Справа №591/13616/25
Провадження № 2-з/591/99/25
Ухвала
про забезпечення позову
02 грудня 2025 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми у складі судді Зері Ю.О., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Дрожак Юлії Миколаївни, до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна подружжя,
установив:
01.12.2025 до Зарічного районного суду м. Суми надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі представника адвоката Дрожак Юлії Миколаївни, до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна подружжя.
Разом із позовом до суду надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої представник позивача просить суд вжити заходів забезпечення позову до набрання законної сили рішенням суду у даній справі шляхом заборони ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, дарування, та інше) по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на нерухоме майно, а саме квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 77,92 кв.м, житловою площею 48,5 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2117791159101); заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти дії щодо здійснення державної реєстрації прав, пов'язаних з відчуженням та переходом права власності на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 77,92 кв.м, житловою площею 48,5 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2117791159101).
Розглянувши без повідомлення учасників справи подану заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Частинами першою та другою статті 149 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
За змістом частини першої статті 150 даного Кодексу позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Як вбачається із змісту поданої представником позивача заяви, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить суд визнати квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , визнати за позивачем право власності на 1/2 частину зазначеної квартири у порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя.
Позов обґрунтований тим, що 06.10.2007 між сторонами був укладений шлюб, який у подальшому був розірваний на підставі рішення Зарічного районного суду м. Суми від 29.11.2022. Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час шлюбу, а саме 28.07.2021, позивач з відповідачем спільними коштами та спільними зусиллями придбали у спільну сумісну власність нерухоме майно, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Під час придбання зазначеної квартири позивач як чоловік покупця надавав нотаріальну згоду на придбання квартири, що зазначено в абз. 2 п.п 4.4 п. 4 Договору купівлі-продажу квартири. Право власності на спірну квартиру за спільною згодою подружжя було зареєстровано за відповідачкою, воно ж зареєстровано за відповідачкою і на даний час. Добровільно поділити спільну сумісну власність, набуту за час шлюбу, відповідачка не бажає, саме тому позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що відповідачка, маючі повноваження на укладення правочинів щодо спірного нерухомого майна та у зв'язку з пред'явленням позову у даній справі, може відчужити майно на користь третіх осіб, що ускладнить як виконання рішення суду у цій справі, так і унеможливить захист прав позивача у визначений ним спосіб.
У зв'язку з цим наявні об'єктивні підстави для застосування заходів забезпечення позову у вигляді заборони відповідачці вчиняти будь-які дії щодо відчуження, реалізації спірної квартири, передачі іншим особам права на вчинення аналогічних дій.
Відповідно роз'яснень, наведених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
При розгляді заяви про забезпечення позову встановлено, що позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання спірної квартири спільною сумісною власністю подружжя та визнання за позивачем права власності на частину цієї квартири у порядку поділу спільного майна подружжя, при цьому запропоновані представником позивача заходи забезпечення позову стосуються заборони відчуження нерухомого майна, яке безпосередньо стосується предмету позову у даній справі.
Судом враховано, що спосіб забезпечення позову, який просить застосувати представник позивача, жодним чином не призведе до порушення прав відповідачки щодо користування та володіння майном, а лише запровадить обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог, та дозволить забезпечити реальне виконання можливого рішення суду та захисту прав позивача.
Зазначений вид забезпечення позову відповідає вимогам статті 150 ЦПК України, є співмірним із заявленими позовними вимогами та гарантує виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Враховуючи вищенаведене, а також те, що існує реальна загроза неможливості ефективного захисту і поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Згідно із пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, обмеження права розпорядження спірним майном не порушує прав володіння та користування вказаним майном і такий захід забезпечення підлягає скасуванню у разі відмови позивачу в задоволенні позову.
Керуючись статтями 149-153, 260, 261, 353, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
постановив:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Дрожак Юлії Миколаївни про забезпечення позову задовольнити.
Заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, дарування, та інше) по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам прав по переоформленню документів на нерухоме майно, а саме квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 77,92 кв.м, житловою площею 48,5 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2117791159101).
Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти дії щодо здійснення державної реєстрації прав, пов'язаних з відчуженням та переходом права власності на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 77,92 кв.м, житловою площею 48,5 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2117791159101).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (частина перша статті 157 УПК України).
Ухвала може бути пред'явлена до виконання у порядку та строки, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».
Примірник ухвали про забезпечення позову одночасно з направленням заявнику направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів (частина друга статті 157 ЦПК України).
Суддя Ю.О. Зеря