Справа № 212/11061/25
2/212/5886/25
02 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді Зіміна М.В., за участі секретаря судового засідання Пелешенко К.В.,
за участі позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, третя особа: Виконавчий комітет Покровської районної у міста Кривому Розі ради, -
встановив:
У вересні 2025 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, третя особа: Виконавчий комітет Покровської районної у міста Кривому Розі ради.
В обґрунтування позову позивачі зазначають, що вони є основними наймачами квартири за адресою: АДРЕСА_1 . У вказаній спірній квартирі зареєстровані відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які не проживають у квартирі з 2014 року. Вказують, що відповідач ОСОБА_3 є дочкою та відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є онуками позивача ОСОБА_2 . Ніхто перешкод у користуванні житлом їм не чинить, останні в 2014 році добровільно залишили спірну квартиру та виїхали на постійне місце проживання до Російської Федерації, де отримали громадянство та були офіційно зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , однак з реєстраційного обліку у спірній квартирі не знялись. На підставі викладеного позивачі просять суд визнати відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 такими, що втратили право користування спірною квартирою.
Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 10 жовтня 2025 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечував.
Позивач ОСОБА_2 надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до судового засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомляли, відзиву, заяв та клопотань до суду не подавали.
Представник третьої особи направила до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, просила прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, заслухавши позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 надала суду свідчення, що вона проживає у будинку АДРЕСА_3 понад 37 років та є сусідкою родини ОСОБА_7 . Зазначила, що ОСОБА_3 є дочкою позивача ОСОБА_2 , а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є онуками позивачки. Вказала, що відповідачі ОСОБА_3 та її дочки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 залишили спірну квартиру понад 10 років тому, оскільки виїхали на постійне місце проживання до Російської Федерації. Зазначила, що житло відповідачі залишили добровільно, ніхто перешкод їм у користуванні спірною квартирою не чинив.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 надала суду свідчення, що вона проживає у будинку АДРЕСА_3 та є сусідкою родини ОСОБА_7 . Вказала, що відповідачі ОСОБА_3 та її дочки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за спірною адресою не проживають понад 10 років, ніхто перешкод їм у користуванні спірною квартирою не чинив.
Судом встановлено, що 30 серпня 1989 року ОСОБА_9 було видано Ордер на житлове приміщення №1542 на підставі рішення №283 від 04 серпня 1989 року на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_4 . До складу сім'ї наймача включено дружину ОСОБА_2 та дочку ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
Відповідно до Акту мешканців будинку АДРЕСА_3 від 25.08.2025, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 дійсно не проживають у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 2014 року по теперішній час.
З наданих суду копій паспортів громадянина Російської Федерації вбачається, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 мають громадянство Російської Федерації та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , з 31.07.2021 року.
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно зі статтею 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
Відповідно до частини другої статті 107 ЖК України, у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Саме на позивача процесуальний закон покладає обов'язок довести факт вибуття відповідача (відповідачів) на постійне місце проживання в інше жиле приміщення відповідно до статті 107 ЖК України.
При цьому, слід ураховувати, що доказуванню у цьому разі підлягають обставини, які свідчать про обрання особою іншого постійного місця проживання.
На підтвердження вибуття особи до іншого постійного місця проживання суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресовка кореспонденції, утворення сім'ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).
Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2022 року у справі № 161/20415/19.
Згідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_10 з 26.01.1990 року є наймачем жилого приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 з 19.10.2005 року є наймачем жилого приміщення за вищезазначеною адресою.
В вказаному жилому приміщенні, окрім наймача зареєстровані, як члени сім'ї ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
З наданих суду доказів та показів свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_8 встановлено факт вибуття відповідачів на інше постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Оскільки позивачами доведено вибуття відповідачів на інше постійне місце проживання, тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280, 281, 282 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, третя особа: Виконавчий комітет Покровської районної у міста Кривому Розі ради - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідомо, місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП невідомо, місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено та підписано 02 грудня 2025 року.
Суддя: М. В. Зімін