м. Вінниця
01 грудня 2025 р. Справа № 120/10079/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян Марини Бондівни, розглянувши матеріали заяви про встановлення судового контролю з виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05.02.2025, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2025, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо неприйняття рішення з розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.06.2024 про перехід на інший вид пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.06.2024 про перехід на інший вид пенсії та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків, викладених у даному рішенні.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
06.11.2025 на адресу суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням вищевказаного рішення суду в порядку визначеному статтею 382 КАС України шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Обґрунтовуючи таке звернення позивач вказує, що на виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області було розглянуто заяву та винесено рішення від 22.09.2025 № 905180128368, яким позивачу було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії. Позивач вважає зазначене рішення пенсійного органу протиправним. Оскільки, відповідач мав потворно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.06.2024 про перерахунок пенсії з переведенням на інший вид, врахувавши правову оцінку суду. Разом з тим, фактично відповідачем не виконано рішення суду, яке набрало законної сили. На її думку, відповідач вдався до надмірного формалізму, фактично замінивши протиправну бездіяльність на протиправну дію, що має ту саму мету.
Вирішуючи подану заяву про встановлення судового контролю, суд виходить з таких мотивів.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частиною першою статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (частина 4 статті 372 КАС України).
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом (частина 5 статті 372 КАС України).
Розділом IV КАС України врегульовано окремі процесуальні питання, пов'язані з виконанням судового рішення, та передбачено, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, який його ухвалив.
За нормами статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Деякі особливості встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначені статтею 382-382-3 КАС України.
Так, частиною першою статті 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до приписів частини першої-другої статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, вказаними нормами передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.07.2018 у справі № 235/7638/16-а та від 23.06.2020 у справі № 802/357/17-а.
Як уже наголошувалося судом вище, рішенням суду у цій справі від 05.02.2025, яке набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.06.2024 про перехід на інший вид пенсії та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків, викладених у даному рішенні.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.02.2025 у справі № 120/10079/24 ГУ ПФУ у Вінницькій області повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 04.06.2024 про проведення перерахунку пенсії та за наслідками розгляду якої прийняло рішення від 22.09.2025 №905180128368 про відмову в проведення перерахунку пенсії, що не заперечується сторонами.
Отже, встановлені обставини вказують на те, що ГУ ПФУ у Вінницькій області виконало рішення суду від 05.02.2025 у даній справі, зокрема, повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 04.06.2024 та прийняло відповідне рішення від 22.09.2025 № 905180128368.
Відтак, рішення суду в зобов'язальній частині виконано.
Разом з тим, заявник у поданій до суду заяві про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення не погоджується із підставами прийняття рішення від 22.09.2025 № 905180128368, оскільки вважає їх такими, яким вже суд частково надавав оцінку в рішенні у справі №120/10079/24, не врахувавши їх при винесенні нової відмови.
Тобто заявник фактично не погоджується з рішенням прийнятим на виконання рішення суду, однак суд вважає, що в рішенні Вінницького окружного адміністративного суду від 05.02.2025 суд зобов'язував повторно розглянути заяву позивача та прийняти відповідне рішення, що відповідач і зробив.
Суд наголошує, що в межах розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суд не може надавати правову оцінку підставам прийняття відповідачем свого рішення на виконання рішення суду, оскільки такі підстави не були предметом розгляду у цій справі.
Встановлені при розгляді заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення обставини свідчать про те, що фактично між позивачем та ГУ ПФУ у Вінницькій області виникли нові спірні правовідносини, пов'язані з прийняттям останнім рішення від 22.09.2025 № 905180128368 про відмову в перерахунку пенсії, вирішення яких можливе лише в разі звернення до суду з окремим позовом.
В порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, і потрібно враховувати, що суд не повинен вирішувати вимоги на майбутнє, а тому права позивача в частині виконання судового рішення по справі № 120/10079/24 не порушені, оскільки відповідач повторно розглянув заяву позивача з урахуванням висновків вказаних у рішенні суду, а тому підстави для задоволення заяви про встановлення судового контролю, відсутні.
Суд звертає увагу заявника, що у разі незгоди з рішенням пенсійного органу, позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з новою позовною заявою про оскарження рішення від 22.09.2025 № 905180128368 в загальному порядку.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, -
В задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 120/10079/24 відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Дата постановлення цієї ухвали обумовлена перебуванням головуючого судді на лікарняному.
Суддя Мультян Марина Бондівна