02 грудня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/26732/25
Провадження № 22-ц/820/2281/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П'єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,
розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 вересня 2025 року про передачу справи за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про стягнення трьох відсотків річних за прострочення виконання зобов'язання та інфляційних втрат на розгляд за підсудністю (суддя Козак О.В.).
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України про стягнення трьох відсотків річних за прострочення виконання зобов'язання та інфляційних втрат
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 вересня 2025 року справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про стягнення трьох відсотків річних за прострочення виконання зобов'язання та інфляційних втрат передано на розгляд за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з ухвалою суду першої інстанції, просить її скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. При цьому, посилається на те, що вказана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права.
Зазначає, що дана справа безпосередньо пов'язана з відшкодуванням позивачу шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури та суду, оскільки нарахування 3% річних від простроченої суми грошового зобов'язання з приводу відшкодування йому вищевказаної шкоди, а відповідно може розглядатися за місцем проживання позивача.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень статті 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
У статті 2 ЦПК України вказано, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Передаючи справу на розгляд за підсудністю, суд першої інстанції виходив з того, що вказана справа підлягає до розгляду судом за місцезнаходження юридичної особи.
З таким висновком погоджується і апеляційний суд.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.
Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.
Питання про територіальну підсудність даного позову суд вирішує, враховуючи правила про підсудність, визначені в статтях 27 (загальна підсудність за місцезнаходженням відповідача), 28 (альтернативна підсудність за вибором позивача), 29 (підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами), 30 (виключна підсудність)ЦПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись до суду з даним позовом, у своїй позовній заяві зазначив, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, у поданому позові, Пекнич С.В. зазначив адресу місцезнаходження відповідача: м.Київ, вул. Бастіонна, 6. (а.с. 1).
Відповідно до відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1799422 від 22.09.2025 року, місцезнаходження Державної казначейської служби України - Україна, 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Статтею 28 ЦПК України визначено перелік підстав, за якими підсудність справи може бути визначено за вибором позивача.
Проте, дана категорія справ не передбачає право альтернативної підсудності за приписами ст. 28 ЦПК України.
За правилами ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього кодексу.
Відповідно п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ч. 3 ст. 31 ЦПК України, якщо суддя вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, передає справу на розгляд іншому суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, передача справи на розгляд іншому суду здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
З огляду на те, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення трьох відсотків річних за прострочення виконання зобов'язання та інфляційних втрат, безпідставними є посилання в апеляційній скарзі на те, що вказана справа пов'язана з відшкодуванням шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. І, як наслідок, помилковими є доводи скаржника, що такий позов може пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
За таких обставин, суд першої інстанції зробив правильний висновок про підсудність справи Печерському районному суду міста Києва.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 02 грудня 2025 року.
Суддя-доповідач І.В. П'єнта
Судді: А.П. Корніюк
О.І. Талалай