02 грудня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/24827/24
Провадження № 33/820/860/25
Суддя Хмельницького апеляційного суду Федорова Н.О., з участю секретаря судового засідання Купельської Н.П., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницькому справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 вересня 2024 року,-
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Волочиськ, жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця,
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 126, ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
За постановою суду, ОСОБА_1 , який двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за вчинення порушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, 07 вересня 2024 року о 21 год. 49 хв. по вул. Західно-Окружній, 19/2 в м. Хмельницькому, діючи повторно, керував автомобілем "ВАЗ 21063", номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці), та в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами постановою старшого державного виконавця Другого відділу ДВС у місті Хмельницькому центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Герасимова А.А. від 17.01.2023 ВП 55035900.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати, провадження у справі закрити.
Постанову вважає незаконною.
Посилається на порушення права на захист, оскільки суд розглянув справу за його відсутності.
Вказує, що суд неправильно послався на постанову від 12.12.2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки така винесена після оскарженої постанови. А тому, його дії не можуть бути кваліфіковані за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Крім того, місцевий суд допустив порушення щодо звернення постанови до виконання, оскільки направив на виконання постанову, яка не набрала законної сили.
Разом з тим, просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови, посилаючись на те, що такий пропущений з поважних причин.
Вивчивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції з наступних підстав.
Так, у судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 пояснив, що 17.09.2025 року, тобто в день розгляду даної справи, його затримали працівники ТЦК, вилучили телефон, у зв'язку з цим він не зміг бути присутнім у судовому засіданні та повідомити суд про причину неявки. Наступного дня його мобілізували та він проходив військову службу, захищаючи Батьківщину. Під час служби був поранений, проходив курс лікування та протезування кінцівок. У зв'язку з цим, його позбавлено можливості вчасно звернутись з апеляційною скаргою. Лише 19.11.2025 року, перебуваючи у відпустці за станом здоров'я, особисто у суді отримав копію постанови, що також підтверджується відміткою на його заяві (а.с. 34 а), та 26.11.2025 року звернувся з апеляційною скаргою.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржена постанова проголошена 17.09.2024 року за відсутності ОСОБА_1 . Відповідно до відмітки у військовому квитку серії НОМЕР_2 він з 18.09.2024 року мобілізований та перебував на військовій службі. Під час служби отримав важкі поранення, проходив курс лікування та протезування кінцівок, що підтверджується даними довідок № 2364 від 16.12.2024 року, № 1687/3/12680 від 24.12.2024 року.
Враховуючи, що доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з поважних причин не спростовуються матеріалами справи, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (ст. 129 ч. 1 п. 8 Конституції України), клопотання підлягає задоволенню, а строк на подачу апеляційної скарги - поновленню.
Отже, зважаючи на вищевикладене, постанова Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 вересня 2024 року щодо ОСОБА_1 на час розгляду апеляційної скарги законної сили не набрала та не могла бути звернена до виконання.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги з посиланням на зазначені в ній доводи, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що така задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Вимоги ст. ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді дотримався зазначених вимог закону.
У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, визнав повністю, підтвердив, що будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами, 07 вересня 2024 року керував автомобілем марки «ВАЗ 21063», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
Його винуватість у вчиненому підтверджується також сукупністю інших зібраних у справі доказів, досліджених місцевим судом. Зокрема відомостями із:
-протоколу про адміністративне правопорушення серії № ЕПР1 № 125026 від 07.09.2024 року, якими підтверджується, що 07.09.2024 року о 21 год. 47 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21063», д.н.з. НОМЕР_1 , в той час, коли постановою Другого відділу Державної виконавчої служби у м. Хмельницькому від 31.10.2017 року йому встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (а.с. 1);
-копії постанови старшого державного виконавця Другого відділу ДВС у місті Хмельницькому центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Герасимова А.А. від 17.01.2023 ВП 55035900, з яких вбачається, що ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів (а.с. 6);
-протоколу про адміністративне правопорушення серії № ЕПР1 № 125014 від 07.09.2024 року, якими підтверджується, що 07.09.2024 року о 21 год. 49 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21063», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнин рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився. При цьому він двічі піддавався адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 14);
-акту огляду, з яких вбачається, що у ОСОБА_1 на момент його зупинки спостерігались ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан сп'яніння він відмовився (а.с. 19);
-відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, якими підтверджується, що працівниками поліції був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування, поліцейські виявили у нього ознаки алкогольного сп'яніння. Наявність ознак алкогольного сп'яніння зафіксовані і на відеозаписі, зокрема: порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. У зв'язку з цим, запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що він категорично відмовився, ствердно відповів: «Ні, ні в якому разі, звичайно відмовляюся». На пропозицію пройти огляд в медичному закладі, він також відмовився, відповівши: «Я відмовляюся» (файл export-kskor.mp4) (а.с. 27).
З постанов Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2023 року (справа № 686/25842/23) та 12 грудня 2023 року (справа № 686/30580/23) вбачається, що ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння.
Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Доказів, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.
Суд першої інстанції, повно, всебічно та об'єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 126 та ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи викладене, доводи ОСОБА_1 про необхідність закриття провадження у даній справі не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскарженого рішення.
Посилання апелянта на порушення його права на захист, оскільки суд розглянув справу за його відсутності, апеляційний суд до уваги не бере, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Згідно із ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 3 ст. 268 КУпАП передбачений виключний перелік статтей при розгляді справ, за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Категорія справ за ст. ст. 126, 130 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за даними статтями у судовому засіданні не є обов'язковою.
Як вбачається із відомостей, які містяться у протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 125026 та ЕПР1 № 125014, ОСОБА_1 був повідомлений про те, що розгляд даної справи відбудеться 17.09.2025 року о 10 год. 00 хв. у Хмельницькому міськрайонному суді Хмельницької області, про що розписався особисто у графі «особа ознайомлена з місцем та часом розгляду справи». Копії таких протоколів він отримав, що підтверджується даними відеозапису, наявного в матеріалах справи. Будь - яких клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надіслав.
Отже, у суду не було підстав для відкладення розгляду справи.
З урахуванням своєчасного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, відсутності клопотань, принципу судочинства, зазначеного у практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, а також строків накладення адміністративного стягнення, та на виконання вимог ст. 277 КУпАП, суд обґрунтовано здійснив судовий розгляд справи у відсутність правопорушника.
Разом з тим, в апеляційній інстанції було відновлене його право як на особисту участь у судовому засіданні, так і на доведення своєї невинуватості належними та допустимими доказами. Однак, доказів, які б спростовували висновки місцевого суду щодо доведеності вини у інкримінованому правопорушенні він не надав.
За таких обставин, апеляційний суд не вбачає порушення права ОСОБА_1 на захист.
Твердження апеляційної скарги про те, що суд безпідставно зіслався на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 грудня 2024 року, оскільки такої не існувало на момент винесення оскаржуваної постанови, у зв'язку з цим суд неправильно кваліфікував його дії за ч. 3 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд до уваги не бере, враховуючи наступне.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність особи, яка керує транспортним засобом, за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 3 ст. 130 КУпАП визначає відповідальність за дії, передбачені ч. 1 цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -
Із копії постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 20).
Разом з тим, відповідно до копії постанови цього ж суду від 12 грудня 2023 року він також був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 21).
Інкриміноване правопорушення, ОСОБА_1 вчинив 07 вересня 2024 року.
Отже, останній двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, сп'яніння. А тому, його дії за ч. 3 ст. 130 КУпАП кваліфіковано правильно.
Що стосується посилання суду на постанову від 12 грудня 2024 року, то вказане апеляційний суд вважає опискою, яку слід рекомендувати місцевому суду виправити.
За таких обставин, апеляційний суд уважає, що місцевим судом зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 126 та ч. 3 ст. 130 КУпАП. Його дії кваліфіковано за ч. 3 ст. 126 КУпАП, як керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, та за ч. 3 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, вчинена особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння, правильно.
Що стосується стягнення, то місцевий суд правильно врахував, що санкція ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачає накладення на водіїв адміністративного стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 КУпАП конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Однак, в матеріалах справи відсутні дані про належність автомобіля «ВАЗ 21063», номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 .
З урахуванням наведеного, суспільної небезпеки вчинених правопорушень, особи порушника, враховуючи положення ст. 36 КУпАП, суд прийшов до правильного висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами згідно з санкцією ч. 3 ст. 130 КУпАП, без конфіскації транспортного засобу.
Апеляційний суд погоджується, що саме таке стягнення у цьому випадку буде справедливим, необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З врахуванням вищевикладеного, апеляційний суд уважає, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження, як того просить апелянт, відсутні.
Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 було поновлено строк на апеляційне оскарження постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 вересня 2024 року, оскільки він його пропустив з поважних причин, а саме: копію постанови не отримав через те, що був мобілізований та перебував на військовій службі у лавах Збройних Сил України, де отримав важкі поранення і проходив курс лікування і протезування.
За таких обставин, оскаржена постанова не могла набрати законної сили 30 вересня 2024 року, як зазначено у постанові про відкриття виконавчого провадження від 25 листопада 2024 року, та не могла бути звернена до виконання.
Отже, строк виконання оскарженої постанови слід обраховувати з дня набрання нею законної сили, тобто з 02 грудня 2025 року, а штраф у розмірі 51 000 (п'ятдесят однієї тисячі) гривень має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів від вказаної дати, тобто не пізніше 16 грудня 2025 року, на рахунки, зазначені в постанові Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 вересня 2024 року.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд -
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 вересня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 та ч. 3 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Строк виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 вересня 2024 року обраховувати з дня набрання нею законної сили, тобто з 02 грудня 2025 року.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Федорова Н.О.