Вирок від 02.12.2025 по справі 686/13530/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 686/13530/21

Провадження № 11-кп/820/81/25

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4

за участю прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6

обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Хмельницького апеляційного суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08.04.2024 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красилів Хмельницької області, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

якого визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 325 КК України та виправдано за недоведеністю, що кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченим,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця і жителя АДРЕСА_2 , зареєстрованого в АДРЕСА_3 , раніше не судимого, -

якого визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 325 КК України та виправдано за недоведеністю, що кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченим, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються в наступному.

Так, ОСОБА_7 , відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань являється засновником та кінцевим бенефіціарним власником (контролером), засновником та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ "Браво", на якого відповідно до ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, як на власника об'єкта нерухомого майна, покладено обов'язок забезпечення пожежної безпеки у приміщеннях за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи 1А, які належать ТОВ "Браво" на праві власності, а ОСОБА_8 , відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, являється керівником ТОВ "Браво" і відповідно до п.7.9 пп. 1, 2 статуту ТОВ "Браво" від 28.01.2019 здійснює управління поточною діяльністю підприємства, до компетенції якого відноситься вирішення усіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, та на якого, відповідно до ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, як на директора (керівника) суб'єкта господарювання, покладено обов'язок забезпечення пожежної безпеки ТОВ "Браво", розміщеного за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи 1А.

06 липня 2020 року Хмельницьким окружним адміністративним судом винесено рішення за позовом ГУ ДСНС у Хмельницькій області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом повного зупинення експлуатації будівлі ТОВ "Браво" за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи 1-А, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зазначених в акті ГУ ДСНС у Хмельницькій області №33 від 13.02.2020, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

16 жовтня 2020 року за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, котрий проводився на підставі заяви директора ТОВ "Браво" ОСОБА_8 , ГУ ДСНС у Хмельницькій області складено акт №134, відповідно до якого ТОВ "Браво" не усунуто 23 порушення вимог законодавства, зазначених в акті №33 від 13.02.2020.

28 грудня 2020 року Сьомим апеляційним адміністративним судом винесено постанову про залишення без задоволення скарги ТОВ "Браво" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом повного зупинення експлуатації будівлі ТОВ "Браво" до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Незважаючи на викладене, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою безперервного отримання прибутку від діяльності підприємства, маючи реальну можливість усунути порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, продовжували здійснювати експлуатацію будівлі ТОВ "Браво" за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи 1-А, з порушенням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зазначених в акті ГУ ДСНС у Хмельницькій області №134, ставлячи під загрозу найвищу соціальну цінність - життя і здоров'я людини.

За даним обвинуваченням дії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кваліфіковані за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили.

Крім цього, згідно обвинувального акту ТОВ "Браво" та ПП "Синдикат" здійснюють діяльність по реалізації товарів та наданні послуг населенню за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи 1А.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ОСОБА_7 являється засновником та кінцевим бенефіціарним власником (контролером), а ОСОБА_8 - керівником вищеназваних підприємств.

Відповідно до п.7.9. пп.1,2 статуту ТОВ "Браво" від 28.01.2019 ОСОБА_8 здійснює управління поточною діяльністю підприємства та до компетенції якого відноситься вирішення усіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю товариства.

Відповідно до п.9.3.1. та п.9.3.3. статуту ПП "Синдикат" від 13.09.2019 ОСОБА_8 вирішує усі питання діяльності Підприємства, крім тих, які віднесено до виключної компетенції Власника, має право без довіреності здійснювати дії від імені Підприємства, затверджувати Правила внутрішнього трудового розпорядку, приймати та звільняти працівників, вчиняти правочини та чинити юридичні дії від імені підприємства, давати доручення, відкривати та використовувати рахунки в установах банків, вирішувати інші питання в межах прав наданих йому Статутом Підприємства.

Відповідно до п.5.4.2. та п.5.4.3. статуту ПП "Синдикат" від 13.09.2019 підприємство зобов'язане забезпечувати санітарно-гігієнічні норми і вимоги щодо захисту здоров'я працівників та населення і споживачів продукції, та використовувати інші обов'язки, що передбачені чинним законодавством України

Відповідно до п.5.2.1. та п.5.2.7. статуту ПП "Синдикат" від 13.09.2019 власник Підприємства зобов'язаний додержуватися статуту Підприємства та нести інші обов'язки, що передбачені чинним в Україні законодавством.

Відповідно до п.1.2. статуту ТОВ "Браво" від 28.01.2019 товариство у своїй діяльності керується чинним законодавством України, цим статутом, а також внутрішніми правилами, регламентами та іншими локальними актами Товариства.

Відповідно до п.4.1. статуту ТОВ "Браво" від 28.01.2019 товариство створюється з метою задоволення потреб суспільства у товарах та послугах, а також отримання прибутку шляхом здійснення торговельної та посередницької діяльності, виконання робіт та надання послуг, здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.4.1. статуту ПП "Синдикат" від 13.09.2019 підприємство створюється з метою задоволення потреб суспільства у товарах та послугах, а також отримання прибутку шляхом здійснення торговельної та посередницької діяльності, виконання робіт та надання послуг, здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

Зокрема, відповідно до ст.18 ЗУ "Про захист населення від інфекційних хвороб" власники, а також керівники та інші посадові особи підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності зобов'язані в межах своїх повноважень сприяти медичним працівникам у здійсненні заходів щодо захисту населення від інфекційних хвороб.

Відповідно до ст.22 ЗУ "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" у процесі експлуатації виробничих, побутових та інших приміщень, споруд, обладнання, устаткування, транспортних засобів, використання технологій їх власник зобов'язаний створити безпечні і здорові умови праці та відпочинку, що відповідають вимогам санітарних норм, здійснювати заходи, спрямовані на запобігання захворюванням, отруєнням, травмам, забрудненню навколишнього середовища.

Відповідно до ст.68 ЗУ "Основи законодавства України про охорону здоров'я" власники та керівники будинків відпочинку, пансіонатів, туристських баз, інших підприємств, установ і організацій, діяльність яких пов'язана з організацією відпочинку населення, зобов'язані створити здорові і безпечні умови для відпочинку, фізкультурно-оздоровчих занять, додержувати законодавства про охорону здоров'я і санітарно-гігієнічних норм, забезпечити можливість надання особам, які відпочивають, необхідної медичної допомоги.

Наказом МОЗ №133 "Про затвердження Переліку особливо небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб", COVID-19 віднесено до особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, під пунктом 39 розділу "Особливо небезпечні інфекційні хвороби".

Відповідно до відомостей, наданих ГУ ДПС у Хмельницькій області щодо об'єктів оподаткування за адресою м. Хмельницький, вул. Свободи 1А, ТОВ "Браво" провадить свою діяльність через "Спортивно-оздоровчий комплекс", "Тренажерний зал", а ПП "Синдикат" - через "Бар 1", "Бар 2", "Бар 3".

Так, в період часу з 01.08.2020 по 06.05.2021 ТОВ "Браво" здійснювало діяльність, спрямовану на задоволення потреб суспільства у товарах та послугах, а також отримання прибутку шляхом здійснення торговельної та посередницької діяльності, виконання робіт та надання послуг за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи 1А, з порушенням заходів, спрямованих на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, передбачених постановою КМУ від 22.07.2020 №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2" та постановою КМУ №1236 від 09.12.2020 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2", а саме:

- п.10 п.п.1 постанови КМУ від 22.07.2020 №641 у період часу з 01.08.2020 по 19.12.2020;

- п.15 п.п.6 постанови КМУ від 22.07.2020 №641 у період часу з 14.11.2020 по 30.11.2020;

- п.2 п.п.1 постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 у період часу з 19.12.2020 по 23.02.2021;

- п.3 п.п.1 постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 у період часу з 24.02.2021 по 06.05.2021;

- п.3-5 п.п.6 постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 у період часу з 09.04.2021 по 06.05.2021.

Крім цього, в період часу з 24.08.2020 по 06.05.2021 ПП "Синдикат" здійснювало діяльність, спрямовану на задоволення потреб суспільства у товарах та послугах, а також отримання прибутку шляхом здійснення торгівельної та посередницької діяльності, виконання робіт та надання послуг, за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи 1А, з порушенням заходів, спрямованих на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, передбачених постановою КМУ від 22.07.2020 №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2" та постановою КМУ №1236 від 09.12.2020 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2", а саме:

- п.12 п.п.3 постанови КМУ від 22.07.2020 №641 у період часу з 24.08.2020 по 13.09.2020;

- п.11 п.п.3, 5 постанови КМУ від 22.07.2020 №641 у період часу з 14.09.2020 по 01.11.2020;

- п.15 п.п.5 постанови КМУ від 22.07.2020 №641 у період часу з 19.10.2020 по 01.11.2020;

- п.10 п.п.10, 11 постанови КМУ від 22.07.2020 №641 у період часу з 02.11.2020 по 18.12.2020;

- п.15 п.п.3 постанови КМУ від 22.07.2020 №641 у період часу з 14.11.2020 по 30.11.2020;

- п.2 п.п.11, 12 постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 у період часу з 19.12.2020 по 23.02.2021;

- п.3 п.п.1, 3 постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 у період часу з 08.01.2021 по 25.01.2021;

- п.3 п.п.9, 10 постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 у період часу з 24.02.2021 по 06.05.2021;

- п.3-5 п.п.1, 3 постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 у період часу з 09.04.2021 по 06.05.2021;

Відповідно до ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ЗУ "Про Кабінет Міністрів України" останній на основі та на виконання Конституції і Законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Так, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи умисно, нехтуючи загальнодержавними нормами, тим самим ставлячи під загрозу найвищу соціальну цінність - життя і здоров'я людини, з метою безперервного отримання прибутку від діяльності підприємства, ігноруючи свої обов'язки, визначені чинним законодавством України, ОСОБА_7 , як власник, а ОСОБА_8 , як керівник ТОВ "Браво" і ПП "Синдикат", допустили порушення на вказаних підприємствах норм та правил, спрямованих на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, встановлених Постановами Кабінету Міністрів України.

Вказані протиправні дії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 завідомо могли спричинити поширення особливо небезпечної інфекційної хвороби COVID-19.

За даним обвинуваченням дії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кваліфіковані за ч. 1 ст. 325 КК України, як порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням і боротьби з ними, що завідомо могло спричинити поширення цих захворювань.

Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 квітня 2024 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнано невинуватими у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 382, ч.1 ст. 325 КК України та виправдано за недоведеністю, що кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченими.

У апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати винуватими: ОСОБА_7 - за ч. 1 ст. 325 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ч. 1 ст. 382 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на підставі ст. 70 КК України - призначити покарання у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; ОСОБА_8 - за ч. 1 ст. 325 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ч. 1 ст. 382 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на підставі ст. 70 КК України - призначити покарання у виді штрафу у розмірі 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Також апелянт просить процесуальні витрати в розмірі 42987,35 грн стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 солідарно; долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Вважає, що вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, з огляду на таке.

Щодо складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, сторона обвинувачення зазначає наступне.

Склад злочину, передбаченого зазначеною нормою, є формальним, і його об'єктивна сторона полягає у вчиненні однієї з дій - невиконанні судового рішення або перешкоджанні його виконанню. Саме з моменту вчинення такого діяння злочин визнається закінченим і має триваючий характер.

Тому, на думку прокурора, для наявності складу цього кримінального правопорушення достатньо самого факту продовження експлуатації будівлі ТОВ «Браво» за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи, 1А без усунення порушень у сфері пожежної та техногенної безпеки. Період такої експлуатації не має значення для кваліфікації, що підтверджується вимогами п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 50 та ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України.

Крім того, сторона обвинувачення зазначає, що власником ТОВ «Браво» є ОСОБА_7 , а керівником - ОСОБА_8 , на яких відповідно до закону покладено обов'язок забезпечення пожежної безпеки та виконання судових рішень.

Посилання захисту на те, що діяльність ТОВ «Браво» та ПП «Синдикат» обмежувалася лише здачею приміщень в оренду, на думку прокурора, не знайшло підтвердження. Така версія з'явилася лише під час судового розгляду, тоді як під час досудового розслідування обвинувачені взагалі не надавали показань.

Вважає, що будь-яких доказів на підтвердження цієї версії стороною захисту не надано. Водночас стороною обвинувачення подано достатню кількість доказів, що підтверджують здійснення господарської діяльності через об'єкти «Роза Бар», СК «СВ», СПА-салон, більярд та інші заклади, що також підтверджується даними ДПС у Хмельницькій області.

Щодо формулювання обвинувачення, апелянт звертає увагу на те, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Зазначення конкретних пунктів постанов КМУ №641 від 22.07.2020 та №1236 від 09.12.2020, порушення яких інкриміновано обвинуваченим, є достатнім для розуміння суті обвинувачення і не потребує цитування змісту цих пунктів у самому обвинувальному акті.

Щодо рішень у справах про адміністративні правопорушення, прокурор акцентує на те, що наявність рішень про закриття цих справ щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не спростовує доведеності їх вини у межах цього кримінального провадження, оскільки підставою для закриття вказаних справ була відсутність доказів належності їм посад та власності. У даному кримінальному провадженні такі обставини підтверджені належними доказами, зібраними під час досудового розслідування.

Щодо суперечностей у вироку, сторона обвинувачення зауважує, що суд першої інстанції, дійшовши висновку про нібито невідповідність обвинувального акта вимогам закону, фактично суперечить власній ухвалі від 22.03.2022, якою констатовано, що обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України. Таке протиріччя, на думку апелянта, свідчить про формальний підхід до оцінки доказів і небажання суду з'ясувати об'єктивну істину у справі.

Щодо права на захист, апелянт звертає увагу на те, що обвинувачені не заявляли, що не розуміють пред'явленого їм обвинувачення, користувалися правовою допомогою, брали активну участь у судовому розгляді, надавали свої пояснення та доводи. Отже, їхнє право на захист було забезпечене в повному обсязі.

Крім того, щодо допустимості доказів, апелянт акцентує, що положення ст. 87 КПК України передбачають можливість визнання доказів недопустимими лише у випадку істотного порушення прав і свобод людини. Суд першої інстанції, визнаючи докази недопустимими, на думку апелянта, не обґрунтував, які саме права були порушені, які норми процесуального закону не дотримано, і яким чином це вплинуло на доведеність вини обвинувачених. Кожен доказ має оцінюватися окремо, з урахуванням його значення для встановлення обставин справи.

Ураховуючи зазначене, сторона обвинувачення вважає, що вирок суду є незаконним і таким, що підлягає скасуванню з ухваленням нового обвинувального вироку.

Заслухавши прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги, обвинувачених та захисника, які заперечили проти апеляційної скарги прокурора та прохали залишити вирок без змін, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а вирок суду - скасуванню, із ухваленням нового вироку, за таких підстав.

Завданнями кримінального провадження є, серед іншого, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини (ст. 2 КПК України).

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до положень ст. 368 КПК України суд наряду з іншими питаннями, що вирішуються при ухваленні вироку, повинен вирішити:

- чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений;

- чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення;

- чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення;

- яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати, які обов'язки слід покласти на особу в разі її звільнення від відбування покарання з випробуванням.

За приписами ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Колегія суддів вважає, що даних вимог закону судом першої інстанції не дотримано і вважає встановленим наступне.

ОСОБА_7 , відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань являється засновником та кінцевим бенефіціарним власником (контролером), засновником та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ "Браво", на якого відповідно до ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, як на власника об'єкта нерухомого майна, покладено обов'язок забезпечення пожежної безпеки у приміщеннях за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи 1А, які належать ТОВ "Браво" на праві власності, а ОСОБА_8 , відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, являється керівником ТОВ "Браво" і відповідно до п.7.9 пп. 1, 2 статуту ТОВ "Браво" від 28.01.2019 здійснює управління поточною діяльністю підприємства, до компетенції якого відноситься вирішення усіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, та на якого, відповідно до ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, як на директора (керівника) суб'єкта господарювання, покладено обов'язок забезпечення пожежної безпеки ТОВ "Браво", розміщеного за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи 1А.

06 липня 2020 року Хмельницьким окружним адміністративним судом винесено рішення за позовом ГУ ДСНС у Хмельницькій області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом повного зупинення експлуатації будівлі ТОВ "Браво" за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи 1-А, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зазначених в акті ГУ ДСНС у Хмельницькій області №33 від 13.02.2020, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

16 жовтня 2020 року за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, котрий проводився на підставі заяви директора ТОВ "Браво" ОСОБА_8 , ГУ ДСНС у Хмельницькій області складено акт №134, відповідно до якого ТОВ "Браво" не усунуто 23 порушення вимог законодавства, зазначених в акті №33 від 13.02.2020.

28 грудня 2020 року Сьомим апеляційним адміністративним судом винесено постанову про залишення без задоволення скарги ТОВ "Браво" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом повного зупинення експлуатації будівлі ТОВ "Браво" до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Незважаючи на викладене, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою безперервного отримання прибутку від діяльності підприємства, маючи реальну можливість усунути порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, продовжували здійснювати експлуатацію будівлі ТОВ "Браво" за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи 1-А, з порушенням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зазначених в акті ГУ ДСНС у Хмельницькій області №134, ставлячи під загрозу найвищу соціальну цінність - життя і здоров'я людини.

За даним обвинуваченням дії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кваліфікуються за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили.

Крім цього, ТОВ "Браво" та ПП "Синдикат" здійснюють діяльність по реалізації товарів та наданні послуг населенню за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи 1А.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ОСОБА_7 являється засновником та кінцевим бенефіціарним власником (контролером), а ОСОБА_8 - керівником вищеназваних підприємств.

Відповідно до п.7.9. пп.1,2 статуту ТОВ "Браво" від 28.01.2019 ОСОБА_8 здійснює управління поточною діяльністю підприємства та до компетенції якого відноситься вирішення усіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю товариства.

Відповідно до п.9.3.1. та п.9.3.3. статуту ПП "Синдикат" від 13.09.2019 ОСОБА_8 вирішує усі питання діяльності Підприємства, крім тих, які віднесено до виключної компетенції Власника, має право без довіреності здійснювати дії від імені Підприємства, затверджувати Правила внутрішнього трудового розпорядку, приймати та звільняти працівників, вчиняти правочини та чинити юридичні дії від імені підприємства, давати доручення, відкривати та використовувати рахунки в установах банків, вирішувати інші питання в межах прав наданих йому Статутом Підприємства.

Відповідно до п.5.4.2. та п.5.4.3. статуту ПП "Синдикат" від 13.09.2019 підприємство зобов'язане забезпечувати санітарно-гігієнічні норми і вимоги щодо захисту здоров'я працівників та населення і споживачів продукції, та використовувати інші обов'язки, що передбачені чинним законодавством України

Відповідно до п.5.2.1. та п.5.2.7. статуту ПП "Синдикат" від 13.09.2019 власник Підприємства зобов'язаний додержуватися статуту Підприємства та нести інші обов'язки, що передбачені чинним в Україні законодавством.

Відповідно до п.1.2. статуту ТОВ "Браво" від 28.01.2019 товариство у своїй діяльності керується чинним законодавством України, цим статутом, а також внутрішніми правилами, регламентами та іншими локальними актами Товариства.

Відповідно до п.4.1. статуту ТОВ "Браво" від 28.01.2019 товариство створюється з метою задоволення потреб суспільства у товарах та послугах, а також отримання прибутку шляхом здійснення торговельної та посередницької діяльності, виконання робіт та надання послуг, здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.4.1. статуту ПП "Синдикат" від 13.09.2019 підприємство створюється з метою задоволення потреб суспільства у товарах та послугах, а також отримання прибутку шляхом здійснення торговельної та посередницької діяльності, виконання робіт та надання послуг, здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

Зокрема, відповідно до ст.18 ЗУ "Про захист населення від інфекційних хвороб" власники, а також керівники та інші посадові особи підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності зобов'язані в межах своїх повноважень сприяти медичним працівникам у здійсненні заходів щодо захисту населення від інфекційних хвороб.

Відповідно до ст.22 ЗУ "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" у процесі експлуатації виробничих, побутових та інших приміщень, споруд, обладнання, устаткування, транспортних засобів, використання технологій їх власник зобов'язаний створити безпечні і здорові умови праці та відпочинку, що відповідають вимогам санітарних норм, здійснювати заходи, спрямовані на запобігання захворюванням, отруєнням, травмам, забрудненню навколишнього середовища.

Відповідно до ст.68 ЗУ "Основи законодавства України про охорону здоров'я" власники та керівники будинків відпочинку, пансіонатів, туристських баз, інших підприємств, установ і організацій, діяльність яких пов'язана з організацією відпочинку населення, зобов'язані створити здорові і безпечні умови для відпочинку, фізкультурно-оздоровчих занять, додержувати законодавства про охорону здоров'я і санітарно-гігієнічних норм, забезпечити можливість надання особам, які відпочивають, необхідної медичної допомоги.

Наказом МОЗ №133 "Про затвердження Переліку особливо небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб", COVID-19 віднесено до особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, під пунктом 39 розділу "Особливо небезпечні інфекційні хвороби".

Відповідно до відомостей, наданих ГУ ДПС у Хмельницькій області щодо об'єктів оподаткування за адресою м. Хмельницький, вул. Свободи 1А, ТОВ "Браво" провадить свою діяльність через "Спортивно-оздоровчий комплекс", "Тренажерний зал", а ПП "Синдикат" - через "Бар 1", "Бар 2", "Бар 3".

Так, в період часу з 01.08.2020 по 06.05.2021 ТОВ "Браво" здійснювало діяльність, спрямовану на задоволення потреб суспільства у товарах та послугах, а також отримання прибутку шляхом здійснення торговельної та посередницької діяльності, виконання робіт та надання послуг за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи 1А, з порушенням заходів, спрямованих на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, передбачених постановою КМУ від 22.07.2020 №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2" та постановою КМУ №1236 від 09.12.2020 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2", а саме:

- п.10 п.п.1 постанови КМУ від 22.07.2020 №641 у період часу з 01.08.2020 по 19.12.2020;

- п.15 п.п.6 постанови КМУ від 22.07.2020 №641 у період часу з 14.11.2020 по 30.11.2020;

- п.2 п.п.1 постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 у період часу з 19.12.2020 по 23.02.2021;

- п.3 п.п.1 постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 у період часу з 24.02.2021 по 06.05.2021;

- п.3-5 п.п.6 постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 у період часу з 09.04.2021 по 06.05.2021.

Крім цього, в період часу з 24.08.2020 по 06.05.2021 ПП "Синдикат" здійснювало діяльність, спрямовану на задоволення потреб суспільства у товарах та послугах, а також отримання прибутку шляхом здійснення торгівельної та посередницької діяльності, виконання робіт та надання послуг, за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи 1А, з порушенням заходів, спрямованих на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, передбачених постановою КМУ від 22.07.2020 №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2" та постановою КМУ №1236 від 09.12.2020 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2", а саме:

- п.12 п.п.3 постанови КМУ від 22.07.2020 №641 у період часу з 24.08.2020 по 13.09.2020;

- п.11 п.п.3, 5 постанови КМУ від 22.07.2020 №641 у період часу з 14.09.2020 по 01.11.2020;

- п.15 п.п.5 постанови КМУ від 22.07.2020 №641 у період часу з 19.10.2020 по 01.11.2020;

- п.10 п.п.10, 11 постанови КМУ від 22.07.2020 №641 у період часу з 02.11.2020 по 18.12.2020;

- п.15 п.п.3 постанови КМУ від 22.07.2020 №641 у період часу з 14.11.2020 по 30.11.2020;

- п.2 п.п.11, 12 постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 у період часу з 19.12.2020 по 23.02.2021;

- п.3 п.п.1, 3 постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 у період часу з 08.01.2021 по 25.01.2021;

- п.3 п.п.9, 10 постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 у період часу з 24.02.2021 по 06.05.2021;

- п.3-5 п.п.1, 3 постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 у період часу з 09.04.2021 по 06.05.2021;

Відповідно до ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ЗУ "Про Кабінет Міністрів України" останній на основі та на виконання Конституції і Законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Так, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи умисно, нехтуючи загальнодержавними нормами, тим самим ставлячи під загрозу найвищу соціальну цінність - життя і здоров'я людини, з метою безперервного отримання прибутку від діяльності підприємства, ігноруючи свої обов'язки, визначені чинним законодавством України, ОСОБА_7 , як власник, а ОСОБА_8 , як керівник ТОВ "Браво" і ПП "Синдикат", допустили порушення на вказаних підприємствах норм та правил, спрямованих на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, встановлених Постановами Кабінету Міністрів України.

Вказані протиправні дії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 завідомо могли спричинити поширення особливо небезпечної інфекційної хвороби COVID-19.

За даним обвинуваченням дії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кваліфікуються за ч. 1 ст. 325 КК України, як порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням і боротьби з ними, що завідомо могло спричинити поширення цих захворювань.

У суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 382 та ч.1 ст. 325 КК України, не визнав і пояснив, що на момент інкримінованих дій був одним із співвласників ТОВ "Браво" і ПП "Синдикат". Він не втручався в господарську чи управлінську діяльність цих підприємств. Згідно статутних документів це належало до компетенції директора, яким був ОСОБА_8 . Зокрема останній мав приймати рішення щодо експлуатації будівлі на вул. Свободи 1А чи режиму роботи підприємств під час карантину.

Обвинувачений ОСОБА_8 , у суді першої інстанції, вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.382 та ч.1 ст.325 КК України, не визнав і пояснив, що на момент інкримінованих дій був директором ТОВ "Браво" і ПП "Синдикат". Дані підприємства здійснювали свою господарську діяльність шляхом надання приміщень в будівлі на вул. Свободи 1А в оренду іншим підприємцям. Тому ні він, ні ТОВ "Браво" і ПП "Синдикат", якими він керував, не мають безпосереднього відношення до кафе "Роза Бар", СОК "СВ", СПА-салону, більярду та інших закладів, ними керують орендарі. Про це і про наявність відповідних договорів оренди він вказував на досудовому слідстві, однак його твердження були проігноровані слідчим. З приводу невиконання рішення суду про зупинення експлуатації будівлі ТОВ "Браво" на вул. Свободи 1-А у м. Хмельницький обставин не пам'ятає.

Оцінюючи висунуте ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачення на відповідність його вимогам закону суд першої інстанції зазначив, що обвинувачений має право знати, у чому він обвинувачується, а тому обвинувальний акт повинен бути конкретним за своїм змістом та дійшов висновку, що висунуте ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачення, сформульоване не конкретно.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність вини обвинувачених та ухвалення виправдувального вироку, оскільки такі висновки не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, ґрунтуються на неповному та однобічному дослідженні доказів і неправильному застосуванні норм кримінального процесуального закону.

Суд першої інстанції безпідставно визнав надані стороною обвинувачення докази недопустимими, не зазначивши, які саме норми процесуального закону були порушені, у чому полягає істотність таких порушень та яким чином вони вплинули на достовірність доказів. Водночас, об'єктивні дані, отримані в ході досудового розслідування, свідчать про наявність у діях обвинувачених ознак складу злочинів, передбачених ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 325 КК України.

Суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам, наданим стороною обвинувачення.

За таких обставин колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції є необґрунтованими, а виправдувальний вирок ухвалений без дотримання вимог ст. 370, 373 КПК України, що є підставою для його скасування відповідно до п. 2, 4 ч. 1 ст. 409 КПК України.

Стосовно доводів апеляційної скарги прокурора щодо наявності у діянні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 КК України, колегія суддів зазначає наступне.

Суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив, що обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 382 КК України, зводиться до твердження, що останні, всупереч рішенню суду про повне зупинення експлуатації будівлі ТОВ "Браво", діючи умисно, з метою безперервного отримання прибутку від діяльності підприємства, маючи реальну можливість усунути порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, продовжували здійснювати експлуатацію будівлі ТОВ "Браво" за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи 1-А, з порушенням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Так, суд першої інстанції дійшов до висновку, що в обвинуваченні не вказано точний час чи період експлуатації будівлі, не вказано, в чому саме полягала експлуатація будівлі (наприклад вихід на роботу самих обвинувачених чи найманих працівників, робота розважальних закладів, надання в приміщенні якихось послуг тощо і, знову ж таки, конкретно в який час).

Проте колегія суддів не погоджується з таким висновком, з огляду на таке.

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було висунуто обвинувачення у тому, що 06 липня 2020 року Хмельницьким окружним адміністративним судом винесено рішення за позовом ГУ ДСНС у Хмельницькій області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом повного зупинення експлуатації будівлі ТОВ "Браво" за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи 1-А, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зазначених в акті ГУ ДСНС у Хмельницькій області №33 від 13.02.2020, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

16 жовтня 2020 року за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, котрий проводився на підставі заяви директора ТОВ "Браво" ОСОБА_8 , ГУ ДСНС у Хмельницькій області складено акт №134, відповідно до якого ТОВ "Браво" не усунуто 23 порушення вимог законодавства, зазначених в акті №33 від 13.02.2020.

28 грудня 2020 року Сьомим апеляційним адміністративним судом винесено постанову про залишення без задоволення апеляційної скарги ТОВ "Браво" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.07.2020 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом повного зупинення експлуатації будівлі ТОВ "Браво" до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Однак, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою безперервного отримання прибутку від діяльності підприємства, маючи реальну можливість усунути порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, продовжували здійснювати експлуатацію будівлі ТОВ "Браво" за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи 1-А, з порушенням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зазначених в акті ГУ ДСНС у Хмельницькій області №134, ставлячи під загрозу найвищу соціальну цінність - життя і здоров'я людини.

Колегія суддів вважає, що пред'явлене обвинувачення знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Незважаючи на невизнання своєї вини, винуватість ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України доведена поза розумним сумнівом наявними доказами у справі.

Відповідно до частини 1 статті 2 КК України зазначено, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Складом кримінального правопорушення визнається сукупність закріплених у кримінальному законі ознак, за наявності яких реально вчинене суспільно небезпечне діяння визнається злочином.

Обов'язковими елементами складу будь-якого кримінального правопорушення є: об'єкт злочину, об'єктивна сторона злочину, суб'єктивна сторона злочину та суб'єкт злочину.

Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність) особи, поведінка якої оцінюється у даному конкретному випадку, не є кримінальним правопорушенням.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст.129, ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Стаття 382 КК України встановлює кримінальну від­повідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню (за санкцією віднесено до злочину середньої тяжкості). Реальне виконання рішення суду сприяє втіленню законів у життя та зміцненню їх ав­торитету, судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян, а також є завер­шальною стадією судового провадження.

Основний безпосередній об'єкт складу злочину, передбаченого ст. 382 КК України, це суспільні відносини, що забезпечують обов'язковість ви­конання судових рішень, які прийняті в порядку консти­туційного, кримінального, цивільного, адміністративного, господарського судочинства.

Як зазначено у диспозиції ч. 1 ст. 382 КК України, від­повідальність настає у випадку невиконання чи перешко­джання виконанню особою тільки таких судових рішень, які набрали законної сили. Вказівка на цю обставину є абсолютно обґрунтованою, оскільки судові рішення, що не набрали законної сили, не вважаються остаточними і можуть бути змінені.

Положеннями ст. 382 КК України охороняється поря­док здійснення конституційного, кримінального, цивіль­ного, господарського, адміністративного судочинства.

Відповідальність за ст. 382 КК України може настати лише у випадку невиконання особою правосудного судо­вого рішення.

Предметом злочину є судовий акт органів право­суддя (рішення, вирок, ухвала, постанова), який набрав за­конної сили і який постановляється: а) з будь-якої категорії судових справ (цивільних, господарських, адміністратив­них чи кримінальних); б) будь-яким судом (господарським, загальної юрисдикції, спеціалізованим); в) будь-якою судо­вою інстанцією (першою, апеляційною, касаційною).

З об'єктивної сторони цей злочин виражається в умис­ному невиконанні вироку, рішення, ухвали, постанови суду з цивільних, кримінальних, адміністративних справ, що на­брали законної сили, або у перешкоджанні їх виконанню. Для складу злочину не має значення, яке рішення невиконане суб'єктом злочи­ну - те, яким закінчено провадження у справі, чи інше, при­йняте відповідно до закону.

Неви­конання судового акта є бездіяльністю, яка означає незастосування особою передбачених законом і цим судовим актом заходів, необхідних для його виконання, за умови, якщо на цю особу покладено обов'язок і вона має реальну можливість виконати цей судовий акт.

Склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, є формальним, а його об'єктивна сторона вичерпується ді­янням, з моменту вчинення якого злочин визнається закін­ченим і яке полягає: або в невиконанні судового акта, або в перешкоджанні його виконанню. З моменту невиконання судового акта злочин набуває триваючого характеру.

Обов'язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.

Як установлено у статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Так, ОСОБА_7 , відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань являється засновником та кінцевим бенефіціарним власником (контролером), засновником та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ "Браво", на якого відповідно до ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, як на власника об'єкта нерухомого майна, покладено обов'язок забезпечення пожежної безпеки у приміщеннях за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи 1А, які належать ТОВ "Браво" на праві власності, а ОСОБА_8 , відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, являється керівником ТОВ "Браво" і відповідно до п.7.9 пп. 1, 2 статуту ТОВ "Браво" від 28.01.2019 здійснює управління поточною діяльністю підприємства, до компетенції якого відноситься вирішення усіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, та на якого, відповідно до ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, як на директора (керівника) суб'єкта господарювання, покладено обов'язок забезпечення пожежної безпеки ТОВ "Браво", розміщеного за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи 1А (т. 2 а.с. 98-107).

Обвинувачені достовірно знали про судове рішення від 28 грудня 2020 року, яке набрало законної сили, всупереч вимогам Закону, маючи можливість добровільно його виконати, умисно ухилилися від його виконання.

Оскільки за частиною 1 ст. 382 КК склад злочину є формальним, бо його об'єктивна сторона вичерпується вчиненням одного із зазначених у законі діянь - дії (перешкоджання) чи бездіяльності (невиконання), і саме з цього моменту злочин визнається закінченим та набуває триваючого характеру, для наявності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, достатньо самого факту продовження експлуатації будівлі TOB "Браво" за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи 1А без усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, незалежно від періоду такої експлуатації, отже не потребує подібної деталізації.

За правилами п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 50 КЦЗ України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації та суб'єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації.

Відповідно до ч.3 ст. 55 КЦЗ України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

06 липня 2020 року Хмельницьким окружним адміністративним судом винесено рішення за позовом ГУ ДСНС у Хмельницькій області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом повного зупинення експлуатації будівлі ТОВ "Браво" за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи 1-А, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зазначених в акті ГУ ДСНС у Хмельницькій області №33 від 13.02.2020, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) (т.2 а.с. 137-151, 152-158).

16 жовтня 2020 року, за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, котрий проводився на підставі заяви директора ТОВ "Браво" ОСОБА_8 , ГУ ДСНС у Хмельницькій області складено акт №134, відповідно до якого ТОВ "Браво" не усунуто 23 порушення вимог законодавства, зазначених в акті №33 від 13.02.2020 (т. 2 а.с. 159-173).

28 грудня 2020 року Сьомим адміністративним судом винесено постанову про залишення без задоволення скарги ТОВ "Браво" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом повного зупинення експлуатації будівлі ТОВ "Браво" до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Згідно даних виконавчого провадження, 20.01.2021 державним виконавцем відповідно до статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду № 560/1476/20 від 18.01.2021, яке закінчено 25.01.2021 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Також, вина обвинувачених підтверджується протоколом огляду від 16 листопада 2020 року, під час якого на стаціонарному комп'ютері марки «LG» було відкрито персональну сторінку ОРК «СВ-Клуб» та зроблено скріншот даної сторінки, з якої вбачається актуальний графік роботи та можливість бронювання столиків (т. 2 а.с. 119-121).

Отже, як забезпечення пожежної безпеки так і обов'язок виконання судових рішень щодо ТОВ «Браво» покладено на ОСОБА_7 , як власника товариства, та на ОСОБА_8 , як його керівника.

Таким чином, висновки суду першої інстанції, що в обвинуваченні не вказано точний час чи період експлуатації будівлі; не вказано, в чому саме полягала експлуатація будівлі (наприклад вихід на роботу самих обвинувачених чи найманих працівників, робота розважальних закладів, надання в приміщенні якихось послуг тощо і, знову ж таки, конкретно в який час), не відповідають фактичним обставинам справи, зібраним та перевіреним під час апеляційного розгляду доказам, а доводи апеляційної скарги прокурора знайшли своє підтвердження.

Окрім цього, відповідно до висунутого обвинувачення за ч. 1 ст. 325 КК України, ТОВ "Браво" та ПП "Синдикат" здійснює діяльність по реалізації товарів та надає послуги населенню за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи 1А.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_7 є засновником та кінцевим бенефіціарним власником (контролером), а ОСОБА_8 - керівником вищеназваних підприємств.

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи умисно, нехтуючи загальнодержавними нормами, тим самим ставлячи під загрозу найвищу соціальну цінність - життя і здоров'я людини, з метою безперервного отримання прибутку від діяльності підприємства, ігноруючи свої обов'язки, визначені чинним законодавством України, ОСОБА_7 , як власник, а ОСОБА_8 , як керівник ТОВ "Браво" і ПП "Синдикат", допустили порушення на вказаних підприємствах норм та правил, спрямованих на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, встановлених Постановами Кабінету Міністрів України.

Вказані протиправні дії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 завідомо могли спричинити поширення особливо небезпечної інфекційної хвороби COVID-19.

Колегія суддів вважає, що висунуте обвинувачення знайшло своє підтвердження в суді першої інстанції.

Між тим, оцінюючи висунуте ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачення на відповідність його вимогам закону суд зазначив, що неконкретність обвинувального акта порушує право особи на захист та, що без розкриття змісту норм законодавства і встановлення конкретних порушень відповідними особами суд першої інстанції вважав, що обвинувачення в даній частині не може вважатися конкретним, є занадто загальним і не встановлює конкретний час, спосіб вчинення кримінального правопорушення та відповідальних осіб.

З таким висновком колегія суддів не погоджується і зазначає наступне.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 325 КК України - це порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань.

Ухвалюючи виправдувальний вирок, суд першої інстанції неправомірно вважав, що хоча диспозиція ч. 1 ст. 325 КК України є бланкетною, в обвинуваченні містяться тільки посилання на пункти та підпункти постанови КМУ №641 від 22.07.2020 та постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 без розкриття їх змісту і встановлення конкретних порушень, які допустили особи, які обвинувачуються у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Так, суд першої інстанції зазначив такі порушення:

- п.10 п.п.1 постанови КМУ від 22.07.2020 №641 у період з 01.08.2020 по 19.12.2020, але не розкрито його зміст і не зазначено будь-якого факту: хто, коли і де перебував в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту;

- п.15 п.п.6 постанови КМУ від 22.07.2020 №641 у період з 14.11.2020 по 30.11.2020, але не розкрито його зміст і не зазначено будь-якого факту: хто, коли і де приймав відвідувачів спортивних залів, фітнес-центрів, басейнів;

- п.2 п.п.1 постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 у період з 19.12.2020 по 23.02.2021, але не розкрито його зміст і не зазначено будь-якого факту: хто, коли і де перебував в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту;

- п.3 п.п.1 постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 у період з 24.02.2021 по 06.05.2021, але не розкрито його зміст і не зазначено будь-якого факту: хто, коли і де приймав відвідувачів в суб'єктах господарювання, які провадять діяльність у сфері громадського харчування;

- п.3-5 п.п.6 постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 у період з 09.04.2021 по 06.05.2021, але не розкрито його зміст і не зазначено будь-якого факту: хто, коли і де приймав відвідувачів у спортивних залах, фітнес-центрах, басейнах.

Також, в обвинуваченні викладено порушення ПП "Синдикат":

- п.12 п.п.3 постанови КМУ від 22.07.2020 №641 у період з 24.08.2020 по 13.09.2020, але не розкрито його зміст і не зазначено будь-якого факту: хто, коли і де допустив роботу після 24-ї та до 7-ї години розважальних закладів (нічних клубів), а також суб'єктів господарювання з надання послуг громадського харчування з організацією дозвілля або без нього (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо);

- п.11 п.п.3, 5 постанови КМУ від 22.07.2020 №641 у період часу з 14.09.2020 по 01.11.2020, але не розкрито їх зміст і не зазначено будь-якого факту: хто, коли і де допустив проведення дискотек, роботу розважальних закладів (нічних клубів), діяльність закладів громадського харчування із організацією дозвілля (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо) (п.п.3) та роботу після 22-ї та до 7-ї години суб'єктів господарювання з надання послуг громадського харчування без організації дозвілля (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо) (п.п.5). При цьому в обвинуваченні в цій частині інкриміновані дії з 14.09.2020, хоча п.п.5 п.11 вказаної постанови діяв лише з 13.10.2020 (Пункт 11 доповнено підпунктом 5 згідно з Постановою КМ № 956 від 13.10.2020);

- п.15 п.п.5 постанови КМУ від 22.07.2020 №641 у період часу з 19.10.2020 по 01.11.2020, але не розкрито його зміст і не зазначено будь-якого факту: хто, коли і де допустив приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо);

- п.10 п.п.10, 11 постанови КМУ від 22.07.2020 №641 у період часу з 02.11.2020 по 18.12.2020, але не розкрито їх зміст і не зазначено будь-якого факту: хто, коли і де допустив проведення дискотек, роботу розважальних закладів (нічних клубів), діяльність закладів громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо) з організацією дозвілля (п.п.10), а також роботу після 22-ї та до 7-ї години суб'єктів господарювання з надання послуг громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо) (п.п.11). При цьому в обвинуваченні в цій частині інкриміновані дії з 02.11.2020 хоча п.п.10, 11 п.10 вказаної постанови діяли лише з 11.11.2020 (Пункт 10 доповнено підпунктами 10,11 згідно з Постановою КМ № 1100 від 11.11.2020);

- п.15 п.п.3 постанови КМУ від 22.07.2020 №641 у період часу з 14.11.2020 по 30.11.2020, але не розкрито його зміст і не зазначено будь-якого факту: хто, коли і де допустив приймання відвідувачів в інших закладах розважальної діяльності;

- п.2 п.п.11, 12 постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 у період часу з 19.12.2020 по 23.02.2021, але не розкрито їх зміст і не зазначено будь-якого факту: хто, коли і де допустив проведення дискотек, роботу розважальних закладів (нічних клубів), діяльність закладів громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо) з організацією дозвілля, у тому числі проведення святкових заходів, банкетів, майстер-класів, публічних подій (п.п.11), а також роботу після 23-ї та до 7-ї години, із забороною проведення розрахункових операцій після 22-ї години, суб'єктів господарювання з надання послуг громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо) (п.п.12). При цьому в обвинуваченні в цій частині не конкретизовано і не відмічено, що діяльність згідно п.п.12 п.2 цієї постанови дозволялась після 23-ї години 31 грудня 2020 року до 1-ї години 1 січня 2021 року;

- п.3 п.п.1, 3 постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 у період часу з 08.01.2021 по 25.01.2021, але не розкрито їх зміст і не зазначено будь-якого факту: хто, коли і де допустив приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо) (п.п.1), а також приймання відвідувачів в інших закладах розважальної діяльності (п.п.3);

- п.3 п.п.9, 10 постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 у період часу з 24.02.2021 по 06.05.2021, але не розкрито їх зміст і не зазначено будь-якого факту: хто, коли і де допустив проведення дискотек, роботу розважальних закладів (нічних клубів), діяльність закладів громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо) з організацією дозвілля, у тому числі проведення святкових заходів, банкетів, майстер-класів, публічних подій тощо (п.п.9), а також роботу після 24-ї та до 7-ї години суб'єктів господарювання з надання послуг громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо) (п.п.10);

- п.3-5 п.п.1, 3 постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 у період часу з 09.04.2021 по 06.05.2021, але не розкрито їх зміст і не зазначено будь-якого факту: хто, коли і де допустив приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо) (п.п.1), а також приймання відвідувачів в інших закладах розважальної діяльності (п.п.3).

Суд першої інстанції безпідставно вважав, що без розкриття змісту норм законодавства і встановлення конкретних порушень відповідними особами обвинувачення в даній частині не може вважатися конкретним.

Також, при висуненні обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 325 КК України, за безперервний період з 24.08.2020 по 06.05.2021, стороною обвинувачення не враховано, що рішеннями суду справи про адміністративні правопорушення щодо обвинувачених за епізодами порушення правил щодо карантину людей, інкримінованих в межах цього періоду, закриті за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Так, суд першої інстанції встановив, що при дослідженні доказів, наданих стороною захисту:

- постановою Хмельницького міськрайонного суду від 25.11.2020 за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, закрито провадження у справі стосовно ОСОБА_7 , якого обвинувачували у порушенні правил щодо карантину людей та санітарно-гігієнічних правил та норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та п.п.5 п.11 Постанови КМУ №641 від 22.07.2020, вчинених в якості директора (власника) ТОВ "Браво" на вул. Свободи 1А у м. Хмельницькому 05.11.2020 близько 00 год 30 хв, 06.11.2020 о 22 год 30 хв та 00 год 20 хв, 07.11.2020 о 22 год 55 хв, 08.11.2020 близько 22 год 35 хв;

- постановою Хмельницького міськрайонного суду від 25.11.2020 за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, закрито провадження у справі стосовно ОСОБА_7 , якого обвинувачували у порушенні правил щодо карантину людей та санітарно-гігієнічних правил та норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та п.п.3 п.14 Постанови КМУ №641 від 22.07.2020, вчинених в якості власника ТОВ "Браво" на вул.Свободи 1А у м.Хмельницькому 14.10.2020 в 00 год 15 хв, 16.10.2020 в 21 год 50 хв, 17.10.2020 в 21 год 16 хв;

- постановою Хмельницького міськрайонного суду від 22.12.2020 за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП (в ред.18.03.2020), ч.1 ст.44-3 КУпАП (в ред.21.11.2020), закрито провадження у справі стосовно ОСОБА_7 , якого обвинувачували у порушенні правил щодо карантину людей та санітарно-гігієнічних правил та норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та п.п.5 п.11, п.п.11 п.10, п.п.10 п.15 Постанови КМУ №641 від 22.07.2020, вчинених в якості власника ТОВ "Браво" на вул. Свободи 1А у м. Хмельницькому 10.11.2020 в 22 год 42 хв, 11.11.2020 в 22 год 30 хв, 12.11.2020 в 22 год 51 хв, 13.11.2020 близько 03 год 08 хв, 14.11.2020 близько 22 год 34 хв та 12 год 55 хв, 15.11.2020 близько 12 год 15 хв та 22 год 30 хв, 17.11.2020 в 22 год 30 хв, 18.11.2020 близько 22 год 15 хв, 19.11.2020 близько 22 год 10 хв, 20.11.2020 близько 22 год 29 хв, 21.11.2020 близько 22 год 15 хв та 12 год 20 хв, 22.11.2020 близько 12 год 20 хв, 24.11.2020 близько 22 год 35 хв, 25.11.2020 близько 23 год 04 хв, 26.11.2020 близько 22 год 30 хв, 27.11.2020 близько 22 год 15 хв, 28.11.2020 близько 22 год 04 хв, 29.11.2020 близько 21 год 40 хв;

- постановою Хмельницького міськрайонного суду від 03.03.2021 за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, закрито провадження у справі стосовно ОСОБА_8 , якого обвинувачували у порушенні правил щодо карантину людей та санітарно-гігієнічних правил та норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та п.п.1 п.11, п.п.11 п.10, Постанови КМУ №641 від 22.07.2020, вчинених в якості керівника ТОВ "Браво" на вул. Свободи 1А у м. Хмельницькому 09.12.2020 близько 22 год 25 хв, 10.12.2020 близько 22 год 10 хв, 12.12.2020 близько 22 год 14 хв, 11.12.2020 близько 22 год 13 хв, 13.12.2020 близько 22 год 20 хв;

- постановою Хмельницького міськрайонного суду від 23.03.2021 за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, закрито провадження у справі стосовно ОСОБА_8 , якого обвинувачували у порушенні правил щодо карантину людей та санітарно-гігієнічних правил та норм, передбачених ст.29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та п.п.11 п.2 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020, вчинених в якості керівника ТОВ "Браво" на вул. Свободи 1А у м. Хмельницькому 29.12.2020 близько 20 год 19 хв, 30.12.2020 близько 22 год 55 хв, 23.12.2020 близько 20 год 07 хв, 08.01.2021 близько 19 год 41 хв, 20.12.2020 близько 22 год 07 хв, 15.12.2020 близько 22 год 08 хв, 16.12.2020 близько 22 год 11 хв, 17.12.2020 близько 22 год 12 хв, 18.12.2020 близько 22 год 08 хв, 01.01.2021 близько 20 год 17 хв, 25.12.2020 близько 21 год 13 хв, 27.12.2020 близько 21 год 10 хв, 26.12.2020 близько 21 год 47 хв, 24.12.2020 близько 22 год 14 хв, 02.02.2021 близько 22 год 30 хв, 22.12.2020 близько 21 год 48 хв;

- постановою Хмельницького міськрайонного суду від 02.06.2021 за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, закрито провадження у справі стосовно ОСОБА_8 , якого обвинувачували у порушенні правил щодо карантину людей та санітарно-гігієнічних правил та норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та п.п. п.3 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020, вчинених в якості керівника ТОВ "Браво" на вул. Свободи 1А у м. Хмельницькому 03.04.2021 близько 00 год 31 хв;

- постановою Хмельницького міськрайонного суду від 15.06.2021 за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, закрито провадження у справі стосовно ОСОБА_8 , якого обвинувачували у порушенні правил щодо карантину людей та санітарно-гігієнічних правил та норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та п.п.11 п.3 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020, вчинених в якості керівника ТОВ "Браво" на вул. Свободи 1А у м. Хмельницькому 24.04.2021 близько 22 год 00 хв; 27.04.2021, близько 23 год 40 хв, 08.04.2021, близько 23 год 00 хв;

- постановою Хмельницького міськрайонного суду від 09.07.2021 за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, закрито провадження у справі стосовно ОСОБА_8 , якого обвинувачували у порушенні правил щодо карантину людей та санітарно-гігієнічних правил та норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та п.п.11 п.3 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020, вчинених в якості директора ТОВ "Браво" на вул. Свободи 1А у м. Хмельницькому 02.04.2021 після 00 год 13 хв.

Колегія суддів з цього приводу зазначає наступне.

За законодавчою технікою побудови і способу опису ознак норма ч. 1 ст. 325 КК України є бланкетною. Бланкетна диспозиція відсилає до правил і норм, що містять положення про запобігання інфекційним захворюванням та отруєнням і боротьби з ними. Такі положення можуть міститися у міжнародних договорах, законах та підзаконних актах. Діяння вчиняється шляхом порушення певних правил та норм, викладених у нормативно-правових актах та договорах, до яких відсилає диспозиція норми ч. 1 ст. 325 КК. Окрім порушення, диспозиція цієї частини вимагає встановлення суспільно небезпечних наслідків у вигляді: поширення епідемічних та інфекцій­них захворювань, а також масових інфекційних захворювань (отруєнь) або загрози поширення вказаних захворювань. Частина 2 цієї статті вказує на значно більш небезпечні наслідки: «загибель людей чи інші тяжкі на­слідки». Вказівка на порушення правил та норм дозволяє також зробити висновок щодо суб'єкта правопорушення - це особа, яка зобов'язана їх дотримувати. Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення, що передбачена ст. 325 КК України, характеризується умислом до порушення вказаних у ній правил та норм.

Отже, необхідність звернення під час кваліфікації злочинів до інших нормативних актів, які не включені до галузі кримінального законодавства, однак на які треба посилатися для повного розкриття (конкретизації) змісту складу злочину, закладена уже на стадії ухвалення кримінально-правової норми з бланкетною диспозицією.

Таким чином, із бланкетного способу викладення кримінально-правової заборони логічно випливає вимога конкретизації обвинувачення - необхідність зазначення у процесуальних документах (підозрі, обвинувальному акті), чинних на момент скоєння кримінального правопорушення нормативних актів винною особою.

В обвинувальному акті відносно ОСОБА_7 і ОСОБА_8 чітко зазначено, у чому саме полягали названі у ч. 1 ст. 325 КК України порушення та норми яких актів винними особами не додержано.

Отже висновки суду про неконкретність обвинувачення, висунутого ОСОБА_7 і ОСОБА_8 є такими, що суперечать матеріалам кримінального провадження і вимогам як кримінального, так і кримінального процесуального закону.

Таким чином, колегія суддів вважає, що при формуванні обвинувачення в обвинувальному акті щодо ОСОБА_7 і ОСОБА_8 дотримані вимоги вказаного законодавства і зазначає таке.

За сталою судовою практикою важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків сторони обвинувачення, але й для дослідження в суді обставин вчиненого кримінального правопорушення та для реалізації права на захист. Фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому. Відштовхуючись від зазначеного розуміння формулювання обвинувачення, слідчий, прокурор, викладаючи цей блок інформації, мають виходити з кримінально-правової концепції розуміння складу злочину. Тобто наведені фактичні дані в сукупності повинні створювати повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що у свою чергу дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактично моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Наведені у вироку фактичні дані в своїй сукупності повинні давати повне уявлення стосовно кожного з елементів складу злочину, що у свою чергу дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою, у зв'язку з чим конкретність викладенню фактичних обставин у кримінальному провадженні, а отже, і обвинувачення особи, не повинне викликати сумнівів.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що висунуте обвинувачення є конкретним і відповідає нормам кримінального процесуального закону.

Щодо не розкриття в обвинувальному акті змісту пунктів постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. №641 постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09 грудня 2020 року, колегія суддів вважає, що зазначення конкретних пунктів та підпунктів вказаних постанов, порушення яких було допущено з вини обвинувачених, цілком достатньо для розуміння обвинувачення і без цитування їх змісту, що, в свою чергу повністю відповідає вимогам ст. 291 КПК України та охоплюється п. 5 цієї статті.

Крім того, у вироку суд першої інстанції, фактично цитуючи обвинувальний акт, дійшов до висновку про невідповідність його вимогам ст. 291 КПК України через неконкретність, в той же час, своєю ж ухвалою від 22.03.2022, констатує, що обвинувальний акт складений відповідно до вимог КПК України.

Крім того, колегія суддів зазначає наступне.

Судове рішення набуває статусу судового прецеденту за умови його винесення в межах визначеної Законом процедури найвищим судом у системі судоустрою України - Верховним Судом.

Між тим, основною підставою для прийняття рішення судами про закриття проваджень слугувала відсутність в матеріалах, доданих до протоколів про адміністративні правопорушення, доказів на підтвердження того, що ОСОБА_7 є власником ТОВ «Браво» та ПП «Синдикат» та факту перебування ОСОБА_8 на посаді директора ТОВ «Браво» та ПП «Синдикат», в той час як в рамках досудового розслідування зібрано достатньо доказів на підтвердження таких фактів.

Отже, необґрунтовано, як на підставу виправдання, суд послався на рішення суддів у справах про адміністративні правопорушення про закриття провадження за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.

За таких підстав, доводи апелянта і в цій частині заслуговують на увагу.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що версія щодо здійснення ТОВ «Браво» та ПП «Синдикат» лише діяльності, пов'язаної із наданням приміщень в оренду нічим не підтверджена.

Однак, стороною обвинувачення надано до суду достатню кількість доказів на підтвердження фактів здійснення діяльності ТОВ «Браво» та ПП «Синдикат» через кафе "Роза Бар", СОК "СВ", СПА-салону, більярду та інших закладів, що в свою чергу підтверджено інформацією ДПС в Хмельницькій області, які досліджені судом перщої інстанції.

Так, вина обвинувачених підтверджується:

- протоколом обшуку від 14.01.2021 року, який проводився у приміщенні СОК «СВ» за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи, 1А, в результаті якого було виявлено предмети та документи, які в подальшому було визнано речовими доказами та передано на зберігання (т.2 а.с. 193-209);

- протоколом перегляду відеозапису від 17 лютого 2021 року, в ході огляду якого встановлено дату та час здійснення відеозапису із камер спостереження, розміщених в приміщенні «Роза-бар» та те, що у вказаному приміщенні знаходяться відвідувачі 05.01.2021, 07.01.2021, 08.01.2021, 09.01.2021,10.01.2021,12.01.2021, 13.01.2021, 14.01.2021 (т. 3 а.с. 9-19);

- протоколом перегляду відеозапису від 24 лютого 2021 року, в ході огляду якого встановлено дату та час здійснення відеозапису із камер спостереження, розміщених в приміщенні «Роза-бар» та «I LOVE FITNESS» те, що у вказаному приміщенні знаходяться відвідувачі 03.01.2021, 04.01.2021, 05.01.2021, 07.01.2021, 08.01.2021, 09.01.2021, 10.01.2021, 12.01.2021, 13.01.2021, 14.01.2021 (т. 3 а.с. 29-55);

- протоколом огляду речових доказів від 18 січня 2021 року, вилучених під час обшуку за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи, 1А із «Роза-бар», а саме 174 квитанції, які поміщено до сейф-пакету № 4290627 (т. 3 а.с. 57-62);

- протоколом огляду предметів від 18 січня 2021 року, вилучених під час обшуку за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи, 1А із «Роза-бар», а саме 6 аркушів паперу, які поміщено до сейф-пакету № 7343392 (т. 3 а.с. 65-67);

- протоколом огляду речових доказів від 22 січня 2021 року, вилучених під час обшуку за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи, 1А, із 4 поверху «I LOVE FITNESS» (тренажерний зал), а саме 1 аркуш паперу, які поміщено до сейф-пакету № 7340376, 10 квитанцій з кабінету лікаря на 4 поверсі, які поміщено до сейф-пакету № 7340375, зошит, який поміщено до сейф-пакету № SUD2058579, 41 аркуш 4 поверх «I LOVE FITNESS», які поміщено до сейф-пакету № SUD3074065, папку зеленого кольору, статистика Фітнес, яку поміщено до сейф-пакету № SUD4033142 (т. 3 а.с. 71-108);

- протоколом огляду предметів від 25 січня 2021 року, вилучених під час обшуку за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи, 1А, із гардеробу, а саме журнал реєстрації наказів, який поміщено до сейф-пакету № SUD2058569 та 205 чеків, які поміщено до сейф-пакету № 7338662 (т. 3 а.с. 109-123);

- протоколом огляду речових доказів від 26 січня 2021 року, вилучених під час обшуку за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи, 1А, а саме 4 зошита із «Стейк-Хауса», які поміщено до сейф-пакету № SUD2058583 (т. 3 а.с. 124-141);

- протоколом огляду речових доказів від 27 січня 2021 року, вилучених під час обшуку за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи, 1А, а саме 1 абонемент, який поміщено до сейф-пакету № 7340377, 48 квитанцій з «I LOVE FITNESS», які поміщено до сейф-пакету № 7338661, 36 аркушів паперу з графіками 4 поверх «I LOVE FITNESS», журнал синього кольору із записами і чеками із «I LOVE FITNESS», які поміщено до сейф-пакету № SUD3074068 (т. 3 а.с. 142-158);

- протоколом огляду речового доказу від 28 січня 2021 року, вилученого під час обшуку за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи, 1А, а саме 1 зошит із 4 поверху СПА «Терми», який поміщено до сейф-пакету № SUD2058580 (т. 3 а.с. 159-164);

- протоколом огляду предметів від 28 січня 2021 року вилучених під час обшуку за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи, 1А, із гардеробу, а саме сім аркушів паперу із більярду, який які поміщено до сейф-пакету № SUD2058581 (т. 3 а.с. 165-169);

- протоколом огляду речових доказів від 29 січня 2021 року, вилучених під час обшуку за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи, 1А, а саме список власників бізнесу, які займаються фітнесом в СОК «СВ» з кімнати на другому поверсі біля конференц-залу № 2 та № 1, які поміщено до сейф-пакету № SUD2058566 (т. 3 а.с. 170-174);

- протоколом огляду від 05.05.2021, у якому зазначено, що в ході огляду приміщення за адресою: АДРЕСА_4 встановлено, що вказане приміщення працює, а всі виявлені відвідувачі у закладі перебувають без засобів індивідуального захисту (т. 7 а.с. 145-147).

Оцінивши докази у їх сукупності відповідно до вимог ст. 94 КПК України, колегія суддів приходить до переконливого висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 325 КК України, повністю доведена та знайшла своє підтвердження під час апеляційного розгляду.

Зібрані та досліджені докази узгоджено свідчать про те, що обвинувачені свідомо допустили порушення встановлених санітарних та протиепідемічних правил, які діяли в період здійснення відповідної діяльності. Такі правила були чітко визначені нормативними актами компетентних органів, доведені до відома обвинувачених та підлягали обов'язковому виконанню.

До того ж, щодо твердження сторони захисту, що ст. 325 КК України втратила чинність, колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 325 КК України - чинна. Незалежно від тимчасових редакцій 2020 року, норма закону не була скасована. Зміни 2023 року (Закон № 3342-IX) актуалізували окремі положення закону, але стаття продовжує діяти.

Колегія суддів вважає, що виправдовуючи ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 325 КК України, суд не прийняв до уваги досліджені під час судового засідання докази, зокрема, зазначені вище, які мають істотне значення для з'ясування фактичних обставин справи, та безпідставно відкинув їх.

Крім того, обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не заявляли клопотань про те, що вони не розуміють пред'явленого обвинувачення, активно захищалися від нього, були забезпечені правовою допомогою захисника.

Процесуальна позиція сторони захисту під час досудового розслідування, судового розгляду щодо оцінки наданих стороною обвинувачення доказів, спростування доводів обвинувачення не була пасивною, виявлялася у відстоюванні власних оцінок доказів, наданих стороною обвинувачення, обґрунтуванні підстав щодо визнання окремих доказів недопустимими, а також тверджень про відсутність окремих ознак та елементів інкримінованого злочину, що доводить належне усвідомлення обвинуваченими суті висунутого обвинувачення. За таких обставин, немає обґрунтованих підстав стверджувати про порушення права на захист від висунутого обвинувачення.

Положення ст. 87 КПК можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку істотного порушення прав і свобод людини, суд має обґрунтувати, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб обновити недопустимість доказу.

Крім того, суд першої інстанції, зазначаючи про визнання доказів у справі недопустимими, не зазначив, які саме норми процесуального закону було порушено, не проаналізували наслідків цих порушень, яким чином це вплинуло на питання доведеності винуватості (невинуватості) обвинувачених та наскільки вони перешкодили прийняти законне й обґрунтоване судове рішення у справі.

Кримінальне процесуальне законодавство містить критерії, за якими порушення встановленого КПК порядку проведення окремих процесуальних дій є істотним і призводить до визнання доказів недопустимими

В кожному конкретному випадку суд, оцінюючи допустимість того чи іншого доказу, повинен враховувати істотність допущених порушень кримінального процесуального закону та важливість кожного доказу для встановлення обставин кримінального провадження. Тому кожний доказ повинен оцінюватися автономно, оскільки його безумовне виключення може призвести до негативних наслідків, що виражатимуться в ухваленні незаконного, необґрунтованого та несправедливого судового рішення.

В даному ж випадку, суд не зазначив в чому саме, на його думку, полягало порушення права на захист, та чому він вважає порушення настільки істотним, щоб зумовити визнання усіх доказів недопустимими.

За таких умов, колегія суддів повністю погоджується з апеляційною скаргою прокурора про необхідність скасування вироку суду першої інстанції, в частині виправдання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 325 КК України і необхідністю ухвалення нового вироку, відповідно до ст. 420 КПК України.

Доводи прокурора про те, що вирок суду першої інстанції є необґрунтованим, оскільки висновки суду суперечать фактичним обставинам кримінального провадження, суд неправильно застосував закон про кримінальну відповідальність, так як не застосував закон, який підлягає застосуванню, є такими, що заслуговують на увагу. Така невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження вплинула на вирішення питання про винуватість ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні вказаних злочинів, яка, на думку колегії суддів, зібраними доказами доведена повністю.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що інкриміноване ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачення за ч. 1 ст. 382 та ч. 1 ст. 325 КК України суд першої інстанції неправомірно вважав неконкретним; таким, що висунуте з недотриманням вимог, передбачених ст.ст. 91, 291 КПК України, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що потягнуло за собою порушення права на захист обвинувачених та, у зв'язку з порушенням права на захист ОСОБА_7 та ОСОБА_8 при висуненні їм обвинувачення за ч. 1 ст. 382 та ч. 1 ст. 325 КК України. Отже суд неправильно вважав недопустимими усі докази, надані прокурором і досліджені в судовому засіданні, у зв'язку з чим їх перелік та зміст у вироку не навів.

Колегія суддів, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора у їх сукупності, доходить переконливого висновку, що вина ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 382 та ч. 1 ст. 325 КК України, є доведеною та знайшла своє об'єктивне підтвердження в ході апеляційного розгляду.

Надані стороною обвинувачення докази є належними, достовірними, допустимими та взаємопов'язаними між собою, узгоджуються з фактичними обставинами справи й у сукупності свідчать про те, що обвинувачені умисно не виконали рішення суду та допустили порушення правил і норм, встановлених з метою запобігання інфекційним захворюванням.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про недоведеність вини ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є необґрунтованими, а виправдувальний вирок - таким, що підлягає скасуванню, як постановлений із порушенням вимог ст. 370, 373 КПК України.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора - обґрунтована, та є такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 420 КПК України апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необґрунтованого виправдувального вироку місцевого суду.

Призначаючи обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 покарання за ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 325 КК України, слід виходити з наступного.

Згідно з приписами ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. Крім того, призначене особі покарання має бути необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 колегія суддів враховує суспільну небезпечність вчинених кримінальних правопорушень, які є нетяжкими кримінальними правопорушеннями та характеризується підвищеною суспільною небезпечністю, особу обвинувачених.

ОСОБА_7 , не судимий, є фізичною особою підприємцем, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не значиться.

ОСОБА_8 , раніше не судимий, , одружений, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не значиться.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне призначити ОСОБА_7 та ОСОБА_8 покарання у межах санкції ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 325 КК України, яке буде необхідним та достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ними нових злочинів, а саме покарання у виді штрафу.

Крім того колегія суддів зазначає наступне.

Конституційний Суд України (далі - КСУ) неодноразово звертався до тлумачення принципу забезпечення індивідуальної юридичної відповідальності в контексті справедливості покарання.

В рішенні від 2 листопада 2004 року у справі про призначення судом більш м'якого покарання, КСУ зазначив:

«Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину»

«Закон не може ставити в більш несприятливе становище винних осіб, які вчинили злочини невеликої тяжкості, порівняно з винними особами, які вчинили більш тяжкі злочини».

В рішенні від 15 червня 2022 року у справі щодо індивідуалізації юридичної відповідальності КСУ зазначив:

«Призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.

З огляду на те, що вина ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні протиправних дій доведена, процесуальні витрати у кримінальному провадженні на проведення судових експертиз,підлягають стягненню з обвинувачених на користь державного бюджету, по 21494 грн. з кожного.

Доля речових доказів підлягає вирішенню на підставі ст. 100 КПК України, а саме, речові докази, які зазначені в постановах слідчого від 26 січня 2021 року, 24 березня 2021 року, 23 квітня 2021 року та які передані на відповідальне зберігання до Хмельницького ХРУП ГУНП в Хмельницькій області, підлягають поверненню власнику майна.

Арешт, накладений на вищенаведені речові докази ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 20.01.2021, необхідно скасувати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404-405, 407, 409, 413, 418-420 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.

Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 квітня 2024 року, відносно ОСОБА_7 , якого визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 325 КК України та виправдано за недоведеністю, що кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченим, та відносно ОСОБА_8 , якого визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 382, ч. 1 ст. 325 КК України та виправдано за недоведеністю, що кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченим - скасувати.

Ухвалити новий вирок.

Визнати винуватим ОСОБА_7 , за ч. 1 ст. 325 КК України, та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень.

Визнати винуватим ОСОБА_7 , за ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 12750 (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят) гривень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити покарання у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Визнати винуватим ОСОБА_8 , за ч. 1 ст. 325 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Визнати винуватим ОСОБА_8 , за ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000(сімнадцять тисяч) гривень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити покарання у виді штрафу у розмірі 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 42500 (сорок дві тисячі п'ятсот) гривень.

Процесуальні витрати на проведення судових експертиз стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 по 21494 (двадцять одна тисяча чотириста дев'яносто чотири) гривень з кожного.

Речові докази, які зазначені в постановах слідчого від 26 січня 2021 року, 24 березня 2021 року, 23 квітня 2021 року та які передані на відповідальне зберігання до Хмельницького ХРУП ГУНП в Хмельницькій області, повернути власнику майна.

Арешт, накладений на вищенаведені речові докази ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 20.01.2021, скасувати.

Цей вирок набирає законної сили з моменту його проголошення.

На цей вирок сторони можуть подати касаційні скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 3 місяців з дня проголошення цього вироку.

Судді: