м. Вінниця
02 грудня 2025 р. Справа № 120/16349/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні заперечення проти розгляду справи в спрощеному позовномиу провадженні у справі за позовом Комунального підприємства "Ладжитлосервіс "Ладижинської міської рад Гайсинського району Вінницької області до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування акта ревізії, вимоги
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Комунального підприємства "Ладжитлосервіс "Ладижинської міської рад Гайсинського району Вінницької області до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування акта ревізії, вимоги.
1.12.25 р. до суду надійшло заперечення відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Звернення обгрунтоване тим, що предметом розгляду цієї справи є визнання протиправним та скасування акта ревізії і вимоги про усунення порушень за результатом її проведення. При цьому, пунктом 2 зобов"язальної частини оскаржуваної вимоги відповідач вимагає забезпечити відшкодування на користь бюджету громади завищеної вартості ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 3258193,64 грн. Тобто позивачем оскаржено ті пункти вимоги, які не усунуто, що є підставою для звернення управління з позовом до позивача про стягнення грошових коштів, сума яких перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відтак, на думку відповідача, в силу п. 4 ч.4 ст. 257 КАС України, розгляд цієї справи не передбачає можливості застосування порядку спрощеного позовного провадження.
Оцінюючи подані заперечення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до частини першої статті 259 КАС України, клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.
Положеннями статті 260 КАС України визначено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі
У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:
1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або
2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Частина четверта цієї статті не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 цього Кодексу.
Із аналізу вищепроцитованих норм видно, що відповідач може подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, якщо це стосується справ, які не належать до категорії справ незначної складності, а також за умови, що спрощене позовне провадження визначено ухвалою суду за клопотанням позивача.
Слід зазначити, що саме судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку спрощеного провадження , тобто процесуальне рішення прийняте не за наслідком розгляду клопотання позивача. А отже, норми частини четвертої статті 260 КАС України щодо можливості подання відповідачем заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження не розповсюджуюються на цей випадок.
При цьому, суд не погоджується з аргументами сторони відповідача щодо необхідності розгляду справи за правилами загального позовного провадження з підстав того, що за спірною вимогою може бути стягнуто кошти, адже у вимозі може бути вказано про необхідність відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Відповідна позиція викладена в постанові Сьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2025 р. у справі № 560/12248/24.
За своєю правовою природою реалізація контролюючим органом компетенції в частині пред'явлення обов'язкових до виконання вимог і в частині здійснення процедури стягнення заподіяних збитків передбачає наявність різних, окремих, незалежних процедур.
Таку правову позицію Верховний Суд застосував у постановах від 12 травня 2022 року у справі № 620/4169/20, від 22 жовтня 2020 року у справі № 820/3089/17, від 31 травня 2021 року у справі № 826/18686/16, від 31 серпня 2021 року у справі № 160/5323/20, від 02 листопада 2021 року у справі № 420/6808/19.
Тобто, вимога управління Держаудитслужби не є рішенням майнового характеру на підставі якого безпосередньо відбувається стягнення коштів в примусовому порядку.
За таких обставин відсутні підстави для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, відтак, заява представника відповідача не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 260, 262, 263, 256 КАС України суд, -
в задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи за правилами загального провадження - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна