування та види транспорту, перевалки, умови фрахту, необхідність стафірування, а також спосіб доставки вантажу до місця призначення. З огляду на вказані обставини, відповідач вважає оскаржуване рішення обґрунтованим, а позовні вимоги безпідставними. Просить відмовити у задоволенні позову.
Відповідь на відзив надійшла через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС 29.05.2025 та зареєстрована в КП ДСС 02.06.2025. Заперечуючи викладені у відзиві аргументи відповідача, представник позивача зауважує, що жодна норма митного законодавства не передбачає обов'язку митного органу перевіряти дію договору з точки зору цивільно-правового припинення зобов'язань. Визначення митної вартості здійснюється на підставі наданих документів і фактичних обставин поставки, а не оцінки контракту як правочину. По-третє, сам факт наявності Специфікації №11 до контракту, укладеної 27.10.2024 на загальну суму 39 288,10 доларів США, свідчить про те, що сторони контракту погодили умови конкретної поставки в межах нової лімітуючої суми. Зазначає, що всі логістичні документи надані позивачем є взаємопов'язаними, містять достатні відомості для ідентифікації маршруту, перевізника, інвойсу, транспортного засобу, суми витрат. Так, з CMR №0612 від 15.01.2025 вбачається, що доставка товару до Житомира здійснювалася саме тим транспортом, про який ідеться у рахунку-фактурі. Заявка на перевезення №SIEV0013365, виставлена ТОВ "ДСВ Логістика", підтверджує замовлення перевезення за вказаним маршрутом. Крім того, жодною нормою Митного кодексу України не передбачено обов'язковості подання договору між перевізником і декларантом. Достатньо об'єктивного, документального підтвердження маршруту, витрат і зв'язку з оцінюваною партією - що й було зроблено позивачем. Щодо аргументу відповідача про відсутність інформації в рахунках про товар - вартість перевезення не є контрактною вартістю товару і не вимагає повторної ідентифікації переліку продукції, що вже підтверджена інвойсом. Позивач у відповіді на відзив зазначає, що відповідач вказує, що Заявка №SIEV0013365 не містить повного переліку даних, передбачених договором транспортного експедирування. Однак заявка не є самостійною підставою для розрахунку митної вартості, а лише підтверджує факт замовлення перевезення. Рахунок, довідка, CMR - повністю покривають інформаційні потреби для оцінки транспортних витрат. Представник позивача зазначає, що накладна №7444 підтверджує надходження і облік у господарській діяльності позивача частини аналогічного товару, придбаного раніше у цього ж продавця за аналогічними цінами. Накладна не зобов'язана охоплювати весь товар, і її частковість не применшує доказового значення. На переконання позивача, надані у відзиві доводи Житомирської митниці є необґрунтованими, формальними та такими, що не підтверджують правомірність прийнятого рішення про коригування митної вартості. Вони не спростовують належно обґрунтовану позицію позивача та не виключають можливості застосування основного методу визначення митної вартості. У діях митного органу вбачається відхід від пріоритетності цього методу, зловживання дискреційними повноваженнями та порушення принципу верховенства права. Просить позов задовольнити.
Заперечення на відповідь на відзив надійшли до суду 04.06.2025.
У період із 06.08.2025 по 26.08.2025 та із 29.10.2025 по 13.11.2025 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Встановлено, що 15 листопада 2022 року між Підприємством (покупець) та Union Source Co., LTD (Китай) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №UN22US11106 (а.с. 55) за умовами якого продавець поставляє покупцю товари відповідно до Специфікацій, які є невід'ємними частинами цього контракту, в яких зазначається найменування, кількість і ціна товарів. Специфікації також можуть містити умови поставки і оплати, якщо вони відрізняються від вказаних у цьому контракті (п. 1.1 Контракту). Загальна вартість контракту становить 300000 дол США (п. 2.2 Контракту). Будь-які зміни і доповнення до даного Контракту вважаються дійсними лише в тому випадку, якщо вони виконані в письмовій формі і завірені підписами уповноважених осіб з обох сторін (п. 6.2 Контракту).
З матеріалів справи вбачається, що Іноземне підприємство "Євроголд Індестріз Лтд» подало до Житомирської митниці митну декларацію №25UA10102002734U9 від 28.01.2025 року (а.с. 59 - 61) у якій вказано товари:
Товар №1: Посуд і кухонне приладдя дерев'яне, виготовлене з бамбуку: ложка, лопатка, маслянка, таця прямокутна, столик для сніданку, контейнер для харчових продуктів бамбуковий; короб для зберігання бамбуковий; таця кругла; ящик для столового приладдя.
Товар №2: посуд і кухонне приладдя дерев'яне, виготовлене з бамбуку: арт.7108200018 дошка для піци 32*32*1,4см-588шт.; арт.7016102495 дошка для піци бамбукова 31*31*1,5-492шт.; арт.7108200024 дошка обробна 23*15*1,7см-492шт; арт.7108200020 дошка обробна 30,5*20*1,4см-492 шт; арт.7108200028 дошка обробна 33*24*1,7см з ручкою-480 шт; арт.7108200021 дошка обробна 34*20*1,7см-480шт; арт.7108200019 набір обробних дошок, 20*15*1см-176 шт; арт.7016102498 дошка для нарізання бамбукова 32*27*2,0 см-1188 шт; арт.7108200027 дошка обробна 33*23*4,3см з лотком-492 шт; арт.7108200022 дошка обробна 38*25*1,7см-984 шт; арт.7108200026 дошка обробна 46*36*1,5см-984шт.
Товар №3: посуд і кухонне приладдя, дерев'яні: дошка для нарізання, 40*30*2,0 см, матеріал акація.
Товар №4:набір ножів для сиру: арт. 7016102499 набір бамбуковий з ножами для сиру 38*18,5*1,7см - 992 наборів; арт.7016102485 дошка бамбукова з ножем для сиру 40*24*2см-488 набори.
Товар №5: вироби з вулканізованої гуми, крім твердої: арт.7016102558 набір кухонного приладдя 12шт (підставка-1шт,вінчик-1шт,щипці-1шт, пензлик-1шт, лопатка - 4 шт, ложка - 3 шт, черпак -1шт)-304набори.
Товар №6: інші вироби із скла, арт.7016102479 диспенсер для масла 6*19,5см-600шт.
У МД №25UA10102002734U9 митна вартість імпортованих товарів визначена декларантом за основним методом - за ціною, визначеною у Контракті.
Для підтвердження заявленої митної вартості декларантом надано такі документи:
0380 Комерційний інвойс UN24US06017-1 від 29/10/2024 (а.с. 41);
0705* Мультимодальний коносамент MSS24102827 від 05/11/2024 (а.с. 39);
0730* CMR 0612 від 15/01/2025 (а.с. 65);
0862* Комерційний інвойс UN24US06017-1 від 29/10/2024 у якості декларації про походження товару;
3000* Довідка про вартість перевезення №SIEV0013365 від 15/01/25 (а.с. 66);
3004 Рахунок на оплату всіх експедиторських послуг UA10000529 від 15/01/25 (а.с. 67);
3007* Заявка на організацію перевезення SIEV0013365 від 23/10/24 (а.с. 68);
4103* Специфікація №11 до Контракту від 27/10/24 (а.с. 56);
4103* Додаткова угода №1 до Контракту від 20/12/23;
m4104* Контракт UN22US11106 від 15/11/22 (а.с. 55);
m9105* Акт №196/13/28-01-01 від 20/01/2025;
копія митної декларації країни відправлення №310120240515449744 від 29.10.2024 (а.с. 50).
Житомирською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2025/000017/1 від 29 січня 2025 року, яким митну вартість Товарів №2 та №3 визначено за резервним методом митної вартості, здійснено коригування вартості.
У рядку 33 рішення №UA101000/2025/000017/1 від 29 січня 2025 року вказано:
- відповідно до п 2.2 контракту від 15.11.2022 № UN22US11106 загальна суму контракту становить 300 000 доларів США. ІП "Євроголд Індестріз ЛТД". За даним контрактом здійснив митне оформлення товарів в зоні діяльності Житомирської митниці, що перевищує загальну суму у розмірі 469 000 доларів США. Враховуючи зазначене, відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу правочин припинився у зв'язку з повним виконанням сторонами зобов'язаннями.
- Згідно із CMR № 0612 від 15.01.2025 транспортування товару здійснювало IVAN BUZIAN, в довідці про транспортні витрати від 15.01.2025 №SIEV0013365 зазначено, що товар транспортувався ДСВ «ЛОГІСТИКА». До митного оформлення не надано документи, які вказували б на юридичний зв'язок між IVAN BUZIAN та ДСВ «ЛОГІСТИКА» (що надала відомості про витрати на транспортування від 15.01.2025 № SIEV0013365 та склала рахунок-фактуру № UA10000529 від 15.01.2025 з приводу перевезення саме оцінюваної партії товару).).
- Довідка про транспортні витрати від 15.01.2025 № SIEV0013365, та рахунок-фактура № UA10000529 від 15.01.2025 не містять інформації про товар, що транспортувався. Відсутність таких відомостей може свідчити про те, що даний документ не стосується перевезення оцінюваного товару. Вказаний у довідці номер автотранспортного засобу міг використовуватися при транспортуванні необмеженої кількості інших партій товару. Таким чином відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару та його навантаження не базується на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, навантаження, що відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.
- Рахунок-фактура №UA10000529 від 15.01.2025 не містить посилання на контракт. Виявлені обставини можуть свідчити про те, що дане митне оформлення може не стосуватися оцінюваної партії товарів за договором купівлі-продажу від 05.11.2022 №UN22US11106.
- Для підтвердження витрат на транспортування декларантом надана заявка №SIEV0013365 від 23.10.2024, яка не може бути використана митним органом для підтвердження фактично понесених покупцем товарів витрат на їх транспортування, оскільки всупереч вимог п. 1.3 Договору транспортного експедирування № Е-04/2019 від 15.05.2019 не містить даних про способи транспортування та види транспорту, перевалки, умови фрахту, необхідність стафірування, а також спосіб доставки вантажу до місця призначення.
- Додатково надана бухгалтерська документація (прибуткова накладна) від 31.10.2024 №7444 не містить інформацію про весь обсяг оцінюваного товару.
- Надана додатково копія митної декларації від 29.10.2024 не може бути використана для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки подана на мові, яка не є мовою митних союзів, членом яких є Україна та мовою міжнародного спілкування. У зв'язку із зазначеним митний орган позбавлений можливості перевірити відомості, що зазначені у даному документі.
Вважаючи протиправним рішення про коригування митної вартості товарів №2 та №3, Іноземне підприємство "Євроголд Індестріз ЛТД" звернулось до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 246 Митного кодексу України (далі - МК України у редакції, на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 МК України).
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Частиною 2 статті 52 МК України встановлено, що декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до частини першої статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як встановлено статтею 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Декларація митної вартості подається у разі:
1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;
2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;
3) якщо покупець та продавець пов'язані між собою.
Згідно з частинами восьмою та дев'ятою статті 52 МК України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.
Статтею 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Статтею 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 5 статті 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно статей 57, 58 Митного кодексу України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (ч. 2-3 ст. 58 МК України).
Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Так у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, відповідач зазначає, що відповідно до п 2.2 контракту від 15.11.2022 №UN22US11106 загальна суму контракту становить 300000 доларів США. ІП "Євроголд Індестріз ЛТД". За даним контрактом здійснив митне оформлення товарів в зоні діяльності Житомирської митниці, що перевищує загальну суму у розмірі 469 000 доларів США. Враховуючи зазначене, відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу правочин припинився у зв'язку з повним виконанням сторонами зобов'язаннями.
Судом при наданні правової оцінки вказаним висновкам митного органу зазначається наступне.
15 листопада 2022 року між Підприємством (покупець) та Union Source Co., LTD (Китай) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №UN22US11106 (а.с. 55) за умовами якого загальна вартість контракту становить 300000 дол США (п. 2.2 Контракту).
Разом з тим, відповідачем безпідставно проігноровано надану до митного оформлення додаткову угоду №1 від 20.12.2023 до Контракту UN22US11106 (а.с. 55 на звороті), у якій зазначено: "Сторони домовилися збільшити загальну ціну Контракту і викласти п. 2.2. в наступній редакції: "2.2. Загальна ціна даного Контракту становить 600000 (шістсот тисяч) USD".
Окрім того, відповідач не надав до суду доказів недійсності Контракту чи додаткової угоди до нього.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про помилковість тверджень митного органу в цій частині.
У оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що додатково надана бухгалтерська документація (прибуткова накладна) від 31.10.2024 №7444 не містить інформацію про весь обсяг оцінюваного товару.
Заперечуючи висновки митного органу в цій частині, представник позивача зазначає, а відповідачем не спростовано, що документ з назвою "Надходження товарів №7444 від 31 жовтня 2024 р." підтверджує надходження і облік у господарській діяльності позивача частини аналогічного товару, придбаного раніше у цього ж продавця за аналогічними цінами.
Отже, висновок Житомирської митниці, що зазначений документ не містить інформацію про весь обсяг оцінюваного товару є помилковим, оскільки вказаний документ не стосується безпосередньо товару, митне оформлення якого здійснювалось за МД №25UA10102002734U9.
Відповідачем у оскаржуваному рішенні вказано також, що надана додатково копія митної декларації від 29.10.2024 не може бути використана для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки подана на мові, яка е є мовою митних союзів, членом яких є Україна та мовою міжнародного спілкування. У зв'язку із зазначеним митний орган позбавлений можливості перевірити відомості, що зазначені у даному документі.
Щодо вказаного твердження митного органу, суд зазначає, що статтею 254 Митного кодексу України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
51 Правилом Процедури Генеральної асамблеї ООН, до якої входить Україна, передбачено, що «арабська, китайська, англійська, французька, російська та іспанська мови є офіційними та робочими мовами Генеральної Асамблеї, її комітетів та підкомітетів».
Таким чином, декларант не повинен був надавати, а контролюючий орган витребувати переклади документів. митної декларації країни відправлення з китайської мови, оскільки митна декларація мала бути складена китайською мовою, тобто мовою міжнародного спілкування. Тому, вимоги надати переклад митного документу з китайської також є безпідставними.
Окрім того, відповідачем не надано доказів того, що в порядку статті 254 МК України, китайська мова не є офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. В свою чергу, неправомірне примушування декларанта відповідачем надати переклад документів тягне за собою безпідставні витрати декларанта на оплату послуг перекладача та буде спричиняти невиправдане матеріальне навантаження.
Відтак, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що митний орган при формуванні вказаного твердження у оскаржуваному рішенні, діяв безпідставно.
Щодо документів на транспортування, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
У розділі III Правил заповнення декларації митної вартості, що затверджені наказом Міністерства фінансів України № 599 від 24.05.2012, визначено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:
- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Варто наголосити, що наказ № 599 містить лише приблизний перелік документів, які можуть бути подані декларантом або уповноваженою ним особою для підтвердження витрат на транспортування.
Вичерпного переліку документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та які можуть бути подані під час митного оформлення оцінюваних товарів, законодавством України з питань державної митної справи не встановлено.
У п. 33 Рішення про коригування митної вартості товарів вказано:
- згідно із CMR № 0612 від 15.01.2025 транспортування товару здійснювало IVAN BUZIAN, в довідці про транспортні витрати від 15.01.2025 №SIEV0013365 зазначено, що товар транспортувався ДСВ «ЛОГІСТИКА». До митного оформлення не надано документи, які вказували б на юридичний зв'язок між IVAN BUZIAN та ДСВ «ЛОГІСТИКА» (що надала відомості про витрати на транспортування від 15.01.2025 №SIEV0013365 та склала рахунок-фактуру №UA10000529 від 15.01.2025 з приводу перевезення саме оцінюваної партії товару).).
При наданні правової оцінки твердженням митного органу в цій частині, суд зазначає, що 15.05.2019 між Іноземним підприємством «Євроголд Індестріз Лтд» (Замовником) та ТОВ «ДСВ Логістика» (Експедитор) укладено договір транспортного експедирування № E-04/2019 (а.с. 31-36) за умовами якого, експедитор за плату та за рахунок замовника надає замовникові комплекс послуг з організації та забезпечення перевезення імпортних, експортних, транзитних вантажів замовника (п. 1.1. Договору).
Експедитор має право залучати третіх осіб для виконання своїх обов'язків за цим договором та укладати з ними договори від свого імені, при цьому Екпедитор відповідає за їх дії як за свої власні (п. 5.22 Договору).
Отже, за умовами Договору транспортного експедитування, ТОВ "ДСВ Логістика" має право залучати для виконання умов договору № E-04/2019 від 15.05.2019, інших перевізників. При цьому, перевезення вантажу може вчинятись іншим перевізником, що залучений експедитором, виключно за рахунок експедитора, а не клієнта, та на підставі укладеного договору між експедитором та таким перевізником.
Даний договір було надано до митного оформлення товарів згідно МД №25UA10102002734U9.
До матеріалів справи долучено CMR № 0612 від 15.01.2025, яка оформлена на фірмовому бланку ТОВ «ДСВ Логістика», при цьому перевізником вказано ОСОБА_1 .
З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку про помилковість тверджень відповідача в цій частині оскаржуваного рішення.
- Рахунок-фактура №UA10000529 від 15.01.2025 не містить посилання на контракт. Виявлені обставини можуть свідчити про те, що дане митне оформлення може не стосуватися оцінюваної партії товарів за договором купівлі - продажу від 05.11.2022 №UN22US11106.
- Довідка про транспортні витрати від 15.01.2025 №SIEV0013365, та рахунок-фактура №UA10000529 від 15.01.2025 не містять інформації про товар, що транспортувався. Відсутність таких відомостей може свідчити про те, що даний документ не стосується перевезення оцінюваного товару. Вказаний у довідці номер автотранспортного засобу міг використовуватися при транспортуванні необмеженої кількості інших партій товару. Таким чином відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару та його навантаження не базується на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, навантаження, що відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.
Під час розгляду справи встановлено, що довідка про транспортні витрати від 15.01.2025 №SIEV0013365, складена ТОВ "ДСВ Логістика" містить посилання на рахунок на оплату №UA10000529 від 15.01.2025.
Судом досліджено рахунок на оплату №UA10000529 від 15.01.2025 та встановлено, що він містить посилання на: договір №Е-04/2019 від 15.05.2019, домашній коносамент WMSS24102827; лінійний коносамент МЕDUR1544010; номер замовлення SIEV00133650, а у графі "Товари (роботи, послуги)" вказано номер контейнера МSDU5070612.
У коносаменті WMSS24102827 міститься посилання на номера контейнерів МSCU5156306, МSDU5070612.
У CMR № 0612 від 15.01.2025 міститься інформація про номер контейнерів МSDU5070612
При цьому, у CMR № 0612 від 15.01.2025 вказано ідентифікуючі дані комерційного інвойсу UN24US06017-1 від 29.10.2024, який, у свою чергу містить інформацію про товар, його ціну, артикул, кількість.
Отже, вказані документи у своїй сукупності містить інформації про товар, що транспортувався, з огляду на що суд вважає твердження митного органу в цій частині є безпідставним.
Щодо твердження відповідача, що вказаний у довідці номер автотранспортного засобу міг використовуватися при транспортуванні необмеженої кількості інших партій товару, суд вважає припущення митного органу, які не підтверджені жодними доказами.
Верховний Суд у постанові від 20 березня 2024 року у справі № 826/5959/17 наголошує, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
З урахуванням вказаного, суд приходить висновку, що митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
- Для підтвердження витрат на транспортування декларантом надана заявка №SIEV0013365 від 23.10.2024, яка не може бути використана митним органом для підтвердження фактично понесених покупцем товарів витрат на їх транспортування, оскільки всупереч вимог п. 1.3 Договору транспортного експедирування № Е-04/2019 від 15.05.2019 не містить даних про способи транспортування та види транспорту, перевалки, умови фрахту, необхідність стафірування, а також спосіб доставки вантажу до місця призначення.
Суд зазначає, що за умовами Договору транспортного експедитування № E-04/2019 від 15.05.2019, заздалегідь перед початком відвантаження вантажу замовник направляє експедитору Заявку із зазначенням у ній обсягів вантажів/контейнерів з вантажами, що плануються для доставки, із зазначенням виду вантажу та його кількості, місця та/або порту перевалки/відвантаження, а також способів і умов транспортування, перевалки, зберігання та перевезення вантажів замовника (п. 2.1 Договору).
Отже, заявка №SIEV0013365 від 23.10.2024 підтверджує факт замовлення послуг перевезення товару та не є самостійною підставою для розрахунку митної вартості, з огляду на що висновки митного органу в цій частині є безпідставними.
Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 звернув увагу на те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише договір про перевезення або фінансові га/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Отже, додані до митної декларації документи містять достатню та належну інформацію щодо транспортування товару від відправника до одержувача, вартість такого транспортування, тобто відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару та його навантаження базується на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а тому суд дійшов висновку про безпідставність рішення про коригування митної вартості товарів у цій частині.
Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару:
№2 за МД №23UA110050000917U0 від 14.03.2023, 1. посуд і кухонне приладдя, дерев'яні: дошка обробна із бамбука, виробник - WANG MIN, CN. і становить 2,65доларів США за кілограм.
№3 за МД №24UA500080002719U0 від 29.02.2024 - посуд і кухонне приладдя, дерев'яні: дошка кухонна арт.,YBEW-2 -150 шт., дошка кухонна арт.,YBEW-3 -200 шт., Дошка кухонна арт.,YBEW-4 -200 шт. торговельна марка - Kitchen board Виробник - немає даних, Країна виробництва - CN. Вага нетто - 285 кг. і становить - 5.01 доларів США за кілограм.
Суд зауважує, що вказані декларації не можуть вважатися об'єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. До того ж, вищезазначені декларації не розкривають умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час митного оформлення.
Вказані митні декларації не містять жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товарами, що ввозились позивачем. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з'ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте у спірних правовідносинах, як з'ясовано судом, митним органом такого порівняння зроблено не було. До суду документів, котрі б відображали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було.
Наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.
Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.09.2018 по справі № 814/2659/16, від 21.08.2018 по справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 по справі №809/4367/15.
Окрім цього, відповідно до п.2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням ч. 2 ст. 55 МК України.
Зазначена позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.01.2020 у справі № 813/5405/15, від 31.01.2020 у справі №804/7761/16.
Окрім цього, визначення митної вартості за резервним методом, зазначеним у рішенні, є безпідставним, оскільки у оскарженому рішенні не наведено мотивів, що товар позивача є подібним або аналогічним чи має схожі характеристики порівняно з товаром №2, що оцінювався за МД №23UA110050000917U0 від 14.03.2023, та з товаром №3 за МД № 24UA500080002719U0 від 29.02.2024.
Відповідачем не враховано, що виробником оцінюваного товару №2 та №3 згідно МД №25UA101020002734U9 була компанія UNION SOURCE CO., LTD, Китай. Торговельна марка: EUROGOLD, тоді як у МД №23UA110050000917U0 від 14.03.2023 виробником вказано WANG MIN, а у МД № 24UA500080002719U0 від 29.02.2024 виробникне вказаний, лише торговельну марку - Kitchen board.
Окрім того, товаром №2 згідно МД позивача є: посуд і кухонне приладдя дерев'яне, виготовлене з бамбуку: арт.7108200018 дошка для піци 32*32*1,4см-588шт., арт.7016102495 дошка для піци бамбукова 31*31*1,5-492шт., арт.7108200024 дошка обробна 23*15*1,7см-492шт., арт.7108200020 дошка обробна 30,5*20*1,4см-492шт., арт.7108200028 дошка обробна 33*24*1,7см з ручкою-480шт., арт.7108200021 дошка обробна 34*20*1,7см-480шт., арт.7108200019 набір обробних дошок, 20*15*1см-176шт., арт.7016102498 дошка для нарізання бамбукова 32*27*2,0 см-1188шт., арт.7108200027 Дошка обробна 33*23*4,3см з лотком-492шт., арт.7108200022 дошка обробна 38*25*1,7см-984шт., арт.7108200026 дошка обробна 46*36*1,5см-984шт.
А згідно МД № 23UA110050000917U0 від 14.03.2023 товаром є посуд і кухонне приладдя, дерев'яні: дошка обробна із бамбука.
Окрім того, товаром №3 згідно МД позивача є посуд і кухонне приладдя, дерев'яні: арт.70161022496 дошка для нарізання, 40*30*2,0 см, матеріал акація -984 шт.
А у МД № 24UA500080002719U0 від 29.02.2024 товаром є посуд і кухонне приладдя, дерев'яні: дошка кухонна арт.,YBEW-2 -150 шт., дошка кухонна, арт.,YBEW-3 -200 шт., дошка кухонна арт.,YBEW-4 -200 шт.
Отже, висновок митниці про можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів на рівні митної вартості раніше імпортованого товару є недоведеним за правилами ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України через відсутність доказів відповідності оцінюваних товарів раніше імпортованим.
З огляду на встановлені судом обставини, що підтверджуються належними доказами, позивачем під час митного оформлення товару надано документи, що містять у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом, що свідчить на користь висновку, що митний орган мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих позивачем, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості.
Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що митним органом не доведено, що основні документи, подані декларантом, містили розбіжності, які мали вплив на правильність визначення митної вартості, чи мали місце ознаки підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, як того вимагає ч. 3 ст. 53 МК України для виникнення права у митного органу витребувати додаткові документи.
Разом із тим, слід врахувати, що наявність у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №815/6827/17, від 22.04.2019 у справі №815/6242/17, від 07.08.2018 у справі №815/3400/17.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16, приписи МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом із тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Отже, позивачем було подано належний та достатній пакет документів під час митного оформлення товару №2 та товару №3, вказаного у МД25UA101020002734U9 для підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору, при цьому, у рішенні про коригування митної вартості не підтверджено належними доводами наявність у поданих документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; правильність визначення митної вартості за основним методом не спростована та наявність належних підстав для коригування митної вартості не доведена.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на встановлені обставини, що підтверджуються належними доказами, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів за основним методом, а оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, тому з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги належить задовольнити шляхом визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №101020/2025/000017/1 від 29.01.2025.
Щодо судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем при сплаті судового збору, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.
Окрім того, у прохальній частині позову позивачем заявлено до стягнення витрати на оплату послуг перекладача.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
За змістом частин п'ятої-восьмої статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).
У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що переклад документів посвідчено не належним чином, а також вказує, що відповідно до визначення, наведеного у ст. 71 КАС України, виключно про питання залучення перекладача саме судом за ухвалою суду та лише про компенсацію витрат, пов'язаних із викликом до суду. Відповідач вказує, що в даному судому процесі суд не допускав до участі у справі за відповідною ухвалою перекладача. Ураховуючи викладене, вважає, що оплата виконаної роботи із перекладу документів на українську мову не входить до предмета «витрат» у зв'язку з чим не підлягає до стягнення її з відповідача.
На підтвердження понесення витрат на письмовий переклад документів з англійської мови та китайської мови на українську мову, які надані ТОВ "Глобал Лінго Груп", позивачем до матеріалів справи долучено: акт приймання передачі наданих послуг (а.с. 53), рахунок (а.с. 72), платіжну інструкцію (а.с. 52)
Разом з тим, частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що перекладач допускається ухвалою суду за клопотанням учасника справи або призначається з ініціативи суду.
При цьому суд зауважує, що питання з приводу залучення перекладача судом не вирішувалось, клопотання про залучення перекладача до суду не надходило, договору про залучення позивачем перекладача також не було надано, а тому підстави для компенсації витрат на переклад документів відсутні.
Подібна правова позиція викладена у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2025 року у справі № 160/18963/24, П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2025 р. у справі № 420/36306/24.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Задовольнити позов Іноземного підприємства «Євроголд Індестріз Лтд» (вул. Промислова, 1/154, м. Житомир, 10025, ЄДРПОУ 32265502) до Житомирської митниці Державної митної служби України (вул. Перемоги, 25, м.Житомир, 10003, ЄДРПОУ 44005610) про визнання протиправними та скасування рішення.
Визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 29.10.2025 №UA101020/2025/000017/1.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці на користь Іноземного підприємства «Євроголд Індестріз Лтд» документально підтверджені судові витрати у сумі 2422 ( дві тисячі чотириста двадцять дві ) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук
02.12.25