м. Вінниця
18 листопада 2025 р. Справа № 120/12719/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Комара П.А.,
за участі
секретаря судового засідання: Левчук В.О.
представника позивача: Юрченка Т.П.
представника відповідача: Копчинської Ю.В., Литвинюк Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: Вінницької митниці
про: визнання протиправним та скасування рішення
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що в березні 2025 року на адресу позивачки надійшло податкове повідомлення-рішення від 17.03.2025 №UA4010002025451, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України на суму 584 571, 96 грн. з яких 467 657, 57 грн. за податковим зобов'язанням та 116 914, 39 за штрафними санкціями.
Позивачка непогоджується із прийнятим податковим повідомленням - рішенням, вважає його безпідставним та таким, що прийняте з порушенням вимог чинного законодавства.
Ухвалою суду від 29.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 16.10.2025 о 11:00 год.
На адресу суду від представника Вінницької митниці через підсистему "Електронний суд" 14.10.2025 надійшов відзив на позовну заяву згідно якого відповідач позовні вимоги не визнав. В обґрунтування своєю правової позиції представник відповідача зазначив, що згідно п. 7 ч. 1 ст. 336 та на підставі ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України проведено невиїзну документальну перевірку ОСОБА_1 згідно наказу Вінницької митниці від 07.02.20245 №40 стосовно правильності класифікації згідно УКТ ЗЕД товарів щодо яких проведено митне оформлення за митною декларацією від 19.12.2024 №24UA204130020224U0.
Відповідно до Правила 6 ОПІ, для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які до них належать, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо з контексту не випливає інше.
Відповідно до Пояснень, до товарної позиції 8703 відносяться моторні транспортні засоби різних видів (включаючи автомобілі-амфібії), призначені для перевезення людей, проте до неї не включаються моторні транспортні засоби товарної позиції 8702.
У транспортних засобів цієї товарної позиції можуть бути двигуни будь-якого типу (двигуни внутрішнього згоряння, електродвигуни, газотурбінні двигуни, комбінації двигуна внутрішнього згоряння з одним або декількома електродвигунами тощо).
8703 - автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі: 8703 80 - інші транспортні засоби, що приводяться в рух тільки електричним двигуном: 8703 80 90 - що використовувалися: 8703 80 90 10 - оснащені виключно електричними двигунами (одним чи декількома).
«Ця товарна позиція включає багатоцільові транспортні засоби, такі як транспортні засоби, призначені для перевезення як людей, так і вантажів.
Типу “пікап»: транспортні засоби цього типу, зазвичай, обладнані більше ніж одним рядом сидінь та мають дві окремі частини, а саме: кабіну закритого типу для перевезення пасажирів та відкриту або закриту платформу для перевезення вантажів.
Однак, такі транспортні засоби повинні класифікуватися у товарній позиції 8704, якщо максимальна внутрішня довжина підлоги тієї частини, що призначена для перевезення вантажів, що становить більше ніж 50% довжини колісної бази транспортного засобу, або, якщо транспортні засоби мають більше двох осей..."
Відповідно до інформації наявної на сайті виробника автомобіля марки "TESLA", модель "CYBERTRUCK", співвідношення між внутрішньою довжиною підлоги тієї частини, що призначена для перевезення вантажів та довжиною колісної бази автомобіля становить 1852,2 мм/3635,0 мм *100% = 50,95%, тобто більше, ніж 50%, а отже, зазначений транспортний засіб повинен класифікуватися в товарній категорії 8704.
Враховуючи викладене, на переконання представника відповідача, дії митниці відповідають чинному митному законодавству, натомість вимоги позовної заяви є безпідставними та необгрунтовними, а тому просить у задоволенні позову відмовити.
У судовому засідання 16.10.2025 оголошено перерву у зв'язку із наданням часу представнику позивача надати відповідь на відзив. Наступне судове засідання призначено на 29.10.2025.
27.10.2025 на адресу суду від представника позивача надійшов відзив на позовну заяву у якому він вказав, що розміри автомобіля, які вказані на сайті виробника і були взяті в якості числових показників для визначення колісної бази і максимальної внутрішньої підлоги лише орієнтовними і не можуть слугувати для визначення коду УКТ ЗЕД.
Представник позивача звернув увагу суду, зокрема, на тому, що під час подання митної декларації проводиться попередній огляд транспортного засобу, його заміри за результатами яких внесено відомості до митної декларації і в подальшому у Рівненській митниці не виникало жодних сумнівів щодо таких замірів.
Крім того, на відміну від Вінницької митниці, спеціалісти ТОВ "ДП_СТАНДАРТМЕТРОЛОГІЧЯ" проводили особистий огляд транспортного засобу за результатами якого видано Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження КТЗ від 18.12.2024 серії ДП №029483. У Цьому сертифікаті, в рядку "04. Категорія" (Позначення КТЗ за типом кузова) вказано "М1", тобто легковий автомобіль.
За підсумками, представник позивача просить позовні вимоги задовільними у повному обсязі.
Підготовче засідання 29.10.2025 не відбулося у зв'язку із неявкою представників. Наступне засідання призначено на 05.11.2025.
31.10.2025 представник Вінницької митниці подав до суду заперечення на відповідь на відзив у якому просить у задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні 05.11.2025 судом усною ухвалою із занесенням до протоколу судового засідання закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, з урахуванням уточнень.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та в їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи.
ОСОБА_1 здійснювала митне оформлення щодо ввезення на митну територію України товару за МД від 19.12.2024 № 24UA204130020224U0: « 1. Легковий автомобіль марки "TESLA", модель "CYBERTRUCK", ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_1 , номер двигуна - немає даних, загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5, призначений для використання по дорогах загального користування, бувший у використанні, двигун електричний, ємність батареї - 123 kWh, потужність двигуна - 447 kW, колісна формула - 4*4, колісна база - 3635 мм, корисна довжина багажного відділення - 1560 мм, тип кузова - універсал, календарний рік виготовлення - 2024 р., модельний рік виготовлення - 2024 р.» (згідно інвойса від 15.09.2024 № AEOVE0198454). Код товару згідно з УКТ ЗЕД - 8703809010. Фактурна вартість товару становить 111 600,00 USD, що у перерахунку за офіційним курсом Національного банку України на день прийняття МД до митного оформлення (1 долар = 41,9048 грн) складає 4 676 575,68 грн. Митна вартість товару - 4 676 575,68 грн.
За результатами митних формальностей Рівненською митницею було прийнято подану митну декларацію 19.12.2024 та видано посвідчення про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , в якому митний орган вказав наступні відомості:
- Тип марка, модель: Легковий, TESLA CYBERTRUCK;
- код ЄДРПОУ 87038090;
- ідентифікаційний номер 7GCEHED8RA013984.
ОСОБА_1 рекомендованим листом Вінницької митниці від 07.02.2025 № 7.12-1/19-02/10/881 було надіслано письмове повідомлення про проведення з 17.02.2025 по 21.02.2025 невиїзної документальної перевірки із зазначенням місця проведення: м. Вінниця, вул. Лебединського, 17, кабінет 104, з питань правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення, було перевірено МД від 19.12.2024 № 24UA204130020224U0.
За результатами проведеної перевірки митним органом складено акт №6/25/7,12-19/2231112306 від 27.02.2025 в якому встановлено, що самостійно заявлено код товару згідно з УКТ ЗЕД 8703 80 90 10 (ставка ввізного мита - 0 %, ставка акцизного податку - 1 євро за 1 кіловат-годину ємності електричного акумулятора). По зазначеному товару задекларовано пільгу (преференцію) з податку на додану вартість «181» (до 01 січня 2026 року операції із ввезення на митну територію України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що класифікуються у товарній підпозиції 8701 24 (виключно сідельні тягачі для автомобільних напівпричепів), у товарних підкатегоріях 8703 80 10 10, 8703 80 90 10, 8704 60 00 00 згідно з УКТ ЗЕД). Загальна сума коштів, не сплачена ОСОБА_1 до бюджету внаслідок застосування зазначеної пільги (преференції), становить 936 396,51 грн.
Однак такі транспортні засоби повинні класифікуватися у товарній позиції 8704, якщо максимальна внутрішня довжина підлоги тієї частини, що призначена для перевезення вантажів, становить більше 50 % довжини колісної бази транспортного засобу, або якщо транспортні засоби мають більше двох осей.
Митний органом зроблено висновок, що співвідношення між внутрішньою довжиною підлоги тієї частини, що призначена для перевезення вантажів, та довжиною колісної бази автомобіля марки "TESLA", модель "CYBERTRUCK" відповідно до інформації, наявної на сайті компанії-виробника, становить: 1852,2 мм /3632,0 мм * 100% = 50,95 %, тобто, більше ніж 50%, а отже, зазначений транспортний засіб повинен класифікуватися в товарній категорії 8704.
Таким чином, автомобіль марки "TESLA", модель "CYBERTRUCK" необхідно класифікувати згідно УКТ ЗЕД за кодом 8704600000.
Перевіркою встановлені порушення:
- вимог статті 69, частини першої та восьмої статті 257 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, Закону України "Про митний тариф України", Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД №1,6 в частині порушення правил класифікації товару згідно УКТ ЗЕД за МД від 19.12.2024 №24UA204130020224U0;
- вимог пункту 215.3.5 пункту 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України щодо визначення бази оподаткування акцизним податковим за МД від 19.12.2024 №24UA204130020224U0, що призвело до завищення акцизного податку.
На підставі акту перевірки Вінницькою митницею винесено податкове повідомлення - рішення від 17.03.2025 №UA4010002025451, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться (пересилаються) на територію України фізичними особами в розмірі 467 657, 57 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 116914,39 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивачка звернулася до суду із даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
За змістом ст. 257 Митного кодексу України (далі - МК України) декларування товару для митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України та інших необхідних для цього відомостей (частина перша статті 257 МК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Відомості щодо коду товару згідно з УКТ ЗЕД вносяться декларантом до митної декларації (п. п. г п. 5 ч. 8 ст. 257 МК України).
Статтею 67 МК України визначено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
01.01.2023 набрав чинності Закон України від 19.10.2022 № 2697-IX Про Митний тариф України, статтею 1 якого встановлено Митний тариф України (групи 01-49; групи 50-97). Митний тариф України є невід'ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з УКТ ЗЕД.
Процедуру ведення УКТ ЗЕД визначено Порядком ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 428 (далі - Постанова № 428).
Відповідно до п. 12 Порядку № 428 пояснення до УКТ ЗЕД розробляються та затверджуються Держмитслужбою з урахуванням змін, які вносяться Всесвітньою митною організацією до пояснень до Гармонізованої системи та Європейським Союзом до пояснень до Комбінованої номенклатури. У разі потреби Держмитслужба розробляє пояснення до кодів товарів, що деталізовані на національному рівні.
На виконання положень ст. 68 МК України, Порядку № 428, наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 № 256 затверджено Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.
Правилом 1 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД встановлено, що назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил.
Пунктом 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД передбачено, що для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
Відповідно до п. 3 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД у разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються (п. 4 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД).
Слід наголосити на тому, що чинне законодавство, яке регулює правовідносини у сфері митної справи, встановлює єдиний порядок класифікації товарів для митного оформлення на території України, який здійснюється відповідно до вимог УКТ ЗЕД з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, Пояснень до УКТ ЗЕД, на основі характеристик товару, які є визначальними для його класифікації.
Частинами 2 ст. 69 МК України установлено, що митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари (ч. 4 ст. 69 МК України).
Для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо (абзац 1 ч. 5 ст. 69 МК України).
Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими (ч. 7 ст. 69 МК України).
Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650 затверджено Порядок роботи відділу митних платежів підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за № 1085/21397; далі - Порядок № 650, зі змінами).
Пунктом 2 розділу 1 Порядку № 650 визначено, що контроль правильності класифікації товарів - перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІ Порядку № 650 посадові особи Підрозділу, ПМО здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час виконання митних формальностей. Обсяг митного контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів, визначається на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування відповідно до вимог Кодексу; відомостей про товар та код товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, із врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідно до вимог Кодексу.
У разі якщо посадова особа ПМО не може однозначно перевірити правильність класифікації товарів на підставі задекларованих відомостей, така посадова особа у паперовій або електронній формі надсилає повідомлення декларанту або уповноваженій ним особі про необхідність надання додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД. Строк надання додаткових документів та/або відомостей не має перевищувати 10 календарних днів з дня отримання такого повідомлення. У разі відмови у наданні або ненаданні додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД, у строк, встановлений пунктом 3 цього розділу, перевірка правильності класифікації товарів здійснюється за наявними документами та/або відомостями з використанням довідкової інформації (пункти 3, 4 розділу ІІ Порядку №650).
Пунктами 5, 6 розділу ІІ Порядку № 650 передбачено, що у разі надання додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД, у строк, встановлений пунктом 3 цього розділу, такі документи та/або відомості обов'язково враховуються під час перевірки правильності класифікації товарів, за результатами якої посадова особа ПМО: підтверджує задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД; або передає виконання митної формальності щодо перевірки правильності класифікації товарів за митною декларацією до Підрозділу.
Крім випадку, передбаченого абзацом третім пункту 5 цього розділу, передання виконання митної формальності щодо перевірки правильності класифікації товарів за митною декларацією здійснює ПМО: у складних випадках класифікації товарів; на вимогу Підрозділу або підрозділу митних компетенцій, у тому числі за результатами самостійного виявлення порушення правил класифікації товарів під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, моніторингу митних декларацій, щодо яких посадові особи ПМО виконують митну формальність щодо перевірки правильності класифікації товарів; в інших випадках, передбачених законодавством України з питань митної справи.
Передання виконання митної формальності щодо перевірки правильності класифікації товарів за митною декларацією здійснює посадова особа ПМО за допомогою автоматизованої системи митного оформлення (далі - АСМО) шляхом оформлення запиту за формою, наведеною в додатку 3 до Порядку виконання митних формальностей (далі - Запит) (п. 7 розділу ІІ Порядку № 650).
Посадова особа Підрозділу або підрозділу митних компетенцій у строк не більше 10 календарних днів з дня отримання Запиту здійснює класифікацію товарів, за результатами якої: підтверджує задекларований код товару згідно з УКТЗЕД; або приймає Рішення (п. 9 розділу ІІ Порядку № 650).
Згідно з п. 15 розділу ІІ Порядку № 650 якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба у спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, митний орган може звернутися до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи до його відокремленого підрозділу або іншої експертної установи (організації). Залучення спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі виникнення: необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації; складних випадків класифікації товарів, вирішення яких потребує проведення досліджень.
Тож, з наведеного слідує, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. Митний орган здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження митного органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.
Така ж правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 814/1256/17, від 20.06.2019 № 826/7208/16, від 07.07.2023 у справі № 804/45/17.
З огляду на обґрунтування позову, при вирішенні спору необхідно встановити, які підстави для самостійного визначення митницею коду товару згідно з УКТ ЗЕД та відповідність прийнятого рішення правилам застосування класифікації товарів.
Так, відповідно до УКТ ЗЕД до товарної позиції 8703 відноситься:
8703 - Автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі:
8703 80 - інші транспортні засоби, що приводяться в рух тільки електричним двигуном:
8703 80 10 - нові:
8703 80 1010 - оснащені виключно електричними двигунами (одним чи декількома).
Відповідно до Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Держмитслужби від 14.12.2022р. №543, зокрема, пояснення до товарної позиції 8703 зазначено, що до цієї товарної позиції включаються моторні транспортні засоби різних видів (включаючи автомобілі-амфібії), призначені для перевезення людей; проте до неї не включаються моторні транспортні засоби товарної позиції 8702. У транспортних засобів цієї товарної позиції можуть бути двигуни будь-якого типу (двигуни внутрішнього згоряння, електродвигуни, газотурбінні двигуни, комбінації двигуна внутрішнього згоряння з одним або декількома електродвигунами і т.п.). До цієї товарної позиції також включаються: (1) Транспортні засоби, спеціально призначені для руху по снігу, автомобілі для перевезення гравців у гольф та інші аналогічні транспортні засоби. (a) Транспортні засоби, спеціально призначені для пересування по снігу (наприклад, снігомобілі). (b) Автомобілі для перевезення гравців у гольф та інші аналогічні транспортні засоби. (2) Інші транспортні засоби. (a) Легкові автомобілі (наприклад, лімузини, таксі, спортивні та гоночні автомобілі). (b) Спеціалізовані транспортні засоби, такі як автомобілі швидкої допомоги, тюремні фургони та катафалки. (c) Моторні транспортні засоби, обладнані для проживання (туристські автофургони і т.п.), транспортні засоби для перевезення людей, спеціально обладнані під житло (зі спальними місцями, кухнями, туалетом і т.п.). (d) Чотириколісні транспортні засоби з трубчастим шасі, що мають систему керування як у автомобіля (наприклад систему керування на основі принципу Акермана). У цій товарній позиції термін вантажопасажирський автомобіль-фургон, означає транспортний засіб, що має максимально 9 місць для сидіння (включаючи водія), внутрішній простір якого може без конструктивних змін використовуватися для перевезення як людей, так і вантажів. Деякі моторні транспортні засоби цієї товарної позиції характеризуються певними ознаками, які свідчать про те, що дані транспортні засоби сконсВідомості щодо коду товару згідно з УКТ ЗЕД вносяться декларантом до митної декларації (п. п. г п. 5 ч. 8 ст. 257 МК України).
(а) наявність постійно встановлених сидінь із пристроями безпеки (наприклад, з ременями безпеки або із місцями для кріплення та/або пристосуваннями для встановлення ременів безпеки) для кожного пасажира, або наявність стаціонарних місць для кріплення та/або пристосувань для встановлення сидінь і пристроїв безпеки у задній зоні салону позаду зони для водія і передніх пасажирів, такі сидіння можуть бути фіксованими, такими, що складаються, такими, що знімаються, на анкерному кріпленні, або виносними;
(b) наявність у двох бокових панелях вікон, які розташовані у задній половині цих бокових панелей;
(c) наявність дверей з вікнами, що ковзають, відкриваються назовні або піднімаються вгору, розташованих на бокових панелях або у задній частині кузова;
(d) відсутність стаціонарної панелі або перегородки між зоною для водія з передніми пасажирами і задньою зоною, яка може бути використана для перевезення як пасажирів, так і вантажів;
(e) наявність ознак комфорту і оздоблення внутрішнього простору, а також пристосувань (аксесуарів) у внутрішньому просторі всього салону транспортного засобу, які властиві пасажирським салонам транспортних засобів (наприклад, килимове покриття, вентиляція, внутрішнє освітлення, попільнички).
Додаткові пояснення до товарної позиції: Ця товарна позиція включає багатоцільові транспортні засоби, такі як транспортні засоби, призначені для перевезення як людей, так і вантажів.
1. Типу «пікап»: Транспортні засоби цього типу, зазвичай, обладнані більше, ніж одним рядом сидінь та мають дві окремі частини, а саме, кабіну закритого типу для перевезення пасажирів та відкриту або закриту платформу для перевезення вантажів. Однак, такі транспортні засоби повинні класифікуватися у товарній позиції 8704, якщо максимальна внутрішня довжина підлоги тієї частини, що призначена для перевезення вантажів, становить більш ніж 50 % довжини колісної бази транспортного засобу, або, якщо транспортні засоби мають більше двох осей.
2. Типу «фургон»: Транспортні засоби типу «фургон», обладнані більше, ніж одним рядом сидінь, повинні відповідати критеріям, наведеним вище у поясненнях до ГС до товарної позиції 8703.
Однак, транспортні засоби типу «фургон», обладнані одним рядом сидінь, які не мають стаціонарних місць для кріплення та спеціальних пристосувань для встановлення сидінь та засобів безпеки у задній зоні транспортного засобу, незалежно від того, чи обладнані вони стаціонарною перегородкою між зоною для перевезення пасажирів та зоною для перевезення вантажів чи ні, а також незалежно від того, чи мають вони вікна в бокових панелях, повинні класифікуватися у товарній позиції 8704.
Отже, транспортні засоби товарної позиції 8703 характеризуються певними ознаками, які свідчать про те, що дані транспортні засоби сконструйовані для перевезення пасажирів, а не для перевезення вантажів, повинні одночасно відповідати таким ознакам: - моторний транспортний засіб, зазвичай, має повну масу менш як 5 тонн та має єдиний замкнутий внутрішній простір, який включає одну зону для водія і пасажирів і другу зону, яка може бути використана для перевезення як пасажирів так і вантажів.
Статтею 67 МК України визначено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.
Із матеріалів справи слідує, що під час митного оформлення декларантом було вказано, що а Рівненською митницею не заперечувалося, що колісна база транспортного засобу становить 3635 мм, а корисна довжина багажного відділення - 1560 мм , що, в свою чергу відповідає вимогам встановленим Поясненням до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності до товарної позиції 8703 (42% довжина багажного відділення в порівнянні з колісною базою).
Водночас, як слідує із акту перевірки від 27.02.2025, в ході проведення перевірки Вінницькою митницею транспортний засіб не оглядався, а в основу порушення поставлено інформацію, яка міститься на сайті компанії виробника автомобіля.
Суд зазначає, що відповідно до ч.8 ст.69 МК України, висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають виключно інформаційний або довідковий характер.
Водночас, при прийнятті спірного податкового повідомлення рішення відповідачем не взято до уваги та жодним чином не спростовано в ході проведення перевірки надані митному органу разом із митною декларацією свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 10.08.2024, висновок про якісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертної установами від 11.12.2024.
Так, із сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження КТЗ від 18.12.2024 серії ДП 3029483 в рядку "04 Категорія" вказано "М1". Відповідно до наведеної класифікації підприємством, якому надано право на сертифікацію колісних транспортних засобів, їх частин та обладнання визначило автомобіль марки "TESLA", модель "CYBERTRUCK" як легковий автомобіль.
Крім того, спеціалісти ТОВ "ДП-СТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ" проводили особистий огляд транспортного засобу , за результатами якого і видано сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження КТЗ від 18.12.2024 серії ДП №029483.
Суд відзначає, що розміри автомобіля, які вказані на сайті виробника та були взяті відповідачем в якості числових показників для визначення колісної бази і максимальної внутрішньої підлоги є орієнтовними показниками та не можуть бути покладені в основу рішення суб'єкта владних повноважень, якими до особи приватного права застосовано відповідальність.
В ході судового розряду справи представник позивача неодноразово вказував, а відповідач не заперечив, що під час подання митної декларації проводився попередній огляду транспортного засобу, його заміри за результатами яких внесено відомості до митної декларації.
В контексті спірної ситуації суд вважає недоведеним твердження відповідача стосовно того, що відомості сайту виробника є величиною достовірною, оскільки з посібника користувача (Owner's manual), на який здійснено посилання в акті перевірки, слідує таке: "Всі характеристики та описи , що містяться в цьому документі, перевірені на точність на момент друку. Однак, оскільки постійне вдосконалення є метою Tesla, ми лишаємо за собою право вносити зміни в продукт у будь-який час".
Таким чином, відомості вказані у зазначеному посібнику не є достовірними та у кожному конкретному випадку потребують уточнення та перевірки.
В той же час, з матеріалів справи видно, що автомобіль, щодо якого прийнято оскаржене рішення, має всі ознаки, що притаманні позиції 8703, що стверджується наданими доказами, що були подані до Рівненької митниці під час митного оформлення транспортного засобу та які не викликали жодного сумніву у митного органу.
Не можуть бути також доказами посилання відповідача на те, що Київською митницею за МД від 20.12.2024 №24UA1001605400539U1 та Вінницькою митницею за МД від 27.12.2024 №24UA401020063454U2 аналогічні товари оформлені як вантажний транспортний засіб за кодом 8704600000 згідно УКТ ЗЕД, позаяк вказані обставини не можуть слугувати беззаперечним доказом того, що такий транспортний засіб відноситься до вантажного.
Тобто, заявлений позивачем до митного оформлення товар - автомобіль вірно віднесено відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності до класифікації за кодом товару 8703.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем під час розгляду даного спору не було доведено правомірність своїх дій щодо визначення коду товару, оскільки експертного дослідження митним органом не проводилося, а методичні рекомендації не є достатньою підставою для зміни коду товару.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає критеріям обґрунтованості та безсторонності, позаяк відповідачем не надано доказів, які вважаються встановленими та мали вирішальне значення для його прийняття, а зміст оскаржуваного рішення фактично є констатацією сумнівів за відсутності відповідних доказів, які б могли підтвердити такі сумніви.
Згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Стосовно вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 30000 грн, суд враховує надані відповідачем заперечення в цій частині та зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з вимогами п. 2 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 6 ст. 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).
При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої відповідно до Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР (далі Конвенція). Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Крім того, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії").
Таким чином, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Згідно з п. 2 ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Дослідивши надані позивачем документи, беручи до уваги ціну позову, складність справи та обсяг наданої правової допомоги адвокатом, враховуючи наведені норми права, суд дійшов висновку, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката, в даному випадку, не є співмірним зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) та ціною позову.
Ураховуючи викладене, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн є пропорційним до предмету спору та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг). Таким чином, заява про відшкодування позивачу судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає задоволенню у загальній сумі 10000 грн.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Вінницької митниці №UA4010002025451 від 17.03.2025.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці витрати зі сплати судового збору у розмірі 5845,72 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ,РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач: Вінницька митниця (21034, м. Вінниця, вул. Лебединського, 17, код ЄДРПОУ 43997544)
Повний текст рішення виготовлено 01.12.2025.
Суддя Комар Павло Анатолійович