Провадження № 2/748/1183/25
Єдиний унікальний № 748/2462/25
02 грудня 2025 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Костюкової Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Гофрик К.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Чернігів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
Представник позивача, Алієва Нурай, діючи на підставі довіреності від 05.12.2024 та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», 25 липня 2025 року, засобами поштового зв'язку, звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача, ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» заборгованості: за договором позики №4378859 у загальному розмірі 22463,50 грн, за кредитним договором №8187710 у загальному розмірі 22669,50 грн, та понесених судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 04.11.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем - ОСОБА_1 було укладене договір позики №43788591, права вимоги щодо стягнення заборгованості по якому в подальшому перейшли до Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі укладеного договору факторингу №14.06.21 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем, внаслідок чого у відповідача перед позивачем існує заборгованість в сумі 22463,50 грн, з яких: 6000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16463,50 грн - сума заборгованості за відсотками.
Також, 15.08.2024 року між Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та відповідачем, ОСОБА_2 , було укладено кредитний договір №8187710, права вимоги щодо стягнення заборгованості по якому в подальшому перейшли до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі укладеного договору факторингу №28032025 від 28.03.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та позивачем, внаслідок чого у відповідача перед позивачем існує заборгованість в сумі 22669,50 грн, з яких: 5100 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8338,50 грн - сума заборгованості за відсотками; 9231 грн - сума заборгованості за пенею, штрафами.
Таким чином, в цілому позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за двома кредитними договорами на загальну суму 45133 грн.
Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 29 липня 2025 року справу прийнято до провадження Чернігівського районного суду Чернігівської області та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 23 вересня 2025 року.
Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву. Ухвалу про відкриття провадження відповідач отримав, відповідно до вимог п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України.
Відповідач, ОСОБА_1 , у визначений в ухвалі суду строк, відзив на позовну заяву не подав, повістка - повідомлення з ухвалою про відкриття провадження у справі, повернулась на адресу суду з відміткою проставленою працівником АТ «Укрпошта» на довідці про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.73).
У судові засідання призначені на 28.10.2025 року об 14.00 год та 02.12.2025 об 08.20 год, відповідач повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомленні, рекомендований лист повернуто на адресу суду з відміткою проставленою працівником АТ «Укрпошта» на довідці про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.117).
Пунктом 3 частини 8 статті 129 ЦПК України визначено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
За змістом пункту 5 частини шостої статті 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Суд з урахуванням того, що відповідач був повідомлений належним чином, відзиву на позов не надав, при відсутності заперечень зі сторони представника позивача, вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши наявні в справі матеріали, оцінивши надані докази на предмет належності, допустимості, достовірності та їх сукупність - з точки зору достатності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Щодо стягнення заборгованості за договором позики №4378859.
Судом встановлено, що 04.11.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики №4378859, відповідно до умов якого позикодавець, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», передає у власність позичальника, ОСОБА_1 , грошові кошти на погоджений умовами строк, шляхом їх перерахування, на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцеві плату (проценти) від суми позики. Сума позики - 6000 грн, строк позики - 15 днів, процентна ставка - 3 % (фіксована) та 3,5% процентна ставка за понаднормове користування позикою. Дата повернення позики 19.11.2023 року. Проценти за договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи зі строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором, проте не довше 90 календарних днів зі спливу первісного строку користування позикою, визначеного договором. Договір укладено у вигляді електронного документу шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису позикодавця: f7hLPchpNY та електронного підпису одноразовим ідентифікатором позичальника: IvIw3eR13w (а.с.34-37).
З наданої інформації АТ КБ «Приватбанк» листом від 18.11.2025 року №20.1.0.0.0/7-251111/79601-БТ слідує, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 . (а.с.118)
З виписки за договором б/н за період з 04.11.2023 року по 04.12.2023 року вбачається зарахування 04.11.2023 року переказу на карту № НОМЕР_1 у сумі 6000 грн. (а.с.120-121)
Згідно із наданим Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», розрахунком заборгованості по договору позики №4378859 від 04.11.2023 року у відповідача станом на дату продажу 11.04.2024 існує заборгованість у розмірі 22463,50 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6000 грн., заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, нарахованим за період з 01.11.2023 по 17.02.2024, у розмірі 16463,50 грн (а.с.47-49).
14 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. (а.с.38-40)
Згідно з п.1.1. Договору факторингу, згідно умов цього договору фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, суми грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку № 1 та є невід'ємною частиною договору.
Згідно п.1.2. договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
28.07.2021 між ТОВ» «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено додаткову угоду №2 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, якою сторони погодили внести зміни до п.1.3 Договору та викласти його в наступній редакції: «1.3 Клієнт зобов'язується протягом 10 днів з дати відступлення права вимоги за Договором позики Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства». Решта положень Договору залишаються без змін та діють в частині, що не суперечить даній додатковій угоді (а.с.41).
13.06.2022 року між ТОВ» «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено додаткову угоду №7 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, якою сторони погодили внести зміни до п.9.1 Договору та викласти його в наступній редакції: Даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками сторін. Договір дійсний протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. У випадку, якщо жодна із сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до строку закінчення дії договору, даний договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік . (а.с.42)
В подальшому, 11.04.2024 ТОВ» «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали додаткову угоду №22 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, якою визначили загальну суму прав вимоги, що відступається згідно реєстру боржників №22 від 11.04.2024 та ціну продажу за даним реєстром боржників, а також загальну суму прав вимоги, що відступається згідно реєстру боржників №23 від 11.04.2024 та ціну продажу за даним реєстром боржників. Дана додаткова угода є невід'ємною частиною договору факторингу. (а.с.43-45)
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №23 від 11 квітня 2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів'отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 22463,50 грн, яка складається з: 6000,00 грн. - суми заборгованості за основною сумою боргу, 16463,50 грн. - суми заборгованості за відсотками. (а.с.46)
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало у повному обсязі свої зобов'язання за договором позики №4378859 від 04.11.2023 року, перерахувавши суму позики на картковий рахунок позикодавця. Відповідач ОСОБА_1 своїх зобов'язань за вказаним договором позики ні перед первісним кредитором, ні перед фактором належним чином не виконав, кредитні кошти у визначений договором строк не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив.
Щодо стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №8187710.
Судом встановлено, що 15.08.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та відповідачем, ОСОБА_1 , був укладений договір про надання споживчого кредиту №8187710, відповідно до якого товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Сума кредиту складає: 5100 грн. Тип кредиту: кредит. Згідно п.1.4 Договору, строк кредиту 361 день. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 19 днів. Відповідно до п.1.5.1 Договору стандартна процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, визначеного п.1.4 цього Договору. Сторони погодили, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 . Сума кредиту перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладання цього Договору. Дата надання кредиту: 15.08.2024 або 16.08.2024. (п.2.1., п.2.2. договору). Відповідно до п.5.1. Договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюється згідно графіка платежів. Пунктом 6.4 Договору передбачено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов'язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 459,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання (п.6.4.1 договору); та у розмірі 102 гривень починаючи з 5 (п'ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (п.6.4.2 договору). Відповідно до п.9.2. Договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом сторін та діє протягом строку, визначеного в п.1.4. Договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за Договором будуть наявні невиконані грошові зобов'язання, Договір продовжує діяти до повного виконання споживачем зобов'язань за ним.
Договір про надання споживчого кредиту №8187710 від 15.08.2024 року та таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача підписано ОСОБА_3 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А2172, а паспорт споживчого кредиту підписано ОСОБА_3 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MG2245 (а.с.7-19).
Відповідно до інформації директора ТОВ «Пейтек», наданої листом за №20250331-6.1 від 31.03.2025, ТОВ «Пейтек» (ЄДРПОУ 44103264) надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунків. Між ТОВ «Пейтек» та ТОВ «Авентус Україна» було укладено договір про організацію переказу грошових коштів №04072024-3 від 04 липня 2024 року, відповідно до якого було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта ТОВ «Авентус Україна» 15.08.2024 року на суму 5100 грн, призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_2 (а.с.20).
Факт переказу коштів в сумі 5100 грн 15.08.2024 року на карту відповідача 5168745614683305, підтверджується випискою за договором №б/н за період 15.08.2024-15.09.2024 з АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.119)
Згідно із наданим Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», розрахунком заборгованості по кредитному договору №8187710 від 15.08.2024 року у відповідача станом на дату продажу 28.03.2025 існує заборгованість у розмірі 22669 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5100 грн., заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, нарахованим за період з 15.08.2024 по 02.12.2024 у розмірі 8338,50 грн., та заборгованість за штрафом у розмірі 9231 грн (а.с.27-29).
28 березня 2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» відступило право грошової вимоги за вказаним кредитним договором №8187710 Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору факторингу №28032025 (а.с.21-25).
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №28032025 від 28 березня 2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги заборгованості за кредитним договором №8187710 на загальну суму 22669,50 грн, з яких 5100 грн - суми заборгованості за основною сумою боргу, 8338,50 грн. - суми заборгованості за відсотками, 9231 грн - сума заборгованості за пенею, штрафами (а.с.26).
ТОВ «Авентус Україна» виконало у повному обсязі свої зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту №8187710 від 18.082024 року, перерахувало суму кредиту на картковий рахунок споживача. Відповідач ОСОБА_1 своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором ні перед первісним кредитором, ні перед фактором належним чином не виконав, кредитні кошти у визначений договором строк не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив, унаслідок чого виникли вказані заборгованості.
Згідно із ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст.81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Правовідносини, що виникли між сторонами у зв'язку з укладенням спірних кредитних договорів регламентуються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про електронну комерцію» та інших нормативно-правових актів у сфері регулювання ринків фінансових послуг.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він фактично був ознайомлений, що ствердив своїм підписом.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, у відповідача виник обов'язок повернути позивачу грошові кошти отримані за кредитними договорами у розмірі та на умовах встановлених договорами.
За змістом ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, відповідач підтвердив своїм підписом, що ознайомився та отримав примірники вказаних документів, та зобов'язався виконувати їх умови.
Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
За правилом ч.1 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст.6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, належить зробити висновок, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор, відповідно до п.12 ч.1 ст.3 вищевказаного Закону, це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ч.ч.3, 4, 6 ст.11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладаючи договір про надання споживчого кредиту №8187710 від 15.08.2024 та договір позики №4378859 від 04.11.2023 у такий спосіб, сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема щодо форми його укладення, що передбачено викладеними вище судом нормами законодавства.
Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).
Згідно із ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.За п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч.1 ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною 1 статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно із ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, а боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.
Крім того, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особи, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов'язання є належним.
Права вимоги за договором позики 4378859 укладеним 04.11.2023, відповідачем із первісним кредитором ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», як і право вимоги договором №8187710 про надання споживчого кредиту, укладеним 15.08.2024, відповідачем із первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна», яке теж перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Суд зауважує, що надані копії договорів факторингу та реєстрів права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
Укладання договору факторингу між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до виникнення кредитних правовідносин з відповідачем не свідчить про недійсність передачі прав вимоги за таким договором новому кредитору, оскільки станом на момент укладення кредитного договору, договір факторингу був чинним, а право вимоги по договору позики було передане на підставі реєстру, який оформлений належним чином та є додатками до додаткової угоди №22 від 11.04.2024 до договору факторингу.
Умови договору факторингу передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Такі умови договору не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов'язки.
Ураховуючи те, що позичальник взяті на себе зобов'язання за кредитними договорами належним чином не виконав, кредитні кошти разом з процентами вчасно не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Разом з тим Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав законної сили 24.12.2023 року, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною 5 такого змісту: максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%, а Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 17 такого змісту: тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів -1,5 %. Відповідно до п.2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №3948-ІХ від 22.11.2023, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
З врахуванням цих змін з 24.12.2023 року до 22.04.2024 року максимальний розмір денної процентної ставки становив 2,5%, з 23.04.2024 року до 20.08.2024 року - 1,5 %, а з 21.08.2024 року - 1%.
Так як, договір про надання споживчого кредиту від 15.08.2024 року №8187710 укладався після набрання чинності Закону № 3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», а догорів позики №4378859 від 04.11.2023 року продовжив свою дію після набрання чинності даним Законом, то відповідно відсотки по них мають нараховуватися наступним чином.
За договором позики від 04.11.2023 року №4378859: за період з 04.11.2023 року по 23.12.2023 відповідно до умов договору, а з 24.12.2023 по 17.02.2024 року з розрахунку максимального розміру денної процентної ставки - 2,5 %, а саме: 6000 грн*20.11%*1 дн =1206,60 грн; 6000 грн* 0,01%*14 дн = 8,40 грн; 6000 грн *2,5%* 75 дн=11250 грн, що загалом становить 12465 грн.
За договором від 15.08.2024 року №8187710 за період з 15.08.2024 року по 20.08.2024 року - 1,5% (5100 грн*1,5%*6 день = 459 грн ); з 21.08.2024 року по 02.12.2024 року - 1% (5100 грн*1%*110 днів = 5304 грн). Всього 5763 грн.
Суд перевіривши розрахунки, вбачає, що і за договором позики №4378859 укладеним 04.11.2023, який продовжив свою дію після набрання чинності Закону № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, так і за договором про надання споживчого кредиту року №8187710 від 15.08.2024 відсотки нараховані, без врахування процентної ставки, яка підлягала застосуванню відповідно до вказаного Закону, а тому суд приходить до висновку що з відповідача на користь позивача має бути стягнуто: за договором позики №4378859 від 04.11.2023 року заборгованість у загальному розмірі 17513,50 грн, з яких 6000 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 11513,50 грн - заборгованість за відсотками (за мінусом добровільно сплачених коштів на погашення заборгованості у розмірі 951,50 грн); за договором про надання споживчого кредиту №8187710 від 15.08.2024 року заборгованість у загальному розмірі 10863 грн, з яких 5100 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 5763 грн - заборгованість за відсотками.
Щодо стягнення заборгованості у розмірі 9231 грн. за пенею, штрафами, договором про надання споживчого кредиту року №8187710 від 15.08.2024, за суд уважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до Закону України від 15.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-IX, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Крім цього, Законом України №2120-IX від 15.03.2022 внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та, відповідно до п.6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення», встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч.4 ст.1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною 2 статті 3 цього Закону.
Таким чином, позивачем не було враховано вищевказаних положень законодавства, але здійснено розрахунок пені, штрафів у період воєнного стану. Відтак позовні вимоги у цій частині також не підлягають до задоволення.
Відповідачем розмір заборгованості за тілом кредиту та відсотками не спростовано.
За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25.01.2023 у справі №209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов'язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов підлягає до задоволення частково, судовий збір слід стягнути з відповідача у розмірі 1903,80 грн. на користь позивача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, виходячи з розрахунку: 28376,50 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 3028 грн. (сума сплаченого судового збору) / 45133 грн. (розмір заявлених позовних вимог).
Керуючись статтями 6, 15, 205, 207, 525, 526, 527, 530, 549, 599, 610, 625, 626, 627, 628, 629, 634, 638, 1050, 1054, 1055 ЦК України, статтями 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 274, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (IBAN НОМЕР_3 ) суму заборгованості:
- за договором позики №4378859 від 04.11.2023 року в розмірі 17513,50 (сімнадцять тисяч п'ятсот тринадцять) грн 50 копійок, що складається з: 6000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11513,50 грн - сума заборгованості за відсотками;
- за договором про надання споживчого кредиту №8187710 від 15.08.2024 року в розмірі 10863 (десять тисяч вісімсот шістдесят три) грн, що складається з: 5100 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5763 грн - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1903,80 грн судового збору.
Письмову заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Чернігівського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо повне рішення не було вручено в день його проголошення позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ: 35625014, місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд.30, м. Київ.
Відповідач: РНОКПП 3692908056, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.В.Костюкова