про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
02 грудня 2025 р. Справа № 120/16432/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Бошкова Юлія Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Згідно із пунктом 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Крім того, варто зауважити, що зміст позову складають два елемента - підстава та предмет позову. Підставою адміністративного позову є юридичні факти, на яких позивач обґрунтовує свої позовні вимоги до відповідача, тобто юридичні факти, з наявністю або відсутністю яких закон пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Зазначення підстави позову сприяє встановленню спірних правовідносин та можливості прийняття справи до провадження суду. Предметом позову є та конкретна матеріально-правова вимога до відповідача, яка випливає із спірного матеріального публічно-правового відношення та з приводу якої адміністративний суд має прийняти рішення.
Способи захисту порушених прав фізичної та юридичної особи у сфері публічно-правових відносин визначаються статтею 5 КАС України.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
- визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
- встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
- прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
За змістом позову заявлено вимоги про:
- зобов'язання Бюро економічної безпеки України провести повний перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2021-2025 роки та здійснити виплату всіх належних сум за рахунок Фонду грошового забезпечення та заробітної плати БЕБ, із застосуванням установленого законом прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначенням розміру всіх недоплачених сум (у тому числі різниці за посадовим окладом, окладом за спеціальним званням, щомісячними та іншими виплатами, що обчислюються на його основі) та виплатою цих сум у повному обсязі;
- зобов'язати Бюро економічної безпеки України за рахунок Фонду грошового забезпечення та заробітної плати провести нарахування та виплату у вигляді компенсації за невикористані відпустки ОСОБА_1 за 2023 та 2024 роки.
Слід зауважити, що передумовою для прийняття рішення про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є необхідність встановлення факту про допущення ним порушення прав, свобод або ж законних інтересів позивача внаслідок прийняття відповідних рішень, вчинення дій або ж допущення певної бездіяльності.
Із цього слідує, що заявлені позивачем вимоги у їх нинішньому формулюванні не містять чіткої конкретизації підстав, обставин та об'єму спірних правовідносин, у зв'язку з чим є неузгодженими та недостатньо зрозумілими. При тому, що вимоги фактично зводяться до загального зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплати грошового забезпечення, однак не містять конкретного визначення, яке саме рішення, дія чи бездіяльність Бюро економічної безпеки України підлягає оскарженню, та в чому саме виражено порушення прав позивача. Відсутність таких відомостей унеможливлює належну правову оцінку позовних вимог та встановлення меж судового розгляду.
Відтак, за змістом заявлених позовних вимог, стороною позивача не конкретизовано зобов'язальну частину позовних вимог.
Окремо слід зазначити, що відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Проаналізувавши зміст поданого адміністративного позову, суд доходить висновку, що викладені у ньому вимоги не містять належної правової аргументації. Зокрема, позивач обмежується посиланням виключно на практику Верховного Суду без зазначення конкретних норм чинного законодавства, на підставі яких можливо встановити обсяг його прав та факт їх порушення відповідачем.
Крім того, у позовній заяві відсутні посилання на нормативно-правовий акт, зокрема постанову Кабінету Міністрів України, згідно з якою позивачу було б установлено чи змінено розмір грошового забезпечення, що унеможливлює ідентифікацію правової підстави для заявлених вимог.
Таким чином, позовні вимоги є недостатньо конкретизованими та не містять чітких правових підстав, що не дозволяє встановити наявність спору про право, а також межі судового розгляду та предмет доказування у справі.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відтак, обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Окрім того, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, з метою усунення даного недоліку позовної заяви позивачу слід привести позовну заяву та зміст позовних вимог у відповідності до положень п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.
За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене суд вважає, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 10-ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна