Справа № 643/16727/25
Провадження № 2/643/6772/25
02.12.2025 Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Довготько Т.М.,
за участю секретаря судового засідання - Вишнякової Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У вересні 2025 року ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 19 055,78 грн., судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11200 грн. (Документ сформований в системі «Електронний суд» 29.09.2025).
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 29.06.2021року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заява-Договір № TDB.2021.0001.18208 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank (далі Кредитний договір), який складається з публічної частини договору, яким є Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank з додатками, розміщений у місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua та в мережі інтернет www.todobank.com (далі Договір),та індивідуальної частини, якою є вказана Заява-Договір. Відповідач не виконала своїх зобов'язань за кредитним договором № TDB.2021.0001.18208 від 29.06.2021, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 19 055,78 грн., що складається з: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) 7 365,08 грн; заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) 11 690, 70грн. У свою чергу, на підставі укладених договорів факторингу, до ТОВ «ФК Єврокредит» перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором, у зв'язку з чим позивач просить стягнути заборгованість на свою користь.
Ухвалою суду від 01.10.2025 відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до довідки про доставку електронного документу, відповідачу ОСОБА_1 ухвалу від 01.10.2025 доставлено до електронного кабінету відповідача Васильченко К.О. 01.10.2025.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідач відзив на позовну заяву не подала.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв'язку, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
29.06.2021 АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 уклали договір № TDB.2021.0001.18208 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank.
Згідно з п. 1. Заяви-Договору підписанням цієї Заяви-Договору Клієнт беззастережно підтверджує: прийняття в повному обсязі Публічної пропозиції АТ «МЕГАБАНК» на приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank ( надалі -Договір), що розміщений у Місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК» та в мережі інтернет. -згоду з умовами Договору , а також положення усіх Додатків до нього; - укладання з Банком шляхом приєднання до Договору, який складається з публічної частини договору, що розміщена у Місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК» та в мережі інтернет та індивідуальної частини договору, а саме цієї Заяви-Договору, підписанням якої Клієнт приєднується до Договору в цілому.
Відповідно до п. 2 Договору, Банк відкриває Клієнту: поточний рахунок (у гривні), що обслуговується за дебетово-кредитною схемою, поточні рахунки у доларах США та у Євро, що обслуговуються за дебетовою схемою, а також видає платіжну картку міжнародної платіжної системи Visa International Gold Rewards. Картка є власністю Банку.
Згідно з п. 4. Договору, Банк може надавати Клієнту кредит шляхом сплати з Карткового рахунку платежів Клієнта, здійснення його розрахункових операцій та видачі йому готівки на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах Доступного ліміту кредитної лінії, а саме: розмір максимального ліміту кредитної лінії 200 000,00 грн., строк кредиту 12 місяців, пільговий період 62 дні; процентна ставка у пільговий період (фіксована), 0,0001% річних; процентна ставка базова 56% річних.
Підписавши Заяву-Договір на відкриття рахунку та видачу платіжної картки від 01.07.2021 року відповідач підтвердила відкриття Банком поточних рахунків у гривні, доларах США, у Євро та отримання платіжної картки № 4653-6943-0019-0438.
Заява-Договір № TDB.2021.0001.18208 від 29.06.2021 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, Паспорт споживчого кредиту підписані ОСОБА_1 власноручно.
АТ «Мегабанк» виконав свої зобов'язання за Договором, відкривши Відповідачу поточні рахунки, видавши платіжну картку та здійснивши перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Відповідача в межах ліміту кредитної лінії, що підтверджується виписками з особового рахунку ОСОБА_1 за період з 29.06.2021 по 02.12.2022, відкритим Відповідачу у АТ «МЕГАБАНК.
Відповідно до довідки-розрахунку загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № TDB.2021.0001.18208 від 29.06.2021 станом на 03.09.2024 складає 19055,78 грн, що складається з: заборгованості за основним боргом 7 365,08 грн, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 11 690,70 грн.
03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону) Банк та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» уклали договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до п. 1 якого Банк відступив новому кредитору належні Банку, а новий кредитор набув права вимоги Банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у додатку № 1 цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників. За договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстром у додатку № 1 до цього договору. Новий кредитор сплачує Банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.
Відповідно до п. 4 договору № GL1N426240 сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 21723211,51 грн (ціна договору). Ціна договору сплачується новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором, відповідно до п. 14 цього договору, на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор.
Оплата підтверджується копією платіжної інструкції № 66895 від 31.07.2024 на суму 23425777 грн.
Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» набуло право вимоги до боржників за основними договорами, в тому числі, і за кредитним договором № TDB.2021.0001.18208 від 29.06.2021, відповідно до якого боржником є ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з додатку № 1 до договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, укладеного 03.09.2024.
27.12.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» і ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» укладено договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до п. 2 якого права вимоги переходять від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору та додатку № 1.
Пунктом 14 договору № 1/12 визначено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін.
Відповідно до умов договору № 1/12 Товариство набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості боржників за основними договорами. Згідно з витягом з додатку № 1 до договору № 1/12 про відступлення прав вимоги, серед інших, до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № TDB.2021.0001.18208 від 29.06.2021, відповідно до якого, боржником є ОСОБА_1 .
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що АТ «МЕГАБАНК» та відповідач уклали договір про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток з відкриттям кредитної лінії, за яким відповідачці було надано можливість використовувати кошти у межах встановленого кредитного ліміту, тобто між сторонами фактично склались договірні правовідносини у порядку статей 626, 628 ЦК України щодо отримання кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
З матеріалів справи вбачається, що первісний кредитор (Банк) за договором надав грошові кошти боржниці, тобто виконав свої зобов'язання з надання коштів.
На підтвердження наявності невиконаних кредитних зобов'язань позивач надав виписки по особовому рахунку відповідача, в яких відображено рух наданих кредитних коштів та нараховані проценти за користування.
Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджується Переліком типових документів, затвердженим наказом Мін'юсту від 12.04.2012 № 578/5, згідно якого до первинних документів, які фіксують факт виконання господарських операцій і стали підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку та податкових документах належать касові, банківські документи, ордери, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, корінці квитанцій, банківських чекових книжок, наряди на роботу, акти про приймання, здавання і списання майна й матеріалів, квитанції і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, рахунки-фактури, авансові звіти тощо.
Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами. Вказаний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18.
Як вбачається із виписки по рахунку, відповідач користувалася кредитною карткою, а також нею періодично вносились кошти на погашення заборгованості.
Отже, відповідач своїми діями визнавала наявність кредитних правовідносин з АТ «МЕГАБАНК».
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Судом на підставі досліджених договорів відступлення права вимоги встановлено, що до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № TDB.2021.0001.18208 від 29.06.2021, а тому з дати відступлення права вимоги ТОВ «ФК Єврокредит» стало кредитором за вказаним договором.
Оскільки первісний кредитор виконав взяті на себе зобов'язання щодо надання боржнику кредитних коштів у користування (право вимоги за якими згодом перейшло до позивача), однак відповідач, в порушення ст. 509, 1048, 1049, 1054 ЦК України та умов договору, зобов'язань щодо їх повернення не виконав, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту в повному обсязі.
Водночас, суд відмовляє у задоволенні вимог в частині стягнення заборгованості за процентами, з огляду на таке.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Так, позивач на підтвердження розміру нарахованих процентів надав виписки по особовому рахунку відповідачки, в яких відображено рух наданих кредитних коштів та нараховані проценти за користування ними та довідку-розрахунок заборгованості, яка станом на 03.09.2024 складає 19055, 78 грн, що складається з: заборгованості за основним боргом 7365, 08 грн, заборгованості за відсотками 11 690,70 грн.
Водночас у довідці-розрахунку не конкретизовано порядок та розмір нарахованих процентів за користування кредитними коштами (відображена лише загальна сума без конкретизації строку, відсоткової ставки нарахування тощо), а з виписки по рахунку також не вбачається розмір відсоткової ставки за якою нараховувались проценти за користування коштами.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанову Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15).
Належним чином дослідити розрахунок заборгованості за кредитним договором, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з випискою з особового рахунку позичальника, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок це процесуальний обов'язок суду (постанови Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 404/251/17, від 05.12.2018 у справі № 346/5603/17, від 20.07.2022 у справі № 343/557/15-ц, від 14.09.2022 у справі № 369/7147/15-ц).
Однак, позивач не надав детального розрахунку заборгованості по процентах за користування кредитними коштами, що унеможливлює суд належним чином дослідити та перевірити розрахунок заборгованості про процентах.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позову пропорційно задоволених позовних вимог 944,74 грн.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 11200, 00 грн, то суд зазначає наступне.
Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат.
Так судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Позивач на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу до позовної заяви та заяви про розподіл судових витрат додав (в копіях): договір про надання правничої допомоги від 01.07.2025 № 1/07 (з додатками), укладений між ТОВ «ФК Єврокредит» та Адвокатським об'єднанням «Альянс ЛТД»; акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 12111280 від 14.08.2025, відповідно до якого, загальна вартість послуг складає 11200 грн, з яких 1 200,00 грн проведення юридичного та фінансового аналізу, 10 000,00 грн складання позовної заяви; ордер на надання правничої допомоги від 11.08.2025, АО «Альянс ЛТД».
Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 923/560/17, від 10 листопада 2021 у справі № 329/766/18, від 01 вересня 2021 у справі №178/1522/18.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Дослідивши матеріали справи та зміст поданих позивачем документів, суд вважає, що наведений адвокатом обсяг послуг з їх вартістю (11200,00 грн.) є неспівмірним із складністю справи та затраченим часом на надання таких послуг. Заявлені витрати не відповідають критерію їх реальності, розумності їхнього розміру, а тому суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 5000 грн.
Оскільки позов задоволено частково, витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених позовних вимог у сумі 1950 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за договором № TDB.2021.0001.18208 від 29.06.2021 у розмірі 7 365,08 грн (основний борг).
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» 944,74 грн. судового збору та 1950,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а всього у загальному розмірі 2 894 /дві тисячі вісімсот дев'яносто чотири/ грн. 74 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 02.12.2025.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», місце знаходження юридичної особи: 49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, 1, офіс 105, код ЄДРПОУ 40932411.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.М.Довготько