Справа № 591/3225/25
Провадження № 2-а/591/200/25
02 грудня 2025 року Зарічний районний суд м. Суми в особі судді Сидоренко А.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною і скасування постанови, -
28 березня 2025 року ОСОБА_1 до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та свої вимоги обґрунтовує тим, що 16 березня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 відносно громадянина ОСОБА_3 було винесено постанову № X 03/25-133-1 по справі про адміністративне правопорушення, якою громадянина ОСОБА_3 притягнуто до відповідальності ч. 3 ст.210-1 КУпАП.
Оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення від 16 березня 2025 року була направлена відповідачем на адресу громадянина ОСОБА_4 простою поштовою кореспонденцією, та була виявлена в поштовій скринці 26 березня 2025 року.
Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення від 16 березня 2025 року протокол про адміністративне правопорушення розглядався відносно громадянина ОСОБА_3 та зазначено, що 06 березня 2025 року о 12 год. 27 хв. у приміщенні комунальної установи Сумська міська клінічна лікарня №5 було встановлено факт порушення громадянином ОСОБА_3 законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в частині невиконання в особливий період під час дії правового режиму воєнного стану обов'язку проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки згідно абзацу 3 частини 1 ст.22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення передбачене частиною 3 ст.210-1 КУпАП. Також зазначено, що ОСОБА_3 не підтверджено документально поважність причин неприбуття з моменту оголошеної Указом Президента України загальної мобілізації від 24.02.2022року №69/2022 «Про загальну мобілізацію».
Однак, звертає увагу суду, що працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 як під час складення протоколу № Х03/25-133 від 06 березня 2025 року про адміністративне правопорушення, так і при складанні постанови про накладення адміністративного стягнення від 16 березня 2025 року не було встановлено особу правопорушника, оскільки така особа із зазначеними в протоколі та постанові персональними даними, а саме - 30.09.1977 року народження, ІПН НОМЕР_1 - ОСОБА_3 не існує взагалі, та, відповідно, відсутні документи (паспорт), що посвідчують таку особу.
Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення від 06 березня 2025 року документом, що посвідчує особу правопорушника є Витяг з бази Армор.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про Єдиний Державний демографічний реєстр» визначено перелік документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, та згідно якого Витяг з бази Армор не прирівнюється до документів, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Відомо, що такий інформаційний ресурс, як зазначено в протоколі - база Армор в діяльності Національної поліції України не використовується.
Хто є власником та адміністратором такого інформаційного ресурсу, як база Армор - не відомо, на підставі якого закону вона існує та використовується нічим не підтверджено. Тому персональні дані особи із зазначеної бази не можуть бути використані для ідентифікації та встановлення особи, та не можуть бути підставою для складання протоколу та подальшого притягнення до адміністративної відповідальності.
Отже, при складанні протоколу від 06 березня 2025 року працівниками СМТ ЦК та СП не було ідентифіковано та не встановлено особу правопорушника та не підтверджено існування такої взагалі.
Зазначає, що він отримав в Державній Міграційній Службі в Сумській області відділ №1 паспорт громадянина держави Україна на ім'я ОСОБА_1 без жодних зобов'язань і наразі є іншим суб'єктом публічного конституційного права згідно п.2 ст.2 Цивільного Кодексу України, співвласником національного багатства держави Україна, кредитором по відношенню до боржника-держави Україна, в якої не має права зустрічної вимоги до громадянина.
У громадянина ОСОБА_1 відсутній ІПН, про що свідчить відмітка у документарно-цінному папері, який виготовлений на замовлення Мінфіну у вигляді паспорта громадянина України у вигляді книжечки серія НОМЕР_2 .
Громадянин ОСОБА_1 , який не має ІПН, також не має корпоративного громадянства компанії УКРАЇНА, яка відповідно до міжнародної угоди «Про торгівлю послугами» (документ №981_017) здійснює торгівлю послугами, що означає постачання послуг однієї країни-члена цієї угоди шляхом комерційної присутності на території будь-якої іншої країни-члена; постачання послуг однієї країни-члена шляхом присутності фізичних осіб країни-члена на території будь-якої іншої країни-члена, а являється громадянином держави Україна, тобто іншим суб'єктом публічного права (п.2. ст.2 ЦКУ), співвласником національного багатства держави Україна, кредитором по відношенню до боржника - відповідача у якого не має права зустрічної вимоги до громадянина.
27 грудня 2024 року письмово було повідомлено СМТ ЦК та СП про зміну статусу в цивільно-правових відносинах, як іншого суб'єкта публічного міжнародного права-людина з повними правами.
Таким чином, постанова про накладення адміністративного стягнення винесена незаконно, із помилковим зазначенням персональних даних особи, якої фактично не існує.
Не відповідає дійсним обставинам справи зазначений в постанові та протоколі факт неприбуття особи ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_5 за викликом по повістці, оскільки така не направлялась, докази направлення та вручення повістки неіснуючому громадянину ОСОБА_5 відсутні та під час складення протоколу не надавались.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просить поновити йому пропущений строк звернення до суду з адміністративним позовом, скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16 березня 2025 року стосовно громадянина ОСОБА_3 про притягнення до відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП., стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 07 квітня 2025 року у справі за вказаним адміністративним позовом поновлено позивачу строк звернення до суду з цим позовом, відкрите провадження у справі за вказаним позовом, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 29 квітня 2025 року залучено до участі у справі другого відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_6 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 02 травня 2025 року забезпечено позов шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 77891978, відкритому 24 квітня 2025 року на підставі постанови № Х 03/25-133-1 від 16 березня 2025 року, до набрання законної сили у справі №591/3225/25.
12 травня 2025 року від представника ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов відзив на позов, в якому відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Зазначає, що 06 березня 2025 року о 12 год. 27 хв. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , перебуваючи у приміщенні Комунальної установи «Сумська міська клінічна лікарня № 5» за адресою: м. Суми, вул. Марко Вовчок, 2, свідомо відмовився від проходження медичного огляду для визначення ступеня придатності до військової служби, згідно з рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 у формі Направлення на військово-лікарську комісію від 06 березня 2025 року № 984.
В діях ОСОБА_3 , у зв'язку з відмовою від проходження медичного огляду для визначення ступеня придатності до військової служби, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
На виконання положень ст. 259 КУпАП, 06 березня 2025 року о 12 год. 27 хв., представниками поліції було виявлено гр. ОСОБА_3 , який перебував у розшуку у зв'язку з порушенням законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, якого в подальшому доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Довідкою про доставлення громадянина від 06 березня 2025 року № Х 03/25-133.
06 березня 2025 року уповноваженою особою, відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (з адміністративно-господарської діяльності) від 25 грудня 2024 року № 144 «Про організацію службової діяльності у ІНФОРМАЦІЯ_8 на 2025 навчальний рік», - водієм взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 старшим солдатом ОСОБА_6 складено відносно ОСОБА_3 протокол про адміністративне правопорушення № Х 03/25-133-1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, який відповідає приписам КУпАП та містить всі необхідні реквізити.
При складанні протоколу було:
- роз'яснено суть вчиненого порушення (відмова від проходження ВЛК), зміст ст. 63 Конституції України, права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП;
- зафіксовано відсутність будь-яких пояснень, клопотань та зауважень щодо змісту протоколу;
- у відповідності до вимог ст. 277-2 КУпАП, повідомлено про наступний розгляд справи, призначений на 15 год. 20 хв. 16 березня 2025 року (тобто не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи) у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , кабінет 102.
Вказує, що згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_9 05 січня 2024 року (протокол № 114) був визнаний придатним до військової служби.
Станом на 06 березня 2025 року рішення ВЛК про придатність ОСОБА_3 до військової служби за станом здоров'я втратило чинність, у зв'язку з чим у позивача виник обов'язок проходження медичного огляду.
На ім'я ОСОБА_3 , з метою визначення придатності до військової служби за станом здоров'я, виготовлено Направлення на проходження ВЛК від 06 березня 2025 року № 984, за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , від отримання якого він категорично відмовився.
Не декриміналізує діяння позивача факт відсутності реєстрації направлення в Журналі реєстрації направлень, оскільки той висловив свою відмову від проходження ВЛК.
Згідно повістки № 1942 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , гр. України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , викликався до територіального центру комплектування та соціальної підтримки на 09 год. 00 хв. 07 березня 2025 року для проходження військово-лікарської комісії та визначення призначення на особливий період, проте відмовився як від отримання повістки, так і від виконання встановленого законом обов'язку.
У період з 07 березня 2025 року по 16 березня 2025 року позивач жодних дій, спрямованих на проходження медичного огляду з метою визначення ступеня придатності до військової служби, не вчинив.
Посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 не здійснювалося перешкод у проходженні позивачем ВЛК та можливості надання медичних документів, що характеризують стан здоров'я.
Як вбачається з матеріалів справи, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення від 06 березня 2025 року № Х 03/25-133-1 ОСОБА_3 було повідомлено про наступний розгляд справи, призначений на 15 год. 20 хв. 16 березня 2025 року, що підтверджується відомостями, зазначеними у відповідній графі. Проте, позивач відмовився від підписання протоколу, про що зроблено відповідну відмітку.
Байдужа процесуальна поведінка позивача, пов'язана із категоричною відмовою від підписання будь-яких документів, не спростовує обставини вчинення адміністративного проступку, не декриміналізує його діяння, не підтверджує факту його не ознайомлення з датою, часом та місцем розгляду справи та необхідністю виконання передбачених законом обов'язків.
Більше того, за категоричної відмови від проставлення підпису, ОСОБА_3 було особисто вручено копію згаданого протоколу, що не заперечується позивачем за змістом позовної заяви, наявністю копії протоколу у позивача та зверненням 10 березня 2025 року до начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 із розпорядженням (документом незрозумілого характеру і походження) про скасування протоколу.
Клопотання про перенесення розгляду справи із зазначенням поважності причин неявки від ОСОБА_3 , який був повідомлений під особистий підпис про дату, час та місце розгляду справи, ні в усному, ні в електронному чи письмовому вигляді до ІНФОРМАЦІЯ_3 не надходило.
Під час розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_3 має повний вік - 47 років, відноситься до категорії військовозобов'язаних громадян України, за якою і перебуває на відповідному обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 ; не виконав обов'язку щодо проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення на підставі наявних у справі доказів, начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняв постанову від 16 березня 2025 року № Х 03/25-133-1, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 25 500,00 грн.
Як вбачається із фабульної частини оскаржуваної постанови, 06 березня 2025 року о 12 год. 27 хв. встановлено факт порушення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в особливий період під час дії правового режиму воєнного стану, перебуваючи у приміщенні Комунальної установи «Сумська міська клінічна лікарня № 5» за адресою: м. Суми, вул. Марко Вовчок, 2, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в частині невиконання обов'язку щодо проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, що є порушенням абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України від 21.10.1993 № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»
Своїми діями ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Як зазначалося вище, ОСОБА_3 , який перебував у розшуку за порушення вимог законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, був затриманий представниками поліції, після чого доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У своїй діяльності для встановлення персональних даних особи правопорушника представниками Національної поліції можуть отримуватися відповідні відомості з інформаційних ресурсів інших органів державної влади шляхом програмної взаємодії у системі ІПНП.
Оскільки під час доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 той відмовлявся від пред'явлення будь-яких документів, що посвідчують особу, особу правопорушника було достеменно встановлено, з дотриманням вимог ст.ст. 10, 11, 14 Закону № 2297-VI, згідно даних правоохоронних органів.
В той же час, оскільки відповідно до ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а за твердженням позивача - особи з персональними даними « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 » не існує, тому виникає логічне питання: «Чи має ОСОБА_1 право на оскарження постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16.03.2025 № Х 03/25-133-1 про накладення адміністративного стягнення?».
Зважаючи на викладене, просить суд у задоволені позовних вимог позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відмовити у повному обсязі (а.с. 52-60).
14 липня 2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому зазначає, що в матеріалах справи та наданих представником відповідача до суду додатків відсутні документи, що підтверджують процесуальну дієздатність відповідача. Зазначена відповідачем в додатках до відзиву на позов Виписка з ЄДР в матеріалах справи - відсутня (а.с.73-79).
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Під час судового розгляду встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення від 16 березня 2025 року № Х 03/25-133-1 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 25500 грн. 00 коп.
В постанові зазначено, що 06 березня 2025 року о 12 год 27 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 було встановлено факт порушення громадянином ОСОБА_3 законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в частині невиконання в особливий період під час дії правового режиму воєнного стану обов'язку проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки згідно абзацу третього частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, (а.с. 11).
Положеннями ч.3 ст. 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Окрім того, ч. 2 ст. 283 КУпАП визначено загальні вимоги до постанови про накладення адміністративного стягнення, яка має містити інформацію щодо особи правопорушника та обставин скоєння нею правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 6 Розділу II. «Оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення» Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, що затверджена Наказом Міністерства оборони України від 01 січня 2024 року № 3, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 05 січня 2024 р. за № 36/41381 до протоколу долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
У розумінні ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб'єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності покликань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення, суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення
06 березня 2025 року водієм взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 складено протокол про адміністративне правопорушення про те, що 06 березня 2025 року о 12 год. 27 хв. у приміщення КУ СМКЛ № 5 за адресою: АДРЕСА_2 було встановлено факт порушення ОСОБА_3 законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в частині невиконання в особливий період під час дії правового режиму воєнного стану обов'язку проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, чим вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП та повідомлено, що розгляд справи відбудеться о 15 год 20 хв 16 березня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: місто Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 157, кабінет № 102 (а.с. 64-65).
Відповідно до статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Відповідно до частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема:
- прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону,
- за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
За приписами Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів.
Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).
На військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подаються: направлення із зазначенням військового звання, прізвища, ім'я та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, ТЦК та СП, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника). Зразок направлення наведено в додатку 14.
Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов'язкове до виконання.
Обов'язок проходити медичний огляд підтверджений абз.4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», в якому вказано, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Таким чином, відмова від проходження ВЛК суперечить чинному законодавству, адже наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 чітко регламентований прямий обов'язок проходити ВЛК з метою якісного проведення призову громадян на військову службу за станом здоров'я та неможливість відмовитися від проходження ВЛК.
Відтак, проходження ВЛК є не правом, а обов'язком військовозобов'язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.
Згідно абзацу 11 пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 № 154 (далі - Положення про ТЦК та СП) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
У разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою КМУ від 30 грудня 2022 № 1487, або Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів, старший групи оповіщення пропонує резервісту або військовозобов'язаному прослідувати до районного (міського) ТЦК для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560). Пунктами 68-80 цього Порядку визначено процедуру проходження медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 74 Порядку № 560 (в редакції, яка діяла на час винесення оскаржуваної постанови) передбачено, що резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.
Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов'язаному під особистий підпис.
Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
Отже, з наведеного вбачається що процедурі проходження позивачем медичного огляду передує формування повістки про виклик для проходження відповідного огляду, видача керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16 травня 2024 року №560 та реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16 травня 2024 року № 560.
Відповідачем в обґрунтування заперечень надано суду копію повістки№ 1642 на 07 березня 2025 року на 09 годину (а.с.67), копію направлення на військово-лікарську комісію, однак доказів реєстрації направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію суду не надано.
Відповідачами не надано доказів на підтвердження обставин вручення позивачу повістки про виклик для проходження медичного огляду та направлення на військово-лікарську комісію.
Крім того, згідно вказаного вище законодавства, в разі відмови військовозобов'язаного від отримання повістки належним підтвердженням оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 є відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки.
Доказів ведення відеофіксації із застосуванням технічних приладів під час вручення повістки позивачу відповідачем також не надано, посилань на здійснення такої відеофіксації не наведено.
За таких обставин складання протоколу 06 березня 2025 року та прийняття 16 березня 2025 року постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не відповідає положенням ч. 2 ст. 2 КАС України.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На виконання вимог частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом норм частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Суд зазначає, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень процесуального законодавства покладено на відповідача, як на суб'єкта владних повноважень. Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності.
Із змісту рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 вбачається, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до закріпленого у ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а вказав, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Враховуючи викладене, наявні підстави для задоволення позовних вимог про скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі відносно позивача.
На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України у зв'язку з задоволенням позовних вимог про скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , як юридичної особи, структурним підрозділом якої є відповідач ІНФОРМАЦІЯ_6 , підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1514 грн. 00 коп., сплачений при зверненні до суду із вказаною позовною заявою та при подачі заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.5,8,14,22,72-79,136,139, 211, 220,241-246,250,271,286 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною і скасування постанови, задовольнити.
Скасувати постанову № X 03/25-133-1 від 16 березня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1514 грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , паспорт серія НОМЕР_3 виданий Сумським відділом №1 УДМС у Сумській області 30 вересня 2024 року, РНОКПП не відомий.
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 .
Суддя А. П. Сидоренко