Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
02 грудня 2025 року Справа №200/9338/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Молочна І.С., ознайомившись з матеріалами позовної заяви адвоката Іщенка Дениса Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, скасування наказів та акту службового розслідування,
встановив:
27 листопада 2025 року адвокат Іщенко Денис Миколайович в інтересах ОСОБА_1 , позивача, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України з вимогами:
- скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 09 травня 2022 року №261 про визнання ОСОБА_1 таким, що з 09 травня 2022 року самовільно залишив військову частину та зняття його з усіх видів забезпечення та припинення виплати;
- скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 19 травня 2022 року №283 в частині визнання солдата ОСОБА_1 таким, що під час проходження військової служби самовільно залишив військову частину в зоні збройного конфлікту, при здійсненні ним заходів із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Донецькій області, при захисті Батьківщини під час воєнного стану та зарахування в розпорядження командира військової частини;
- скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 16 червня 2023 року №171, яким солдату ОСОБА_1 , старшому механіку-водію 1 самохідного артилерійського взводу 2 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи Військової частини НОМЕР_1 , який самовільно залишив Військову частину НОМЕР_1 09 травня 2022 року, увільненого від займаної посади та якому призупинено військову службу, дію контракту про проходження громадянином України військової служби у Збройних Силах України наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 16 червня 2023 року №226-РС, призупинено строк військової служби, вислугу років, для призначення пенсії та вислугу у військовому званні, виплату грошового та здійснення продовольчого, речового забезпечення, виключено зі всіх видів забезпечення з 16 вересня 2022 року;
- скасувати акт службового розслідування без номеру та дати, призначений наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 09 травня 2022 року №424;
- скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №473 від 27 липня 2022 року, яким визнано ОСОБА_1 таким, що з 09 травня 2022 року самовільно залишив військову частину;
- скасувати акт службового розслідування від 18 грудня 2024 року №377, призначений наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 06 лютого 202 року №315;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 17 квітня 2022 року по дату поновлення на посаді та додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн. на місяць, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за час перебування у полоні з 17 квітня 2022 року по 31 січня 2024 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 17 квітня 2022 року по дату поновлення на посаді та додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000,00 грн. пропорційно в розрахунок на місяць за період часу перебування у полоні з 17 квітня 2022 року по 31 січня 2024 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 но військовій службі, вислугу років, для призначення пенсії та вислугу у військовому званні, виплату грошового та здійснення продовольчого, речового забезпечення, виключити до всіх видів забезпечення з 01 травня 2022 року.
Право на звернення до суду та способи судового захисту гарантовано Конституцією України та статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина друга статті 160 КАС України).
Відповідно до статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Щодо форми і змісту позовної заяви, наданих доказів, суддя зазначає наступне.
Частинами першою-другою статті 2 КАС України гарантовано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Виходячи з положень частини першої статті 5 та частини другої статті 245 КАС України передумовою застосування такого способу захисту прав, як заявлено позивачем, є визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, оскільки заявлений позивачем спосіб захисту може бути реалізований лише за умови попереднього визнання рішень відповідача протиправними.
Згідно з пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.
При цьому, повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України.
Як вбачається з позовних вимог, представник позивача просить суд, зокрема, скасувати накази командира Військової частини НОМЕР_1 від 09 травня 2022 року №261, від 19 травня 2022 року №283, від 27 липня 2022 року №473, від 16 червня 2023 року №171, та акти службового розслідування без номеру та дати, від 18 грудня 2024 року №377 при цьому, не просить суд визнати протиправними такі накази та акти службового розслідування. Тобто, позовні вимоги викладено без врахування положень статті 5 КАС України.
Крім того, у позовних вимогах представник позивача просить суд скасувати акт службового розслідування від 18 грудня 2024 року №377, який призначено наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №315, та зазначає дату такого наказу - «від 06 лютого 202 року», яка є нелогічною та незрозумілою.
Суддя звертає увагу, що у позовній заяві, у відповідності до вимог пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України, позивачу необхідно викласти позовні вимоги у відповідності до вимог КАС України із зазначенням чіткого та зрозумілого змісту позовних вимог з врахуванням статті 5 КАС України.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно з пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.
Як вбачається з позовної заяви, представник позивача визначив відповідачами у справі Військову частину НОМЕР_1 та Міністерство оборони України.
Разом із цим, з позовних вимог вбачається, що представником позивача не заявлено жодної позовної вимоги до Міністерства оборони України. При цьому, у позовній заяві він також не зазначає, чим саме Міністерство оборони України порушило права та охоронювані законом інтереси позивача, не визначає їх, що суперечить вимогам КАС України.
Таким чином, позивачу необхідно визначитись з колом відповідачів по справі та з позовними вимогами стосовно кожного з них.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами першою-другою статті 79 КАС України встановлено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Суддею встановлено, що у позовній заяві представник позивача зазначає, зокрема, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі №200/6580/24 в задоволенні позову до Військової частину НОМЕР_1 відмовлено повністю. Постановою Першого апеляційного адміністративного суд від 20 лютого 2025 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі №200/6580/24 залишено без змін.
Разом із цим, представник позивача не надає суду копії зазначених у позові рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі №200/6580/24, постанову Першого апеляційного адміністративного суд від 20 лютого 2025 року у справі №200/6580/24, та докази набрання таким рішенням законної сили, на які він посилається у позовній заяві, як на докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Крім того, у позовних вимогах представник позивача просить суд скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 19 травня 2022 року №283 та акт службового розслідування від 18 грудня 2024 року №377, призначений наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 06 лютого 202 року №315, проте, копії оскаржуваного наказу, акта службового розслідування та наказу від 06 лютого 202 року №315 до матеріалів позовної заяви не долучає.
Водночас, суддя наголошує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 червня 2020 року по справі №520/2261/19 дійшла висновку, що обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Суддя враховує, що обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" заява № 11681/85).
Також, відповідно до частин першої-п'ятої статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Таким чином, позивач (його представник) повинен надати до суду всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів), або зазначити причини неможливості надання таких доказів.
Щодо питання дотримання строку звернення до суду, суддя зазначає наступне.
Частиною першою статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положеннями частини другої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
У цій справі предметом спору є, зокрема, правомірність прийняття командиром Військової частини НОМЕР_1 наказів від 09 травня 2022 року №261, від 19 травня 2022 року №283, від 27 липня 2022 року №473, від 16 червня 2023 року №171 та затвердження актів службового розслідування без номеру та дати та від 18 грудня 2024 року №377.
За приписами пункту 17 частини першої статті 4 КАС України військова служба є різновидом публічної служби, відтак, спірні правовідносини виникли щодо прийняття позивача на публічну службу, а тому з огляду на частину п'яту статті 122 КАС України застосуванню в цій справі підлягає місячний строк для звернення з позовом до суду.
Частиною другою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов'язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про дійсний стан свого права (інтересу) не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Аналогічний підхід до тлумачення поняття «повинен був дізнатися», що вжите у статті 122 КАС України, неодноразово висловлювався Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10 червня 2021 року у справі №805/4179/18-а), від 26 травня 2021 року у справі №320/1778/20, від 28 травня 2021 року у справі №521/21455/16-а.
У позовній заяві позивач (його представник) просить поновити строк для оскарження наказів та актів службових розслідування. Водночас, обґрунтованих причин пропуску строку звернення до адміністративного суду в частині зазначених позовних вимог позовна заява не містить.
Крім того, позивач (його представник) не зазначив, коли дізнався про порушення своїх прав в частині прийняття відповідачем оскаржуваних наказів від 09 травня 2022 року №261, від 19 травня 2022 року №283, від 27 липня 2022 року №473, від 16 червня 2023 року №171 та затвердження актів службового розслідування без номеру та дати та від 18 грудня 2024 року №377.
Оскільки до адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 представник позивача через підсистему «Електронний суд» для захисту прав позивача звернувся 27 листопада 2025 року, за результатом вивчення матеріалів позовної заяви, є підстави вважати, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду із цим позовом в частині позовних вимог щодо скасування наказів командира Військової частини НОМЕР_1 від 09 травня 2022 року №261, від 19 травня 2022 року №283, від 27 липня 2022 року №473, від 16 червня 2023 року №171, та актів службового розслідування без номеру та дати, від 18 грудня 2024 року №377.
Водночас, жодних доводів відносно поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду позовна заява не містить.
Таким чином, оскільки обґрунтованих причин пропуску строку звернення до адміністративного суду позовна заява не містить, клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду із цим позовом задоволенню не підлягає.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
КАС України не пов'язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, згідно з частиною першою статті 123 КАС України позивач має право подати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення пропущеного строку.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В свою чергу, обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду щодо позовних вимог в частині скасування наказів командира Військової частини НОМЕР_1 від 09 травня 2022 року №261, від 19 травня 2022 року №283, від 27 липня 2022 року №473, від 16 червня 2023 року №171, та актів службового розслідування без номеру та дати, від 18 грудня 2024 року №37, позивачем (його представником) до позовної заяви не додано. Як не додано і доказів поважності причин пропуску строку для звернення до адміністративного суду.
Таким чином, позивачу (його представнику) необхідно надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом в частині позовних вимог щодо скасування наказів командира Військової частини НОМЕР_1 від 09 травня 2022 року №261, від 19 травня 2022 року №283, від 27 липня 2022 року №473, від 16 червня 2023 року №171, та актів службового розслідування без номеру та дати, від 18 грудня 2024 року №37, із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.
Щодо питання сплати судового збору.
Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем (його представником) не надано суду документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» 19 листопада 2024 року №4059-IX, розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу становить 3028,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону №3674-VI передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Суддя зауважує, що статтею 5 вказаного Закону встановлено перелік пільг щодо сплати судового збору.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що спірним питанням в даній справі, зокрема, є нарахування належного грошового забезпечення та поновлення на посаді.
Таким чином, позивач в частині цих вимог звільнений від сплати судового збору в силу вказаної норми.
Відтак, позивачем заявлено шість вимог немайнового характеру виключно до одного суб'єкта владних повноважень - Військової частини НОМЕР_1 :
- скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 09 травня 2022 року №261 про визнання ОСОБА_1 таким, що з 09 травня 2022 року самовільно залишив військову частину та зняття його з усіх видів забезпечення та припинення виплати;
- скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 19 травня 2022 року №283 в частині визнання солдата ОСОБА_1 таким, що під час проходження військової служби самовільно залишив військову частину в зоні збройного конфлікту, при здійсненні ним заходів із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Донецькій області, при захисті Батьківщини під час воєнного стану та зарахування в розпорядження командира військової частини;
- скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 16 червня 2023 року №171, яким солдату ОСОБА_1 , старшому механіку-водію 1 самохідного артилерійського взводу 2 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи Військової частини НОМЕР_1 , який самовільно залишив Військову частину НОМЕР_1 09 травня 2022 року, увільненого від займаної посади та якому призупинено військову службу, дію контракту про проходження громадянином України військової служби у Збройних Силах України наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 16 червня 2023 року №226-РС, призупинено строк військової служби, вислугу років, для призначення пенсії та вислугу у військовому званні, виплату грошового та здійснення продовольчого, речового забезпечення, виключено зі всіх видів забезпечення з 16 вересня 2022 року;
- скасувати акт службового розслідування без номеру та дати, призначений наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 09 травня 2022 року №424;
- скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №473 від 27 липня 2022 року, яким визнано ОСОБА_1 таким, що з 09 травня 2022 року самовільно залишив військову частину;
- скасувати акт службового розслідування від 18 грудня 2024 року №377, призначений наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 06 лютого 202 року №315.
Таким чином, під час подання позову позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 7267,20 грн. (1211,20*6) за подачу позову, в якому заявлено шість вимог немайнового характеру.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, даний адміністративний позов сформований представником позивача в підсистемі «Електронний суд», тобто, поданий в електронній формі.
Отже, під час подання позову позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 5813,76 грн. (7267,20 грн.*0,8) за позовну заяву немайнового характеру.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
- документа про сплату судового збору в сумі 5813 грн. 76 коп. за наступними реквізитами: Р/р UA308999980313111206084005658, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ 37967785, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Наведене вище свідчить про недотримання вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Згідно з абз. 1 частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Абз.2 частини другої статті 169 КАС України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачеві строк для усунення вказаних недоліків, з урахуванням висновків, наведених у цій ухвалі.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
1. Залишити без руху позовну заяву адвоката Іщенка Дениса Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, скасування наказів та акту службового розслідування.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:
- виправленої позовної заяви з визначенням належних відповідачів по справі та з викладенням позовних вимог у відповідності до КАС України із зазначенням чіткого та зрозумілого змісту позовних вимог, стосовно кожного визначеного ним відповідача;
- належним чином завірені всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів), а саме: 1) копію рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі №200/6580/24, з відміткою про набрання ним законної сили; 2) копію постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року у справі №200/6580/24, з відміткою про набрання ним законної сили; 3) копію наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 19 травня 2022 року №283; 4) копію акта службового розслідування від 18 грудня 2024 року №377; 5) копію наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 06 лютого 202 року №315.
- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та докази поважності причин його пропуску в частині позовних вимог щодо скасування наказів командира Військової частини НОМЕР_1 від 09 травня 2022 року №261, від 19 травня 2022 року №283, від 27 липня 2022 року №473, від 16 червня 2023 року №171, та актів службового розслідування без номеру та дати, від 18 грудня 2024 року №37;
- доказів сплати судового збору у розмірі 5813 грн. 76 коп., або документи, які підтверджують підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.
3. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
4. Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
5. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя І.С. Молочна