про відкриття провадження в адміністративній справі
м. Вінниця
01 грудня 2025 р. Справа № 120/14821/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Мультян Марина Бондівна, розглянувши матеріали:
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до: Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, дій відповідача щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 20.05.2023 виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого станом на 01.01.2018.
Ухвалою від 27.10.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, що містить позов, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог, що стосуються виплати грошового забезпечення, починаючи з 19 липня 2022 року.
Представником позивача подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування такої заяви представник позивача вказав на те, що відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Водночас представник позивача стверджує, що позивач при звільненні зі служби не отримував письмового повідомлення про розмір прожиткового мінімуму, який застосовувався при розрахунку грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 20.05.2023. Лише після отримання письмової відповіді позивач дізнався про своє порушене право.
За таких обставин представник позивача просить поновити строк звернення до суду з цією позовною заявою.
Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд зважає на таке.
Особливості строку звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, за загальним правилом, строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В силу положень частини 3 статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Тобто, у редакції КЗпП України, що була чинною до 19 липня 2022 року, у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком. Відтак до 18 липня 2022 року строк звернення до суду з цим позовом не пропущений.
Водночас щодо вимоги здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення у період після 19 липня 2022 року, то слід зазначити, що 19 липня 2022 року набув чинності Закон України від 01 липня 2022 року № 2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким внесені зміни до законодавства про працю.
Так, пунктом 18 частини 1 розділу І Закону № 2352-IX назву та частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
"Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів.
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Відтак, починаючи з 19 липня 2022 року у КЗпП України, відсутня норма, яка б передбачала право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці без обмеження будь-яким строком.
Водночас після внесення Законом № 2352-IX відповідних змін частиною другою статті 233 КЗпП України установлено строк звернення до суду у справах про звільнення (місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення) та у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні (тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні).
При цьому варто звернути увагу на те, що питання щодо застосування строку звернення до суду з позовними вимогами, які стосуються перерахунку грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01 лютого 2020 року по 30 березня 2023 року, було предметом дослідження судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23.
У вказаній справі судова палата, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, дійшла таких висновків (дослівно):
"Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин").
З урахуванням пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року."
Отже, Верховний Суд в постанові від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23 виснував, що до вимог щодо виплати грошового забезпечення після 19 липня 2022 року застосовні норми вже нині чинної редакції статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання особою письмового повідомлення про суми, що нараховані та виплачені при звільненні.
У зв'язку із цим зроблено висновок про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19 липня 2022 року) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Виходячи з цього, судова палата Касаційного адміністративного суду зауважила, що саме дата вручення позивачу зазначеного документа є подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку звернення до суду.
Як свідчить зміст позовної заяви, предметом оскарження у ній визначено зокрема протиправні дії відповідача щодо обчислення з 29.01.2020 по 20.05.2023 окремих сум грошового забезпечення позивача шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року.
Водночас у поданій заяві представник позивача стверджує про те, що позивач не отримував письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні зі служби як того вимагають приписи статті 233 КЗпП України.
При цьому матеріали позовної заяви містять письмову відповідь, датовану від 29.09.2025 №3324 про розмір прожиткового мінімуму, який застосовувався при розрахунку грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 20.05.2023.
За таких обставин заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду задоволенню не підлягає, оскільки з наданих представником позивача пояснень та доказів слідує, що такий строк не пропущено.
Відповідно до статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду, відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність та у строк, установлений законом. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні.
Враховуючи викладене, доходжу висновку про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі.
Пунктом 4 частини 9 статті 171 КАС України визначено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
На підставі приписів статей 12, 257, 262 КАС України та враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи, доходжу висновку про розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Керуючись ст.ст. 12, 160, 161, 171, 248, 256, 257, 262 КАС України, -
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Розгляд справи здійснюватиметься суддею Мультян Мариною Бондівною одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України.
Роз'яснити учасникам справи їх право на звернення до суду із клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін відповідно до вимог статті 262 КАС України.
Встановити відповідачу 15-денний строк з дня отримання даної ухвали для подачі до суду відзиву на позовну заяву, який має відповідати вимогам статті 162 КАС України, копія якого одночасно з поданням до суду має бути направлена іншим учасникам справи.
Встановити позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подачі відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду має бути направлена іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду має бути направлена іншим учасникам справи.
Копію ухвали суду надіслати учасникам справи.
Повідомити учасників справи про можливість отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Суддя Мультян Марина Бондівна