02 грудня 2025 року ЛуцькСправа № 140/11372/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Ковельської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач 1), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач 2), звернулися в суд з позовом до Ковельської міської ради (далі - Ковельська міська рада, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 26.06.2025 року № 65/34 «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 » в частині відмови у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об'єднання земельних ділянок площею 0,0763 га (кадастровий номер 0710400000:25:032:0007) та площею 0,0132 га (кадастровий номер 0710400000:25:032:0014) у АДРЕСА_1 , з метою утворення однієї земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а також у частині відмови у передачі безоплатно у приватну власність земельної ділянки площею 0,0132 га (кадастровий номер 0710400000:25:032:0014) у АДРЕСА_1 , та зобов'язання надати дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об'єднання земельних ділянок площею 0,0763 га (кадастровий номер 0710400000:25:032:0007) та площею 0,0132 га (кадастровий номер 0710400000:25:032:0014) у АДРЕСА_1 , з метою утворення однієї земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), та передати безоплатно у приватну спільну сумісну власність земельну ділянку площею 0,0132 га (кадастровий номер 0710400000:25:032:0014) у АДРЕСА_1 , для реалізації права на безоплатну приватизацію в межах норм, встановлених ст. 121 Земельного кодексу України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачі є співвласниками земельної ділянки площею 0,0763 га (кадастровий номер 0710400000:25:032:0007), яка належить їм на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №391134. Позивачі 05.05.2025 звернулися до відповідача з заявами про розширення земельної ділянки, що перебуває у їх приватній власності з кадастровим номером 0710400000:25:032:0007 з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (КВЦВПЗ - 02.01) за рахунок земельної ділянки комунальної власності Ковельської міської ради з кадастровим номером 0710400000:25:032:0014 з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (КВЦВПЗ - 02.01) шляхом надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об'єднання земельних ділянок. Рішенням Ковельської міської ради від 26.06.2025 року № 65/34 «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 » відмовлено позивачам у передачі безоплатно у приватну власність земельної ділянки площею 0,0132 га (кадастровий номер 0710400000:25:032:0014) у АДРЕСА_1 та у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо об'єднання вказаних земельних ділянок.
Позивачі вважають дане рішення протиправним, оскільки воно суперечить вимогам статті 121 Земельного кодексу України, якою встановлено право громадян на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Крім того зазначають, що земельна ділянка з кадастровим номером 0710400000:25:032:0014 не є землями загального користування.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
15.10.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 24.10.2025 відповідач - Ковельська міська рада позовних вимог не визнає та просить суд відмовити позивачам в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування зазначеної позиції посилається на те, що Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 07.10.2015 у справі №159/5621/14-ц (набрало чинності) визнано спірну ділянку (кадастровий № 0710400000:25:032:0014) проїздом загального користування з фактичним використанням з 1967 року, що забезпечує доступ до багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 . Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЗКУ до земель комунальної власності, що не передаються у приватну власність, належать землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи...), незалежно від формального цільового призначення. Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 №563 «Деякі питання регулювання земельних відносин» передбачає тимчасове призупинення розгляду питань приватизації земель комунальної власності до скасування воєнного стану, за винятком випадків, пов'язаних із критичною інфраструктурою. Таким чином, відмова органу місцевого самоврядування у задоволенні заяв про приватизацію земель під час воєнного стану є обґрунтованою і законною. Відтак, відмова Ковельської міської ради є обґрунтованою, правомірною та такою, що відповідає положенням ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, оскільки невідповідність земельної ділянки вимогам Генерального плану населеного пункту є законною підставою для відмови у її передачі у власність чи користування.
У відповіді на відзив від 27.10.202 представник позивача зазначає, шо позивачі по приватизації отримали лише 0,0763 га, що на 0,0237 га менше норми. Закон не передбачає «повторної» приватизації, але дозволяє об'єднання для досягнення максимуму (ст. 79-1 ЗКУ), та можливість отримання додаткової площі в межах норми, якщо первинна приватизація була неповною. Позивачі не «доприватизовують» нову ділянку, а формують єдину шляхом об'єднання суміжних з ідентичним призначенням. Крім того, спірна земельна ділянка площею 0,0132 га (кадастровий номер 0710400000:25:032:0014) не є землею загального користування населених пунктів (зокрема, проїздом). Висновком експерта з земельно-технічного дослідження від 11.07.2025 остаточно спростовується, що спірна ділянка має статус проїзду. Цей висновок є нововиявленою обставиною (ст. 361 ЦПК України для перегляду рішень), яка спростовує рішення Ковельського міськрайонного суду від 07.10.2015 у справі № 159/5621/14-ц. Вважає, що воєнний стан не є універсальною підставою для відмови в приватизації позивачами спірної земельної ділянки.
Інших заяв чи клопотань по суті справи від сторін не надходили.
Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 є співвласниками земельної ділянки площею 0,0763 га (кадастровий номер 0710400000:25:032:0007), розташованої в АДРЕСА_1 , яка належить їм на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ №391134.
05.05.2025 ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 звернулися до Ковельської міської ради з заявами про розширення земельної ділянки, яка перебуває у їх власності площею 0,0763 га, кадастровий номер 0710400000:25:032:0007, за рахунок земельної ділянки комунальної власності Ковельської міської ради площею 0,0132 га кадастровий номер 0710400000:25:032:0014 та надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо об'єднання земельних ділянок.
Рішенням Ковельської міської ради №65/34 від 26.06.2025 «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 » відмовлено у передачі у безоплатно у приватну власність земельної ділянки площею 0,0132 га (кадастровий номер 0710400000:25:032:0014) у АДРЕСА_1 та у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об'єднання земельних ділянок площею 0,0763 га (кадастровий номер 0710400000:25:032:0007) та площею 0,0132 га (кадастровий номер 0710400000:25:032:0014) у АДРЕСА_1 , з метою утворення однієї земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у зв'язку з віднесенням земельної ділянки площею 0,0132 га (кадастровий номер 0710400000:25:032:0014) у АДРЕСА_1 , до земель загального користування комунальної власності.
Позивачі вважають таку відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою протиправною, тому звернулись із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно із пунктом «б» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Відповідно до частини 2 статті 83 ЗК України до земель комунальної власності, що не передаються у приватну власність, належать землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи), незалежно від формального цільового призначення.
Згідно із частинами першою-третьою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно із частиною 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у містах - не більше 0,10 гектара.
З матеріалів справи вбачається, що позивачі 05.05.2025 звернулися до Ковельської міської ради з клопотанням про передачу їм у власність земельної ділянки площею 0,0132 га (кадастровий номер 0710400000:25:032:0014) для розширення їх приватизованої земельної ділянки площею 0,0763 га (кадастровий номер 0710400000:25:032:0007) із суміжною комунальною земельною ділянкою площею 0,0132 га (кадастровий номер 0710400000:25:032:0014).
Рішенням Ковельської міської ради «Про безоплатну передачу у приватну власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд / присадибна ділянка/, ведення садівництва, гаражного будівництва» №66/9 від 28.01.2010 вбачається, що позивачам передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку (кадастровий номер № 0710400000:25:032:0007, площею - 0,0763 га) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Згідно із частиною 4 статті 116 ЗК України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
А отже, посилання представника позивача на відсутність явної заборони на доприватизацію для присадибних ділянок та принцип рівності прав на землю, суд до уваги не приймає, оскільки громадяни, які вже реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для певного виду використання, не мають права на повторну безоплатну приватизацію тієї ж земельної ділянки або іншої ділянки для того ж виду використання.
Посилання представника позивача на практику Верховного Суду у справі №607/19806/18 від 01.02.2023, від 20.02.2019 у справі № 826/104/17 є помилковими, оскільки правовідносини стосувались щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 2,0000 га пасовищ із земель сільськогосподарського призначення державної власності, при цьому, збільшення стосувались лише земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, а не земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд.
Частиною сьомою статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Як вбачається з наведених норм, стаття 118 ЗК України містить виключний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Відповідач, в силу вимог ЗК України та покладених на нього обов'язків, зобов'язаний в кожному випадку дослідити фактичні обставини повно та всебічно для з'ясування наявності чи відсутності встановлених законом підстав для відмови в задоволенні заяви.
Також, цей перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Водночас, вмотивована відмова має містити пояснення з вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі №509/4156/15-а, від 18 жовтня 2018 року у справі №813/481/17, від 18 жовтня 2018 року справі №527/43/17, від 25 лютого 2019 року у справі №347/964/17 та від 22 квітня 2019 року у справі №263/16221/17.
Відповідач, розглядаючи заяву позивачів, повинен був прийняти одне з двох рішень: надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні.
Обґрунтування причин відмови у наданні позивачу дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, відповідач у рішенні №65/34 від 26.06.2025, зазначив рішення Ковельського міськрайонного суду від 07.10.2015 у справі №159/5621/14-ц.
Так, рішенням Ковельського міськрайонного суду від 07.10.2015 у справі №159/5621/14-ц. визнано недійсним рішення Ковельської міської ради від 24 жовтня 2013 року №43/10 в частині надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 , земельної ділянки орієнтованою площею 132 кв.м., яка знаходиться по АДРЕСА_1 в оренду строком на 5 років з цільовим призначенням для ведення огородництва без права зміни цільового призначення. Визнано недійсним рішення Ковельської міської ради від 27 березня 2014 року №53/44 в частині внесення змін до рішення Ковельської міської ради від 23.10.2013 року №43/10 про надання ОСОБА_1 дозволу на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок терміном на 25 років та слова «для ведення огородництва без права зміни цільового призначення земельної ділянки «замінено - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель споруд по АДРЕСА_1 . Визнано недійсним рішення Ковельської міської ради від 10 липня 20І4 року №57/52, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її ОСОБА_1 в оренду строком на 25 років пл.132 кв.м. по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 0710400000:25:032:0014) для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки 31/111 від 31 липня 2014 року , укладений між ОСОБА_1 та Ковельською міською радою про надання в строкове платне користування земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що відповідно до копії матеріалів проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_10 ( т.1 а.с. 33-37) з метою надання у безоплатну власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_3 , виготовленого ТзОВ Техбюро кадастру у 2010 р., за рішенням ОСОБА_4 міськради Волинської обл. від 25.03.10 р № 68/11 Про затвердження матеріалів вибору та надання дозволу на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_10, яка проживає по АДРЕСА_4 , надано безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських споруд, земельну ділянку пл. 803 кв. м., розташовану по АДРЕСА_5 земельної ділянки зазначено про наявність проїзду з площею покриття 140 кв. м. і необхідність для проекту відведення забезпечити ширину проїзду 3,5 м.
З матеріалів техдокументації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_12 (т.1 а.с. 26-33) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_6 , виготовленого ТзОВ Техбюро кадастру у 2011 р., за рішенням ОСОБА_4 міськради Волинської обл. від 24.03.13 р № 7/38 Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення та надання земельних ділянок громадянам для будівництва і обслуговування житлового будинку, ОСОБА_12, яка проживає по АДРЕСА_4 , надано безоплатно у максимально дозволеній по м. Ковелю нормі у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських споруд, на підставі рішення міськради від 25.03.10 р. № 68/11, земельну ділянку пл. 1 000 кв. м., розташовану по АДРЕСА_1 . У плані земельної ділянки, експлікації земель від літери А до літери Б вказано про розташування земель загального користування (проїзду) до свердловини, що розташована у його кінці. У Геплані земельної ділянки зазначено про наявність проїзду з площею покриття 133 кв. м. і необхідність для проекту відведення забезпечити ширину проїзду 3,5 м. У копії відповідного Державного акта, виданого 04.10.11 р., від літери А до літери Б вказано про розташування земель загального користування (проїзду).
З генерального плану проекту забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 , переданої у власність ОСОБА_1 , вбачається, що поміж іншого їй виділено у власність саме земельну ділянку загального користування, на якій знаходиться спірний проїзд.
Отже, вказаним рішенням визнано спірну ділянку (кадастровий №0710400000:25:032:0014) проїздом загального користування з фактичним використанням з 1967 року, що забезпечує доступ до багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 .
Вищевказане рішення оскаржувалось позивачем в апеляційному та касаційному порядку до Апеляційного суду Волинської області та Верховного суду, однак вказане рішення залишено без змін. Дане рішення набрало законної сили 16.09.2020.
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За таких обставин суд вважає, що Рішення Ковельської міської ради від 26.06.2025 року № 65/34 «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 » в частині відмови у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об'єднання зазначених земельних ділянок прийнято у межах наданих повноважень, з дотриманням принципу цільового використання земель та вимог земельного законодавства.
Щодо посилання представника відповідача у відзиві на позовну заяву, на правовий режим воєнного стану та право органу місцевого самоврядування обмежувати або призупиняти окремі види діяльності у разі необхідності для забезпечення оборони та безпеки держави, то суд не приймає дане твердження до уваги та не надає їм оцінку, оскільки дані підстави не зазначені в оскаржуваному рішенні та не були враховані органом місцевого самоврядування при його прийнятті.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволені позову судовий збір не відшкодовується.
Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Земельного Кодексу України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Ковельської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський