Справа № 635/9907/25
Провадження № 3/635/3718/2025
02 грудня 2025 року сел. Покотилівка
Суддя Харківського районного суду Харківської області Омельник М.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 154 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,-
встановив:
06 жовтня 2025 року біля 14 години 30 хвилин, собака породи «Більг» яка належить ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 перебувала без намордника та спричинила шкоди здоров'ю гр. ОСОБА_2 , довідка від 07 жовтня 2025 року.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку.
Разом з тим, адвокат Башинський В.П., що діє в інтересах ОСОБА_1 , 02 грудня 2025 року надав заяву про закриття адміністративного провадження по справі № 635/9907/25, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ч. 1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Виходячи з положень ст. 268 КУпАП, під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25 січня 2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
За таких обставин, враховуючи заяву від адвоката Башинського В.П., що діє в інтересах ОСОБА_1 , 02 грудня 2025 року про закриття адміністративного провадження, ознайомлення з матеріалами справи 01 грудня 2025 року самою ОСОБА_1 про що свідчить її особистий підпис в матеріалах справи та встановлені законодавством строки розгляду справ про адміністративні правопорушення та положення ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
Розглянувши справу на підставі досліджених доказів, орган (посадова особа), відповідно до ст. 283 КУпАП, виносить постанову.
Оцінюючи зібрані у справі докази у їх повній сукупності, суд доходить такого висновку.
На підтвердження вини ОСОБА_1 надано протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 702154 від 25 жовтня 2025 року, в якому визначено склад правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 154 КУпАП; копію довідки про результати розгляду ІТС ІПНП ІП «ЄО» № 8638 від 08 жовтня 2025 року; заяву ОСОБА_3 ; копію довідки; фотокопії; пояснення ОСОБА_4 ; пояснення ОСОБА_1 ; копію паспорту тварини.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною першою статті 154 КУпАП передбачено відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).
Частина 3 ст. 154 КУпАП (в редакції на момент вчинення правопорушення) передбачає відповідальність за дії, передбачені ч.1 цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну.
Доказами відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» домашні тварини - собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та існують тривалий час у їх природному ареалі. Утримання в домашніх умовах - обмеження природної волі домашніх тварин, що виключає їх вільне переміщення за межами квартири, подвір'я окремого будинку.
Згідно зі ст.9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» особа, яка утримує домашню тварину, зобов'язана: забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, відповідно до вимог цього Закону; дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення, де утримується домашня тварина (місце постійного утримання), та норм співжиття. Правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування. Особи, які утримують домашніх тварин, мають право з'являтися з ними поза місцями їх постійного утримання (супроводжувати їх). Дозволяється утримувати: домашніх тварин - у квартирах, де проживає кілька сімей, - лише за письмовою згодою всіх мешканців квартири. При цьому не дозволяється утримувати домашніх тварин у місцях загального користування; домашніх тварин - у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив'язі або без неї. Фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов'язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів, зазначених у статті 2 цього Закону, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.
Отже, аналіз зазначених норм переконує, що утримання собаки в будинку без намордника не становить складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП.
При цьому особою, що складала протокол про адміністративне правопорушення, незважаючи на бланкетну норму закону і всупереч вимогам КУпАП не вказано, які положення нормативно-правових актів (правил утримання тварин) порушила ОСОБА_1 та в чому полягає об'єктивна сторона правопорушення, оскільки згідно положень ч.3 ст.154 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення декількох різних діянь (бездіяльності), кожне з яких повинно бути прив'язаним до певного положення відповідного нормативно-правового акту.
Згідно ч.1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
У згаданому протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє необхідне посилання на конкретну норму правил утримання тварин, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП.
Таким чином, з аналізу зазначених норм вбачається, що утримання собаки в будинку без намордника не становить складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП.
За таких обставин, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.154 КУпАП, а тому провадження по вказаній справі в силу вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 154, 247 КУпАП, суддя,-
закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.154 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області.
Суддя М.М.Омельник