Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/8294/25
Провадження № 1-кп/644/868/25
02.12.2025
Іменем України
02 грудня 2025 року м.Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,
За участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
Прокурора ОСОБА_3
Обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025221100001551 від 11.07.2025 за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець р-н Кизилжиддус, Карабутакського району Актюбінської області, Казахстан, українець, громадянин України, не працюючий, не одружений, з середньою освітою, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, який фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимий, -
ОСОБА_4 20.06.2025 у вечірній час, перебуваючи на території кладовища, що розташоване поблизу будинку АДРЕСА_2 , підійшов до місця поховання військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно з метою заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, де нехтуючи громадською моральністю у сфері шановливого ставлення до померлих та їх місць поховання, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, демонструючи негативне ставлення до суспільних відносин, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи, традиції та релігійні положення щодо поховання померлих та вияву поваги до пам'яті покійних, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та його дії є непомітними для сторонніх осіб, застосовуючи фізичну силу з вказаного місця поховання витягнув металевий флагшток, на якому був встановлений Державний Прапор України з надписом «Вічна пам'ять герою України, ОСОБА_5 15.01.1985-24.02.2025», та з вищевказаним Державним Прапором України направився до місця свого мешкання за адресою: АДРЕСА_3 , таким чином незаконно заволодів предметом, що знаходиться на могилі.
Таким чином, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 1 ст. 297 КК України - тобто наругу над могилою, а також незаконне заволодіння предметом, що знаходиться на могилі.
У судовому засіданні судом було поставлено на обговорення питання щодо визначення обсягу доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження.
Прокурор зазначив, що враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, добровільності позиції обвинуваченого, відсутності сумнівів у тому, що обвинувачений розуміє суть обвинувачення та не оспорює фактичні обставини справи, він вважає за можливе визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченого та ряд матеріалів кримінального провадження. Обвинувачений ОСОБА_4 з запропонованим прокурором обсягом та порядком дослідження доказів погодився.
Суд заслухавши думку учасників процесу, з урахуванням положень частин 2 та 3 статті 349 КПК України на місці постановив ухвалу про визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та встановлення запропонованого прокурором порядку дослідження доказів, а саме: допит обвинуваченого, дослідження доказів, що характеризують особу обвинуваченого, а також вивчення матеріалів кримінального провадження, які підтверджують процесуальні дії органу досудового розслідування.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений зазначив, що свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.297 КК України визнає в повному обсязі, кримінальне правопорушення ним було вчинено саме за тих обставин, які викладені у обвинувальному акті. У тому, що вчинив вказане кримінальне правопорушення, він щиро розкаявся, пояснив, що дійсно засуджує свії вчинки,
Показання обвинуваченого щодо пред'явленого обвинувачення є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Судовий розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого обвинувачення. Зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.
Отже, з урахуванням викладеного вище, в ході судового розгляду, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_4 за ч.1 ст.297 КК України обвинувачення знайшло своє підтвердження, суд приходить до переконання, що події кримінального правопорушення мали місце, провину обвинуваченого повністю доведено, а вчинений обвинуваченим злочин вірно кваліфікований
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до п.11. ч.1 ст.67 КК України - вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Щодо призначення покарання, суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, приймає до уваги ті обставини, що ОСОБА_4 є осудним, скоєне правопорушення є нетяжким злочином, у відповідності до ст. 12 КК України, а також враховує характер вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, спосіб його вчинення, суспільну небезпеку.
Суд враховує, що в Україні продовжує діяти правовий режим воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, незаконне зберігання бойових припасів становить значну суспільну небезпеку, особливо в період воєнного стану.
Згідно з вимогами КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 12 червня 2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», покарання , призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових злочинів.
При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.
Наведені обставини у своїй сукупності, свідчать про те, що враховуючи обставини злочину, виправити обвинуваченого ОСОБА_4 та запобігти його злочинній діяльності неможливо без його ізоляції від суспільства, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що обвинувачений має бути засудженим за частиною 1 статті 297 КК України до покарання у виді обмеження волі в межах санкції особливої частини Кримінального кодексу України.
При цьому, суд вважає за неможливе застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 вимог ст. 69 КК України, оскільки у судовому розгляді не встановлено наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Також, як встановлено судом, вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 22.09.2025 у справі № 636/6421/25, ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, та призначено йому покарання у вигляді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі. Зараховано обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в строк відбування покарання період його попереднього ув'язнення, а саме з 21.06.2025 по 22.09.2025 включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі. Ухвалено судом, що початок строку відбування покарання, призначеного ОСОБА_4 вироком суду, почати рахувати з 21.06.2025.
У відповідності до частини 4 статті 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Отже, у відповідності до ч.1 ст. 70 КК України, ОСОБА_4 слід визначити остаточне покарання з урахуванням покарання за вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 22.09.2025 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні не обирався, ОСОБА_4 відбуває покарання у виді позбавлення волі на підставі вироку Чугуївського міського суду Харківської області від 22.09.2025 у справі № 636/6421/25, клопотання про обрання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу стороною обвинувачення у цьому кримінальному провадженні не заявлялось, таким чином, суд, згідно зі статтею 177-178 КПК України вважає за можливе не обирати запобіжний захід щодо ОСОБА_4 .
Витрати у кримінальному проваженні відсутні.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 369-370, 373, 374, 475 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 297 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у виді обмеженням волі на строк 3 (три) роки.
Відповідно до вимог ч.4 ст.70 КК України, за правилами призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання за даним вироком суду більш суворим покаранням за вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 22.09.2025 у справі № 636/6421/25, призначити ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 остаточне покарання виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 (шість) місяців.
Зарахувати в строк відбування покарання за цим вироком, покарання відбуте ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно з вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 22.09.2025 у справі № 636/6421/25.
Початок відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту проголошення вироку.
Запобіжний захід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по вказаному кримінальному провадженню не обирався.
Речові докази: прапор жовто-блакитного кольору з надписом «Вічна пам'ять герою України ОСОБА_5 , 15.01.1985-24.02.2025» із зображенням чоловіка у військовій формі, металеву трубу (тримач для прапора) залишити потерпілій.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Вирок ухвалено в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу 02 грудня 2025 року.
Головуюча суддя ОСОБА_6