02 грудня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/10868/25
Провадження № 22-ц/820/2386/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Спірідонової Т.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.,
секретар судового засідання - Дубова М.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №686/10868/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Коростелкіною Юлією Ігорівною, на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 липня 2025 року, в складі судді Карплюка О.І., за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В квітні 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду із позовом, у якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №300024815 від 25 серпня 2022 року та за кредитним договором №300010065 від 12 листопада 2021 року в розмірі 174177,95 грн, сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між АТ «Банк Форвард» та ОСОБА_1 були укладені кредитні договори №300010065 від 12 листопада 2021 року та №300024815 від 25 серпня 2022 року, згідно з умовами яких відповідачу було відкрито рахунок, надано кредит, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом.
АТ «Банк Форвард» умови кредитних договорів виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит. Однак, відповідач належним чином умови кредитних договорів не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 174177,95 грн, зокрема: заборгованість за кредитним договором №300010065 від 12 листопада 2021 року в розмірі 88023,28 грн, яка складається з 59567,55 грн - заборгованості за тілом кредиту, 5,23 грн - заборгованості за процентами, 28450,50 грн - заборгованості за комісією; заборгованість за кредитним договором №300024815 від 25 серпня 2022 року в розмірі 86154,67 грн, яка складається з 53726,82 грн - заборгованості за тілом кредиту, 32427,85 грн - заборгованості за процентами.
25 липня 2024 року між АТ «Банк Форвард» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір про відступлення права вимоги №GL1N42602/1, згідно з яким позивач набув право грошової вимоги до боржників, зокрема, й до ОСОБА_1 за кредитними договорами №№300024815 від 25 серпня 2022 року та №300010065 від 12 листопада 2021 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 липня 2025 року позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитними договорами в сумі 174177,95 грн та судовий збір в сумі 2422,40 грн. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідач не виконав зобов'язання за кредитними договорами, а тому з нього на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» слід стягнути суму неповернутого кредиту, проценти за користування кредитом та комісію.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій,посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Узагальнення доводів апеляційної скарги
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач не був повідомлений про відкриття провадження у справі, розгляд справи чи ухвалення судового рішення у встановленому процесуальному порядку. Відомості про розгляд справи відсутні в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у підсистемі «Електронний суд», а також відповідач не мав створеного електронного кабінету. Відповідач фактично не був поінформований про свої процесуальні права, не мав можливості подати відзив, пояснення, заперечення або будь-які інші процесуальні документи. Про наявність судового рішення у справі він дізнався лише 04 жовтня 2025 року після відкриття виконавчого провадження.
Крім того, зазначає, що ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» не надало суду належних та допустимих доказів того, що відповідача було письмово повідомлено про укладення договору про відступлення права вимоги №GL1N426202/1 від 25 липня 2024 року та надано копію цього договору. У матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують, що відповідач був письмово повідомлений про зміну кредитора. Таким чином, зобов'язання не могли бути виконані на користь нового кредитора, а будь-які нарахування боргу після дати цесії, без підтвердженого повідомлення боржника, суперечать приписам статей 512, 516, 518 ЦК України.
Зазначає, що у матеріалах справи наявні виписки з нарахуванням окремої суми у розмірі 28000 грн як плати за обслуговування кредитної заборгованості, а у тексті кредитного договору передбачено відповідний пункт. Однак, сам факт включення подібної умови до договору не означає її автоматичну правомірність, якщо така умова суперечить законодавству або встановлює плату за дії, які кредитор зобов'язаний виконувати самостійно в межах звичайного договірного зобов'язання. Таким чином, навіть за наявності такого пункту у договорі, суд першої інстанції мав перевірити правову природу відповідної суми, її відповідність нормам закону, характер наданих послуг та фактичне надання такої послуги. Відтак, стягнення комісії у сумі 28000 грн є необґрунтованим. Крім того, відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до несправедливих умов договору належать положення, які зобов'язують споживача сплачувати кошти за дії, що не є окремою, реально наданою послугою, або які порушують принцип добросовісності. Також, згідно з абзацом 3 частини 4 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у договорах про споживчий кредит заборонено встановлювати комісії або інші платежі за дії, що не є окремими послугами. Водночас, відповідач із стягненням на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн, оскільки вона є законною та обґрунтованою.
Процесуальні дії апеляційного суду
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалами Хмельницького апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та справу призначено до судового розгляду.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Апелянт ОСОБА_1 та представник апелянта ОСОБА_1 - адвокат Коростелкіна Ю.І. про дату, час і місце слухання справи належним чином повідомлені, в судове засідання не з'явились, подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» про дату, час і місце слухання справи належним чином повідомлене, представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
Мотивувальна частина
Встановлені фактичні обставини справи
Встановлено, що 12 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства «Банк Форвард» з метою отримання кредитних коштів, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву №300010065 про акцепт публічної пропозиції АТ «Банк Форвард» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб.
Відповідно до п.п. 3.1.1., 3.1.2, 3.1.3 анкети-заяви ОСОБА_1 відкрито рахунок у валюті гривні, що буде використовуватись для надання, повернення та обміну кредитних коштів та заборгованості за кредитним договором, номер рахунку UA893804180000029097901002528, та активовано послугу «sms-сервіс», плата за надання послуги, без ПДВ: 50,00 грн за кожен місяць протягом строку надання послуги. Надано кредит на строк 1097 днів з 12.11.2021 по 12.11.2024 в сумі 65000 грн шляхом зарахування суми кредиту на рахунок та її подальшого безготівкового переказу з рахунку згідно з дорученням позичальника. Ставка по кредиту (на строкову частину основного боргу: 0,01% річних. Ставка по кредиту (на прострочену частину основного боргу): 0,00001% річних. Щомісячна комісія, без ПДВ: 2138,50 грн. Плата за пропущення платежів: першого пропуску - 350 грн, другого (підряд) пропуску - 350 грн, третього (підряд) пропуску) - 400 грн, четвертого (підряд) пропуску та кожного наступного (підряд) - 400 грн.
Додатками до кредитного договору є графік платежів за договором кредиту №300010065 від 12 листопада 2021 року та паспорт споживчого кредиту.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором кредиту №300010065 від 12 листопада 2021 заборгованість ОСОБА_1 станом на 24 липня 2024 року становить 88023,28 грн, з яких: 59569,55 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5,23 грн - заборгованість по процентах, 28450,50 грн - заборгованість за комісією.
25 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства «Банк Форвард» з метою отримання кредитних коштів, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву №300024815 про акцепт публічної пропозиції АТ «Банк Форвард» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб.
Відповідно до розділу 3 договору сума кредиту: 54228,81 грн. Строк кредиту: 1462 дні з 25.08.2022 по 25.08.2026. Ставка по кредиту (на строкову частину основного боргу): 35,00% річних. Ставка по кредиту (на прострочену частину основного боргу): 0,00001% річних. Плата за пропущення платежів: першого пропуску - 0 грн, другого (підряд) пропуску - 350 грн, третього (підряд) пропуску - 400 грн, четвертого (підряд) та кожного наступного (підряд) - 400 грн.
Додатками до кредитного договору є графік платежів за договором кредиту №300024815 від 25 серпня 2022 року та паспорт споживчого кредиту.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором кредиту №300024815 від 25 серпня 2022 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 24 липня 2024 року становить 86154,67 грн, з яких: 53726,82 грн - заборгованість за тілом кредиту, 32427,85 грн - заборгованість по процентах.
25 липня 2024 року між ТОВ «Банк Форвард» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір про відступлення прав вимоги №GLN426202/1, згідно з умовами якого відбулось відступлення прав вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договорами №300010065 від 12 листопада 2021 року та №300024815 від 25 серпня 2022 року.
Відповідно до витягів з Реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № GLN426202/1 від 25 липня 2024 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору №300010065 від 12 листопада 2021 року в розмірі 88023,28 грн, з яких: 59569,55 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5,23 грн - заборгованість по процентах, 28450,50 грн - заборгованість за комісією та по кредитному договору №300024815 від 25 серпня 2022 року в розмірі 86154,67 грн, з яких: 53726,82 грн - заборгованість за тілом кредиту, 32427,85 грн - заборгованість по процентах.
15 квітня 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило ОСОБА_1 досудові вимоги про повернення кредиту.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав зобов'язання за кредитними договорами, а тому з нього на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» слід стягнути суму неповернутого кредиту, проценти за користування кредитом та комісію.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).
Гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами є однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 3 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (частина перша статті 8 ЦПК України).
Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина друга статті 211 ЦПК України).
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (частини шоста, сьома статті 128 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (Gurepka v. Ukraine (No. 2), №38789/04, §23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).
Обов'язок суду повідомити учасників справи про дату, час і місце судового засідання є реалізацією однієї з основних засад цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку зумовлює порушення не лише права учасника справи на таке повідомлення, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства (постанова Верховного Суду від 13 червня 2024 року у справі №461/2716/20).
У постанові Верховного Суду від 18 квітня 2022 року в справі №522/18010/18 зазначено, що обов'язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 квітня 2025 року відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, який відбудеться 18 липня 2025 року. Надано відповідачу строк для подання відзиву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відомості щодо надіслання ОСОБА_1 ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів в матеріалах справи відсутні. За таких обставин суд першої інстанції розглянув справу без належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового розгляду.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
У постанові Верховного Суду від 18 квітня 2022 року в справі №522/18010/18 зазначено, що у ЦПК України законодавець встановив повноваження суду апеляційної інстанції скасовувати рішення суду першої інстанції із підстави неналежного повідомлення у суді першої інстанції особи, яка подала апеляційну скаргу. Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України). Тлумачення частини першої статті 8, частини другої статті 211, пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що обов'язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу; невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства; розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов'язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні відомості про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та розгляд справи, судом першої інстанції було порушено норми процесуального права в частині належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового розгляду, що відповідно до пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та прийняття нового судового рішення.
Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитними договорами колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 4 статті 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Згідно зі статтею 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частин 1, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 12 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Банк Форвард» з метою отримання кредитних коштів, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву №300010065 про акцепт публічної пропозиції АТ «Банк Форвард» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб.
Відповідно до п.п. 3.1.1., 3.1.2, 3.1.3 анкети-заяви ОСОБА_1 відкрито рахунок у валюті гривні, що буде використовуватись для надання, повернення та обміну кредитних коштів та заборгованості за кредитним договором, номер рахунку UA893804180000029097901002528 та активовано послугу «sms-сервіс», плата за надання послуги, без ПДВ: 50,00 грн за кожен місяць протягом строку надання послуги. Надано кредит на строк 1097 днів з 12.11.2021 по 12.11.2024 в сумі 65000 грн шляхом зарахування суми кредиту на рахунок та її подальшого безготівкового переказу з рахунку згідно з дорученням позичальника. Ставка по кредиту (на строкову частину основного боргу: 0,01% річних. Ставка по кредиту (на прострочену частину основного боргу): 0,00001% річних. Щомісячна комісія, без ПДВ: 2138,50 грн. Плата за пропущення платежів: першого пропуску - 350 грн, другого (підряд) пропуску - 350 грн, третього (підряд) пропуску) - 400 грн, четвертого (підряд) пропуску та кожного наступного (підряд) - 400 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором кредиту №300010065 від 12 листопада 2021 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 24 липня 2024 року становить 88023,28 грн, з яких: 59569,55 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5,23 грн - заборгованість по процентах, 28450,50 грн - заборгованість за комісією.
Суд перевірив детальний розрахунок заборгованості, який складений кредитодавцем, і встановив, що відповідач в рахунок тіла кредиту сплатив 5432,45 грн, проценти у розмірі 7,28 грн були нараховані за період користування кредитом з 12.11.2021 по 24.07.2024 включно за 986 днів з розрахунку 0,01%, відповідач сплатив 2,05 грн процентів.
Розрахунок заборгованості за тілом кредиту та процентах є обґрунтованим та правильним. При цьому, позичальник не надав доказів на спростування зазначеної заборгованості.
Отже, враховуючи, що відповідач отримав кредитні кошти і не повернув кредит у встановлений строк та не сплатив проценти, у зв'язку з цим заборгованість за кредитним договором №300010065 від 12 листопада 2021 року в розмірі 59574,78 грн, з яких: 59569,55 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5,23 грн - заборгованість по процентахпідлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит Капітал».
Щодо стягнення комісії за кредитним договором №300010065 від 12 листопада 2021 року в розмірі 28450,50 грн колегія суддів зазначає наступне.
10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У постанові Верховного Суду у складі від 06 листопада 2023 року у справі №204/224/21 зазначено, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Аналіз змісту кредитного договору №300010065 від 12 листопада 2021 року свідчить, що в ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.
Враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення договору щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»
Враховуючи викладене, вимога ТОВ «ФК «Кредит Капітал» про стягнення 28450,50 грн комісії є необґрунтованою та не підлягає стягненню.
Крім того, 25 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства «Банк Форвард» з метою отримання кредитних коштів, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву №300024815 про акцепт публічної пропозиції АТ «Банк Форвард» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб.
Відповідно до розділу 3 договору сума кредиту: 54228,81 грн. Строк кредиту: 1462 дні з 25.08.2022 по 25.08.2026. Ставка по кредиту (на строкову частину основного боргу): 35,00% річних. Ставка по кредиту (на прострочену частину основного боргу): 0,00001% річних. Плата за пропущення платежів: першого пропуску - 0 грн, другого (підряд) пропуску - 350 грн, третього (підряд) пропуску - 400 грн, четвертого (підряд) та кожного наступного (підряд) - 400 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором кредиту №300024815 від 25 серпня 2022 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 24 липня 2024 року становить 86154,67 грн, з яких: 53726,82 грн - заборгованість за тілом кредиту, 32427,85 грн - заборгованість по процентах. Розрахунок заборгованості за тілом кредиту та процентах є обґрунтованим та правильним, відповідач не надав власного контррозрахунку.
Отже, враховуючи, що відповідач отримав кредитні кошти і не повернув кредит у встановлений строк та не сплатив проценти, у зв'язку з цим заборгованість за кредитним договором №300024815 від 25 серпня 2022 року в розмірі 86154,67 грн, з яких: 53726,82 грн - заборгованість за тілом кредиту, 32427,85 грн - заборгованість по процентахпідлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит Капітал».
Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для стягнення заборгованості, у зв'язку із неповідомленням відповідача про зміну кредитора колегія суддів відхиляє з огляду на таке.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України, статті 514 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язання або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
25 липня 2024 року ТОВ «Банк Форвард» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір про відступлення прав вимоги №GLN426202/1, згідно з умовами якого відбулось відступлення прав вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договорами №300010065 від 12 листопада 2021 року та №300024815 від 25 серпня 2022 року.
Відповідно до витягів з Реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №GLN426202/1 від 25 липня 2024 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору №300010065 від 12 листопада 2021 року в розмірі 88023,28 грн та по кредитному договору №300024815 від 25 серпня 2022 року в розмірі 86154,67 грн.
Суд оцінив ці докази та дійшов висновку, що вони є належними та достатніми доказами переходу до позивача права вимоги до боржників відповідно до умов договору факторингу.
Щодо відсутності повідомлення про відступлення прав, то суд виходить з того, що за умовами пункту 3 договору факторингу про таке відступлення боржника мав повідомляти ТОВ «ФК «Кредит Капітал».
Статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним (постанова Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі №2-2035/11).
Отже, виходячи з положень статті 516 ЦК України, за відсутності повідомлення боржника про заміну кредитора, виконання боржником своїх зобов'язань перед первісним кредитором вважається належним. Оскільки в матеріалах справи відсутні докази такого виконання, суд відхиляє заперечення відповідача щодо неотримання повідомлення про відступлення права вимоги. Така обставина не є підставою для звільнення його від виконання зобов'язання на користь позивача, який належним чином підтвердив факт переходу до нього права вимоги до відповідача за кредитними договорами.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у суді першої інстанції заявив про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14000 грн. На підтвердження цих вимог позивач надав копію договору про надання правничої допомоги від 01 березня 2024 року №0103, укладеного між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та АО «Апологет» в особі адвоката Усенка Михайла Ігоровича, детальний опис наданих послуг від 08 квітня 2025 року за договором про надання правничої допомоги від 01 березня 2024 року, витяги із замовлення №42, №43 від 04 квітня 2025 року, рахунок на оплату.
Верховний Суд у постанові від 15 червня 2021 року в справі №159/5837/19 дійшов висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Отже, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Суд враховує, що, оскільки відповідач не був повідомлений про розгляд справи розгляд справи, у зв'язку з чим був позбавлений можливості подати клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, то визначений судом першої інстанції розмірі 2000 грн відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, обставинам справи, з урахуванням її складності. Тому, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Висновки суду апеляційної інстанції
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Згідно з частиною 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Судові витрати
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з пунктом 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При пред'явленні позову ТОВ «ФК «Кредит Капітал» сплатило судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит Капітал» задоволено на 83,67% (145727,45х100:174177,95), на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2026,82 грн (83,67%х2422,40 = 2026,82 грн).
Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Коростелкіною Юлією Ігорівною, задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 липня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. №1, корпус 28, м. Львів, 79018, код ЄДРПОУ: 35234236) заборгованість за договором кредиту №300010065 від 12 листопада 2021 року в розмірі 86154,67 грн (вісімдесят шість тисяч сто п'ятдесят чотири гривні 67 копійок), з яких: 53726,82 грн - заборгованість за тілом кредиту, 32427,85 грн - заборгованість за процентами; за договором кредиту №300024815 від 25 серпня 2022 року в розмірі 59572,78 грн (п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят дві гривні 78 копійок), з яких: 59567,55 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5,23 грн - заборгованість за процентами, а всього - 145727,45 грн (сто сорок п'ять тисяч сімсот двадцять сім гривень 45 копійок).
Стягнути із ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. №1, корпус 28, м. Львів, 79018, код ЄДРПОУ: 35234236) судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, в розмірі 2026,82 грн (дві тисячі двадцять шість гривень 82 копійки) та 2000 грн (дві тисячі гривень) витрат на професійну правничу допомогу.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 02 грудня 2025 року.
Судді Т.В. Спірідонова
Р.С. Гринчук
А.М. Костенко